Постанова 4851 № 520/24994/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 р. Справа № 520/24994/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Донецької обласної військової адміністрації на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 (головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г.) у справі №520/24994/25 за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної військової адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Донецької обласної військової адміністрації, які полягають у недотриманні вимог ч.2 ст.14 Закону України «Про звернення громадян» при розгляді звернення (пропозиції - зауваження) ОСОБА_1 ПР-18945756 від 14.06.2025; - визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної військової адміністрації, яка полягає у не розгляді звернення (пропозиції - зауваження) ОСОБА_1 ПР-18945756 від 14.06.2025 першими керівниками Донецької обласної військової адміністрації в строк, передбачений ст.20 Закону України «Про звернення громадян»; - зобов`язати Донецьку обласну військову адміністрацію розглянути звернення (пропозицію - зауваження) ОСОБА_1 ПР-18945756 від 14.06.2025 відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про звернення громадян» у термін не більше одного місяця з дня набрання рішенням суду чинності. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Донецької обласної військової адміністрації, яка полягає у не розгляді звернення (пропозиції - зауваження) ОСОБА_1 ПР-18945756 від 14.06.2025 відповідно до вимог ч.2 ст.16 Закону України «Про звернення громадян» в термін, передбачений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». Зобов`язано Донецьку обласну військову адміністрацію розглянути звернення (пропозицію - зауваження) ОСОБА_1 ПР-18945756 від 14.06.2025 відповідно до вимог ч.2 ст.16 Закону України «Про звернення громадян» в термін, передбачений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог. Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати таке рішення та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом не вірно встановлено обставини справи, не враховано, що позивачем подана пропозиція, а не скарга, яка своєчасно розглянута, зокрема головою облдержадміністрації , начальником обласної військової адміністрації Філашкіним В., відповідь у письмовій формі складена у чіткій відповідності до поставлених запитань, а її зміст доведено засобами поштового зв`язку до позивача. Зазначає, що якщо Донецькою обласною військовою адміністрацією при розгляді вищевказаного звернення позивача і вчинено протиправні дії, які полягають у недотриманні вимог ч.2 ст.14 Закону України «Про звернення громадян», то подальшими своїми діями відповідачем виправлено порушення до ухвалення оскаржуваного судового рішення. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги відповідача, просив врахувати, що доказів направлення йому 17 листопада 2025 року листа №П-00713-50-1.6/15-25-572/05.02-05 за підписом першого керівника Донецької обласної військової адміністрації відповідачем не надано. Відповідно до ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю II групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11.05.2018. Позивач через офіційний вебсайт Державної установи "Урядовий контактний центр" (урядова "гаряча лінія") подав до Донецької обласної військової адміністрації електронне звернення (пропозицією), в якому запропонував вирішити питання у Донецькій області про надання особам з інвалідності внаслідок війни пільги у вигляді позачергового безплатного зубопротезування, безплатного забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами. До звернення долучено копію посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни. Листом Департаменту охорони здоров`я Донецької облдержадміністрації від 18 червня 2025 року №П-50/0/376-25-50 за підписом заступника директора департаменту - начальника управління організації та розвитку медичної допомоги населенню департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації Філіппової Н. гр. ОСОБА_1 повідомлено про розгляд звернення та роз`яснено порядок надання послуг щодо безоплатного позачергового зубопротезування та безплатного забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами у Донецькій області. Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправні дії, які полягають у недотриманні вимог ч.2 ст.14 Закону України «Про звернення громадян» при розгляді його звернення (пропозиції - зауваження) ПР-18945756 від 14.06.2025, звернувся з позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що в силу спеціального застереження ч.2 ст.14 Закону України "Про звернення громадян" пропозиції (зауваження) осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто і матеріали справи не містять доказів наявності обставин, які б об`єктивно перешкоджали виконанню відповідачем зазначеної норми закону. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суспільні відносини з приводу практичної реалізації права особи на отримання інформації унаслідок звернення до учасників суспільних відносин унормовані, насамперед, приписами ст.40 Конституції України, згідно з якою усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, а також додатково деталізовані приписами Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі по тексту - Закон №393/96-ВР). Згідно з абз.1 ст.1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. За наведеними у ст.3 Закону №393/96-ВР визначеннями під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. За правилами ст.5 Закону №393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону. Відповідно до ст.7 Закону №393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Випадки, коли звернення громадянина не підлягає розгляду суб`єктом владних повноважень із наданням письмової відповіді окреслені законодавцем у приписах ст.8 Закону №393/96-ВР. Порядок розгляду і вирішення звернень у формі пропозицій (зауважень) визначений статтями 14, 18, 19, 20 Закону №393/96-ВР, порядок розгляду і вирішення звернень у формі заяв (клопотань) визначений статтями 15, 18, 19, 20 Закону №393/96-ВР, порядок розгляду і вирішення звернень у формі скарг визначений статтями 16, 18, 19, 20 Закону №393/96-ВР. Згідно з ч.1 ст.14 Закону України №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. За приписами ч.1 ст.15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. У силу спеціального застереження статей 14-16 Закону №393/96-ВР першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто надається відповідь на пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни. Водночас, згідно з ч.3 ст.15 Закону №393/96-ВР відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Положення ч.3 ст.15 Закону №393/96-ВР узгоджуються з ч.3 ст.7 цього ж Закону, відповідно до якої якщо питання, порушені у зверненні, не належать до повноважень органу чи посадової особи, таке звернення має бути протягом п`яти днів направлене за належністю до відповідного органу або посадової особи, про що обов`язково повідомляється заявнику. Якщо ж у зверненні відсутні необхідні дані для прийняття обґрунтованого рішення, воно у той самий строк повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Відтак, з положень ч.3 ст.7, ч.3 ст.15, ч.4 ст.22 Закону №393/96-ВР слідує, що відповідь на звернення громадянина має бути надана органом чи посадовою особою, до компетенції та повноважень яких віднесено вирішення порушених зацікавленою особою питань. Згідно зі ст.19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Відповідно до ст.20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. Застосовуючи положення наведених вище норм права до обставин даного спору, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у силу спеціального застереження ч.2 ст.14 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" пропозиції (зауваження) осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто і матеріали справи не містять доказів наявності обставин, які б об`єктивно перешкоджали виконанню відповідачем зазначеної вимоги закону. За висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 12.12.2023 у справі №160/7116/19, одним із конституційних принципів, на якому повинна базуватися діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, є принцип, відповідно до якого ці органи, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України). Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними. Судом встановлено, що позивач, як особа з інвалідністю II групи внаслідок війни, звернувся до Донецької обласної військової адміністрації з електронним зверненням (пропозицією), в якому запропонував вирішити питання у Донецькій області про надання особам з інвалідності внаслідок війни пільги у вигляді позачергового безплатного зубопротезування, безплатного забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами. У порушення приписів ч.2 ст.14 Закону №393/96-ВР, відповідь на звернення (пропозицію) надана листом Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації від 18 червня 2025 року №П-50/0/376-25-50 за підписом заступника директора департаменту - начальника управління організації та розвитку медичної допомоги населенню департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації Філіппової Н. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що 17 листопада 2025 року на електронну пошту за електронною адресою, вказаною у зверненні: ІНФОРМАЦІЯ_1, був направлений лист №П-00713-50-1.6/15-25-572/05.02-05 за підписом голови облдержадміністрації, начальника Донецької обласної військової адміністрації Філашкіна В., в якому позивачу повідомлено про прийняте першим керівником облдержадміністрації рішення щодо перегляду його звернення від 14 червня 2025 року. Разом з тим, відповідних доказів до матеріалів справи відповідачем не надано. Крім того, у відзиві на позов ОСОБА_1 також зазначає, що докази направлення позивачу 17 листопада 2025 року листа № П-00713-50-1.6/15-25-572/05.02-05 за підписом першого керівника Донецької обласної військової адміністрації у матеріалах справи відсутні. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства, з порушенням положень ч.2 ст.14 Закону №393/96-ВР. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують. При цьому, колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги відповідача щодо помилкового зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення посилання на вимоги ч.2 ст.16 Закону України «Про звернення громадян», якою визначено порядок розгляду скарг громадян, а не на вимоги ч.2 ст.14 Закону України «Про звернення громадян», що унормовує порядок розгляду пропозицій (зауважень) громадян. Щодо помилкового зазначення судом першої інстанції в описовій частині того, що «в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що через урядовий сайт звернувся до Закарпатської обласної військової адміністрації із зверненням (скаргою) від 02.07.2025 УМ-19007680», колегія суддів зазначає, що таке може бути виправлене в порядку, визначеному ст.253 КАС України. Відповідно до ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Враховуючи, що суд першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення помилково послався на вимоги ч.2 ст.16 Закону №393/96-ВР, колегія суддів вважає, що останнє підлягає зміні шляхом викладення абзаців другого та третього резолютивної частини рішення в іншій редакції. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Донецької обласної військової адміністрації задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 у справі №520/24994/25 змінити, виклавши абзац другий та третій резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 у справі №520/24994/25 в наступній редакції: Визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної військової адміністрації, яка полягає у нерозгляді звернення (пропозиції - зауваження) ОСОБА_1 ПР-18945756 від 14.06.2025 відповідно до вимог ч.2 ст.14 Закону України "Про звернення громадян" в термін, передбачений ст. 20 Закону України "Про звернення громадян". Зобов`язати Донецьку обласну військову адміністрацію розглянути звернення (пропозицію - зауваження) ОСОБА_1 ПР-18945756 від 14.06.2025 відповідно до вимог ч.2 ст.14 Закону України "Про звернення громадян" в термін, передбачений ст.20 Закону України "Про звернення громадян". В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 у справі №520/24994/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц