Постанова 4824 № 361/6479/25

Унікальний номер справи 361/6479/25 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/4472/2026 Головуючий у суді першої інстанції Н. М. Гізатуліна Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 01 липня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. секретар судового засідання Комар Л. А. сторони позивач ОСОБА_1 відповідач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2025 року, ухвалене у складі судді Гізатуліної Н. М., в примішенні Броварського міськрайонного суду Київської області, у с т а н о в и в : У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р. О., Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 21 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір №К3R0GF15006240, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала на споживчі цілі кредитні кошти у сумі 40 000 дол. США, а також 4 060,90 дол. США на оплату страхових внесків строком до 21 червня 2017 року. 20 жовтня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р. О. вчинив виконавчий напис № 16262, яким пропонував стягнути заборгованість за кредитним договором №R3R0GF15006240 від 21 червня 2007 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 104 883, 81 доларів США, що курсом 25,7299 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.08.2017 складає 2 698 660,43 грн, витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 3 000,00 грн. 10 січня 2018 року Броварським відділом державної виконавчої служби Київської області було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання вказаного виконавчого напису. Позивач зазначала, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса був вчинений 20 жовтня 2017 року на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Також вказала, що станом на дату вчинення оскаржуваного виконавчого напису - 20 жовтня 2017 року у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. була відсутня правова підстава для його вчинення на підставі нотаріально не посвідченого кредитного договору. Крім цього, зазначила, що виконавчий напис нотаріуса видається тільки у випадку, коли заборгованість є безспірною, проте наданий Банком приватному нотаріусу розрахунок заборгованості за кредитним договором № К3R0GF15006240 від 21 червня 2007 року є неправильним, а сума заборгованості - спірною, враховуючи рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2010 року у справі № 2-131/10, яким у рахунок погашення заборгованості за указаним кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру позивача.Тобто, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2010 року, ухваленим у справі № 2-131/10, було стягнуто усю суму заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором достроково, чим змінено строк виконання зобов`язання, порядок, умови і строк дії кредитного договору, тому строк виконання договору в повному обсязі банком було змінено пред`явленням позову про звернення стягнення усієї суми заборгованості на предмет іпотеки. Оскільки відповідач самостійно, на власний розсуд, скористався своїм правом, достроково припинив на майбутнє дію кредитного договору та змінив строк кредитування, а отже, за відсутності належної правової підстави, яка через власні дії кредитодавця є такою, що припинена, відсутні й підстави для нарахування відсотків після дострокового припинення кредитного зобов`язання, а також неустойки (пені), обумовленої цим договором. Проте, як вбачається з оскарженого напису нотаріуса та розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданим для вчинення виконавчого напису, відповідач продовжував нарахування не лише процентів за користування кредитними коштами після 06 червня 2009 року, але і пеню, комісію за кредитним договором, тобто після припинення строку кредитування та строку дії кредитного договору. ОСОБА_1 зазначала, що про порушення своїх прав оскарженим виконавчим написом дізналась 21 травня 2025 року. На підставі викладеного просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. від 20 жовтня 2017 року № 16262, яким пропоновано стягнути заборгованість за кредитним договором №R3R0GF15006240 від 21 червня 2007 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 104 883, 81 доларів США, що курсом 25,7299 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.08.2017 складає 2 698 660,43 грн, витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 3 000,00 грн. Здійснити розподіл судових витрат. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2025 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. від 20 жовтня 2017 року № 16262, у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 до завершення розгляду справи №361/6479/25 та набрання рішенням суду законної сили у цій справі. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р. О., Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Скасовано заходи забезпечення позову, які встановлені ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2025 року. Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 через свого представниа ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 . В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом безпідставно не враховано, що до даних правовідносин підлягає застосуванню постанова КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, оскільки виконавчий напис, що оскаржується був вчинений 20.10.2017, тобто після скасування внесених постановою КМУ від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін. Також вказано, що наданий Банком приватному нотаріусу розрахунок заборгованості за кредитним договором є невірним, а сума заборогованості є спірною, оскільки стягувач скористався своїм правом та заявив вимогу про дострокове повернення усієї суми кредиту звернувшись до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №R3R0GF15006240 від 21 червня 2007 року, змінивши строк виконання зобов`язання з 21.06.2017 на 01.06.2009. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2010, ухваленим у справі № 2-131/10 було стягнуто усю суму заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, при цьому із змісту виконавчого напису нотаріуса вбачається, що Банк продовжив нараховувати проценти за користування кредитом, пеню та комісію після 01.06.2009. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - авдокат Кубрак Ж. Б. підтримала подану апеляційну скаргу, просить задовольнити на підставі викладених в ній доводів та наданих письмових пояснень. Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - Абібулаєва Т. Г. у поданих суду письмових поясненнях заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду просила залишити без змін як законне та обґрунтоване. Розгляд справи просить проводити без участі представника відповідача. Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р. О., представник Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом доставлення судової повістки до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду. Будь - яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до апеляційного суду від інших заінтересованих осіб не надходило. З метою дотримання процесуальних строків, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 372 ЦПК, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи за відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання, оскільки неявка цих осіб (їх представників) не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах його апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріаль, кв.217; ного права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Згідно положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі. За приписами ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що 21 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір № К3R0GF15006240, відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати Позичальникові кредит на строк з 21 червня 2007 року до 21 червня 2017 року включно, у розмірі 40 000 дол. США на споживчі цілі, а також у розмірі 4 060 дол. США на сплату страхових платежів. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 надала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності за адресою: АДРЕСА_2 . 10 липня 2009 року ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 у якому просилор суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 40 292,98 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_3 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Банком з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншим особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для купівлі-продажу; виселити громадян, які проживають у зазначеній квартирі; вирішити питання про відшкодування судових витрат. Як вбачається із розрахунку заборгованості, який було надано суду Банком, заборгованість за кредитним договором №К3R0GF15006240 від 21 червня 2007 року ОСОБА_1 станом на 01 червня 2009 року становить 40 292,98 дол. США, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 37 105,91 дол. США, заборгованість за відсотками - 1 136,09 дол. США, заборгованість з комісії - 80 дол. США, заборгованість з пені -21,02 дол. США, штраф - 250 грн (32,81 дол. США), судовий штраф - 1 917,15 дол. США. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2010 року у справі № 2-131/10 позов ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 3R0GA15006240 від 21 червня 2007 року в розмірі 322 746,77 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру, загальною площею 59,20 кв. м, житловою площею 33,50 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 250,00 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Зі змісту рішення суду вбачається, що Банк визначаючи розмір заборгованості фактично змінив строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором і визначив загальний розмір заборгованості. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О. 20 жовтня 2017 року вчинено виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі №16262, яким пропоновано стягнути заборгованість за кредитним договором №R3R0GF15006240 від 21 червня 2007 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 104 883, 81 доларів США, що курсом 25,7299 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.08.2017 складає 2 698 660,43 грн, з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту - 32 562,66 дол. США, заборгованість за відсотками - 54 278, 63 дол. США, заборгованість з комісії - 7 040 дол. США, заборгованість з пені - 11 002,52 дол. США, витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 3 000,00 грн. 21 грудня 2017 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було подано до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Постановою державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Матвієнко Є. С. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2. Відповідно до інформації про виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису від 20 жовтня 2017 року № 16262, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», виконавче провадження не завершене. Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказувала на те, що виконавчий напис не міг бути вчинено, у зв`язку з відсутністю для цього правових підстав, оскільки між нею та відповідачем не було укладено нотаріально посвідченої угоди, яка б підтверджувала безспірність заборгованості, стягувачем нотаріусу не було подано документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Як вбачається з оскаржуваного виконавчого напису, його вчинено на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Статтею 18 ЦК Українивизначено, щонотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»). Частиною першоюстатті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 20.10.2017, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Підписаний позивачем кредитний договір № К3R0GF15006240 від 21 червня 2007 року, на підставі якого нотаріусом було вчинено виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, отже не є документом, який підтверджує безспірність заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором у розумінні п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Крім того, під час вирішення данного спору судом не взято до уваги рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2010 року у справі № 2-131/10, у якому судом було встановлено, що станом на 01 червня 2009 року заборгованість позичальника перед кредитором становила 40 292,98 дол. США, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 37 105,91 дол. США, заборгованість за відсотками - 1 136,09 дол. США, заборгованість з комісії - 80 дол. США, заборгованість з пені -21,02 дол. США, штраф - 250 грн (32,81 дол. США), судовий штраф - 1 917,15 дол. США. Суд не надав аналіз тому, що звернувшись у липні 2009 року із позовом до Броварського міськрайонного суду Київської області до ОСОБА_1 про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 40 292,98 дол. США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_3 , кредитор фактично змінив строк виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором з 21.06.2017 на 01.06.2009, проте Банк продовжив нараховувати позичальнику проценти за користування кредитом, пеню та комісію вже після (зміни Банком строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором) ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок стягнення усієї суми заборгованості за кредитним договором. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність законних підстав для визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. від 20 жовтня 2017 року № 16262 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості позичальника. Зокрема, всупереч пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був наданий оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17, від 21 жовтня 2020 року у справі №172/1652/18, від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17, від 06 жовтня 2021 року у справі №361/4793/20, від 06 грудня 2023 року у справі №299/5183/21. Судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки доводам позивача та запереченням відповідачки, не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню та висновки Верховного Суду, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Так, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пункту 4 частини першоїстатті 376 ЦПК Україниє порушення норм процесуального права. Установлені обставини є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до пункту 3 частини 3статті 376 ЦПК України. Ураховуючи наведене колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. від 20 жовтня 2017 року № 16262, яким пропоновано стягнути заборгованість за кредитним договором №R3R0GF15006240 від 21 червня 2007 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 104 883, 81 доларів США, що курсом 25,7299 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.08.2017 складає 2 698 660,43 грн, витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 3 000,00 грн. Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України. Відповідно до вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п.1 ч .2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1 211,20 грн та судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн, а також судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 816,80 грн, що разом складає 3 633,30 грн. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 ,задовольнити. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2025 року скасувати на ухвалити нове судове рішення наступного змісту. Позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича від 20 жовтня 2017 року № 16262, яким пропоновано стягнути заборгованість за кредитним договором №R3R0GF15006240 від 21 червня 2007 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 104 883, 81 доларів США, що курсом 25,7299 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.08.2017 складає 2 698 660,43 грн, витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 3 000,00 грн. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 30 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 13 липня 2026 року. Судді Л. Д. Поливач А. М. Стрижеус О. І. Шкоріна