Постанова КГС ВС № 908/33/25(908/1708/25)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Київ cправа № 908/33/25(908/1708/25) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В., представників учасників справи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" - Гриньковський С.П., Держави Україна в особі Міністерства юстиції України - Проценко Ю.В., Євглевська О.В., Державної казначейської служби України - Кріль Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 (колегія суддів у складі: Парусніков Ю.Б. - головуючий, Іванов О.Г., Чередко А.Є.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 (суддя Юлдашев О.О.) у справі №908/33/25(908/1708/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" до: 1) Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, 2) Державної казначейської служби України про стягнення коштів в межах справи №908/33/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр", ВСТАНОВИВ: Хід розгляду справи

1. У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/33/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" (далі - ТОВ "Веста Центр") на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2025. Стислий виклад позовних вимог

2. У червні 2025 року ТОВ "Веста Центр" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) та Державної казначейської служби України (далі - Казначейство) про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 55039829,11 грн.

3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Веста Центр" придбало нерухоме майно на прилюдних торгах, які в подальшому були визнані судом недійсними у зв`язку з порушенням органом державної виконавчої служби вимог законодавства при визначенні вартості цього майна. Позивач зазначає, що внаслідок визнання електронних торгів недійсними та подальшого витребування майна йому завдано матеріальної шкоди у розмірі 55039829,11 грн, яка, за його твердженням, відповідає сумі кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Полюсбуд" (далі - ТОВ "Полюсбуд"), визнаних у справі про банкрутство ТОВ "Веста Центр", що виникли з договору поворотної цільової позики, укладеного для фінансування придбання цього майна. Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

4. На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі №910/6025/15-г про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Астер" (далі - ТОВ "Мега Астер") заборгованості за кредитним договором у межах виконавчого провадження Державним підприємством "Сетам" (далі - ДП "Сетам") 13.01.2016 проведено електронні торги з продажу лота №116662, результат яких оформлено протоколом №139702 від 13.01.2016.

5. За результатами зазначених електронних торгів ТОВ "Веста Центр" визнано переможцем торгів з ціновою пропозицією 5911162,00 грн. 6. 21.01.2016 за ТОВ "Веста Центр" зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, розташований за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 68, який раніше належав ТОВ "Мега Астер".

7. У вересні 2016 року ТОВ "Веста Центр" передало зазначений об`єкт нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРЗ" (далі - ТОВ "ЕРЗ"), після чого об`єкт було поділено на окремі нежитлові приміщення. 8. 26.05.2017 ТОВ "ЕРЗ" за дев`ятьма договорами купівлі-продажу відчужило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроторг 2017" (далі - ТОВ "Євроторг 2017") дев`ять нежитлових приміщень, розташованих за вказаною адресою. Право власності ТОВ "Євроторг 2017" на зазначені приміщення зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у справі №922/2817/18(910/1119/16) позов ТОВ "Мега Астер" задоволено, електронні торги, проведені 13.01.2016 з продажу лота №116662, визнано такими, що проведені з порушенням вимог законодавства, скасовано протокол електронних торгів, акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтво про придбання майна. Підставою для цього стало порушення державним виконавцем вимог законодавства щодо визначення вартості майна боржника, яке реалізовувалося на торгах. Зазначену постанову залишено без змін постановою Верховного Суду від 08.12.2022.

10. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі №922/2817/18(922/3822/23) рішення Господарського суду Харківської області від 29.02.2024 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Мега Астер" та ухвалено нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, зокрема витребувано з незаконного володіння ТОВ "Євроторг 2017" 27 нежитлових приміщень, утворених після поділу спірного об`єкта нерухомості, та визнано за ТОВ "Мега Астер" право власності на це майно.

11. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.03.2025 у справі №908/33/25 про банкрутство ТОВ "Веста Центр" визнано кредиторські вимоги ТОВ "Полюсбуд" у загальному розмірі 55039829,11 грн, які виникли з договору про надання поворотної цільової позики, укладеного для фінансування придбання позивачем спірного нерухомого майна на електронних торгах.

12. Позивач у цій справі вважає, що саме зазначена сума кредиторських вимог становить завдану йому матеріальну шкоду, яка виникла внаслідок протиправних дій державного виконавця, що стали підставою для визнання недійсними електронних торгів, проведених 13.01.2016, та подальшого витребування придбаного на цих торгах майна. На підставі ст.ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач просить стягнути з держави зазначену суму як відшкодування шкоди. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

13. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 у задоволенні позову відмовлено.

14. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 залишено без змін.

15. Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів наявності всіх необхідних умов для покладення на державу відповідальності за ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, а саме наявності шкоди та прямого причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями державного виконавця та заявленими збитками.

16. Господарські суди виходили з того, що після придбання спірного майна на електронних торгах позивач за власним волевиявленням передав його до статутного капіталу ТОВ "ЕРЗ", яке у подальшому відчужило це майно ТОВ "Євроторг 2017". Тому на момент витребування майна на користь первісного власника позивач уже не був його власником, а саме витребування майна від останнього набувача не свідчить про заподіяння шкоди безпосередньо позивачу. За таких обставин суди дійшли висновку про відсутність прямого причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями державного виконавця, встановленими під час розгляду справи про визнання електронних торгів недійсними, та збитками, відшкодування яких просить позивач.

17. Апеляційний суд також зазначив, що причинний зв`язок у спорах про відшкодування шкоди має бути прямим (conditio sine qua non "умова, без якої не може бути"), тоді як у цій справі заявлені збитки є наслідком подальших цивільно-правових дій самого позивача щодо відчуження придбаного майна, а не безпосередньо незаконних дій державного виконавця. Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

18. ТОВ "Веста Центр" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026, рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

19. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

20. Скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ст.ст. 22, 216, 1173, 1174, 1192 ЦК України та ст. 56 Конституції України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 14.07.2021 у справі №161/2823/19, від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц, від 06.02.2019 у справі №357/18153/15-ц, від 13.02.2019 у справі №127/11660/16-ц та від 11.04.2024 у справі №760/16866/22.

21. Скаржник зазначає, що матеріальна шкода у розмірі 55039829,11 грн підтверджується ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.03.2025 у справі про банкрутство, якою визнано кредиторські вимоги ТОВ "Полюсбуд", що виникли з договору поворотної цільової позики, укладеного для фінансування придбання спірного майна на електронних торгах. На думку скаржника, саме незаконні дії державного виконавця при проведенні електронних торгів, подальше визнання цих торгів недійсними та витребування майна спричинили виникнення у нього зазначеної кредиторської заборгованості та неплатоспроможності.

22. Також скаржник посилається на висновки Верховного Суду у справах щодо наслідків визнання прилюдних торгів недійсними, відповідно до яких у разі скасування результатів прилюдних торгів між сторонами виникає обов`язок повернути все одержане за договором купівлі-продажу, оформленим за результатами таких торгів, а також можливість відшкодування збитків, завданих незаконними діями органів державної виконавчої служби.

23. Крім того, скаржник вважає, що господарськими судами не враховано правові висновки Верховного Суду щодо належних відповідачів у спорах про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної виконавчої служби, а також щодо обов`язку держави відшкодовувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю її органів. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

24. До Верховного Суду надійшов відзив Мін`юсту, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 - без змін.

25. У відзиві Мін`юст зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з відсутності підстав для відшкодування матеріальної шкоди за рахунок держави, оскільки позивач не навів аргументів щодо того, яке саме його право порушено та чи може воно бути захищене у заявлений спосіб. На думку Мін`юсту, витребування нерухомого майна з володіння ТОВ "Євроторг 2017" на користь ТОВ "Мега Астер" не може розглядатися як факт завдання матеріальної шкоди ТОВ "Веста Центр", оскільки позивач ще у вересні 2016 року добровільно передав спірний об`єкт до статутного капіталу ТОВ "ЕРЗ", яке в подальшому відчужило його ТОВ "Євроторг 2017", а тому на момент визнання електронних торгів недійсними та витребування майна позивач вже не був його власником.

26. Також Мін`юст заперечує доводи скаржника про наявність причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями державного виконавця та неплатоспроможністю позивача. Зазначає, що позивач ще 02.01.2017 визнав неможливість виконання своїх грошових зобов`язань перед ТОВ "Полюсбуд" через скрутний фінансовий стан, тоді як порушення процедури проведення електронних торгів встановлено лише у 2022 році, а витребування майна відбулося у 2024 році. У зв`язку з цим Мін`юст вважає безпідставними твердження позивача про те, що саме дії державного виконавця спричинили його неплатоспроможність та кредиторську заборгованість.

27. До Верховного Суду надійшов відзив Казначейства, у якому воно просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 - без змін.

28. У відзиві зазначено, що касаційна скарга є необґрунтованою, а рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та з урахуванням висновків Верховного Суду. Казначейство зазначає, що для покладення на державу відповідальності за ст.ст. 1173, 1174 ЦК України необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме неправомірних дій органу державної влади, шкоди та причинного зв`язку між такими діями і заподіяною шкодою, доведення яких покладається на позивача.

29. Казначейство зазначає, що матеріалами справи підтверджується передання ТОВ "Веста Центр" у вересні 2016 року придбаного на електронних торгах об`єкта нерухомості до статутного капіталу ТОВ "ЕРЗ", подальший його поділ та відчуження ТОВ "Євроторг 2017", тоді як електронні торги були визнані недійсними лише постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022. У зв`язку з цим вважає безпідставними доводи скаржника про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між порушеннями, допущеними державним виконавцем під час проведення електронних торгів, та заявленою до відшкодування матеріальною шкодою.

30. Також у відзиві зазначено, що кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ "Полюсбуд" виникла внаслідок невиконання умов договору про надання поворотної цільової позики, за яким позивач зобов`язувався повернути отримані кошти до 15.03.2016, а листом від 02.01.2017 повідомив позикодавця про неможливість виконання цього зобов`язання через скрутний фінансовий стан. Крім того, Казначейство звертає увагу, що у подальшому сторони уклали договір новації, внаслідок чого зобов`язання за договором позики від 10.01.2016 припинилися, а тому доводи скаржника про визначення розміру шкоди саме на підставі цього договору є безпідставними.

31. За наведених обставин Казначейство вважає, що на момент визнання електронних торгів недійсними ТОВ "Веста Центр" уже не було власником спірного майна, а його заборгованість перед ТОВ "Полюсбуд" виникла у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань, а не внаслідок дій державного виконавця.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

32. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання правильності застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права під час вирішення спору про відшкодування шкоди, яку, на думку позивача, завдано внаслідок визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна, проведених органом державної виконавчої служби, та подальшого витребування цього майна, у розмірі кредиторських вимог, визнаних у справі про банкрутство позивача.

33. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового або немайнового права чи інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

34. За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

35. Відповідно до ст.ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу; шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

36. Для покладення на державу відповідальності на підставі ст.ст. 1173, 1174 ЦК України необхідною є наявність сукупності таких умов: неправомірності рішення, дії чи бездіяльності відповідного органу або його посадової особи, наявності шкоди та причинного зв`язку між такою неправомірною поведінкою і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного із зазначених елементів виключає можливість покладення цивільно-правової відповідальності на державу.

37. Водночас відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість одержаного.

38. Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що продаж майна на прилюдних (електронних) торгах за своєю правовою природою є правочином купівлі-продажу, а тому визнання таких торгів недійсними тягне наслідки, передбачені ст. 216 ЦК України, які полягають у взаємному поверненні сторонами всього одержаного на виконання недійсного правочину. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №285/3523/18, від 02.06.2021 у справі №552/5052/20, від 11.04.2024 у справі №760/16866/22, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/856/17.

39. Разом із тим сам по собі факт визнання електронних торгів недійсними не є достатнім для висновку про наявність у позивача саме деліктної шкоди у заявленому ним розмірі, якщо позивач не заявляє вимоги про застосування наслідків недійсності правочину або повернення коштів, сплачених ним як ціна майна, а визначає шкоду як суму власної кредиторської заборгованості перед третьою особою.

40. Отже, під час вирішення цього спору Верховний Суд перевіряє, чи правильно господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність необхідних умов для покладення на державу відповідальності за ст.ст. 1173, 1174 ЦК України саме з огляду на ті обставини, які встановлені у цій справі.

41. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у справі №922/2817/18(910/1119/16) електронні торги, за результатами яких позивач набув право власності на спірне нерухоме майно, визнано недійсними, скасовано протокол проведення електронних торгів, акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтво про придбання майна.

42. Водночас судами встановлено, що після придбання спірного нерухомого майна на електронних торгах позивач у вересні 2016 року за власним волевиявленням передав його до статутного капіталу ТОВ "ЕРЗ", яке у подальшому відчужило це майно ТОВ "Євроторг 2017". Отже, на момент визнання електронних торгів недійсними та подальшого витребування спірного майна на користь ТОВ "Мега Астер" позивач уже не був його власником.

43. Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що після передачі майна до статутного капіталу іншої юридичної особи позивач утратив статус його власника, а позивач не довів, що саме подальше витребування цього майна з володіння ТОВ "Євроторг 2017" спричинило заподіяння йому шкоди у заявленому до відшкодування розмірі 55039829,11 грн.

44. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що матеріальна шкода у цій справі полягає не у втраті права власності на спірне нерухоме майно, а у виникненні у позивача кредиторської заборгованості перед ТОВ "Полюсбуд", вимоги якого у сумі 55039829,11 грн були визнані ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.03.2025 у справі №908/33/25 про банкрутство ТОВ "Веста Центр". На думку скаржника, саме незаконні дії державного виконавця під час проведення електронних торгів, подальше визнання цих торгів недійсними та витребування майна зумовили виникнення зазначеної кредиторської заборгованості, яка і становить заявлену до відшкодування шкоду.

45. Верховний Суд відхиляє наведені доводи з огляду на таке.

46. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, кредиторські вимоги ТОВ "Полюсбуд" виникли з договору про надання поворотної цільової позики, укладеного між позивачем та зазначеним товариством для фінансування придбання спірного майна на електронних торгах. Отже, підставою виникнення відповідного грошового зобов`язання були саме договірні правовідносини між позивачем та ТОВ "Полюсбуд", тоді як предметом цього спору є наявність підстав для покладення на державу деліктної відповідальності відповідно до ст. ст. 1173, 1174 ЦК України.

47. Ухвала Господарського суду Запорізької області від 04.03.2025 у справі №908/33/25, якою визнано кредиторські вимоги ТОВ "Полюсбуд", підтверджує наявність і розмір грошових вимог цього кредитора до боржника у справі про банкрутство та їх договірну підставу. Водночас вона не встановлює, що така заборгованість є шкодою, завданою саме незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця, і не підтверджує прямого причинного зв`язку між такими діями та заявленою до відшкодування сумою.

48. Крім того, як установили господарські суди попередніх інстанцій, ще 02.01.2017 позивач повідомив ТОВ "Полюсбуд" про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань за договором позики у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем. Саме собою посилання скаржника на те, що постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 у справі №910/1119/16 було вказано на істотні порушення, допущені під час реалізації майна, цього висновку не спростовує, оскільки зазначеною постановою спір у частині первісного позову не було вирішено по суті остаточно, а справу було передано на новий розгляд. Остаточне судове вирішення питання про недійсність електронних торгів відбулося у подальшому, тоді як заявлена у цій справі заборгованість позивача перед ТОВ "Полюсбуд" виникла з договірних правовідносин позики та була пов`язана з невиконанням позивачем власного грошового зобов`язання.

49. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про недоведеність позивачем наявності необхідних умов для покладення на державу відповідальності, передбаченої ст.ст. 1173, 1174 ЦК України.

50. Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №161/2823/19, від 06.02.2019 у справі №357/18153/15-ц, від 13.02.2019 у справі №127/11660/16-ц та від 11.04.2024 у справі №760/16866/22 не спростовують правильності висновків господарських судів попередніх інстанцій. У наведених справах правова проблема стосувалася наслідків недійсності прилюдних / електронних торгів як правочину, зокрема повернення покупцеві коштів, сплачених як ціна майна, або інших наслідків, пов`язаних із приведенням сторін недійсного правочину до попереднього стану. Натомість у справі, що переглядається, позивач не заявив вимоги про застосування наслідків недійсності електронних торгів і не просив повернути сплачену ним ціну лота, а обрав деліктний спосіб захисту та визначив шкоду як суму кредиторських вимог, що виникли з договору позики між ним і третьою особою. Отже, наведені постанови Верховного Суду сформульовані за іншого предмета спору, іншої правової підстави заявленої вимоги та іншого фактичного зв`язку між недійсністю торгів і майновими наслідками для покупця.

51. Посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц також не впливає на правильність висновків господарських судів, оскільки наведений у ній правовий висновок стосується визначення належного відповідача у спорах про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади. У справі, що переглядається, питання належності відповідачів не є спірним, а підставою для відмови у позові стала недоведеність позивачем умов цивільно-правової відповідальності держави.

52. Посилання скаржника на постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2016 у справі №910/1119/16 також не свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. Зазначена постанова Вищого господарського суду України не є постановою Верховного Суду, неврахування висновку в якій може утворювати підставу касаційного оскарження, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Крім того, цією постановою справу в частині первісного позову було передано на новий розгляд, а не вирішено питання про недійсність електронних торгів остаточно. Вона не встановлює ані факту заподіяння шкоди саме ТОВ "Веста Центр" у заявленому у цій справі розмірі, ані прямого причинного зв`язку між діями державного виконавця і кредиторською заборгованістю позивача перед ТОВ "Полюсбуд".

53. Отже, наведені скаржником висновки Верховного Суду не спростовують правильності висновків господарських судів попередніх інстанцій та не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права.

54. У зв`язку з наведеним підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

56. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 - без змін. Судові витрати

57. З огляду на результат касаційного перегляду підстав для нового розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді касаційної інстанції, немає. Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 у справі №908/33/25(908/1708/25) залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. Картере Судді С. Жуков В. Пєсков