Постанова Полтавський апеляційний суд № 526/4115/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 526/4115/24 Номер провадження 22-ц/814/1279/26Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Одринської Т.В., суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати) за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320485500:00:001:0322 за 2022 рік у розмірі 14308,70 грн, а також вирішити питання судових витрат. В обґрунтування позову посилався на те, що 09 вересня 2015 року між ним та ТОВ Стандар-Агро укладено Договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,83 га, кадастровий номер 5320485500:00:001:0322, яка розташована на території Рашівської сільської ради. Відповідно до Додаткової угоди № б/н від 11.12.2017 року до договору оренди землі, зі згоди Орендодавця Орендар передав, а Новий орендар приймав на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди, де Новий орендар - ТОВ «Агро-край», орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 10 % від нормативної грошової земельної ділянки за рік оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Проте, відповідач за 2022 рік орендну плату не сплатив. Просив стягнути з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою у загальному розмірі 14308,70 грн. Крім того, до позовної заяви додано докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, в тому числі договір про надання адвокатських послуг № б/н жовтня від 07 жовтня 2024 року, додаткову угоду № 1, та акт виконаних робіт № 1 відповідно до яких розмір витрат на правничу допомогу складає 5000 грн. Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати) - задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «АГРО-КРАЙ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 5320485500:00:001:0322) за 2022 рік, 3% річних, інфляційні втрати, пені у загальному розмірі 13804,88 грн, з них 9646,45 грн (орендна плата), 797,62 грн (3% річних), 2390,38 грн (інфляційні втрати), 970,43 грн (пеня). Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1134,90 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 9370,00 грн. З рішенням суду не погодилось ТОВ «Агро-Край» та подало апеляційну скаргу. Просить рішення районного суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу змінити зменшивши розмір стягнутих витрат на правнику допомогу до 3000 грн. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Судом не взято до уваги, що ТОВ «Агро-Край» в добровільному порядку надав суду реальну суму заборгованості та погодився з її виплатою. Зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру. Тоді як перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи, процесуальні документи подані позивачем не містять ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, а їх виготовлення не вимагало значного обсягу технічних робіт, враховуючи обсяг наданих послуг, заявлені судові витрати є завищеними. Дана справа не потребує великої правової кваліфікації, розмір адвокатських витрат не є співмірним складності справи та наданому об`єму адвокатських послуг. Вважає, що заявлена до стягнення правова допомога в сумі 4150,00 грн є такою, що не відповідає судовій практиці Верховного Суду, а наведені постанови Верховного Суду, підтверджують доводи скаржника у даній справі. У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 - адвокат Рой І.В. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати покласти на скаржника. Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи, що ціна позову становить 14308,70 грн та беручи до уваги положення частини 13 статті 7, статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки, рішення суду оскаржується лише в частині розміру стягнутих витрат на правничу допомогу, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду правильності рішення суду щодо розгляду справи по суті. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу до позову додано копії: договору про надання адвокатських послуг № б/н від 07 жовтня 2024 року укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Рой І.В. (а.с. 26-27); додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 07 жовтня 2024 року відповідно до якої сторони погодили, що клієнт протягом 30 робочих днів з моменту винесення рішення по справі здійснює оплату вартості послуг з надання правової допомоги в розмірі 5000 грн (а.с. 28); акта виконаних робіт № 1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 07 жовтня 2024 року (а.с. 28 на звороті). При постановленні рішення в оскаржуваній частині, районний суд виходив із пропорційності задоволених позовних вимог. Надаючи оцінку матеріалам справи та характеру наданої позивачу правової допомоги, колегія суддів звертає увагу на наступне. Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно із частотною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Водночас, згідно із частиною 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19). Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)). Аналогічні висновки викладені й в постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 456/456/20, від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц, від 17 листопада 2022 року у справі № 687/35/21, від 11 січня 2023 року у справі № № 479/475/21. Зважаючи на наведене, враховуючи, що представник відповідача заявляв клопотання про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів приходить до висновку, що розмір стягнутих витрат на правничу допомогу 4150 грн є надмірним та неспівмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт), а тому вважає за можливе зменшити її до 3000 грн. Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, оцінюючи докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги. Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року слід змінити, зменшивши розмір стягнутих з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу з 4150 грн до 3000 грн. В іншій частині рішення районного суду апеляційним судом не переглядалось, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» - задовольнити. Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року в частині судових витрат на правову допомогу - змінити, зменшивши розмір стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу з 4150 грн до 3000 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14 липня 2026 року. Головуючий-суддя Т. В. Одринська Судді: О.О. Панченко В.П. Пікуль