Ухвала КЦС ВС № 161/13526/25

УХВАЛА 15 липня 2026 року м. Київ справа № 161/13526/25 провадження № 61-8546ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 червня 2026 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, ВСТАНОВИВ: У провадженні суду перебувала цивільна справа позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» (далі - ПрАТ «Волиньобленерго») до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії. ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ПрАТ «Волиньобленерго» про захист прав споживачів та визнання неукладеним та недійсним договору постачання електричної енергії, визнання недійсним правочину, здійсненим з використанням нечесної підприємницької практики, та відшкодування матеріальної шкоди. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2025 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПрАТ «Волиньобленерго» про захист прав споживачів, визнання неукладеним та недійсним договору постачання електричної енергії, визнання недійсним правочину, здійсненим з використанням нечесної підприємницької практики, та відшкодування матеріальної шкоди. Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернуто особі, яка її подала. Роз`яснено відповідачу, що відмова у прийнятті зустрічного позову не позбавляє його права пред`явити його в загальному порядку. Ухвала суду мотивована тим, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом є недоцільним, оскільки зустрічний позов не є взаємопов`язаним з первісним позовом, задоволення зустрічного позову не виключає повне чи часткове задоволення первісного позову. Предмет спору за первісним та предмет спору за зустрічним позовом є різними. Крім того, суд дійшов висновку, що об`єднання зустрічного позову з первісним позовом призведе до обтяження розгляду цієї справи, тому виснував, що спільний розгляд первісного та зустрічного позовів є недоцільним. 27 травня 2026 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2025 року про відмову у прийнятті зустрічного позову у цій справі. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 02 червня 2026 року підстави, вказані ОСОБА_1 для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження, апеляційний суд не визнав поважними; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2025 року в цій справі залишено без руху, надано строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних недоліків - для подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення в цій справі із зазначенням поважних підстав пропуску такого строку. 03 червня 2026 до Волинського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, у якій заявник вказував, що доступ до ухвали суду від 28 жовтня 2025 року він отримав 06 травня 2026 року під час ознайомлення та фотофіксації матеріалів справи в канцелярії суду. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 16 червня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2025 року у справі за позовом ПрАТ «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що оскаржувана ОСОБА_1 ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2025 року отримана ним особисто 31 жовтня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення R067028051198 «Укрпошти», яке наявне в матеріалах справи, тому підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду у цій справі відсутні. 22 червня 2026 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 червня 2026 року у цій справі, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 червня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. 02 липня 2026 року до Верховного Суду надійшли доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1 , які подані в межах строку на касаційне оскарження ухвали Волинського апеляційного суду від 16 червня 2026 року. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, проігнорувавши причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, які є об`єктивними. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до положень статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу. За правилом частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2025 року про відмову у прийнятті зустрічного позову у цій справі постановлена 28 жовтня 2025 року, повний текст ухвали виготовлено 28 жовтня 2025 року. Ухвала постановлена в судовому засіданні, в якому був присутній ОСОБА_1 Луцьким міськрайонним судом Волинської області ухвала суду від 28 жовтня 2025 року надсилалась засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 з супровідним листом від 28 жовтня 2025 року та отримана ОСОБА_1 особисто 31 жовтня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення R067028051198 ТОВ «Укрпошти», яке наявне в матеріалах справи, а отже апеляційна скарга подана 27 травня 2026 року з пропуском процесуального строку на її оскарження, при цьому обґрунтованих перешкод подачі апеляційної скарги у межах строків, встановлених законом, ОСОБА_1 не наведено та доказами не підтверджено. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу. У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року). Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. З огляду на вказані обставини, враховуючи, що апеляційну скаргу подано після спливу п`ятнадцятиденного строку з моменту отримання ОСОБА_1 копії ухвали суду першої інстанції від 28 жовтня 2025 року, поважність причини пропуску строку заявником належно не обґрунтовано та не підтверджено доказами, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Отже, оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, постановлена із додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував реальну можливість ознайомитися з текстом та зробити фотофіксацію матеріалів справи він отримав лише 06 травня 2026 року в канцелярії суду, оскільки тривалий час перебував в умовах штучно створеного монополістом ПрАТ «Волиньобленерго» енергетичного та фінансового заблокування (відключення світла житла моєї родини, блокування рахунків), що позбавило його фізичної та технічної можливості здійснювати захист, Верховний Суд відхиляє, оскільки суд апеляційної інстанції розглядаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з врахуванням доводів, викладених в ньому, оцінював поважність причин пропуску строку та встановив, що ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні 28 жовтня 2025 року, тому про існування ухвали суду йому було достеменно відомо. Крім того, судом першої інстанції така ухвала суду йому направлялася засобами поштового зв`язку і отримана особисто ним 31 жовтня 2025 року. Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що заявником фіксуються системні ознаки узгоджених дій між ПрАТ «Волиньобленерго» та судовим корпусом Волинської області. Зокрема, у забезпеченні технічного супроводу судових засідань бере участь секретар судового засідання Оксана Черняк, чиї родинні зв`язки з колишніми суддями Луцького міськрайонного суду Волинської області, які раніше виносили завідомо упереджені рішення на користь «Волиньобленерго» щодо скаржника, викликають обґрунтований сумніви неупередженості всього судового процесу в регіоні, оскільки такі доводи не стосуються суті касаційної скарги та нічим не підтверджені. Крім того, у доповненнях до касаційної скарги заявник зазначає, що ним було отримано офіційний звіт про автоматизований розподіл судових справ у Луцькому міськрайонному суді. Згідно з даним документом від 26 вересня 2023 року безпосередньо перед розподілом справи, з табелю зайнятості суду адміністратором комп`ютерної системи КП «Д-3» було одночасно виключено ключових суддів цивільної колегії (суддів Пахолюка А. М., Олексюка А. В., Крупінську С. С.) під штучним приводом перебування у «відпустках». Це зумисно звузило коло випадкового вибору до конкретно визначеної особи - судді Черняка В. В., чий родинно-технічний контур інтегрований у структуру обслуговування інтересів ПрАТ «Волиньобленерго». Надалі аналогічний суб`єктивний підхід та блокування його прав на захист (відмова у прийнятті зустрічного позову) було проявлено суддею Присяжнюк Л. М., а Волинський апеляційний суд ухвалою від 16 червня 2026 року штучно закрив провадження, покриваючи цей локальний контур кругової поруки, то такі також не заслуговують на увагу, оскільки зазначені дії тлумачаться заявником на власний розсуд. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 червня 2026 року є необґрунтованою. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 червня 2026 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк О. М. Осіян Н. Ю. Сакара