Ухвала КЦС ВС № 536/1114/24

УХВАЛА 13 липня 2026 року м. Київ справа № 536/1114/24 провадження № 61-8464ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В.,Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2026 року у справі за позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кременчуцької районної військової (державної) адміністрації, до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору дарування та витребування земельних ділянок, ВСТАНОВИВ:

1. У квітні 2024 року заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Кременчуцької районної військової (державної) адміністраціїзвернувся з позовом доПіщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 визнання незаконним та скасування рішення Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30 жовтня 2008 року, визнання недійсним договору дарування від 11 грудня 2019 року №2262 та витребування земельних ділянок.

2. Кременчуцький районний суд Полтавської області рішенням від 16 липня 2025 року відмовив у задоволенні позову.

3. Полтавський апеляційний суд постановою від 11 червня 2026 року скасував рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 липня 2025 року та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив частково. Витребував з володіння ОСОБА_1 на користь Кременчуцької районної військової (державної) адміністрації земельну ділянку площею 0,1625 га з кадастровим номером 5322483805:05:005:0202 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану на АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1104 га з кадастровим номером 5322483805:05:005:0203 для ведення особистого селянського господарства розташовану, на АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовив. 4. 24 червня 2026 року представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2026 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

7. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

9. Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

10. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328 грн.

11. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

12. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що ціна позову у справі становить 400 577 грн, посилаючись на висновок судової комплексної земельно-технічної, оціночної земельної експертизи Полтавського НДЕКЦ МВС від 09 січня 2024 року № КСЕ-19/117-23/16050, згідно з яким вартість земельної ділянки площею 0,1104 га складає 155 716 грн, та висновок судової комплексної земельно-технічної, оціночної земельної експертизи Полтавського НДЕКЦ МВС від 28 грудня 2023 року № КСЕ-19/117-23/16047, згідно з яким вартість земельної ділянки площею 0,1104 га складає 244 861 грн.

13. Таким чином, ціна позову у розмірі 400 577 грн не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн х 250 = 832 000 грн) станом на 01 січня 2026 року.

14. Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

15. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

16. Касаційна скарга не містить посилань на виняткові обставини, за яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можуть бути оскаржені, а колегія суддів таких обставин не встановила.

17. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

18. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

19. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

20. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

21. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

22. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

23. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

24. Оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником належним чином не обґрунтовано, а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.

25. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2, на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2026 року у справі за позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кременчуцької районної військової (державної) адміністрації, до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору дарування та витребування земельних ділянок. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді А. А. Калараш І. В. Литвиненко Є. В. Петров