Постанова 4856 № 686/20623/15-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/20623/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Павловська А.А. Суддя-доповідач: Капустинський М.М. 14 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 року №686/20623/15-а, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 24.11.2025 в порядку судового контролю за виконанням рішення суду встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк тривалістю один місяць з дня отримання ухвали суду для надання звіту про виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 у справі №686/20623/15-а. 24.12.2025 Головне управління в Хмельницькій області надало суду звіт про виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області) про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди. До звіту додано докази його доставки до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС ОСОБА_1 24.12.2025 (акр спр.186, т.5). 08.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду з заявою про визнання нікчемним розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2025 та розрахунку середньої заробітної плати на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного апеляційного суду від 01.06.2016 в зазначеній адміністративній справі. Просила: - визнати нікчемним розпорядження ГУ ПФУ від 15.12.25 р. та розрахунок моєї середньої заробітної плати від 12.04.2004 р., яка використана для нового призначення пенсії станом на грудень 2025 р. на виконання постанови Вінницького ААС від 01.06.2016 р. № 686/20623/15-а; - вирішити питання відповідальності ОСОБА_2 згідно з нормою ч.9 ст. 249 КАС; - поновити процесуальний строк на звернення з цією заявою, визнати поважними причини його пропуску строку. Клопотання про поновлення строку обґрунтувала тим, що подає цю заяву на 8-й день після отримання рекомендованого листа «Укрпошти» із зазначеним звітом і додатками - розпорядженням №194791 від 15.12.2025, розрахунком заробітної плати до виконання рішення суду. Не подавала заяву у порядку ст.383 КАС після отримання цих же матеріалів у системі ЕС, оскільки вважала достатнім відреагувати запереченнями від 29.12.25 на звіт від 24.12.25, тобто не була пасивною стосовно захисту своїх прав. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про визнання нікчемним розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2025 та розрахунку середньої заробітної плати на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного апеляційного суду від 01.06.2016 в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області) про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди. Повернуто ОСОБА_1 її заяву про визнання нікчемним розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2025 та розрахунку середньої заробітної плати на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного апеляційного суду від 01.06.2016 в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області) про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вказав, що у зазначеному випадку заявниця зазначає в якості такої причини ту обставину, що спочатку, подавши до суду заперечення щодо звіту, не вважала за потрібне подавати заяву в порядку ст.383 КАС України, а пізніше змінила свою думку. Однак така причина сама по собі не може бути визнана поважною, а відтак не може слугувати підставою для поновлення пропущеного строку. Інших обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску строку клопотання не містить. Таким чином суд дійшов висновку, що у поновленні строку на подання заяви про визнання нікчемним розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2025 та розрахунку середньої заробітної плати на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного апеляційного суду від 01.06.2016 заявниці слід відмовити. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У відповідності до ч.4 ст.383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Як встановлено з матеріалів справи ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 24.11.25 р. визнані протиправними: розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України від 27.02.2020, винесене на виконання рішення Вінницького апеляційного адміністративного від 01.06.2016 у справі №686/20623/15-а; бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області в.о. начальника цього управління Квятківської Марії Францівни, яка виразилась у невиконанні та незабезпеченні виконання рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 у справі №686/20623/15-а. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 24.11.2025 заяву задоволено частково. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк тривалістю один місяць з дня отримання ухвали суду для надання звіту про виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 у справі №686/20623/15-а». 24.12.25 р., надійшов звіт в.о. начальника ГУ ПФУ у якому зазначаено, що «Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 у справі № 686/20623/15 а виконана в межах наданих повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства» та додано додатки за переліком:

1. Розпорядження №194791 від 15.12.2025.

2. Розрахунок заробітної плати до виконання рішення суду.

3. Докази направлення копії звіту та доданих до нього матеріалів іншій стороні у справі.

4. Копії паспортних даних та реєстраційний номер облікової картки платника податків в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (першому адресату).

5. Витяг з ЄДР юридичних осіб (першому адресату).

6. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року №28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21 грудня 2022 року №28-2), зареєстровано в Міністерстві юстиції. Як вказує апелянт 29 грудня 2025 р. вона подала до суду заперечення щодо твердження в.о. начальника Квятківської М.Ф., що надані додатки до звіту за пп.1,2 підтверджують виконання рішення суду від 01.06.2016 у справі №686/20623/15-а. Просила суд: відмовити у прийнятті звіту від 24.12.2025 р. в.о. начальника Головного управління ПФУ у Хмельницькій області Квятківської Марії Францівни про виконання рішення суду у справі №686/20623/15 а. У разі відмови у прийнятті звіту накласти на керівника суб`єкта владних повноважень - в.о. начальника Головного управління ПФУ у Хмельницькій області Квятківську Марію Францівну (чи на заступника), штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якої половину суми штрафу стягнути на мою користь, іншу половину - до Державного бюджету України. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції. Повторно зобов`язати суб`єкта владних повноважень ГУ ПФУ у Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення Вінницького ААС від 01.06.2016. р. №686/20623/15-а та повторно установити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Хмельницькій області строк для подання звіту. Апелянт зазначає, що надавши свої заперечення від 29.12.25 р. на звіт від 24.12.25 р., вважала, що у рамках провадження за своєю заявою у порядку ст.382 КАС суд надасть оцінку наданим матеріалам і злочинному твердженню про виконання рішення суду за скасованими матеріалами, що не були визнані судами. Розуміючи, що додатки: «1.Розпорядження №194791 від 15.12.2025.

2. Розрахунок заробітної плати до виконання рішення явно і очевидно нікчемні, суду.» і у такому випадку згідно з практикою ВС нема необхідності заявляти про їх протиправність, - не вважала за необхідне подавати заяву у порядку ст.383 КАС, відреагувавши лише запереченнями. Водночас, коли 31.12.25 р. рекомендованим листом Укрпошти 2900506258861 отримала той самий звіт в.о. начальника ГУ ПФУ Квятківської з вищезазначеними додатками, серед яких було і розпорядження №194791 від 15.12.2025., вирішила подати заяву у порядку ст.383 КАС щодо протиправності цього розпорядження, позаяк виходило, що мені надано не звіт, а якраз саме це розпорядження. Зазначає, що заяву в порядку ст.383 КАС змогла підготувати і подати 08 січня 2026 року, тобто на восьмий день після отримання зазначеного повторно надісланого розпорядження у межах десяти днів. Водночас, з огляду на те, що перший варіант цього матеріалу я отримала 25 грудня 2025 р., а 04.01.2026 р. неділя, виходить, що останній день подання такої заяви - 05.01.26 р. Вказує, що строк пропустила усього на 3 дні, останній день подання припадає на 05.01.2026 р. понеділок. Суд першої інстанції повертаючи заяву ОСОБА_1 , вказав, що така причина сама по собі не може бути визнана поважною, а відтак не може слугувати підставою для поновлення пропущеного строку. В контексті зазначеного колегія суддів звертає увагу, що як зазначено у пункті 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03); ЄСПЛ указав «Правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків». Згідно з п.48 у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014, суд наголосив: «Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).» Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає невиконаними верховенство права, не можуть залишатися, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року). Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», Окрім того, колегія суддів зауважує, що Верховний Суду постійно наголошує, що при поновленні процесуальних строків, суд має перевірити: чи вчиняла зацікавлена особа активні дії із здійснення захисту свого права; чи вчинялися ці дії в межах відповідного процесуального строку. Колегія суддів також враховує, що апеляційний суд при вирішенні цієї апеляційної скарги також урахувати, що у постанові №500/787/19 від 30.01.2020 р. Верховний Суд вказав на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). За обставинами цієї скарги, думаю, суд проявив надмірну суворість. А надто, коли йдеться про конституційній гарантії щодо виконання рішення суду. Враховуючи зазначене вище колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив доводи заявниці щодо підставності для поновлення строку її звернення до суду з заявою, дійшов передчасного висновку про відмову у поновленні строку на подання заяви про визнання нікчемним розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2025 та розрахунку середньої заробітної плати на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного апеляційного суду від 01.06.2016 в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області) про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди. За правилами ч.1 ст.320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області) про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 року №686/20623/15-а скасувати. Справу направити до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.