Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 333/9988/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 липня 2026 року м. Дніпросправа № 333/9988/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Третього апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2025 в адміністративній справі №333/9988/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,- ВСТАНОВИВ: До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно уточненої позовної заяви від 15.05.2025 року позивач просив суд скасувати постанову серії ЕНА №3435985 від 08 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та стягнути судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відносно нього 08 листопада 2024 було складено постанову серії ЕНА №3435985 за порушення п.8.7.3.е (порушення проїзду світлофору Запоріжжя, вул.Олександра Говорухи, 36) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень. Позивач зазначає, що справа про адміністративне правопорушення порушена відносно нього неправомірно, винесена постанова є протиправною, складена з численними порушеннями та немає доказів на підтвердження даного порушення. Так, у п.7 постанови вказується, що до постанови додається «Motorola Solution vb 400 471553». Фактично даним пристроєм є нагрудна камера поліцейського ОСОБА_2 , яка не могла здійснювати фіксацію порушення фізично, оскільки вмикається лише під час спілкування поліцейського з громадянином. Відтак, подію не було зафіксовано, а відтак його провину не доведено. Оскаржувана постанова не містить відповідного посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Крім того позивач зазначає, що на місці зупинки пояснював поліцейському, що у цей день він рухався по вул. О.Говорухи в м. Запоріжжі (Комунарський р-н) у крайній правій смузі руху (дорога має дві смуги для руху в одному напрямку), під час виконання повороту вправо (по вул. Радгоспній, 36) він рухався по «стрілці повороту». До 08.11.2024 на цій ділянці руху на світофорі було встановлено додаткову табличку (зелена стрілка, нанесена на білій табличці), з розташуванням справа від світлофора. Вказана табличка дозволяє рух праворуч з крайньої правої смуги на червоний сигнал світлофору, за умови пропуску/надання переваги у русі для транспортних засобів, які рухаються зліва. Відповідно, виконуючи вимоги таблички та після пропуску КТЗ, які рухалися зліва (виконували поворот) він продовжив рух (виконував поворот вправо), після чого позаду побачив миготливий сигнал червоного та синього кольору поліцейської машини, вимоги якої він зрозумів як вимогу про зупинку, що і здійснив у безпечному місці, з дотриманням вимог ПДР України. Так, норма абзацу 3 пункту 8.7.3.е ПДР України передбачає: «Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух». Згідно абз.2 п.8.7. ПДР України передбачено: «На рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів може встановлюватися табличка білого кольору із нанесеною на ній стрілкою зеленого кольору». Отже, наявність таблички з намальованою зеленою стрілкою дозволяє поворот праворуч при червоному сигналі світлофора за умови відсутності перешкод для інших учасників дорожнього руху. Отже, наявність таблички з намальованою зеленою стрілкою дозволяє поворот праворуч при червоному сигналі світлофора. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2025 в адміністративній справі №333/9988/24 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, 08.11.2025 року поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП винесено постанову серії ЕНА №3435985 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та останнього було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 510 гривень. У постанові серії ЕНА №3435985 від 08.11.2024 року зазначено, що 08.11.2024 року о 12:07 в м.Запоріжжя, вул.Олександра Говорухи, 36, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом HONDA CIVIC, днз НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3.е Правил дорожнього руху України Позивач не погодившись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕНА №3435985 від 08.11.2024, звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності спірної постанови з огляду на підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення. Колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 КАС України. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно із п. 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1. Згідно підпункту а) п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; та суб`єктивна сторона. Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Крім діяння, ознаками об`єктивної сторони правопорушення є місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя здійснення діяння. З матеріалів справи та наданих відповідачем відеозаписів поліцейських встановлено, Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП). Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 14 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 Закон України № 580-VIII зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту ПДР). Ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.п. 1.1, 1.3, 1.4 ПДР). Відповідно до п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з п. 8.1 ПДР, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Пунктом 8.7 ПДР передбачено, що світлофори (додаток 3) призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні. Підпунктом 8.7.3 Правил дорожнього руху України визначено, що сигнали світлофора мають такі значення: а) зелений дозволяє рух; б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора. Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло; г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків. Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух; є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу; ж) чорні контурні стрілки на червоному і жовтому сигналах не змінюють значення цих сигналів та інформують про дозволені напрямки руху при зеленому сигналі; з) вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками). Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, вичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу. Відповідно до ст. 31 Закону України № 580-VIII поліція може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 Закону України № 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Згідно з ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. За приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Отже, ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Колегія суддів зазначає, що у п. 7 оскаржуваної постанови міститься посилання на відео технічного засобу «Motorola Solutions VB400 №471553». Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що зазначення в оскаржуваній постанові технічного засобу «Motorola Solutions VB400 №471553» свідчить про недоведеність події адміністративного правопорушення та є самостійною підставою для скасування постанови. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані можуть встановлюватися, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото- і відеозапису. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем надано відеозапис, який був безпосередньо досліджений судом та містить фіксацію обставин правопорушення, зазначеного в постанові серії ЕНА №3435985 від 08.11.2024 року. За результатами дослідження цього відеозапису суд дійшов висновку про підтвердження факту проїзду транспортним засобом під керуванням апелянта перехрестя на заборонений сигнал світлофора. Посилання апелянта на те, що зазначена у постанові нагрудна камера поліцейського не здійснювала безпосередньої фіксації моменту правопорушення, не спростовує встановлених судом обставин та саме по собі не свідчить про відсутність доказів вини особи. Колегія суддів враховує, що під час судового розгляду було досліджено відеозапис події, належність та допустимість якого апелянтом не спростована. Будь-яких доказів того, що зазначений відеозапис є недостовірним, зміненим, не стосується обставин цієї справи або отриманий із порушенням вимог закону, матеріали справи не містять. Верховний Суд неодноразово зазначав, що окремі недоліки оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не можуть розцінюватися як безумовна підстава для скасування постанови за умови, якщо такі недоліки не призвели до порушення прав особи та не вплинули на можливість встановлення фактичних обставин правопорушення на підставі належних і допустимих доказів. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та необхідність повторної оцінки відповіді Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради від 14.05.2025 року. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора, що кваліфіковано за частиною другою статті 122 КУпАП. Посилання апелянта на відсутність у постанові окремої вказівки про виконання ним повороту праворуч колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки така обставина сама по собі не впливає на юридичну кваліфікацію вчиненого правопорушення. Для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, визначальним є факт руху транспортного засобу на заборонений сигнал світлофора, а не подальший напрямок руху транспортного засобу через перехрестя. З дослідженого судом відеозапису вбачається, що транспортний засіб під керуванням позивача здійснив рух через перехрестя на заборонений сигнал світлофора, що й стало підставою для винесення оскаржуваної постанови. При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що позивач здійснював маневр саме за умов, передбачених абзацом третім підпункту «е» пункту 8.7.3 ПДР України, а надана ним відповідь Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради не спростовує встановлених судом обставин вчинення адміністративного правопорушення. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на момент вчинення правопорушення рух позивача був дозволений відповідним сигналом додаткової секції світлофора. Навпаки, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що транспортний засіб під керуванням позивача розпочав рух та проїхав перехрестя при забороненому сигналі світлофора, тоді як дозвільний сигнал у вигляді зеленої стрілки у додатковій секції світлофора був відсутній. Сам по собі факт відсутності окремого перехрестя з адресним позначенням «вул. О. Говорухи, 36» не свідчить про недоведеність місця вчинення правопорушення, оскільки із змісту постанови, матеріалів адміністративної справи та наявного відеозапису можливо однозначно ідентифікувати місце події, а апелянт не заперечує, що саме він керував транспортним засобом у зазначений час та перебував на відповідній ділянці дороги. Посилання апелянта на принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, передбачений частиною третьою статті 2 КАС України, не свідчить про неправильність висновків суду першої інстанції, оскільки матеріали справи підтверджують, що суд дослідив надані сторонами докази, встановив фактичні обставини справи та надав належну оцінку кожному з доводів сторін. Наведені в апеляційній скарзі обставини фактично зводяться до незгоди апелянта з оцінкою доказів, здійсненою судом першої інстанції, та не містять відомостей про такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2025 в адміністративній справі №333/9988/24 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Кальник суддя Д.В. Чепурнов