Постанова КГС ВС № 908/2597/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Київ cправа № 908/2597/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О., за участю секретаря судового засідання Долгополової Ю. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Microwave Eesti OU на рішення Господарського суду Запорізької області у складі судді Педорича С.І. від 16.07.2025 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О., Кощеєва І.М. від 29.04.2026 у справі за первісним позовом: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА" до відповідача: Microwave Eesti OU, м. Таллінн, Естонія; реєстраційний код 16073171 про стягнення коштів у розмірі 19 737,00 Євро та за зустрічним позовом: Microwave Eesti OU, м. Таллінн, Естонія; реєстраційний код 16073171 до відповідача: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА" про стягнення коштів у розмірі 58 952,85 Євро, за участю представників: від позивача: Деревянко Д.В. від відповідача: Савенко Є.В. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У вересні 2024 року Акціонерне товариство «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ІСКРА» (далі - АТ «НВК «ІСКРА») звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Microwave Eesti OU, м. Таллінн, Естонія про стягнення заборгованості в розмірі 19 737,00 євро. Позов обґрунтовано тим, позивач в межах гарантійного строку виявив невідповідність якості конденсаторів К75-25-10кВ-0,015 мкФ, в кількості 99 штук на загальну суму 75 735,00 Євро, які були поставлені Microwave Eesti OU за Контрактом №233/UA/04/23 від 24.04.2023. Відповідач вимоги позивача про заміну неякісних конденсаторів не виконав, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися з вимогою про повернення сплачених за товар неналежної якості грошових коштів в сумі 19 737,00 Євро. Вказана сума (19 737,00 Євро) розрахована позивачем як різниця між загальною сумою, на яку підлягає зменшенню загальна вартість поставлених конденсаторів (75 735,00 Євро), та вартістю конденсаторів, яка підлягала оплаті відповідно до п. 3.3.2 Контракту, та яка не була оплачена (55 998,00 Євро). У квітні 2025 року від відповідача за первісним позовом - Microwave Eesti OU надійшла зустрічна позовна заява, про стягнення з АТ «НВК «ІСКРА» на користь Microwave Eesti OU збитку у розмірі 55 998 Євро, 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання 2 825,98 Євро та інфляційні втрати в сумі 10 566,55 Євро. Зустрічний позов мотивовано порушенням АТ «НВК «ІСКРА» умов Контракту №233/UA/04/23 від 24.04.2023 в частині своєчасної оплати поставленого товару. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій Між Казенним підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (Покупець, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом) та Microwave Eesti OU (Продавець, відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) було укладено Контракт №233/UA/04/23 від 24.04.2023 (далі Контракт). Відповідно до п. 2.1 Контракту Продавець продає, а Покупець купує Конденсатор K75-25-10kB-0.015мкф +-5%, в кількості 482 штуки (далі - Товар) на умовах FCA Maardu, Estonia, згідно «Інкотермс 2010». Відповідно до п. 3.1 Контракту загальна вартість Товару становить 368 730,00 (триста шістдесят вісім тисяч сімсот тридцять) Євро на умовах FCA - Maardu, Estonia, згідно «Інкотермс 2010». Відповідно до п. 3.2 Контракту ціна за одиницю Товару складає 765.00 Євро за штуку. Відповідно до п. 3.3 Контракту платіж за цим Договором здійснюється Покупцем Продавцю наступним чином: 3.3.1. 80% передоплата за кожну партію товару сплачується Покупцем Продавцеві шляхом прямого банківського переказу протягом 20 банківських днів з дати отримання рахунку Покупцем. 3.3.2. 20% передоплата за кожну партію товару сплачується Покупцем Продавцеві шляхом прямого банківського переказу протягом 20 банківських днів від дати повідомлення Продавцем про готовність Товару до відвантажування та отримання рахунку Покупцем. Допускається оплата частинами як до відправки, так і після отримання товару. Відповідно до п. 3.4 Контракту валюта платежу: Євро. Відповідно до п. 4.1 Контракту термін поставки: 90 днів з дати отримання авансового платежу відповідно п.3.3.1 цього контракту. Відповідно до п. 6.2 Контракту Продавець дає гарантію на Товар на період 12 (дванадцять) місяців з дати його прийняття на складі Покупця Відповідно до п. 6.3 Контракту, якщо товар доставлений відповідно до цього контракту, не відповідає якості в період гарантії, Покупець повинен негайно повідомити продавцеві характер невідповідності товару. Після отримання повідомлення, Продавець зобов`язаний замінити його. Відповідальність продавця за гарантією в будь-якому випадку не може перевищувати вартості дефектного товару та припиняється після закінчення терміну дії гарантії. На виконання пункту 3.3.1. Контракту КП «НВК «Іскра» було перераховано на користь Microwave Eesti OU 223 992,00 (двісті двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто два) Євро, а саме: -Платіжною інструкцією в іноземній валюті №11 від 12.05.2023 перераховано 74 664,00 Євро (а.с. 13, т.1); -Платіжною інструкцією в іноземній валюті №14 від 08.06.2023 перераховано 74 664,00 Євро (а.с. 13, т.1 зворотній бік); -Платіжною інструкцією в іноземній валюті №18 від 29.06.2023 перераховано 74 664,00 Євро (а.с. 14, т.1). 20.07.2023 Microwave Eesti направило до КП «НВК «Іскра» листа, в якому вказало орієнтовну дату готовності товару до відвантаження 31.07-05.08.2023, та просило провести оплату у розмірі 20% за три партії Товару, додавши три рахунки на оплату: - рахунок №04/ЕЕ-23 від 20.07.2023 на суму 18 666,00 Євро (а.с. 121, т.1.); - рахунок №05/ЕЕ-23 від 20.07.2023 на суму 18 666,00 Євро (а.с.121, т.1 зворотній бік); - рахунок №06/ЕЕ-23 від 20.07.2023 на суму 18 666,00 Євро (а.с. 122, т. 1). 17.08.2023 КП «НВК «Іскра» направило листа до MicrowaveEestі, в якому гарантувало оплату за рахунками №04/ЕЕ-23, №05/ЕЕ-23 та №06/ЕЕ-23 від 20.07.2023 на загальну суму 55 998 Євро, у строк до 10.09.2023. 23.08.2023 MicrowaveEesti поставило на адресу КП «НВК «Іскра» конденсатори K75-25-10kB-0.015мкф у кількості 366 (триста шістдесят шість) штук на загальну суму 279 990,00 (двісті сімдесят дев`ять дев`ятсот дев`яносто) Євро, що підтверджується митною декларацією №23UA112030000379U2 від 23 серпня 2023 року (а.с. 15, т. 1). Відповідно до митної декларації (форма МД-2) зазначений наступний опис товару «конденсатор К75-25-10кВ-0,015 мкФ +-5% - 366 шт. являють собою комбіновані, фольгові герметизовані ізольовані конденсатори. Мають постійну ємність та малі втрати при високих частотах. Призначені для роботи в мережах постійного, змінного, пульсуючого струму та імпульсних режимах. Застосовуються в радіотехніці. Цивільного призначення…» 13.10.2023 комісією представників КП «НВК «Іскра» складено рекламаційний акт 22/ЛВК, відповідно до якого виявлені дефекти 19 (дев`ятнадцяти) конденсаторів К75-25-10кВ-0,015 мкФ, які були поставлені за контрактом №233/UA/04/23 от 24.04.2023, та поступили до КП «НВК «Іскра» згідно митної декларації №23UA112030000379U2 від 23 серпня 2023 року. Відповідно до висновку комісії мовою оригіналу: «направить претензію Поставщику о несоответствии конденсаторов К75-2510кВ-0,015мкФ в количестве 366 шт. и 19 шт. После ответа Поставщика, принять решение о дальнейших действиях, а именно: отправке поставщику для анализа, восстановления или замены на соответствующие требованиям контракта №233/UA/04/23 от 24.04.2023 и контракт №233/UA/04/2022 от 13.09.2022» (а.с. 137, т.1). 29.04.2024 комісією представників КП «НВК «Іскра» складено рекламаційний акт 4/ЛВК, відповідно до якого виявлені дефекти 19 (дев`ятнадцяти) конденсаторів К75-25-10кВ-0,015 мкФ, які були поставлені за контрактом №233/UA/04/23 від 24.04.2023, та поступили до КП «НВК «Іскра» згідно митної декларації №23UA112030000379U2 від 23 серпня 2023 року. В рекламаційному акті зазначені наступні дефекти мовою оригіналу «При испытании по устойчивости к атмосферному давлению восемнадцать из триста шестидесяти шести не выдержали испытания (обнаружена утечка масла). В одном отломаный изолятор» (а.с. 16, т.1). Відповідно до висновку комісії мовою оригіналу: «направить претензію поставщику о несоответствии конденсаторов К75-25-10кВ-0,015мкФ в количестве 19 шт. После ответа Поставщика, принять решение о дальнейших действиях, а именно: отправке поставщику для замены на соответствующие, согласно требованиям пунктов 6.1, 6.3 контракта №233/UA/04/23 от 24.04.2023» (а.с. 16, т.1). 31 травня 2024 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перетворення казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» в акціонерне товариство» від 09.12.2021 №1280 Казенне підприємство «Науково виробничий комплекс «Іскра» (ЄДРПОУ 14313866) перетворено в Акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (ЄДРПОУ 14313866). Відповідно до п. 1.1 Статуту АТ «Науково-виробничий комплекс «Іскра», Акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (далі АТ «НВК «Іскра») є юридичною особою, 100 відсотків акцій якого належать державі. Товариство утворене внаслідок припинення шляхом реорганізації Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» в порядку перетворення відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». З дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра». 02.07.2024 АТ «НВК «Іскра» направило Microwave Eesti вимогу №21/33-юр, в якій вимагало протягом семи днів замінити 19 (дев`ятнадцять) конденсаторів К75-25-10кВ-0,015 мкФ, зазначених в рекламаційному акті №4/ЛВК від 29.04.2024 на 19 (дев`ятнадцять) конденсаторів К75-25-10кВ-0,015 мкФ належної якості. 11.07.2024 Microwave Eesti направило АТ «НВК «Іскра» листа, в якому пропонувала АТ «НВК «Іскра» протягом 10 днів сплатити борг у розмірі 55 998 Євро, після чого Microwave Eesti поставить 19 нових конденсаторів на умовах FCA Maardu Estonia (а.с. 21, т. 1). 05.08.2024 комісією представників АТ «НВК «Іскра» складено рекламаційний акт 10/ЛВК, відповідно до якого виявлені дефекти 80 (вісімдесяти) конденсаторів К75-25-10кВ-0,015 мкФ, які були поставлені за контрактом №233/UA/04/23 от 24.04.2023, та поступили до КП «НВК «Іскра» згідно митної декларації №23UA112030000379U2 від 23 серпня 2023 року. В рекламаційному акті зазначені наступні дефекти мовою оригіналу: «конденсаторы К75-25-10кВ-0,015 мкФ не выдержали испытания на теплоустойчивость и влияние цикличных изменений температуры. Выявлено утечка масла.» Відповідно до висновку комісії мовою оригіналу: «направить претензію Поставщику о несоответствии конденсаторов К75-25-10кВ-0,015мкФ в количестве 80 шт. После ответа Поставщика, принять решение о дальнейших действиях, а именно: отправке поставщику для замены на соответствующие конденсаторы, согласно требованиям пунктов 6.1, 6.3 контракта №233/UA/04/23 от 24.04.2023» (а.с. 22, т.1). 07.08.2024 АТ «НВК «Іскра» направило Microwave Eesti вимогу №21/66-юр, в якій вимагало протягом семи днів замінити 80 (вісімдесят) конденсаторів К75-25-10кВ-0,015 мкФ, зазначених в рекламаційному акті №10/ЛВК від 05.08.2024 на 80 (вісімдесят) конденсаторів К75-25-10кВ-0,015 мкФ належної якості. 12.09.2024 АТ «НВК «Іскра» на адресу Microwave Eesti OU було направлено вимогу №21/87-юр від 12.09.2024, в якій вимагало на підставі п. 1) ч. 2 ст. 678 та ст. 530 Цивільного кодексу України протягом семи днів повернути АТ «НВК «Іскра» сплачені за товар неналежної якості грошові кошти в сумі 19 737,00 (дев`ятнадцять тисяч сімсот тридцять сім) Євро. Вказана сума (19 737,00 Євро) розрахована АТ «НВК «Іскра» як різниця між загальною сумою, на яку підлягає зменшенню загальна вартість поставлених конденсаторів (75 735,00 Євро) та вартістю конденсаторів, яка підлягала оплаті відповідно до п. 3.3.2 Контракту та яка не була оплачена (55 998,00 Євро). 13.09.2024 Microwave Eesti OU надало відповідь на вимогу від 12.09.2024, в якій зазначило про відсутність технічних специфікацій в контракті, некоректності заяв про кількість бракованого товару та невиконання зобов`язань щодо оплати заборгованості по контракту. Вказані обставини стали підставою для звернення до господарського суду, як з первісним позовом про стягнення коштів за контрактом, так і з зустрічним позовом про стягнення коштів за контрактом. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції Господарський суд Запорізької області рішенням від 16.07.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2026, у справі № 908/2597/24 первісний позов задовольнив повністю. Стягнув з Microwave Eesti OU на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ІСКРА» 19 737,00 Євро вартості поставленого товару неналежної якості. Зустрічний позов задовольнив частково. Стягнув з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ІСКРА» на користь Microwave Eesti OU 1800,99 Євро 3% річних нараховану на суму грошового зобов`язання за період з 18.08.2023 по 12.09.2024. В іншій частині позовних вимог відмовив. Відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів. Після проведення зустрічного зарахування грошових сум стягнув з Microwave Eesti OU на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ІСКРА» 17 936,01 Євро. Стягнув з Microwave Eesti OU на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ІСКРА» 39 914,63 грн судових витрат. Стягнув з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ІСКРА» на користь Microwave Eesti OU 1 029,49 грн витрат зі сплати судового збору. В порядку частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України проведено зустрічне зарахування сум судового збору, що підлягають до стягнення за первісним та зустрічним позовами. Після проведення зустрічного зарахування сум судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами: Стягнув з Microwave Eesti OU на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ІСКРА» 38 885,14 грн судових витрат. Судові рішення обґрунтовані тим, що істотне порушення вимог щодо якості товару є передумовою для застосування ч. 2 ст. 678 ЦК України, що надає покупцю право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар суми або вимагати заміни товару. АТ «НВК «Іскра» після прийняття товару виявило його недоліки та, в межах гарантійного строку, звернулося до Microwave Eesti OU з претензіями та вимогами щодо заміни товару неналежної якості (19 і 80 конденсаторів у відповідності до рекламаційних актів). Така поведінка первісного позивача узгоджується з положеннями статті 680 ЦК України, яка надає право покупцю пред`явити вимоги у зв`язку з недоліками проданого товару. АТ «НВК «Іскра» дотрималося алгоритму дій, погодженого сторонами у п. 6.3. Контракту: повідомило продавця про характер невідповідності товару, однак, Microwave Eesti OU не виконало свого безумовного обов`язку по заміні товару в період дії гарантії. АТ «НВК «Іскра» правомірно відмовилося від договору в частині поставленого неякісного товару в кількості 99 шт. за ціною 765,00 Євро/шт на суму 75 735,00 Євро та правомірно заявило вимоги про стягнення суми 19 737,00 Євро (різниця між загальною сумою, на яку підлягає зменшенню загальна вартість поставлених конденсаторів (75 735 Євро) та вартістю конденсаторів, яка підлягала оплаті та не була оплачена (55 998 Євро)). Також матеріалами справи підтверджено, що відповідач за зустрічним позовом допустив прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 55 998 Євро за період з 18.08.2023 по 12.09.2024, а тому позивач за зустрічним позовом правомірно нараховує 3% річних, за цей період. Правомірним є заявлення до стягнення з відповідача за зустрічним позовом 3% річних у розмірі 1800,99 Євро за період з 18.08.2023 по 12.09.2024 на обґрунтовану суму боргу 55 998 Євро. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи Microwave Eesti OU через свого представника звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2025 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2026 у справі № 908/2597/24, у якій просило скасувати судові рішення і передати справу повністю на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області. Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1 та 4 частини другої статті 287, пункту 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначив про те, що місцевий та апеляційний господарські суди при розгляді (перегляді) справи № 908/2597/24 не вірно застосували норми права: - статтю 86 ГПК України, без урахування висновку про її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 911/1249/22; - статті 13 та 99 ГПК України, без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у п. 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 370/999/16-ц; - статті 73, 74, 86 ГПК України та стаття 678 ЦК України, без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 924/1168/21; - статті 3, 712, 768 ЦК України, статті 2, 86 ГПК України, без урахування висновку у подібних правовідносинах викладеного у п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 370/999/16-ц. Не з`ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Суд апеляційної інстанції безпідставно не задовольнив клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судової експертизи. Позивач за первісним позовом у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, частиною другою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287, пункту 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Скаржником зазначено, що суд апеляційної інстанції безпідставно не задовольнив клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судової експертизи, що відповідає пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України. Також зазначено, що відмовляючи в задоволенні клопотання про проведення експертизи у справі № 908/2597/24 апеляційний суд невірно застосував норми ст. 13 та 99 ГПК України без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у п. 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 370/999/16-ц. А також висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 911/1249/22 про важливість призначення судової експертизи у подібних справах, оскільки питання визначення якості товару в кожному окремому випадку потребує спеціальних знань, що відповідає пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України. Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу"). Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду. Відповідно до частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін. За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Скаржником визнається, що судом апеляційної інстанції розглянуто його клопотання про призначення судової експертизи у справі № 908/2597/24 та відмовлено у його задоволенні з мотивів недостатнього обґрунтування. Суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду судового рішення встановив, що відповідачем не ініціювалося проведення експертизи у справі у суді першої інстанції. З огляду на приписи статей 13, 14, 42, 74, 80, 164 ГПК України законодавство покладає обов`язок з подання доказів на сторону у справі, зокрема, разом із першою заявою по суті справи, сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Неналежне виконання стороною свого процесуального обов`язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести і до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. При цьому, необхідно враховувати, що у випадку призначення експертиз на стадії апеляційного провадження та отримання відповідних експертних висновків, у справі з`являться нові докази, яких не було в суду першої інстанції. Відповідно до приписів частин 1, 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи", і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у цьому випадбку відповідача за первісним позовом). Оскільки Microwave Eesti OU не було подано клопотання про призначення експертизи разом з апеляційною скаргою та не доведено наявності об`єктивних причин, які унеможливили його подання у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції виснував про те, що підстави як для поновлення процесуального строку, так і для призначення судової товарознавчої експертизи у цій справі - відсутні. Незгода із відмовою у призначенні експертизи сама по собі не може бути підставою для висновку, що судом апеляційної інстанції допущено у цій частині порушення норм процесуального права, яке є підставою для скасування оскарженого рішення. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди відповідача за первісним позовом із наданою судами попередніх інстанцій оцінкою фактичних обставин справи та спрямовані на спонукання суду касаційної інстанції надати переоцінку встановлених судами обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, що, з огляду на визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі, не є компетенцією суду касаційної інстанції. Щодо наведених відповідачем за первісним позовом постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 370/999/16-ц (пункт 28) та постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 911/1249/22 на неврахування висновків яких вказує скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, то вони не є релевантними для справи № 908/2597/24. Як слідує із постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 370/999/16-ц, у пункті 28 цієї постанови, на який посилається скаржник, Верховний Суд за результати оцінки встановлених у цій справі обставин, дійшов висновку, що апеляційний суд у порушення ст. 12 ЦПК України не роз`яснив відповідачеві його права на звернення до суду з клопотанням про призначення у справі відповідної судової експертизи, чим позбавив відповідача процесуального права на судовий захист. Такого висновку Верховний Суд дійшов, встановивши, що апеляційний суд не перевірив та не спростував доводів відповідача про те, що останній не міг розпочати будівельно-монтажні роботи через невиконання ТОВ «БВС Контакт» своїх зобов`язань, зокрема через несвоєчасне перерахування коштів, визначених у п. 2.4 договору, та ненадання вихідних даних для виконання робіт (п. 3.4.1 договору). При цьому суд апеляційної інстанції зробив висновок про належне виконання замовником своїх зобов`язань лише на підставі акта звірки взаєморозрахунків станом на січень 2013 року, в якому ТОВ «Промет» визнало отримання від ТОВ «БВС Контакт» коштів на суму 1 275 677 грн. Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що ним розпочато виконання договору підряду, зокрема придбано обладнання для здійснення будівельно-монтажних робіт на загальну суму 1 097 180 грн 78 коп., посилаючись при цьому на висновок судового експерта, складеного на замовлення відповідача, в якому зазначені первинні документи ТОВ «Промет» за 2012 рік (оригінали прибуткових та видаткових накладних, актів виконаних робіт та наданих послуг). Наведений висновок судового експерта апеляційний суд у судовому засіданні 04 грудня 2018 року не прийняв в якості доказу, підстав такого неприйняття не навів, не з`ясував поважності причин неподання цього доказу до суду першої інстанції. Натомість у справі № 908/2597/24 подібних обставин не встановлено. Відповідачем за первісним позовом не надано доказів того, що ним був замовлений та наданий суду на підтвердження своїх доводів, зокрема, щодо якості поставленого позивачеві за контрактом товару, висновок експерта, та що такий висновок не був прийнятий як доказ судом. Натомість, щодо викладеного в пункті 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 370/999/16-ц висновку щодо нероз`яснення відповідачеві його права на звернення до суду з клопотанням про призначення у справі відповідної судової експертизи, то у справі №908/2597/24 відповідач реалізував право звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи, однак судом апеляційної інстанції в його задоволенні було відмовлено і відповідач не згодний саме з із відмовою у призначенні експертизи. Щодо доводів касаційної скарги відповідача за первісним позовом про те, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 911/1249/22, суд звернув увагу на важливість призначення судової експертизи у подібних справах, оскільки питання визначення якості товару в кожному окремому випадку потребує спеціальних знань, то наведене не є висновком Верховного Суду про застосування норми права. Наведене є висновком за результатами оцінки встановлених у цій справі обставин наявності суперечливих доказів у справі. При цьому за обставинами справи № 911/1249/22 саме суд першої інстанції, і в подальшому суд апеляційної інстанції, відхилили клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи з метою усунення суперечностей щодо належної/неналежної якості спірного товару. Отже, обставини за яких вирішувалося питання про призначення експертизи у справах № 911/1249/22 та справі № 908/2597/24 є різними. Також скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що у справі № 908/2597/24 судами попередніх інстанцій невірно застосовані норми матеріального та процесуального права а саме ст. ст. 73, 74, 86 ГПК України та ст. 678 ЦК України. Апеляційний суд при винесенні рішення у справі № 908/2597/24 застосував ці норми без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 924/1168/21. Вважає, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою у справі № 924/1168/21 підтверджує позицію Microwave Eesti OU про те, що позивач не довів існування обставин, з якими законодавець пов`язує можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 678 ЦК України. Скаржник зазначає, що передбачені приписами п.1 ч.2 ст. 678 ЦК України істотні порушення вимог щодо якості товару не існували, АТ «НВК «ІСКРА» в порушення ст. 709 ЦК України не відправлений товар на ремонт (безоплатне усунення недоліків), тому у Microwave Eesti OU й не було можливості виконати вимоги ч.1 ст. 678 ЦК України, зокрема, щодо безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк. Однак, як вбачається з оскаржених судових рішень у справі № 908/2597/24, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, був вимушений частково відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, оскільки хоча положення контракту №233/UA/04/23 від 24.04.2023 не містять чітких критеріїв якості товару, суд погодився з позицією позивача, що характер виявлених недоліків (витік масла, зламаний ізолятор) унеможливлює їх використання за призначенням, що є істотним порушенням вимог щодо якості товару, які зазвичай ставляться до такого роду товару. Натомість у справі № 924/1168/21 висновки суду про те, шо позивач не довів існування обставин, з якими законодавець пов`язує можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 678 ЦК України, обумовлені фактичними обставинами цієї справи. У цій справі судами встановлено, що товар позивачем отримано, оплачено та використано у влаштуванні залізобетонної плити підлоги, яка експлуатувалася протягом тривалого часу (2 роки 10 місяців). Подані позивачем докази, які вказують на неналежну якість переданого відповідачем товару за Договором поставки, не доводять того факту, що такі недоліки товару є істотними, тобто товар має невиправні недоліки або недоліки, які усувати економічно недоцільно. Верховний Суд зазначив, що у цьому контексті суд першої інстанції вірно звернув увагу на пункти 8 - 10 висновку ДП "Державний інститут "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 29.10.2020, щодо несучої здатності залізобетонної плити підлоги будівлі та рекомендації з виконання ремонтних робіт та підсилення її основи. У справі № 908/2597/24 обставин використання позивачем поставленого відповідачем за контрактом товару судами не встановлено. Отже застосування норм права (статті 678 ЦК України) відбулося за різних фактичних обставин. Також наведений скаржником у касаційній скарзі пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 370/999/16-ц не містить висновку про застосування норми матеріального чи процесуального права у подібних правовідносинах, а тому не підтверджує наявність підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України. Інші доводи касаційної скарги відповідача за первісним позовом зводяться до необхідності здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог частини другої статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду, оскільки суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. За таких обставин, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції. Висновки Верховного Суду За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційній скарзі немає. Судові витрати З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника. Керуючись статями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Microwave Eesti OU залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2026 у справі № 908/2597/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий О. Баранець Судді О. Кролевець О. Мамалуй