Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/4794/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1992/26 Справа № 203/4794/26 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О.О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 14 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Центрального районного суду міста Дніпра від 14 травня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 850 гривень. Відповідно до постанови суду першої інстанції, 30.04.2026 13:33:00 у м. Дніпро по вул. Княгині Ольги водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи транспортним засобом «БАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загальмував попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. Постраждалих немає, чим порушив п.12.3. ПДР. Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції через поважність причин його пропуску, скасувати її та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. В обґрунтування пропущеного строку зазначає, що він отримав оскаржувану постанову 17.06.2026 під час ознайомлення з матеріалами адміністративної справи № 203/4794/26. Про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи. Крім цього, він являється військовослужбовцем і постійно залучається до виконання спеціальних завдань (заходів) медичного забезпечення з евакуації поранених, травмованих чи хворих військовослужбовців. При цьому був обмежений в доступі до засобів зв`язку, поштового зв`язку та правової допомоги. Вказані обставини свідчать про те, що заявнику у день винесення постанови щодо нього відомо не було. Пропуск строку на апеляційне оскарження постанови відбувся з підстав незалежних від нього, і тому є поважним та підлягає поновленню. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом неповно з`ясовано обставини дорожньо-транспортної пригоди, не надано належної оцінки всім доказам у їх сукупності, не усунуто суперечності між матеріалами справи та поясненнями учасників ДТП. Висновки суду не відповідають фактичними обставинами справи, а наявні докази не підтверджують його вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказує, що судом першої інстанції надана неналежна юридична оцінка протоколу про адміністративне правопорушення. Також старшим лейтенантом поліції було допущено порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. В оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначає, що він - ОСОБА_1 в суді визнав свою вину при обставинах викладених у протоколі та щиро кається. Вказує, що це не відповідає дійсності, оскільки 14.05.2026 він не з`явився до суду і не приймав участі в розгляді справи № 203/4794/26. Це підтверджується протоколом судового засідання , який міститься в матеріалах справи. Таким чином, не належно зібрані відповідальними особами Національної поліції України докази та не повне дослідження обставин справи судом, вказують на наявність підстав для скасування постанови про накладення на заявника адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення. Позиції учасників апеляційного розгляду. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання про поновлення строку апеляційної скарги, оскільки оскаржувану постанову він отримав 17.06.2026 під час ознайомлення з матеріалами адміністративної справи. Свою провину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та порушенні Правил дорожнього руху України визнав повністю. Водночас зазначив, що метою подання скарги є виключно вирішення питання щодо незгоди із цивільно-правовими зобов`язаннями перед потерпілим та страховою компанією. Потерпілий в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, заяв та клопотань про відкладення судового засідання не подавав, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведений за його відсутності. Мотиви апеляційного суду. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Скорик проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає обґрунтованими його доводи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання ним постанови суду. Враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, апеляційний суд вважає, що для забезпечення його права особи на апеляційне оскарження рішення суду, необхідно задовольнити клопотання та поновити строк апеляційного оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. За вимогами ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП за обставин, викладених у постанові суду, в апеляційній скарзі не оспорюються та вину останній визнає повністю. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №653662 від 30.04.2026, схемою ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також особистим повним визнанням вини ОСОБА_4 у судовому засіданні як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи. Щодо доводів ОСОБА_1 про незгоду з діями страхової компанії, суд зазначає таке. Питання визначення розміру матеріальних збитків, порядку та умов виплати страхового відшкодування, а також будь-яки інших спорів між учасниками ДТП та страховими компаніями належать до сфери цивільно-правових відносин. Відповідно до чинного законодавства, суди не наділені повноваженнями вирішувати цивільно-правові спори щодо відшкодування шкоди та страхових виплат у межах розгляду справи про адміністративне правопорушення за КУпАП. Дані вимоги підлягають вирішенню виключно в порядку цивільного судочинства шляхом подання позову за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Таким чином, між заявленими у скарзі вимогами скасування постанови та фактичними доводами ОСОБА_1 оскарження страхових виплат існує суперечність. Оскільки вину у вчиненні ДТП ОСОБА_1 визнає повністю, а питання страхових виплат не є предметом розгляду у даній справі, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а відтак її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Центрального районного суду міста Дніпра від 14 травня 2026 року задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 14 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О. П. Піскун