Ухвала КЦС ВС № 742/3284/23

УХВАЛА 13 липня 2026 року м. Київ справа № 742/3284/23 провадження № 61-8551ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 травня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про захист прав споживача, ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» щодо припинення газопостачання (розподілу природного газу) до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; задоволення акту про порушення та здійснення нарахування необлікованого об`єму природного газу як споживачу, в якого було виявлено порушення; - скасувати рішення комісії АТ «ОГС «Чернігівгаз», оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, в частині задоволення акту про порушення від 08 вересня 2022 року № CN003201 по споживачу ОСОБА_1 ; - зобов`язати АТ «ОГС «Чернігівгаз» невідкладно за власний рахунок відновити газопостачання (розподіл природного газу) до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Прилуцький районний суд Чернігівської області рішенням від 20 січня 2026 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправними дії АТ «ОГС «Чернігівгаз» щодо припинення газопостачання (розподілу природного газу) до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; задоволення акту про порушення та здійснення нарахування не облікованого об`єму природного газу, як споживачу, у якого було виявлено порушення; скасував рішення комісії АТ «ОГС «Чернігівгаз», оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, у частині задоволення акту про порушення від 08 вересня 2022 року № CN003201 по споживачу ОСОБА_1 ; зобов`язав АТ «ОГС «Чернігівгаз» невідкладно за власний рахунок відновити газопостачання (розподіл природного газу) до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

3. Чернігівський апеляційний суд постановою від 25 травня 2026 року апеляційну скаргу АТ «ОГС «Чернігівгаз» задовольнив. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 січня 2026 року скасував. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. 4. 23 червня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2., засобами поштового зв`язкуподав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 травня 2026 року.

5. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

7. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

9. Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачуваним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

10. Встановлений у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого унормування процесуальних правовідносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

11. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

12. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

13. Предметом позову в цій справі є вимога про захист прав споживача шляхом визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

14. Верховний Суд вважає цю справу малозначною, оскільки доходить висновку про її незначну складність, спір у ній виник з приводу захисту прав споживача. Справа не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктами 2, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, та не відноситься до переліку справ, передбаченого частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

15. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

16. Касаційна скарга мотивована тим, що вона стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, враховуючи відмінність у підходах до вирішення аналогічних спорів різними судами.

17. Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, керується тим, що таке правове питання має бути вагомим питанням правозастосовчої практики, мати винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значимістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

18. Посилання у касаційній скарзі на обставини, передбачені підпунктом «а» пункту другого частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявником не зазначено про неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, що вказувало б на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики. Водночас, Верховний Суд зазначає, що практика вирішення справ подібної категорії, сформована Полтавським апеляційним судом, є сталою.

19. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

20. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

21. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

22. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

23. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

24. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

25. Оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником належним чином не обґрунтовано, а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.

26. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 травня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про захист прав споживача. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді А. А. Калараш І. В. Литвиненко Є. В. Петров