LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд456/698/26

від 14.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 456/698/26 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М. Провадження № 33/811/1032/26 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Пензеника В.І. на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень. Згідно постанови суду ОСОБА_1 , 27.01.2025 року, о 23 год. 28 хв., в м.Стрий, на автодорозі Київ-Чоп, 616 км, керував транспортним засобом «Renault Megane», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі водій відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру поліцейського 908085, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР. Захисник Пензеник В.І. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, будучи доставленим до медичного закладу не зміг здати біологічний матеріал з незалежних від нього причин, а саме через отримані поранення. Також апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, при цьому зазначає, що ОСОБА_1 не був повідомлений про час і місце розгляду справи судом першої інстанції, про винесення рішення дізнався з сайту «судова влада», а тому вважає поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження. На апеляційний розгляд ОСОБА_1 та захисник Пензеник В.І. в чергове не прибули (також були відсутні 03.07.2026 року) та про причини неявки не повідомили, хоча про дату та час розгляду справи вони були належним чином повідомлені судовими повістками від 03.07.2026 року, а отже за таких обставин у відповідності до вимог ч.6 ст.294 КУпАП їхня неявка не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши матеріали справи № 456/698/26 та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Вважаю, що доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи. Щодо розгляду по суті апеляціях вимог, то слід вказати наступне. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №577137 від 28.01.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.2), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини події, зокрема зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, озвучення працівниками поліції виявлених ознак наркотичного сп`яніння, неодноразову пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів відмовою (а.с.8), направленням ОСОБА_1 до медичного закладу від 27.01.2026 року, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп`яніння в медичному закладі (а.с.3). Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті. Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника Пензеника В.І., апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Пензеника В.І. без задоволення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»