Постанова 4851 № 520/30462/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 р. Справа № 520/30462/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромет Груп" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.03.26 по справі № 520/30462/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромет Груп" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромет Груп" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд: -визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення № 00297690708 від 19.06.2025. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом не підтверджено належними та допустимими доказами наявності у діях ТОВ "Євромет Груп" складу правопорушення, за яке може бути притягнуто до відповідальності платника податків. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ТОВ " Євромет Груп" подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинм справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що з акту перевірки вбачається, що ТОВ "Євромет Груп" укладено контракти з Індійською компанією, яка в свою чергу порушила строки поставки імпортного товару на територію України. Зазначає, що неналежне виконання контрагентом договору не є наслідком неправомірних дій підприємства, що виключає наявність вини у формі прямого чи непрямого умислу, що є обов`язковою умовою для настання відповідальності за порушення валютного зобов`язання. Також зазначає, що позапланова документальна перевірка за наслідками якої складено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, проведена з порушенням діючого порядку визначеного Податковим кодексом України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Євромет Груп" зареєстровано 18.01.2017 за №14801020000071923 за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 95 кімн. 10-12, взято на облік у контролюючих органах платником єдиного внеску 18.01.2017 На підставі направлень від 14.05.2025 №4297, 34298, Головним управлінням ДПС у Харківській області ДПС України проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків ТОВ "ЄВРОМЕТ ГРУП" з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 22.05.2024 №VPL-20240522-EMG. За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 00297690708 від 19.06.2025, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо економічної діяльності в розмірі 184112,12 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення отримано позивачем поштою 21.06.2025. Не погодившись з вказаним податковим повідомленням -рішенням, позивач оскаржив його до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті. Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства. Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію. Відповідно до положень пункту 75.1 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Відповідно до підпункту 78.1.7. пункту 78.1. статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. Пунктом 78.4. ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Відповідно до абз. 3 підпункту 69.35-1. підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій: на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок: що проводяться виключно на звернення платника податків; що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями. Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 14.05.2025 № 2295-п проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "ЄВРОМЕТ ГРУП" з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 22.05.2024 № VPL-20240522-EMG, за результатами якої складено акт перевірки від 28.05.2025 №23311/20-40-07-08-05/41087601. В акті зазначено, що копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 14.05.2025 №2295-П вручено під розписку 16.05.2025 уповноваженому представнику ТОВ "Євромет Груп" Грімзіну С.І., з направленням на право проведення перевірки від 14.05.2025 №4297. №4298 ознайомлено під підпис 16.05.2025 уповноваженого представника ТОВ "Євромет Груп" Грімзіна С.І., перевірку проведено з відома директора ТОВ "Євромет Груп" Грімзіна І.А. в присутності уповноваженого представника ТОВ "Євромет Груп" Грімзіна С.І. В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ "ЄВРОМЕТ ГРУП" за зовнішньоекономічним контрактом від 22.05.2024 № VPL- 20240522-EMG здійснювало імпортні операції. Компанія Viraj Profiles Private Limited, в особі президента, пана Ракеша Чохана, який діє на підставі Статуту, іменований надалі "Продавець" та ТОВ "ЄВРОМЕТ ГРУП" в особі директора Грімзіна Ігоря Анатолійовича, що діє на підставі Статуту, надалі іменоване "Покупець" уклали контракт від 22.05.2024 № VPL-20240522-EMG: Відповідно до умов контракту Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити Товар відповідно до умов цього договору та Підтвердження замовлення/Проформа-Інвойсах. Орієнтовна вартість Контракту становить 500000,00 доларів США і складається із суми вартості товару, визначеної сторонами в підтвердженні замовлення/проформа-інвойсах, підписаних в рамках цього контракту та є невід`ємною частиною цього Договору. Відвантаження здійснюється на основі бази поставки, визначеної у відповідних підтвердження замовлення/проформа-інвойсах, на умовах CI F згідно з "1MCOTERMS- 2010". Валюта платежу і валюта договору - дол. США. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами до 31 грудня 2025 року. У періоді, за який здійснювалася перевірка, ТОВ "ЄВРОМЕТ ГРУП" на виконання умов контракту від 22.05.2024 № VPL-20240522-EMG за період із 22.05.2024 по 30.04.2025, укладеного з Viraj Profiles Private Limited, Індія, з валютного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АБ "ПІВДЕННИЙ", МФО 328209, перераховано попередню оплату за імпортний товар на загальну суму 59550,80 дол. США (еквівалент 2265875,89 грн.), а саме: - від 03.07.2024 на суму 12432,00 дол. США (еквівалент 450837,78 грн) - граничний строк надходження товару - 29.12.2024; - від 12.07.2024 на суму 26000,00 дол. США (еквівалент 942871,8 грн) - граничний строк надходження товару - 07.01.2025; - від 25.12.2024 на суму 21118,8 дол. США (еквівалент 872166,31 грн) - граничний строк надходження товару - 22.06.2025. Імпортний товар по вказаному контракту (Прутки з корозійностійкої (нержавіючої) сталі холодного деформування, УКТЗЕД 7222202100) надійшов на територію України на загальну суму 59510,80 дол. США (екв. 2479791,23 грн.), згідно митної декларації від 13.02.2025 №25UA807200001883U4, у тому числі на суму 38432,00 дол. США (еквівалент 1601446,07 грн.) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД. Товар по МД від 13.02.2025 № 25UA807200001883U4 на загальну суму 59510,80 дол. США фактично надійшов на територію України 11.02.2025 згідно відбитку штампу митниці ДФС "Під митним контролем" на товаро супровідних документах, а саме CMR від 10.02.2025 №459299 та invoice від 18.11.2024 № 910042503, які відображені у графі "44" - частково з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД. Податковим органом зазначено, що ТОВ "ЄВРОМЕТ ГРУП" порушено частину 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції", пункт 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану". Станом на 30.04.2025 за зовнішньоекономічним контрактом від 22.05.2024 №VPL- 20240522-EMG, укладеним з Viraj Profiles Private Limited, Індія, лічиться дебіторська заборгованість в сумі 40,00 дол. США, що відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ "ЄВРОМЕТ ГРУП". У бухгалтерському обліку зазначені операції відображені проводками: Дт 632 Кт 312 ; Дт 281 Кт

632. Відповідно до положень частини 3 статті 13 ЗУ "Про валюту та валютні операції", у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті. За змістом ч. 5 ст.13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Пунктом 14-3 Постанови № 18 зазначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. Відповідно до положень статті 20 ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" №361-ІХ, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції. Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про валюту і валютні операції" валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України "Про валюту і валютні операції"). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII). Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті. Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах. Колегія суддів зазначає, що хоча положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон України "Про валюту і валютні операції" та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики. Відтак, підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону України "Про валюту і валютні операції") - відсутні. Згідно з положеннями абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення. Відповідно до частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Органом валютного нагляду відповідно до цього Закону є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (частина четверта статті 11 Закону № 2473-VIII). На виконання вимог положень пунктів 3,4 частини першої статті 14 Закону № 2473-VIII за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані: - до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - заходи впливу у вигляді штрафних санкцій; - до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб - заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (частина четверта статті 14 Закону №2473-VIII). Аналіз наведених положень свідчить, що Закон № 2473-VIII розмежовує заходи впливу, до яких віднесено штрафні санкції і штрафи, які передбачені статтею 14 вказаного Закону, та пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, нарахування якої врегульовано статтею 13 Закону № 2473-VIII. Отже, положення абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII, яким визначено, що рішення про застосування до суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення, не є застосовним по відношенню до пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки така (пеня) не є заходом впливу, перелік яких наведено у статті 14 Закону №2473-VIII. Частинами першою - третьою статті 3 Закону № 2473-VIII передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. Отже, спірні правовідносини врегульовані спеціальним Законом № 2473-VIII, і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема, і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 по справі № 240/25642/22 та неодноразово підтримана Верховним Судом у постановах від 27.02.2025 по справі № 520/2941/24, від 13.02.2025 по справі №520/7911/23, від 13.03.2025 по справі № 560/19941/23, які відповідно до частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування. Так, Закон України "Про валюту і валютні операції", у статті 13 передбачає підстави для зупинення та/або продовження граничних строків розрахунків, зокрема, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (частина 4); у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (частина 6); у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (частина 7). Відповідно до листа ТОВ "Євромет Груп" (вхідний ГУ ДПС в Харківській області від 22.05.2025 №42796/6/ЕКП/53), претензійно-позовна робота по Контракту від 22.05.2024 №VPL- 20240522-EMG не проводилась, висновки Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків підприємство не отримувало, докази наявності форс-мажорних обставин відсутні. Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв`язку з порушенням ТОВ "Євромет Груп" граничних строків розрахунків, та за відсутності належним чином підтверджених обставин, що звільняли б позивача від відповідальності, контролюючий орган мав правові підстави для нарахування позивачеві пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормавтиних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромет Груп" - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі № 520/30462/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова