Постанова КГС ВС № 953/1091/22 (922/5144/23)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Київ Справа № 953/1091/22 (922/5144/23) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Погребняка В. Я., за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І., представники учасників справи: ОСОБА_1 - Свиридов І. Б.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал" - Бєлінський О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№2494/2026) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 (колегія суддів: Шутенко І. А. головуючий, Гребенюк Н. В., Слободін М. М.) у справі № 953/1091/22 (922/5144/23) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал" про визнання відсутнім права іпотеки та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегура Капітал" до ОСОБА_1 треті особи: арбітражні керуючі Самойленко Ольга Миколаївна, Лялюк Василь Михайлович про поновлення запису про іпотеку, Обставини справи 1. 01.10.2007 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (ФОП ОСОБА_4.) та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі також - банк) укладено генеральну кредитну угоду від 01.10.2007 № 703, у межах якої укладено кредитний договір від 01.10.2007 №010-2/07/1-1071-07, відповідно до якого банк надав кредит у розмірі 571 400 доларів США на строк до 01.10.2017.

2. З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за генеральною кредитною угодою між ФОП ОСОБА_4 та банком укладений іпотечний договір від 01.10.2007 № 703/1-07, предметом якого, з урахуванням додаткових договорів, є нежитлова будівля в літері "А-3" загальною площею 1 490,6 кв.м на АДРЕСА_1 на земельній ділянці 0,2469 га за кадастровим номером: 6310137500:02:021:003. 3. 09.04.2012 Господарський суд Харківської області порушив провадження у справі №5023/1668/12 про банкрутство ФОП ОСОБА_4., а 24.04.2012 - визнав боржника банкрутом. 4. 18.05.2012 відбувся аукціон з продажу майна банкрута - нежитлової будівлі літ. "А-3" площею 1490,60 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем аукціону стала ОСОБА_3 та цього ж дня було підписано договір купівлі-продажу зазначеного майна.

5. Водночас право вимоги за кредитними договорами, укладеними в межах Генеральної угоди, послідовно відступлено: від АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПАТ "ВЕКТОР БАНК" на підставі договору факторингу від 08.12.2016; від ПАТ "ВЕКТОР БАНК" до ТОВ "ФК "Форінт" на підставі договору факторингу від 08.12.2016.

6. Надалі на підставі договорів факторингу ТОВ "ФК "ФОРІНТ" право вимоги за вказаними договорами на користь ТОВ "ФК "Алькор Інвест", яке у свою чергу відступило прави вимоги на користь ТОВ "Сегура Капітал". 7. 15.11.2018 постановою Східного апеляційного господарського суду у справі № 5023/1668/12, зокрема, за позовом банку визнано недійсними результати аукціону з продажу майна, крім іншого нежитлових приміщень в літері "А-3", загальною площею 1490,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Якіра, буд. 40, який проведено Українською універсальною біржею в рамках процедури ліквідації ФОП ОСОБА_4. та оформлений протоколом проведення аукціону №3 від 18.05.2012 з продажу нежитлового приміщення бідвлі літ. "А-3", загальною площею 1490,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.05.2012, укладений між ліквідатором ФОП ОСОБА_4. арбітражним керуючим Самойленко О.М. та ОСОБА_3. з продажу нежитлової будівлі в літері "А-3", загальною площею 1490,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гуревічовим О.М. та зареєстрований за №377.

8. При цьому, до завершення розгляду заяви банку про визнання недійсними результатів аукціону та укладених за його наслідками договорів власником майна нежитлової будівлі в літері "А-3", загальною площею 1490,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 стала ОСОБА_1 .

9. Паралельно із заявою про визнання недійсними результатів аукціону та укладених за його наслідками договорів у листопаді 2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду із позовом, який 10.09.2015 було уточнено, в якому просило визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 іпотекодавцями та звернути стягнення на нерухоме майно (справа № 640/19896/13-ц). 10. 12.01.2016 рішенням Київського районного суду міста Харкова у справі №640/19896/13-ц у задоволенні позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено.

11. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірне майно, яке було предметом іпотеки за договорами іпотеки, укладеними між банком і боржником ФОП ОСОБА_4., є таким, яке відчужене в процесі ліквідаційної процедури боржника з припиненням обтяжень. Його відчуження відбулося з прилюдних торгів у порядку виконання рішення Господарського суду Харківської області, що на час проведення торгів набрало чинності та було обов`язковим для виконання. 12. 08.06.2016 ухвалою апеляційного суду Харківської області рішення суду першої інстанції залишено без змін.

13. Погодившись з рішенням суду першої інстанції апеляційний суд зазначив, що неправомірність набуття права власності ОСОБА_1 судом не встановлена та ніким не оспорюється. Доводи апеляційної скарги суд спростував, оскільки зазначив, що матеріалами справи та вимогами чинного законодавства, оскільки перехід права власності на предмет іпотеки на підставі договору купівлі-продажу, укладеного ОСОБА_3 з арбітражним керуючим Самойленко О. М., відбувся на об`єкт нерухомого майна не обтяженого іпотекою відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а тому, ОСОБА_1 , як останній власник майна, не набула статусу іпотекодавця. 14. 06.03.2018 постановою Верховного Суду у справі № 640/19896/13-ц рішення Київського районного суду міста Харкова від 12.01.2016 та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08.06.2016 залишено без змін.

15. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, з огляду на що ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 закрито провадження у справі №5023/1668/12 про неплатоспроможність ФОП ОСОБА_4 .

16. При цьому у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 №5023/1668/12 були також заявлені вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння до ліквідаційної маси банкрута у зв`язку зі визнанням недійсними торгів та договорів купівлі-продажу майна, які не були розглянуті судом у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_4 , яка мала наслідком закриття провадження у справі. 17. 14.01.2022 ОСОБА_1 від ТОВ "Сегура-Капітал" отримала два листа-вимоги про погашення заборгованості за генеральною кредитною угодою від 01.10.2007 та укладених у її межах кредитного договору від 07.02.2008, кредитного договору від 07.10.2007 і від 01.10.2007, кредитного договору від 14.12.2007 та кредитного договору від 12.06.2007, що були укладені з позичальником ОСОБА_4 . Короткий зміст первісного та зустрічного позовів та історія розгляду справи у судах

18. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал" (далі - ТОВ "Сегура-Капітал"), в якому просила: a. визнати припиненим зобов`язання за договором іпотеки від 01.10.2007 №703/1-07, укладеним між АТ "Райффайзенн Банк" та ОСОБА_4 , посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єніною Л. В. за реєстровим № 5727; b. визнати припиненим зобов`язання за договором іпотеки від 12.06.2007 № 010-2/07/1-700/1-07, укладеним між АТ "Райффайзенн Банк" та ОСОБА_5 , посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клоповою Л. Ю. за реєстровим № 2588.

19. Зі свого боку, ТОВ "Сегура-Капітал" звернулося до зазначеного суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якій просило: a. поновити запис про іпотеку у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Державний реєстр) на нерухоме майно: нежитлову будівлю, літ. "А-3" загальною площею 1 490,6 кв.м., що розташована на АДРЕСА_1 на земельній ділянці 0,2469 га за кадастровим номером: 6310137500:02:021:003; b. поновити запис про іпотеку у Державному реєстрі на нерухоме майно: нежитлові приміщення 2-го поверху № 60, 63 в літері "А-5" загальною площею 146,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

20. ТОВ "Сегура-Капітал" вважає, що він є іпотекодержателем майна, переданого ФОП ОСОБА_6 в іпотеку, зокрема: нежитлової будівлі в літері "А-3" загальною площею 1490,6 кв.м., що розташована на АДРЕСА_1 на земельній ділянці 0,2469 га за кадастровим номером: 6310137500:02:021:003. 21. 27.07.2023 Київський районний суд м. Харкова ухвалив рішення у справі №953/1091/22 про залишення позову ОСОБА_1 без задоволення, а зустрічний позов ТОВ "Сегура-Капітал" задовольнив. 22. 09.11.2023 Харківський апеляційний суд ухвалив постанову, якою зазначене рішення суду першої інстанції скасував у частині поновлення запису про іпотеку у Державному реєстрі на нежитлову будівлю в літері "А", загальною площею 1490,6 кв.м., що розташована на земельній ділянці 0,2469 за кадастровим номером: 6310137500:026021:003 та у цій частині провадження у справі закрив. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. 23. 20.11.2023 Харківський апеляційний суд постановив ухвалу, якою передав справу № 953/1091/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Сегура-Капітал" про визнання відсутніми права іпотеки за договорами іпотеки, зустрічним позовом ТОВ "Сегура-Капітал" до ОСОБА_1 про поновлення запису про іпотеку для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області. 24. 18.12.2023 Господарський суд Харківської області прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження. 25. 17.04.2024 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду ухвалив постанову, якою: - скасував рішення Київського районного суду міста Харкова від 27.07.2023 та постанову Харківського апеляційного суду від 09.11.2023 у частині позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ТОВ "Сегура-Капітал" щодо права іпотеки за договором іпотеки від 12.06.2007 № 010-2/07/1-700/1-07 й нежитлових приміщень 2-го поверху № № 60, 63 літ. "А-5", загальною площею 146,8 кв. м, що розташовані на адресою: АДРЕСА_2 та у цій частині первісний позов задовольнив, а в зустрічному відмовив; - змінив постанову Харківського апеляційного суду від 09.11.2023 у частині позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ТОВ "Сегура-Капітал" щодо права іпотеки за договором іпотеки від 01.10.2007 № 010-2/07/1-1071-07 й нежитлової будівлі за літ. "А-3", загальною площею 1 490,6 кв. м на АДРЕСА_1 , шляхом доповнення резолютивної частини постанови про закриття провадження у справі й щодо зустрічних позовних вимог про визнання відсутнім права іпотеки за договором іпотеки від 01.10.2007 через підвідомчість їх господарському суду.

26. Справа №953/1091/22 у тій частині, провадження в якій закрито, направлена справи за встановленою юрисдикцією - до Господарського суду Харківської області. Короткий зміст рішення суду першої інстанції 27. 29.12.2025 рішенням Господарського суду Харківської області у справі №953/1091/22 (922/5144/23) задоволено первісний позов в частині визнання відсутнім права іпотеки за договором іпотеки № 703/1-07 від 01.10.2007, укладеним між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ФОП ОСОБА_4 , посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єніною Л.В. - задоволено. У зустрічному позові щодо поновлення запису про іпотеку у Державному реєстрі прав на нерухоме майно щодо нежитлової будівлі в літері "А-3" загальною площею 1490,6 кв.м., що розташована на АДРЕСА_1 на земельній ділянці 0,2469 га за кадастровим номером: 6310137500:02:021:003 - відмовлено.

28. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , як нинішній власник спірного нерухомого майна, не надавала своєї згоди відповідати належним їй майном за зобов`язаннями померлого боржника ФОП ОСОБА_4 за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, тому її майнова порука (іпотека) припинилася, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 у справі №570/3891/14, а також на добросовісність набуття ОСОБА_1 права власності на спірне майно, встановлену рішеннями судів у справі №640/19896/13-ц.

29. Крім того, за висновком суду, окремою обставиною, що свідчить про обґрунтованість первісного позову та унеможливлює задоволення зустрічного позову є те, що рішенням Київського районного суду міста Харкова від 12.01.2016, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08.06.2016 та постановою Верховного Суду від 06.03. 2018 у справі № 640/19896/13-ц, ОСОБА_1 була визнана добросовісним набувачем спірного нерухомого майна у зв`язку з чим позов АТ "Райффайзен Банк" про звернення стягнення на підставі статті 23 Закону України "Про іпотеку" на майно, що належне їй на праві власності, залишено без задоволення.

30. Судами у справі № 640/19896/13-ц було встановлено відсутність правових підстав для визнання її іпотекодавцем та звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вона набула право власності на спірне майно у порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто з прилюдних торгів, у період припинення обтяжень за договором іпотеки. На час укладання договорів купівлі-продажу спірного майна запис про обтяження майна іпотекою було виключено з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, тому до спірних правовідносин не може застосовуватись стаття 23 Закону України "Про іпотеку", так як під час переходу до заявника права власності на спірне майно вона предметом іпотеки не була.

31. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, з огляду на що не застосував позовну давність. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 32. 24.03.2026 постановою Східного апеляційного господарського суду (повна постанова складена 03.04.2026) рішення Господарського суду Харківської області від 29.12.2025 у справі № 953/1091/22 (922/5144/23) скасовано; ухвалено нове рішення - про відмову у первісному позові та задоволення зустрічного.

33. Суд апеляційної інстанції, керуючись статтею 23 Закону України Про іпотеку, зазначив, що ця норма закріплює фундаментальний принцип іпотечного права - принцип слідування іпотеки за майном (droit de suite): у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

34. Східний апеляційний господарський суд зауважив, що відмовляючи у задоволенні зустрічного позову та посилаючись на рішення у справі № 640/19896/13-ц, яким відмовлено у позові АТ "Райфайзен Банк Аваль" про визнання, в тому числі, ОСОБА_1 іпотекодавцем спірного майна та звернення стягнення на предмет іпотеки, Господарський суд Харківської області не надав оцінки тим обставинам, що на момент постановлення рішень у справі №640/19896/13-ц (остаточна постанова Верховного Суду від 06.03.2018) не було вирішено питання про визнання аукціону та договору купівлі-продажу за його наслідками недійсними.

35. Суд виходив з того, що, вирішуючи справу №640/19896/13-ц, суди обґрунтовано виходили з правомірності, чинності та дійсності результатів аукціону. Однак на момент вирішення справи № 953/1091/22(922/5144/23) аукціон та договір за його наслідками визнані недійсними, що було безпідставно не враховано місцевим господарським судом при вирішенні цієї справи № 953/1091/22.

36. За висновком суду, у цій справі ключова фактична обставина, яка лежала в основі висновків суду у справі № 640/19896/13-ц (законність аукціону від 18.05.2012 та законність укладеного за його результатами договору купівлі-продажу) була спростована постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 у справі № 5023/1668/12, якою результати аукціону та договір купівлі-продажу визнано недійсними. Звідси, як вказав суд, набуття майна за його результатами не може вважатися законним набуттям з прилюдних торгів. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ А. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

37. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 29.12.2025 у справі № 953/1091/22 (922/5144/23).

38. Касаційна скарга подана на підставах, визначених у пунктах 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

39. За доводами скаржниці, суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у: - у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у № 570/3891/14, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2024, у справі № 953/1091/22 щодо застосування статей 523, 593 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); - постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 щодо принципу правової визначеності; - у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 638/1046/14-ц, від 17.04.2018 у справі № 522/407/15-ц щодо застосування статті 1281 ЦК України; - у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 22.01.2026 у справі № 990/446/25 щодо застосування статей 256,257,261,267 ЦК України.

40. ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно визнав наявність у ТОВ "Сегура-Кепітал" права вимоги та, як наслідок, права іпотеки, хоча не встановив існування чинного основного зобов`язання. На її переконання, після смерті первісного боржника та переходу права власності на предмет іпотеки до іншої особи, яка не надала згоди забезпечувати виконання зобов`язання новими боржниками (спадкоємцями), іпотека припинилася в силу закону.

41. Також скаржниця стверджує, що ТОВ "Сегура-Кепітал" втратило право грошової вимоги у зв`язку з пропуском преклюзивного строку для пред`явлення вимог до спадкоємців боржника, передбаченого статтею 1281 ЦК України. На її думку, сплив такого строку припинив саме право вимоги кредитора, а отже, виключив можливість існування іпотеки як акцесорного зобов`язання та позбавив позивача за зустрічним позовом права на судовий захист. При цьому апеляційний суд, за доводами касаційної скарги, безпідставно ототожнив заявлення кредиторських вимог у процедурі банкрутства із пред`явленням вимог до спадкоємців, хоча ці правовідносини регулюються різними нормами права та мають різну правову природу.

42. У касаційній скарзі зазначено, що апеляційний суд фактично проігнорував преюдиційні обставини, встановлені у цивільній справі № 640/19896/13-ц та повторно дослідив уже встановлені факти та дійшов протилежних висновків щодо існування іпотеки, чим порушив принцип правової визначеності.

43. Крім того, ОСОБА_1 вказує на порушення норм процесуального права, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, залишив без належної оцінки клопотання про дослідження доказів, не врахував судові рішення, якими вже були встановлені обставини щодо пропуску строків реалізації права вимоги та прострочення кредитора, а також не надав належної оцінки доводам про застосування позовної давності.

44. Касаційна скарга також містить посилання на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 (№ 755/1094/14), від 03.07.2019 у справі № 761/46285/16-ц, від 28.01.2020 у справі № 917/31335/15, однак постанови відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу та письмових поясненнях сторін

45. У відзиві ТОВ "Сегура-Капітал" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення статті 523 ЦК України, оскільки спірна іпотека була встановлена самим боржником, а не третьою особою, тому конструкція майнової поруки та необхідність отримання згоди нового власника майна не підлягають застосуванню.

46. ТОВ "Сегура-Капітал" заперечує проти доводів касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції преюдиційних обставин, установлених судовими рішеннями у цивільній справі № 640/19896/13-ц. Зазначає, що висновки, викладені у цій справі щодо добросовісності набуття ОСОБА_1 права власності та відсутності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, були зроблені за інших фактичних обставин, коли результати аукціону від 18.05.2012 та договір купівлі-продажу ще вважалися чинними. Надалі постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 у справі № 5023/1668/12 результати зазначеного аукціону та договір купівлі-продажу були визнані недійсними, що, на думку товариства, змінило фактичне та правове підґрунтя спору.

47. Крім того, відповідач за первісним позовом зазначає про непоширення статті 1281 ЦК України на спірні правовідносини, відсутність пропуску позовної давності, належне підтвердження статусу іпотекодержателя.

48. У судовому засіданні 28.05.2026 суд надав можливість учасникам справи надати письмові пояснення щодо судових рішень в інших справах, на які посилалися сторони у своїх заявах по суті спору.

49. У додаткових поясненнях ОСОБА_1 наголошує, що Верховний Суд у постанові від 17.04.2024 у справі № 953/1091/22 вже встановив відсутність його згоди забезпечувати виконання зобов`язань померлого боржника, що, на його думку, є обов`язковою для врахування обставиною і щодо спірного договору іпотеки. Крім того, у поясненнях наведено аргументи щодо добросовісності набуття права власності, відсутності у ТОВ "Сегура-Капітал" статусу іпотекодержателя, втрати ним права грошової вимоги через пропуск преклюзивного строку, спливу позовної давності за зустрічними вимогами, а також наведено доводи про недобросовісну процесуальну поведінку товариства у пов`язаних судових спорах.

50. У додаткових поясненнях ТОВ "Сегура-Капітал" просить відхилити додаткові пояснення скаржника як такі, що фактично змінюють і розширюють підстави касаційного оскарження. Товариство зазначає, що висновки Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 953/1091/22 стосуються іншого об`єкта нерухомості та іншого договору іпотеки, тому не мають преюдиційного значення у цій справі. Також підтримує свої доводи щодо наявності статусу іпотекодержателя, непоширення положень статті 1281 ЦК України на спірні правовідносини, дотримання строку позовної давності та безпідставності посилань касатора на нібито недобросовісну поведінку товариства. Окремо зазначає, що письмові пояснення касатора містять нові посилання на судову практику та нові аргументи, які не були наведені у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просить не брати їх до уваги.

51. Надаючи оцінку письмовим поясненням, Верховний Суд виходить із приписів статей 298 і 300 ГПК України, які визначають межі касаційного перегляду та порядок реалізації сторонами права на подання і доповнення касаційної скарги.

52. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити або змінити її протягом строку на касаційне оскарження. Після спливу такого строку нові доводи і нові фактичні твердження не можуть бути введені у касаційний розгляд поза межами, визначеними процесуальним законом.

53. Письмові пояснення, подані сторонами після відкриття касаційного провадження, ураховуються Верховним Судом лише в тій частині, в якій вони повторюють або юридично деталізують доводи касаційної скарги, відзиву та інших процесуально допустимих заяв.

54. У тій частині, в якій подані сторонами письмові пояснення містять нові фактичні твердження, спрямовані на встановлення обставин, що не були предметом дослідження господарських судів попередніх інстанцій, такі пояснення не можуть бути покладені Верховним Судом в основу вирішення спору у межах статті 300 ГПК України.

55. Отже, подані сторонами письмові пояснення та заперечення підлягають урахуванню лише в межах їх процесуальної допустимості та настільки, наскільки вони не виходять за межі касаційного перегляду. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

56. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

57. Як встановили суди попередніх інстанцій, у 2007 році ФОП ОСОБА_4 отримав у банку кредит, а для його забезпечення передав в іпотеку банку нежитлову будівлю в Харкові. У 2012 році щодо нього було порушено справу про банкрутство, під час якої іпотечне майно продали на аукціоні ОСОБА_3 , а надалі це майно стало власністю ОСОБА_1 .

58. У 2013 році банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (справа № 640/19896/13-ц) про звернення стягнення на цю будівлю. 59. 12.01.2016 рішенням Київського районного суду міста Харкова у справі №640/19896/13-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08.06.2016, у задоволенні позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено.

60. Судові рішення мотивовані тим, що спірне майно, яке було предметом іпотеки за договорами іпотеки, укладеними між банком і боржником ФОП ОСОБА_4., є таким, яке відчужене в процесі ліквідаційної процедури боржника з припиненням обтяжень. Його відчуження відбулося з прилюдних торгів у порядку виконання рішення Господарського суду Харківської області, що на час проведення торгів набрало чинності та було обов`язковим для виконання.

61. Суди зазначили, що перехід права власності на предмет іпотеки на підставі договору купівлі-продажу, укладеного ОСОБА_3 з арбітражним керуючим Самойленко О. М., відбувся на об`єкт нерухомого майна не обтяжений іпотекою відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а тому, ОСОБА_1 , як останній власник майна, не набула статусу іпотекодавця.

62. Вказані судові рішення у справі № 640/19896/13-ц залишені без змін 06.03.2018 постановою Верховного Суду.

63. Разом з тим, у 2018 році, у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 господарський суд визнав недійсними результати аукціону, на якому будівлю було продано, а також договір купівлі-продажу, укладений за його результатами.

64. Звернувшись до суду з позовом у справі, що наразі переглядається, ОСОБА_1 стверджує, що право іпотеки припинилося. Посилається, зокрема, на те, що набуте нею майно на момент такого набуття не було обтяжене іпотекою, а судовими рішеннями у справі № 640/19896/13-ц вже було встановлено відсутність підстав вважати її іпотекодавцем. Крім того, після смерті основного боржника вона не давала згоди відповідати своїм майном за його боргами, що, на її думку, є підставою для припинення іпотеки. Відтак вона просила визнати відсутнім право іпотеки щодо належної їй будівлі.

65. Зі свого боку, ТОВ "Сегура-Капітал", навпаки, вважає себе чинним іпотекодержателем та наполягає, що іпотека не припинилася, оскільки відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" вона слідує за майном незалежно від зміни власника. На думку товариства, вирішальне значення має те, що після ухвалення рішень у цивільній справі результати аукціону та договір купівлі-продажу, на підставі яких майно вибуло з ліквідаційної маси, були визнані недійсними, а тому відпала фактична основа висновків про відсутність іпотеки. З цих підстав позивач за зустрічним позовом просив поновити запис про іпотеку в державному реєстрі.

66. Отже, предметом спору у цій справі є наявність / відсутність іпотеки щодо спірного майна - нежитлової будівлі літ. "А-3" площею 1490,60 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

67. Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції зазначив, що окремою обставиною, що свідчить про обґрунтованість первісного позову та унеможливлює задоволення зустрічного позову є те, що рішенням Київського районного суду міста Харкова від 12.01.2016, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08.06.2016 та постановою Верховного Суду від 06.03. 2018 у справі № 640/19896/13-ц, ОСОБА_1. була визнана добросовісним набувачем спірного нерухомого майна у зв`язку з чим позов АТ "Райффайзен Банк" про звернення стягнення на підставі статті 23 Закону України "Про іпотеку" на майно, що належне їй на праві власності, залишено без задоволення.

68. Суд першої інстанції послався також на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.04.2024 у справі №953/1091/22, якою вирішено спір між цими самими сторонами, але щодо іншого об`єкта нерухомого майна.

69. При цьому Господарський суд Харківської області керувався положеннями частини четвертої статті 75 ГПК України.

70. Разом з тим, Східний апеляційний господарський суд зауважив, що відмовляючи у задоволенні зустрічного позову та посилаючись на рішення у справі № 640/19896/13-ц, яким відмовлено у позові АТ "Райфайзен Банк Аваль" про визнання, в тому числі, ОСОБА_1 іпотекодавцем спірного майна та звернення стягнення на предмет іпотеки, Господарський суд Харківської області не надав оцінки тим обставинам, що на момент постановлення рішень у справі №640/19896/13-ц (остаточна постанова Верховного Суду від 06.03.2018) не було вирішено питання про визнання аукціону та договору купівлі-продажу за його наслідками недійсними.

71. Така відмінність фактичних обставин, за висновком суду апеляційної інстанції, свідчила про відсутність підстав для врахування судових рішень у справі №640/19896/13-ц при розгляду спору між сторонами цієї справи.

72. Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

73. У постанові від 19.12.2025 у справі № 910/10365/15 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки, та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 (провадження № 12-17гс20, пункт 7.10), від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 (провадження № 12-41гс21, пункт 9.8)).

74. Висновки судових рішень в інших справах, зокрема про відмову в позові у зв`язку з відсутністю боргу, не є обставинами справи, встановленими судами, є правовою оцінкою обставин, встановлених судами, і не мають преюдиціального значення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21, пункт 93)).

75. Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.

76. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на справедливий розгляд судом має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Винятки з цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, заява № 3236/03, § 40; "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia) від 24.07.2003, заява № 52854/99, § 52), зокрема з метою виправлення "суттєвих недоліків" або "судової помилки" ("Сутяжник проти Росії" (Sutyazhnik v. Russia) від 23.07.2009, заява № 8269/02, § 35).

77. У постанові від 08.09.2020 у справі № 2-1606/07 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що категорію res judicata слід вважати визначальною й такою, що гарантує незмінність установленого статусу учасників спору, що визнано державою та забезпечує сталість правозастосовних актів. Правова визначеність також полягає в тому, щоб остаточні рішення судів були виконані.

78. Верховний Суд виходить з того, що преюдиція (частина четверта статті 75 ГПК України) і правова визначеність (res judicata) є взаємопов`язаними гарантіями, але діють через конкретні процесуальні наслідки: преюдиція звільняє від доказування обставин, встановлених остаточним рішенням суду в іншій справі, за участю тих самих осіб або особи, щодо якої ці обставини встановлено (частина четверта статті 75 ГПК України); в свою чергу принцип правової визначеності забороняє "маскований" повторний розгляд і ревізію остаточно вирішеного спору, навіть якщо він поданий у формі іншого способу захисту.

79. В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

80. У постанові від 10.12.2025 у справі № 910/8912/25 Верховний Суд зауважив, що поняття "res judicata" поширюється на широке коло випадків, оскільки перешкоджає суду розглядати спір, якщо новий позов спрямований по суті на те, щоб переглянути вже ухвалене у іншій справі рішення, хоча при цьому можуть бути дещо змінені позовні вимоги, чи підстави позову, чи коло сторін. Навіть у таких випадках, на думку ЄСПЛ, суд має виходити із принципу правової визначеності (рішення від 25.11.2021 (заява № 2836/10) у справі "Центр "Украса" проти України", де ЄСПЛ зазначив, що наявність судового провадження не повинно нівелювати результати іншого судового провадження та / або позбавляти його остаточне рішення юридичної сили та призводити до порушення принципу юридичної визначеності (пункт 44).

81. У рішенні ЄСПЛ від 25.09.2025 у справі "Д.Б. проти України" (заява № 36484/16) ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з тим, що національні суди у подальшому провадженні повторно розглянули питання, яке вже було вирішено остаточним судовим рішенням, без наведення підстав, які б демонстрували наявність обставин суттєвого та переконливого характеру, що виправдовували повторний розгляд; такі дії національних судів ЄСПЛ оцінив як несумісні з принципом юридичної визначеності.

82. Як встановлено судами, ще у справі № 640/19896/13-ц між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" як іпотекодержателем та ОСОБА_1 було вирішено спір щодо існування права іпотеки стосовно спірного нерухомого майна та можливості реалізації прав іпотекодержателя щодо нього. За результатами розгляду цієї справи судами було відмовлено у задоволенні позову про визнання ОСОБА_1 іпотекодавцем та звернення стягнення на предмет іпотеки, а відповідні судові рішення набрали законної сили.

83. Верховний Суд виходить з того, що висновки судів у справі № 640/19896/13-ц про відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 іпотекодавцем не є преюдиційними обставинами у розумінні частини четвертої статті 75 ГПК України, оскільки становлять правову оцінку встановлених судами фактів.

84. Водночас ці судові рішення не можуть бути проігноровані у цій справі, оскільки вони набрали законної сили і остаточно вирішили між правопопередником ТОВ "Сегура-Капітал" та власником спірного майна питання про можливість поширення іпотеки на це майно шляхом визнання набувача іпотекодавцем та звернення стягнення на предмет іпотеки.

85. ТОВ "Сегура-Капітал", заявляючи права як правонаступник первісного кредитора / іпотекодержателя, не може мати ширший обсяг процесуальних можливостей щодо повторного вирішення цього самого питання, ніж мав його правопопередник - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Подання нового позову з іншим формальним способом захисту - про поновлення запису про іпотеку - не може бути використане для досягнення результату, який не був досягнутий у справі № 640/19896/13-ц, без застосування передбаченого процесуальним законом механізму перегляду остаточного судового рішення.

86. Натомість суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про чинність іпотеки та необхідність поновлення відповідного запису, фактично повторно вирішив питання щодо існування права іпотеки стосовно того самого нерухомого майна між тими самими учасниками відповідних матеріальних правовідносин, хоча це питання вже було предметом судового розгляду та остаточно вирішене судовими рішеннями, які набрали законної сили.

87. Судові рішення у справі № 640/19896/13-ц підлягають врахуванню із необхідності забезпечення принципу правової визначеності та недопустимості повторного вирішення спору щодо існування права іпотеки стосовно цього майна, який уже був остаточно вирішений судом.

88. Подібні за змістом висновки про застосування принципу res judicata наведені у постанові об`єднаної палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 910/10365/15.

89. Суд першої інстанції обґрунтовано послався на судові рішення у справі № 640/19896/13-ц, однак помилково врахував висновки судів у цій справі як преюдиційні обставини.

90. При цьому сама лише обставина подальшого визнання недійсними результатів аукціону та укладеного за його наслідками договору купівлі-продажу не може бути самостійною підставою для ініціювання нового судового спору у справі, що наразі переглядається, спрямованого на повторне вирішення питання щодо існування права іпотеки стосовно спірного майна. Якщо після набрання законної сили судовим рішенням стали відомі обставини, які, на думку заінтересованої особи, мають істотне значення для правильного вирішення справи, процесуальний закон передбачає, зокрема, спеціальний механізм - перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

91. Отже, допущення можливості повторного вирішення спору щодо існування права іпотеки стосовно того самого нерухомого майна шляхом пред`явлення нового позову з іншим способом захисту, але фактично з метою досягнення результату, який не було досягнуто під час розгляду справи № 640/19896/13-ц, означало б обхід передбаченого процесуальним законом механізму перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, фактичний перегляд остаточного судового рішення поза межами встановленої законом процедури та порушення принципу res judicata як складової принципу правової визначеності.

92. Колегія суддів відхиляє доводи ТОВ "Сегура-Капітал" про необхідність застосування частини другої статті 523 ЦК України, статті 23 Закону України "Про іпотеку", оскільки вони стосуються матеріально-правового режиму іпотеки як речового забезпечення. Проте в цій справі ці доводи не можуть бути розглянуті ізольовано від процесуального наслідку остаточного рішення у справі № 640/19896/13-ц, яким уже було відмовлено у поширенні іпотеки на спірне майно шляхом визнання ОСОБА_1 іпотекодавцем та звернення стягнення на це майно.

93. Саме з огляду на описані вище процесуальні наслідки остаточного вирішення спору суд касаційної інстанції не перевіряє правильність доводів сторін щодо матеріально-правового режиму іпотеки, оскільки їх оцінка неминуче призвела б до повторного вирішення спору поза процедурою перегляду остаточного судового рішення, який уже був вирішений у справі № 640/19896/13-ц.

94. За таких обставин відсутні підстави для надання окремої оцінки іншим доводам сторін, оскільки вони спрямовані на повторне вирішення спору щодо існування права іпотеки стосовно спірного майна шляхом переоцінки обставин, які були покладені в основу остаточного судового рішення в іншій справі№ 640/19896/13-ц. Перевірка таких доводів фактично означала б ревізію судових рішень поза межами встановленого процесуальним законом механізму їх перегляду, що є несумісним із означеним вище принципу res judicata.

95. Отже, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку щодо задоволення первісного позову та відмови у зустрічному, однак з неправильних мотивів. Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

96. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

97. Згідно зі статтею 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

98. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

99. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід частково задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови, а у решті рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 312, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі № 953/1091/22 (922/5144/23) скасувати.

3. Рішення Господарського суду Харківської області від 29.12.2025 у справі №953/1091/22 (922/5144/23) змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

4. У решті рішення Господарського суду Харківської області від 29.12.2025 у справі №953/1091/22 (922/5144/23) залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді В. Картере В. Погребняк