Постанова КГС ВС № 910/9704/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/9704/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К., за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 (суддя Турчин С. О.), додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 (суддя Турчин С. О.), постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 (прийняту за результатами перегляду рішення від 29.01.2026) (головуюча суддя Яценко О. В., судді Горбасенко П. В., Спаських Н. М.), постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 (прийняту за результатами перегляду додаткового рішення від 16.02.2026) (головуюча суддя Яценко О. В., судді Горбасенко П. В., Спаських Н. М.) і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 (головуюча суддя Яценко О. В., судді Горбасенко П. В., Спаських Н. М.) у справі № 910/9704/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» і 2) Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом-трейдинг» АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання недійсними результатів біржових торгів, визнання протиправними та скасування рішення біржового комітету та стягнення коштів, (у судовому засіданні взяли участь: представник позивача - Кваша І. В., представників відповідача-1 - Фанштейн К. М., Кареліна І. О., представник відповідача-2 - Гарматін К. В.) ВСТУП

1. Позивач як сторона правочину звернувся до суду з цим позовом про визнання недійсною біржової угоди в частині акцептованого лота, укладеної на торгах, як такої, що вчинена під впливом помилки та не відповідає внутрішній волі позивача, а за відсутності у діях позивача вини, застосування до нього санкції організатором аукціону є неправомірним та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

2. Суди позов задовольнили.

3. За результатом розгляду касаційної скарги відповідача-2, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на викладене у цій постанові. ІСТОРІЯ СПРАВИ Узагальнений зміст позовних вимог та підстав заявленого позову

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» (далі - позивач, ТОВ «Волиньенергопостач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» (далі - відповідач-1, ТОВ «Українська енергетична біржа»), Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» (далі - відповідач-2, АТ «НАЕК «Енергоатом»), з урахуванням заяви про зміну предмету позову, про: - визнання недійсними результатів біржових торгів ЕР-090625-12 від 09.06.2025 в частині укладення біржової угоди між учасником АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» (№ учасника 190600, Продавець) та учасником ТОВ «Волиньенергопостач» (номер учасника 240606, Покупець) в обсязі пакету лотів 50 МВ год за ціною 46 670,00 грн за 1 МВт год загальною вартістю 1064076000,00 грн, зареєстрованої о 13:27:35:667 за даними Протоколу № 02-EP-090625-12-1-240606 від 09.06.2025; - визнання протиправним та скасування рішення біржового комітету ТОВ «Українська енергетична біржа», оформленого витягом з протоколу № 1978 від 10.06.2025, про застосування до позивача санкції у вигляді утримання гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн з перерахуванням його як штрафу на рахунок АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом»; - стягнення солідарно з ТОВ «Українська енергетична біржа» та АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «Волиньенергопостач» гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 76 608,00 грн та 3% річних у розмірі 40 140,49 грн.

5. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що біржова угода в частині акцептованого лота 50 МВт год за ціною 46 670,00 грн за 1 МВт год, укладена 09.06.2025 на торгах ЕР-090625-12, є такою, що не відповідає внутрішній волі позивача та вчинена під впливом помилки, а отже, має бути визнана судом недійсною. Крім того, у діях позивача відсутня вина, а застосування санкції організатором аукціону ТОВ «Українська енергетична біржа» є неправомірним та таким, що порушує законні права та інтереси ТОВ «Волиньенергопостач», та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності. Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень, ухвалених у цій справі

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення біржового комітету ТОВ «Українська енергетична біржа», оформлене протоколом № 1978 від 10.06.2025, про застосування до ТОВ «Волиньенергопостач» санкції у вигляді утримання гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн з перерахуванням його як штрафу на рахунок АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом». Стягнуто з АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «Волиньенергопостач» гарантійний внесок у сумі 9576000,00 грн, інфляційні втрати у сумі 76 608,00 грн, 3% річних у сумі 37 779,29 грн та втрати зі сплати судового збору у сумі 116 284,65 грн. Стягнуто з ТОВ «Українська енергетична біржа» на користь ТОВ «Волиньенергопостач» втрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

7. Ухвалюючи це рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що за умов виставлення продавцем пакету лотів в обсязі 50 МВт год за економічно необґрунтованою ціною, яка суперечить принципам справедливого ринкового ціноутворення, зважаючи на відсутність системного попередження (пункт 10.9. Регламенту організації та проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа», затвердженого Біржовим комітетом Товарної біржі «Українська енергетична біржа» протоколом № 553 від 20.06.2019, за погодження Аукціонного комітету з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (протокол № 1 від 25.06.2019) та з огляду на звернення позивача до продавця та організатора аукціону із заявами про помилковість заявки продавця та помилковість її прийняття покупцем, а також вжиття відповідних заходів для виправлення цієї помилки, неможливим є визнання дій покупця такими, що свідчать про його реальне волевиявлення придбати електричну енергію за аномально завищеною ціною та погодження сторонами істотної умови договору - ціни товару.

8. Місцевий господарський суд відхилив аргументи ТОВ «Українська енергетична біржа» щодо невикористання позивачем функціоналу «запобіжника ціни», оскільки сам факт використання/чи невикористання відповідного функціоналу жодним чином не спростовує встановлених судом обставин щодо аномальності та необґрунтованості запропонованої АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» ціни. Не спростовує зазначені висновки і рішення Аукціонного комітету з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (у режимі відеоконференції), оформлене протоколом № 40 від 19.09.2025, на якому розглянуто скаргу ТОВ «Волиньенергопостач» від 12.06.2025 № 1239 щодо здійснення перевірки та аналізу торгів: ЕР-090625-12 від 09.06.2025.

9. Оцінюючи дії продавця з виставлення електричної енергії за ціною 46670 грн за 1 МВт·год, та подальше підписання продавцем аукціонного свідоцтва, місцевий господарський суд дійшов висновку, що така поведінка є недобросовісною поведінкою суб`єкта господарювання, вчинена за умов використання помилки покупця та призвела до формування для покупця необ`єктивних, надмірних та несправедливих зобов`язань для позивача.

10. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 заяву ТОВ «Волиньенергопостач» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «Волиньенергопостач» витрати на правову допомогу у сумі 37085,16 грн; в іншій частині заяви ТОВ «Волиньенергопостач» про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Заяву ТОВ «Українська енергетична біржа» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Волиньенергопостач» на користь ТОВ «Українська енергетична біржа» витрати на правову допомогу у сумі 31 996,80 грн. В іншій частині заяви ТОВ «Українська енергетична біржа» про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 залишено без змін.

12. Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що хоча наразі, ані Закон України «Про ринок електричної енергії», ані Порядок, ані Регламент ТОВ «Українська енергетична біржа», чи будь-які інші нормативно-правові документи регуляторів, не містять положень про визначення максимальних та мінімальних меж коливань ціни на електричну енергію, яка реалізується за двосторонніми договорами на ТОВ «Українська енергетична біржа», проте вказане не спростовує того факту, що ціна у розмірі 46 670,00 грн за 1 МВт·год, визначена продавцем за спірною угодою, є суттєво завищеною, економічно необґрунтованою та не відповідає ринковим закономірностям попиту і пропозиції.

13. Апеляційний господарський суд виснував, що біржова угода (зареєстроване товарною біржею в електронній торговій системі прийняття учасниками біржових торгів зобов`язання укласти біржовий договір щодо біржового товару) в частині акцептованого лота 50 МВт год за ціною 46670,00 грн за 1 МВт год, укладена 09.06.2025 на торгах ЕР-090625-12, є такою, що не відповідає внутрішній волі позивача, вчинена під впливом помилки та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

14. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 залишено без змін.

15. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2025 заяву ТОВ «Волиньенергопостач» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Українська енергетична біржа» на користь ТОВ «Волиньенергопостач» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. Стягнуто з АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «Волиньенергопостач» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. В іншій частині вимог ТОВ «Волиньенергопостач» про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Заяву ТОВ «Українська енергетична біржа» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Волиньенергопостач» на користь ТОВ «Українська енергетична біржа» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. В іншій частині вимог заяви ТОВ «Українська енергетична біржа» про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Касаційна скарга

16. АТ «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 в частині задоволених позовних вимог та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026, постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 щодо додаткового рішення та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2026, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Узагальнені доводи касаційної скарги

17. Посилаючись у поданій касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження, на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували висновки щодо застосування статті 229 Цивільного кодексу України, що викладені у постановах Верховного Суду від 09.05.2024 у справі № 915/563/23, від 07.07.2022 у справі № 914/1967/19, від 29.11.2021 у справі № 927/656/20, від 04.06.2019 у справі №910/9070/18, від 03.10.2019 у справі № 910/12959/18, від 13.02.2019 у справі № 911/1171/18.

18. Скаржник зазначає, що висновки Верховного Суду щодо природи помилки, яка не може бути підставою для визнання правочину недійсним є сталими та однозначними, а саме: помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним. У разі якщо сторона спірного правочину була обізнана або не могла не бути обізнана стосовно обставин, щодо яких стверджує про наявність помилки, це виключає застосування наведених норм статті 229 ЦК України.

19. Також в касаційній скарзі скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України) щодо застосування: - затвердженого, на виконання пункту 6 частини другої статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 499 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (далі - Порядок) та на його виконання розробленого Регламенту організації та проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії на товарній біржі - ТОВ «Українська енергетична біржа» (код ЄДРПОУ 37027819) (далі - Регламент), а саме: абзацу дев`ятого пункту 4 Порядку, пункту 2.6 Регламенту в контексті встановленого у пункті 15 частини другої статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» принципу функціонування ринку електричної енергії - вільного ціноутворення на основі попиту і пропозиції, запобігання діям, що перешкоджають формуванню цін на основі попиту і пропозиції; абзацу дев`ятого пункту 15 (в редакції Постанови КМ № 983 від 22.09.2021), підпункту 2 пункту 18, підпункту 4 пункту 19 Порядку, пункту 12.3 Регламенту щодо зобов`язання продавця підписувати аукціонні свідоцтва у визначений регламентом аукціону строк, зобов`язання покупця своєчасно підписати аукціонне свідоцтво та правових наслідків відмови переможця аукціону від підписання аукціонного свідоцтва; пункту 16, підпункту 7, 12 пункту 17 Порядку, пункту 11.1 Регламенту щодо оформлення Організатором аукціону документів за результатами аукціонів, зокрема, аукціонних свідоцтв, та відповідальності ТОВ «Українська енергетична біржа» за функціонування електронної торгової системи та її оновлення; - Закону України «Про товарні біржі», Правил ТОВ «Українська енергетична біржа» (затверджені протоколом засідання Біржового комітету № 1842 від 15.11.2024) щодо проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами.

20. Скаржник зауважує, що необхідністю формування єдиної правозастосовчої практики щодо зазначених у справі обставин є усунення неоднозначного трактування судами господарської юрисдикції вищезазначених норм права та конкретизація їх застосування як у спірних правовідносинах для правильного вирішення справи так і у подібних правовідносинах.

21. Відносно оскаржуваних додаткових рішень, якими з АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Енергоатом-Трейдинг» стягнуто на користь ТОВ «Волиньенергопостач» витрати на правову допомогу за додатковим рішенням у сумі 37 085,16 грн та додатковою постановою 10 000,00 грн, скаржник зазначив, що покладення витрат на професійну правничу допомогу на відповідача-2 за обставин, коли спір виник виключно з вини самого позивача, є необґрунтованим та суперечить принципам справедливості, розумності та співмірності розподілу судових витрат, що мали бути покладені на позивача. Позиція інших учасників справи

22. У межах встановленого Верховним Судом строку позивач - ТОВ «Волиньенергопостач», подав відзив на касаційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом», у якому заперечив проти її задоволення та просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, зазначаючи, що вони є законними та такими, що відповідають положенням матеріального та процесуального права.

23. Відповідач-1 - ТОВ «Українська енергетична біржа», подав відзив на касаційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом», у якому погодився з доводами скаржника про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 в частині задоволення позовних вимог є незаконними, необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм матеріального права, з неврахуванням судами висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, з огляду на викладене просив касаційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом» задовольнити. Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

24. Як з`ясували суди попередніх інстанцій, 09.06.2025 ТОВ «Українська енергетична біржа» було організовано електронний аукціон з продажу електричної енергії на наступних умовах: Електронний аукціон з продажу електричної енергії - Торги: ЕР-090625-12. Продавець: АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом». Графік ЕЕ: Базове навантаження Торгова зона: ОЕС України Період відпуску/відбору ЕЕ: з 12.06.2025 по 30.06.2025 Кількість лотів: 1600 Загальний обсяг, МВт год: 729600 Стартова ціна за 1 МВт год: 6 000,00 грн/МВт год без ПДВ. Загальна вартість, грн без ПДВ: 4 377 600 000,00 грн. Гарантійний внесок: Тип: % Ставка: 7 Застава виконання: Тип: % Ставка: 5.

25. На виконання вимог Правил ТОВ «Українська енергетична біржа» та Регламенту організації та проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії на товарній біржі, ТОВ «Волиньенергопостач» перерахував ТОВ «Українська енергетична біржа» гарантійний внесок в розмірі 82480824,00 грн, що сторонами не заперечується та підтверджується копією платіжної інструкції № 178 від 09.06.2025.

26. Згідно з Протоколом № 02-EP-090625-12-1-240606 проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами № EP-090625-12 на товарній біржі - ТОВ «Українська енергетична біржа», від 09.06.2025, продавець: учасник № 190600 АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» здійснив наступні дії: об 13:25:16:067 продавець виставив пакет лотів електричної енергії в обсязі 50МВт.год за ціною 4 660,00 за 1 МВт год; до закінчення продажу вказаного пакету лотів за ціною 4 660,00 за 1 МВт год, об 13:25:33:407 продавець здійснив редагування позиції - пакету лотів до ціни 4 665,00 за 1 МВт год; до закінчення продажу вказаного пакету лотів за ціною 4 660,00 за 1 МВт год, об 13:26:19:770 продавець здійснив редагування позиції - пакету лотів до ціни 46 670,00 за 1 МВт год; об 13:26:29:393 здійснює виставлення пакету лотів в обсязі 50 МВт год за ціною 46 670,00 грн за 1 МВт год; об 13:26:30:217 продавець здійснює редагування позиції - пакету лотів до ціни 4 670,00 за 1 МВт год; об 13:26:35:617 учасником 240606 (позивач) прийнято пропозицію виставлення пакету лотів в обсязі 50 МВт год за ціною 46 670,00 грн за 1 МВт год; об 13:27:35:667 зареєстровано угоду з учасником 240606 (позивач) в обсязі лоту 50 МВ год за ціною 46670,00 за 1 МВт год; об 13:27:35:670 продавець виставив пакет лотів електричної енергії в обсязі 50 МВт год за ціною 4 670,00 за 1 МВт год.

27. Позивач стверджує, що помилково акцептував вказаний лот 50 МВ год за ціною 46 670,00 за 1 МВт год, вважаючи дійсною ціну 4 670,00 грн за 1 МВт год.

28. Згідно з вимогами, встановлених Регламентом, граничний строк підписання аукціонного свідоцтва за результатом спірного аукціону - до 19:50 09.06.2025. 29. 09.06.2025 о 16:37 позивач звернуся до продавця із заявою від 09.06.2025 № 1227 (направлена на електронну пошту), в якій просив звернутися до ТОВ «Українська енергетична біржа» із заявою про відкликання заявки продавця на продаж електричної енергії лотом в обсязі 50 МВт год за помилковою ціною 46 670,00 грн, не укладати біржову угоду та не підписувати аукціонне свідоцтво з метою необґрунтованого стягнення з позивача гарантійного внеску.

30. Також 09.06.2025 о 16:52 позивач направив на електронну пошту відповідача-1 заяву від 09.06.2025 № 1228, в якій повідомив організатора аукціону про помилковість акцептування лота та, керуючись пунктами 18.1, 21.1, 21.5 Правил ТОВ «Українська енергетична біржа», заявив про відкликання заявки на купівлю електричної енергії лотом 50 МВт год за ціною 46 670,00 грн за 1 МВт год, а також просив анулювати частково результати біржових торгів у цій частині, визнати біржові торги в частині вказаного лоту такими, що не відбулись, заявки неподаними, а біржові угоди (свідоцтва), біржові договори, контракти неукладеними та/або здійснити інші дії у разі необхідності за для відновлення (забезпечення) прав позивача, а також звільнити від зобов`язань гарантійний внесок, передбачений пунктом 9.2.1 Регламенту та повернути його позивачу.

31. По завершенню аукціону ТОВ «Українська енергетична біржа» в Програмному продукті «Біржова електронна торгова система» було складено аукціонне свідоцтво № 03-EP-090625-12-1-5.

32. Позивач аукціонне свідоцтво № 03-EP-090625-12-1-5 не підписав.

33. Відповідно до витягу з протоколу засідання Біржового комітету № 1978 від 10.06.2025 до ТОВ «Волиньенергопостач» застосовано санкцію у вигляді утримання гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн з перерахуванням його як штрафу на рахунок продавця. 34. 12.06.2025 на засіданні Біржового комітету ТОВ «Українська енергетична біржа» (витяг з протоколу № 1979 від 12.06.2025) було прийнято рішення про залишення без змін рішення Біржового комітету від 10.06.2025. 35. 12.06.2025 відповідач-1 перерахував гарантійний внесок відповідачу-2, що підтверджується платіжною інструкцією № 5411 від 12.06.2025. 36. 26.06.2025 позивач звернувся до відповідачів із вимогами вих. № 1307 від 26.06.2025, вих. № 1295 від 26.06.2025 про усунення порушених прав учасника біржових торгів та повернення гарантійного внеску.

37. ТОВ «Волиньенергопостач» зазначає про те, що біржова угода в частині акцептованого лота 50 МВт год за ціною 46 670,00 грн за 1 МВт год, укладена 09.06.2025 на торгах ЕР-090625-12, є такою, що не відповідає внутрішній волі позивача та вчинена під впливом помилки, а застосування організатором аукціону санкції є неправомірним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

38. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги АТ «НАЕК «Енергоатом» наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що подана у цій справі касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

40. Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

41. При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).

42. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, і в у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

43. За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

44. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

45. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

46. Крім того, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, висловленого у подібних правовідносинах, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

47. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування статті 229 Цивільного кодексу України, що викладені у постановах Верховного Суду від 09.05.2024 у справі № 915/563/23, від 07.07.2022 у справі № 914/1967/19, від 29.11.2021 у справі № 927/656/20, від 04.06.2019 у справі № 910/9070/18, від 03.10.2019 у справі № 910/12959/18, від 13.02.2019 у справі № 911/1171/18.

48. Однак, на відміну від справи № 910/9704/25, у вказаних справах, не порушувалося та не вирішувалося судами (зокрема, і Верховним Судом у перелічених постановах) питання щодо визнання біржової угоди в частині акцептованого лота в ході електронного аукціону з продажу електричної енергії в момент здійснення продавцем редагування поточної ціни шляхом її різкого збільшення такою, що вчинена під впливом помилки, та як наслідок наявності правових підстав для застосування до покупця штрафної санкції у вигляді утримання гарантійного внеску та перерахування його продавцю.

49. Так, у справі № 915/563/23 вирішувалось питання визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства внаслідок укладення його позивачем під впливом помилки щодо основних технічних характеристик нерухомого майна; у справі № 914/1967/19 - визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі товариства з підстав вчинення його під впливом помилки, яка проявилась у тому, що фізична особа, укладаючи оскаржуваний договір, вважала себе власником 100% статутного капіталу товариства та мала намір відчужити половину статутного капіталу і залишитися учасником товариства, який володіє другою половиною статутного капіталу; у справі № 927/656/20 - визнання недійсним договору поставки внаслідок наявності розбіжностей щодо якісних показників товару; у справі № 910/9070/18 - визнання недійсним контракту у зв`язку з укладенням його під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення, зокрема стосовно природи та змісту ексклюзивного права, прав та обов`язків сторін; у справі № 910/12959/18 - визнання недійсним договору про розірвання договору оренди вчиненого під впливом помилки щодо природи правочину; у справі № 911/1171/18 - визнання недійсним договору з доступу до опор повітряних ліній напругою 0,4 - 10 кв для сумісного підвішування волоконно-оптичних ліній зв`язку внаслідок введення в оману щодо наявності право розпорядження нерухомим майном.

50. Вказане свідчить, що правовідносини у справі, яка розглядається, і в зазначених скаржником постановах Верховного Суду від 09.05.2024 у справі № 915/563/23, від 07.07.2022 у справі № 914/1967/19, від 29.11.2021 у справі № 927/656/20, від 04.06.2019 у справі № 910/9070/18, від 03.10.2019 у справі № 910/12959/18, від 13.02.2019 у справі № 911/1171/18, є істотно відмінні за фактично-доказовою базою - встановленими судами у даній справі обставинами і зібраними та дослідженими в ній доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) і застосовувались статті 229, 679 ЦК України, що вказує на неподібність правовідносин у наведених до порівняння постановах Верховного Суду з правовідносинами у справі, яка розглядається, насамперед за змістовим критерієм.

51. Колегія суддів зауважує, що помилково зазначати про неврахування висновку Верховного Суду, як підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми права, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

52. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та надавати оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

53. Отже, підсумовуючи викладене, Верховний Суд вбачає, що передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстава касаційного оскарження у цьому разі не знайшла свого підтвердження, за відсутності її належного обґрунтування, позаяк висновки суду касаційної інстанції, на які посилається скаржник, сформульовано у справах з неподібними до цієї справи правовідносинами, і їх висловлення обумовлено доведеністю інших фактичних обставин, що є відмінними від встановлених фактичних обставин справи, що переглядається. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України

54. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

55. Зміст наведеної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

56. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

57. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору, з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

58. У такому випадку з`ясуванню підлягає як відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, так і наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

59. Верховний суд вбачає, що у даному випадку наведені у касаційній скарзі АТ «НАЕК «Енергоатом» доводи на обґрунтування передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження вищевикладеному не відповідають.

60. У касаційній скарзі АТ «НАЕК «Енергоатом» хоч і зазначає про відсутність висновку Верховного Суду, проте не наводить як саме суд апеляційної інстанцій застосував зазначені ним норми права; не обґрунтував в чому саме полягає неправильність на його думку застосування цієї правової норми апеляційним господарським судом; не зазначає який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених ним норм матеріального та/або процесуального права за результатами розгляду касаційної скарги.

61. Тож фактично у касаційній скарзі відповідача відсутнє обґрунтування передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження.

62. При цьому скаржник зазначає, що позивач був обізнаний про ціну та інші істотні умови продавця в момент подання пропозиції, міг скористатись механізмом лімітів, отримував системні попередження та мав достатній час на підтвердження/коригування дії, відтак, волевиявлення позивача щодо надання пропозиції про готовність купівлі лоту на умовах продавця було зроблено добровільно та свідомо, а не під впливом помилки у значенні статті 229 ЦК України.

63. У контексті наведеного, проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд вбачає, що, вирішуючи спір у цій справі, суди попередніх інстанцій виходили із недоведеності відповідачами, що на момент редагування ціни до 46 670,00 грн/МВт·год існували ринкові або економічні підстави для збільшення вартості електричної енергії в десятикратному розмірі, а також у межах проміжку часу менше ніж одна хвилина, та насамперед керувалися наявними у матеріалах справи доказами, які дослідили та оцінили у їх сукупності.

64. Доводи ж касаційної скарги АТ «НАЕК «Енергоатом» у цій частині зводяться до переоцінки доказів та встановлення інших, ніж встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами, обставин справи та ухвалення іншого рішення по суті заявлених позовних вимог, тобто рішення про відмову у задоволенні позову.

65. Однак, суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

66. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Про це зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19.

67. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).

68. Отже, доводи скаржника спрямовані на спонукання до переоцінки вже досліджених та оцінених судами попередніх інстанцій доказів відхиляються Верховним Судом.

69. З огляду на наведене Верховний Суд вважає, що зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

70. Інші доводи касаційної скарги позивача підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, вирішального значення для правильного розгляду цієї справи не мають, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються. Щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026, постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2026

71. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

72. За усталеними висновками Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

73. Верховний Суд зауважує, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність такого судового рішення.

74. Вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань, дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 ГПК України

75. Позивач - ТОВ «Волиньенергопостач», зверталось до місцевого господарського суду із заявою про стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» витрат на правничу допомогу у сумі 125300,00 грн, яку суд задовольнив частково в сумі 37085,16 грн, та до апеляційного господарського суду із заявою про стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» витрат на правничу допомогу у сумі 16800,00 грн, яку суд задовольнив частково в сумі 10 000,00 грн.

76. Отже суди попередніх інстанцій врахували складність правовідносин у справі, обсяг та значення підготовлених і поданих адвокатом процесуальних документів, поведінку сторін під час розгляду справи, і вважали за необхідне обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для справи, що переглядається.

77. В свою чергу скаржник обґрунтувань або доказів, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність присуджених до стягнення з нього витрат на правничу допомогу або про неналежність послуг адвоката не навів та не надав.

78. Також не заслуговують на увагу посилання скаржника, зазначені ним як заперечення проти заявлених позивачем судових витрат, що спір у даній справі виник виключно з вини самого позивача (частина дев`ята статті 129 ГПК України), оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження, з огляду на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами та, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача.

79. За змістом частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

80. Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. Тому наразі відсутні підстави для скасування додаткового рішення, переглянутого судом апеляційної інстанції в апеляційному порядку, додаткової постанови апеляційного господарського суду, адже за наслідком перегляду у касаційному порядку судових рішень судів попередніх інстанцій касаційна скарга задоволенню не підлягає, тоді як інших доводів в цій частині касаційна скарга АТ «НАЕК «Енергоатом» не містить

81. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередньої інстанції, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, отже скарга АТ «НАЕК «Енергоатом» є необґрунтованою, а тому оскаржувані рішення слід залишити без змін.

82. Доводи поданих ТОВ «Волиньенергопостач», ТОВ «Українська енергетична біржа» відзивів на касаційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом» ураховуються Верховним Судом у тій мірі, що відповідає викладеному у цій постанові. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

83. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

84. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення ? без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

85. У цій справі скаржник не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухвалених ними судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишенню без змін. Розподіл судових витрат

86. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає судові рішення, що оскаржувались, без змін, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 і рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026, постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 в оскаржених частинах у справі № 910/9704/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. В. Случ Судді Н. О. Волковицька С. К. Могил