Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/24671/25

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2026 року м. Рівне Справа № 569/24671/25 Провадження № 33/4815/770/26 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: секретаря судового засідання Міщук Л.А., представника митниці Багній А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24 квітня 2026 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 18341, 02 (вісімнадцять тисяч триста сорок одна) гривня. З протоколу про порушення митних правил від 13.10.2025 №0483/UA204000/2025 вбачається, що 04.09.2025 в Рівненську митницю надійшов лист Вінницької митниці №7.12-4/19-01/7/5624, яким направлено матеріали документальної невиїзної перевірки дотримання громадянином України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вимог законодавства України з питань митної справи стосовно правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару за митною декларацією від 18.12.2020 № UA204020/2020/263312. За результатами перевірки складено Акт про результати документальної невиїзної перевірки від 11.08.2025 №65/25/7.12-19/3444800770 та виписані податкові повідомлення-рішення від 03.09.2025 №№UA4010002025725 і UA4010002025726. У ході проведення документальної невиїзної перевірки встановлено, що громадянином ОСОБА_1 , за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 18.12.2020 № UA204020/2020/263312, придбано та ввезено на митну територію України товар: «Легковий автомобіль, бувший у використанні, FORD ESCAPE, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ». Автомобіль був ввезений громадянином України ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) (закордонний паспорт НОМЕР_3 , виданий 05.02.2018 органом 5610) на підставі доручення від 12.12.2020 з реєстраційним номером 7623. До митного оформлення декларантом ТОВ "Корнелл Брокс" ОСОБА_4 подано наступні документи, що стосуються перевезення до місця ввезення на митну територію України імпортованого товару: рахунок-фактура (Invoice) № 5563-39від 30.09.2020, за ціною 5258,00 доларів США; свідоцтво про реєстраціє транспортного засобу № НОМЕР_4 від 21.09.2020; довідка № б/н від 18.12.2020 щодо транспортних витрат на доставку автомобіля до кордону України, що склали 500 USD. Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області (лист №9705/24-2023 від 06.09.2023) направлено матеріали та копії документів, надіслані Генеральною прокуратурою Литовської Республіки листом №ТР-08-00367-21 від 22.02.2022 стосовно надання фірмою UAB «Rolidas» (Kauno g. 3А, LТ-013114 Vilnius, Lietuva) послуг з перевезення транспортних засобів (придбаних, перевезених) з території США в період з 01.01.2020 по 30.11.2020, в тому числі автомобіля FORD ESCAPE, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 18.12.2020 №UA204020/2020/263312. Відповідно до інформації, отриманої від Генеральної прокуратури Литовської Республіки з копіями документів (виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_5 , відкритому в банку «Siauliu» на клієнта UAB «Rolidas», j/k НОМЕР_6 , за період з 01.01.2020 по 30.11.2020, яка надана листом «SIAULIU BANKAS» №S-21-15967-с від 18.10.2021), встановлено невідповідність відомостей про вартість транспортування товару до місця його ввезення в Україну, що в них містяться, відомостям, поданим до митного оформлення на території України. Згідно виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_5 , відкритому в банку «Siauliu» на ім`я UAB «Rolidas», по кредиту вказаного рахунку 06.10.2020 відображено надходження коштів за транспортування автомобіля, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 в сумі 1111,00EUR, та 17.11.2020 відображено надходження коштів за транспортування автомобіля, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 в сумі 979,00 EUR. Перевіркою встановлено, що ідентифікаційні дані транспортного засобу (ідентифікаційний номер), вказані у виписці про рух коштів по рахунку № НОМЕР_5 , повністю відповідають даним, задекларованим при митному оформленні товару на території України за митною декларацією від 18.12.2020 №UA204020/2020/263312. Отже, згідно інформації, наданої уповноваженим органом Литовської Республіки, витрати на транспортування товару «Легковий автомобіль, бувший у використанні, FORD ESCAPE, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 » у міжнародному сполученні становлять 2090,00 EUR (згідно з встановленим НБУ курсом на день митного оформлення складає 71224,90 грн.). Враховуючи викладене, відповідно до документально підтвердженої інформації Литовської Республіки, встановлено порушення громадянином ОСОБА_1 повноти декларування митної вартості товару. До митного оформлення подано недостовірну інформацію щодо витрат на транспортування товару, імпортованого за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA204020/2020/263312від 18.12.2020, а саме не включено до митної вартості товару витрати на доставку в сумі 71224,90 гривні. Таким чином ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, надав митним органам України документ (довідка від 18.12.2020) необхідний для визначення митної вартості, що містить неправдиві відомості стосовно понесених витрат на транспортування легкового автомобіля, FORD ESCAPE, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 . Протиправні дії громадянина ОСОБА_1 призвели до зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 18341,02 грн. з яких мито 5731,57грн. та ПДВ 12609,45 грн. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України. Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій він просить скасувати постанову місцевого суду та винести нову постанову, якою закрити провадження у даній справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення або закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що матеріалами справи не доведено, що він подавав або формував спірні документи, мав вплив на їх зміст або усвідомлював їх недостовірність, як і недоведено наявності умислу на ухилення від сплати митних платежів. Доводить, що днем виявлення правопорушення слід вважати 04.09.2025, тобто день отримання Рівненською митницею листа Вінницької митниці № 7.12-4/19-01/7/5624 від 04.09.2025, де було зазначено відомості про порушення ним митного законодавства, тому адміністративне стягнення за порушення митних правил могло бути накладено на нього не пізніше 04.03.2026. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Відповідно до ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 24 квітня 2026 року за його відсутності (а.с. 61). Згідно апеляційної скарги ОСОБА_1 копію постанови суду не отримував і дізнався про її наявність лише 03 червня 2026 року з системи «Електронний суд», що підтверджується долученим до апеляційної скарги скріншотом з вказаної системи «Електронний суд» (а.с. 76). Матеріали справи не містять даних про вручення ОСОБА_1 копії постанови суду або про надсилання її копії за адресою його проживання. Апеляційна скарга подана до суду 04 червня 2026 року (а.с. 69). Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити. Представником Рівненської митниці Багній А.П. подано відзив на апеляційну скаргу в якому вона просить відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки оскаржував постанова суду є законною, обґрунтованою, тому судове рішення необхідно залишити без зміни. До початку апеляційного розгляду ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про розгляд поданої ним апеляційної скарги за його відсутності. Заслухавши доводи думку представника митниці Багній А.П. про залишення постанови суду без зміни, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно із ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 51 Мк України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Пункт другий ч. 2 ст. 52 МК України передбачає, що декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована у разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Згідно п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. До митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення, за умови їх виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню (частина одинадцята статті 58 Митного кодексу України). Відповідно до законодавства Європейського Союзу поняття «транспортні витрати» включає всі витрати, як основні (main), так і непрямі витрати (incidental), здійснені у зв`язку з переміщенням товарів. Транспортно-експедиційні послуги та винагорода експедитора є прямими витратами на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, так як транспортна експедиція є «допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу» (частина 4 статті 306 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV). Частиною 1 ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей. необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Згідно з ч. 2 ст. 459 та п.п. 7, 43 ст. 4 МК України, суб?єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємства - керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов?язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України укладеними у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 74 МК України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Згідно з п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Частиною 5 ст. 266 Митного кодексу України передбачено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант. Вказаних вимог закону судом першої інстанції під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил дотримано в повному обсязі. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є вмотивованим, ґрунтується на сукупності зібраних й перевірених судом доказах та підтверджується: - протоколом про порушення митних правил від 13.10.2025 №0483/UA204000/2025, яким встановлено, що ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, надав митним органам України документ (довідка від 18.12.2020) необхідний для визначення митної вартості, що містить неправдиві відомості стосовно понесених витрат на транспортування легкового автомобіля, FORD ESCAPE, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , де зазначено, що витрати на доставку вказаного автомобіля становлять 500 доларів США (а.с. 6,7, 46). Таким чином ОСОБА_1 при поданні митної декларації типу ІМ40ДЕ від 18.12.2020 № UA204020/2020/263312, де він вказаний як особа, яка відповідальна за фінансове врегулювання (графа 9), не включено до митної вартості товару витрати на доставку в сумі 71224,90 гривні; - листом №ТР-08-00367-21 від 22.02.2022 Генеральної прокуратури Литовської Республіки стосовно надання фірмою UAB «Rolidas» (Kauno g. 3А, LТ-013114 Vilnius, Lietuva) послуг з перевезення транспортних засобів (придбаних, перевезених) з території США в період з 01.01.2020 по 30.11.2020, в тому числі автомобіля FORD ESCAPE, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 18.12.2020 №UA204020/2020/263312 та копіями доданих документів, зокрема, випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_5 , відкритому в банку «Siauliu» на ім`я UAB «Rolidas» (а.с. 42-45). Доводи ОСОБА_1 про те, що матеріалами справи не доведено, що він подавав або формував спірні документи, мав вплив на їх зміст або усвідомлював їх недостовірність, як і недоведено наявності умислу на ухилення від сплати митних платежів не є переконливими, оскільки у поданій ним митній декларації він вказаний, як особа, яка відповідальна за фінансове врегулювання (графа 9) та є власником ввезеного транспортного засобу. Твердження апелянта щодо спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності також не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом (ч. 1 ст. 467 МК України). Днем виявлення митницею порушення митних правил ОСОБА_1 є день складання акту від 11.08.2025 №65/25/7.12-19/3444800770. Матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до Рівненського міського суду Рівненської області 14.11.2025, що підтверджується відміткою суду (а.с. 1), відтак на момент розгляду справи судом першої інстанції строки накладення адміністративного стягнення не закінчилися, оскільки на час розгляду справи в суді, перебіг вказаного шестимісячного строку зупиняється. За наведених обставини, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ст. 485 МК України. Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено. На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відтак підстав для задоволення вимог апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович