Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/5293/25-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5293/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 13 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової академії (м.Одеса) на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, В С Т А Н О В И В : І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог. 1.1 Військова академія (м. Одеса) звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 56442,42 грн.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. 2.1 Ухвалою суду від 11.11.2025 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвал. 2.2 На виконання вказаної ухвали, представником позивача подано заяву, в якій просив поновити строк звернення до суду, оскільки з 23.10.2025 (дата отримання претензії) по теперішній час від відповідача не отримано коштів у рахунок існуючої заборгованості або письмової заяви про відстрочку чи розстрочку сплати вказаної суми. 2.3 Враховуючи отримання претензії відповідачем 23.10.2025 через засоби поштового зв`язку, строк звернення до суду слід відраховувати від завершення строку на добровільне відшкодування (10 днів з моменту отримання претензії), тобто з 02.11.2025. Таким чином позовну заяву подано у визначений строк.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 3.1 Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року визнано неповажними причини пропуску Військовою академією (м. Одеса) строку звернення до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, а позовну заяву повернуто позивачу. 3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження, на які позивач посилається у своїй заяві, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку, оскільки дотримання строку звернення до суду, в даному випадку, залежали виключно від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, і не пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, тобто є неповажними.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу. 4.1 Не погоджуючись з ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до помилкового висновку суду про повернення позовної заяви. ІІ.

Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги та дійшов таких висновків. 1.1 Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права щодо визначення тривалості строку звернення до суду у цій категорії справ, колегія суддів виходить з наступного. 1.2 Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами 1.3 Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 1.4 Водночас, частиною 5 статті 122 КАС України передбачено спеціальний строк, відповідно до якого для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. 1.5 За приписами пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України, військова служба за своєю правовою природою охоплюється поняттям публічної служби. 1.6 Оскільки правовідносини щодо стягнення витрат на утримання курсантів у вищих військових навчальних закладах безпосередньо пов`язані з питаннями проходження та звільнення (відрахування) з публічної служби, суд першої інстанції дійшов абсолютно правильного і законного висновку про застосування до цих спірних правовідносин місячного строку звернення до суду. 1.7 Оцінюючи доводи позивача (апелянта) про те, що перебіг строку звернення до суду слід обчислювати з 02.11.2025 року (після закінчення 10-денного строку на добровільне виконання вимоги-претензії, отриманої відповідачем 23.10.2025 року), колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на таке. 1.8 Відповідно до пункту 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (Порядок № 964), у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. 1.9 Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, від 30.09.2019 у справі № 340/685/19, від 21.01.2021 у справі № 560/1389/20, від 21.12.2021 у справі № 420/9694/20 та від 18.10.2024 у справі № 160/19633/23) неодноразово наголошував, що початок перебігу місячного строку звернення до суду з позовом про стягнення витрат на утримання пов`язується з наступним днем після закінчення строку, наданого для добровільного відшкодування таких витрат. 1.10 Проте, як беззаперечно встановлено матеріалами справи, відповідача було відраховано з числа курсантів на підставі наказу начальника Військової академії від 28.04.2017 № 28-РС. Того ж дня (28.04.2017) відповідач підписав довідку-розрахунок № 1/55/405, в якій зазначив «згоден» та засвідчив своїм підписом обізнаність із сумою витрат, що підлягала відшкодуванню. 1.11 Незважаючи на це, Військова академія (м. Одеса) у 2017 році не встановила конкретного фіксованого строку для добровільного відшкодування вказаних витрат, виявивши тривалу пасивну поведінку. 1.12 При цьому, повторне направлення Військовою академією вимоги-пропозиції лише 17.10.2025 року (через 8 років після відрахування курсанта) не може змінювати момент, з якого позивач дізнався про порушення свого права. 1.13 Організаційні дії суб`єкта владних повноважень щодо направлення претензій через значний проміжок часу свідчать лише про час, коли позивач вирішив розпочати активні дії, та не можуть штучно переривати або відновлювати перебіг строків звернення до суду, оскільки це суперечило б принципу юридичної визначеності. 1.14 Крім того, колегія суддів бере до уваги обставини, встановлені у межах адміністративної справи № 521/6974/20. 1.15 Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 року рішення суду першої інстанції у вказаній справі було скасовано, а первинний позов Військової академії до ОСОБА_1 (поданий у квітні 2020 року) залишено без розгляду саме у зв`язку з суттєвим (на 3 роки) пропуском місячного строку звернення до суду. 1.16 Апеляційний суд у справі № 521/6974/20 чітко зазначив, що невстановлення військовим навчальним закладом строку для відшкодування протягом трьох років свідчить про його пасивну поведінку, яка унеможливлює поновлення строків. 1.17 Звертаючись із цим новим позовом 06.11.2025 року (вже після залишення попереднього позову без розгляду та через 8 років після виникнення підстав для стягнення коштів), позивач повторно допустив тривале зволікання. 1.18 За змістом процесуального закону, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підтвердженими належними доказами. 1.19 Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 420/20386/23. 1.20 Реалізація суб`єктом владних повноважень права на звернення до суду залежить виключно від його власної процесуальної дисципліни. Жодних об`єктивних, належним чином документованих перешкод, які б заважали Військовій академії своєчасно та в межах закону звернутися до суду за захистом своїх прав протягом усього цього тривалого періоду, позивачем надано не було. 1.21 Інститут строків в адміністративному процесі є важливою гарантією реалізації принципу юридичної визначеності (res judicata), який є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. 1.22 На цьому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України», зазначаючи, що правила регулювання строків для подання скарги мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані судами. Безпідставне поновлення пропущених строків за відсутності об`єктивних поважних причин руйнує баланс рівності сторін та нівелює стабільність публічно-правових відносин. 1.23 Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, якщо підстави, вказані особою у заяві про поновлення строку, визнані судом неповажними, позов залишається без руху, а особі надається строк для вказання інших підстав. Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України та пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України, якщо вказані особою підстави для поновлення строку звернення до суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. 1.24 Враховуючи, що наведені Військовою академією (м. Одеса) аргументи обґрунтовано визнані неповажними, а факт тривалого пропуску місячного строку звернення до суду є очевидним, Чернівецький окружний адміністративний суд дійшов законного, правильного та правомірного висновку про відмову в поновленні строку та повернення позовної заяви позивачу.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги. 2.1 Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Оскаржувана ухвала суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування чи зміни відсутні 2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової академії (м.Одеса) залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.