Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 906/341/26

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2026 року Справа № 906/341/26 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Юрчук М.І. , суддя Розізнана І.В. секретар судового засіданняТкачук О.В., за участю представників сторін: позивача - Ганченко М.О., відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмет-Інвест» на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2026 у справі №906/341/26 (суддя Тимошенко О.М.) за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмет-Інвест» про стягнення 504 577,55 грн ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (надалі в тексті АТ «Укртрансгаз») звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмет-Інвест» (надалі в тексті ТОВ «Укрмет-Інвест») 504 577,55 грн. за невиконання умов Договору купівлі-продажу брухту чорних металів №2509000044 від 16.09.2025 щодо здійснення попередньої оплати за товар, з яких: 414 188,28 грн. пені, 40 518,42 грн. 3% річних та 49 870,85 грн. інфляційних втрат (а.с. 1-4). Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором купівлі-продажу брухту чорних металів №2509000044 від 16.09.2025, не сплатив суму попередньої оплати в розмірі 100% від ціни договору 3 821 504,59 грн. Відтак, Позивач вважає себе кредитором, права якого порушені та має право на нарахування пені, інфляційних втрат і 3% річних.

2. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.05.2026 (повний текст якого складено 15.05.2026) у справі № 906/341/26 позов АТ «Укртрансгаз» задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ «Укрмет-Інвест» на користь АТ «Укртрансгаз» 504 577,55 грн за невиконання умов Договору купівлі-продажу брухту чорних металів №2509000044 від 16.09.2025 щодо здійснення попередньої оплати за товар, з яких: 414 188,28 грн пені, 40 518,42 грн 3% річних, 49 870,85 грн інфляційних (а.с.31-32). Постановляючи рішення господарський суд першої інстанції, з урахуванням положень ст. 538, ч.2 ст.625, ч.1 ст.655, ст.692, ч.1 ст.697 ЦК, дійшов висновку про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. Тому, з посиланням на ст.625 ЦК України, суд першої інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних, задоволив такі позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими. Крім того, місцевий господарський суд врахував пункт п.7.3. Договору та виснував про правомірність заявленого до стягнення розміру пені.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ «Укрмет-Інвест» звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2026 у справі №906/341/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову. Стягнути з АТ «Укртрансгаз» на користь ТОВ «Укрмет-Інвест» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. (а.с.36-37). На думку Скаржника, рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені судом висновки не відповідають обставинам справи. Апелянт вважає, що місцевим судом неправильно застосовано норми ст.693 та ст.538 ЦК України. Так, ТОВ «Укрмет-Інвест» стверджує, що чинне законодавство у випадку невчинення покупцем передоплати надає продавцю правовий інструмент захисту не передавати товар (що й було закріплено в п.5.7 Договору) або розірвати договір та вимагати відшкодування збитків. Стягнення ж суми попередньої оплати (або нарахування фінансових санкцій на неї) як реального боргу чинним законодавством України не передбачено, якщо товар фактично не передавався боржнику. На переконання Скаржника, Позивачем безпідставно нараховано 3% річних та інфляційні втрати на підставі ст.625 ЦК України, адже відповідно до даної норми, обов`язок здійснення попередньої оплати не є грошовим зобов`язанням, а є елементом зустрічного виконання: гроші платяться не за факт наявності договору, а як авансування майбутньої поставки. Апелянт вважає, оскільки АТ «Укртрансгаз» брухт чорних металів Відповідачу не передавало, у останнього не виникло перед Позивачем безповоротного грошового боргу. Відтак, нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму авансу, який не супроводжувався передачею товару, є грубим порушенням ч.2 ст.625 ЦК України. Апелянт звертає увагу суду, що згідно п.7.3. Договору, пеня обчислюється від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Оскільки попередню оплату не можна вважати простроченим грошовим боргом за товар в розумінні ст. 549 ЦК України через відсутність самого факту поставки, правові підстави для стягнення 414 188,28 грн пені також відсутні. На думку Скаржника, суд першої інстанції формально підійшов до оцінки умов договору, проігнорувавши його п.5.1 та п. 5.7.

4. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи 26.06.2026 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від АТ «Укртрансгаз» надійшов відзив, в якому відповідач просить апеляційну скаргу ТОВ «Укрмет-Інвест» на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.052026 по справі №906/341/26 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. (а.с.66-71). Позивач стверджує, що ТОВ «Укрмет-Інвест» як покупець, який не здійснив попередню оплату відповідно до умов договору, є стороною, яка порушила зобов`язання. Посилаючись на ст.ст.538, 625, 655, 692, 697 ЦК України та наявність в матеріалах справи документально підтверджених обставин щодо не виконання Відповідачем в повному обсязі взятих на себе зобов`язань по Договору, на переконання Позивача надає йому право стверджувати, що його права, відповідно умовам Договору є порушеними Відповідачем, а отже Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Укрмет-Інвест» на користь АТ «Укртрансгаз» грошових коштів в загальному розмірі 504577,55 грн, з яких: 414 188,28 грн - пені нарахованої відповідно до п.7.3. Договору, 40518,42 грн 3% річних та 49 870,85 грн інфляційних нарахувань, нарахованих на підставі ч.2 ст.625 ЦК України є законним та обґрунтованим. Позивач зауважує, що Відповідач під час розгляду справи не скористався можливістю реалізації своїх процесуальних прав та не навів (не надав) суду першої інстанції будь-яких доводів (доказів), які заперечували би обґрунтованість та законність заявлених позовних вимог або свідчили (підтверджували) би відсутність у нього обов`язку сплатити Позивачу заявлені до стягнення санкції у вигляді пені, 3 % річних та інфляційних втрат за допущені порушення договірних зобов`язань.

5. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 червня 2026 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук П.Я., судді Розізнана І.В., Юрчук М.І. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026, з урахуванням ухвали про описку від 09.06.2026, апеляційну скаргу ТОВ «Укрмет-Інвест» на рішення господарського суду Житомирської області від 15.05.26р. у справі №906/341/26 залишено без руху. Встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати (доплати) судового збору у розмірі 9082,39 грн. (а.с. 42, 44). Ухвалою суду від 11.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви АТ «Укртрансгаз» про виправлення описок в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 у справі №906/341/26 (а.с.47-48, 52). 17.06.2026 на адресу суду надійшла заява представника ТОВ «Укрмет-Інвест» - Вовка С.В. про усунення недоліків разом з доказами доплати судового збору (а.с.54). Ухвалою суду від 22.06.2026, поміж іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Укрмет-Інвест» на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2026 у справі №906/341/26; призначено скаргу до розгляду на 13.07.2026; матеріали справи витребувано у Господарського суду Житомирської області (а.с. 57). Ухвалою суду від 29.06.2026 задоволено заяву АТ «Укртрансгаз» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №906/341/26 (а.с.62-63, 76). 26.06.2026 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від АТ «Укртрансгаз» надійшов відзив (а.с.66-71). В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.07.2026, представник Позивача надав свої пояснення щодо поданої ТОВ «Укрмет-Інвест» апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Житомирської області залишити без змін. Представник Відповідача не забезпечив явки свого представника у призначене на 13.07.2026 судове засідання апеляційної інстанції, проте така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.

6. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 16.09.2025 року Філія «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» (продавець/позивач) та ТОВ «Укрмет-Інвест» (покупець/відповідач) уклали Договір №2509000044 купівлі-продажу брухту чорних металів (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1. якого, Продавець зобов`язується за цим Договором передати у власність Покупця метали чорні вторинні (брухт чорних металів), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товари на умовах цього Договору. Пунктом 1.2. Договору визначено, що найменування Товарів, місце поставки, одиниця виміру, розрахункова маса та вартість, зазначені у Специфікації(-ях), наведеній(-их) у додатку(-ах) до цього Договору які є його невід`ємною частиною, далі - Специфікація(-ї). Відповідно до п.3.1. Договору, ціна Договору складається із загальної вартості Товарів, наведених у Специфікації(-ях) до цього Договору і становить 3 821 504,59 грн. (а.с.8). Відповідно до п.4.1. Договору, розрахунки за Товари проводяться на умовах попередньої оплати, яка здійснюється Покупцем у розмірі 100% від ціни Договору, зазначеної в п.3.1., протягом 5 робочих днів з дати укладення Договору та отримання оригіналу рахунку-фактури від Продавця, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця, зазначений у розділі 14 цього Договору. Приймання-передача товарів здійснюється партіями в межах Специфікації (-ій) на підставі замовлень покупця, які покупець надсилає продавцю в письмовій формі (не пізніше ніж за 10 робочих днів до запланованої дати вивезення товарів), після здійснення попередньої оплати згідно п.4.1. цього Договору, далі Замовлення. (п.5.1. Договору). Приймання-передача кожної партії Товарів здійснюється Сторонами у строк погоджений Сторонами у замовленні, за умови отримання продавцем від покупця попередньої оплати за товар згідно п.4.1. цього Договору. Продавець не здійснює передачі партії Товару Покупцю у разі відсутності її попередньої оплати. (п.5.7.Договору). У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором. (п.7.1. Договору). Згідно з п.7.3. Договору, у разі неоплати або несвоєчасної оплати Товарів у строки, зазначені в пункті 4.1. цього Договору, Покупець сплачує на користь Продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє в частині передачі Товарів по « 31» березня 2026 року, а в частині розрахунків - до їх повного завершення (п.12.1 Договору) (а.с. 5). Матеріалами справи підтверджено, що 23.10.2025 АТ «Укртрансгаз», на виконання п.4.1. та керуючись п.13.8. Договору, направило відповідачу поштовим відправленням (з описом вкладення) №3600000521408 від 23.10.2025, в тому числі оригінал рахунку-фактури №3 від 22.10.2025 на загальну суму 3 821 504,59 грн, що відповідає 100% ціни Договору (а.с. 9,10). З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що Відповідач отримав Рахунок-фактуру 28.10.2025, що підтверджується трекінгом АТ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення №3600000521408 (а.с. 11). Судом першої інстанції встановлено, що після отримання оригіналу рахунку-фактури, відповідач зобов`язаний був здійснити попередню оплату у розмірі 100% ціни (3 821 504,59 грн) Товару до 04.11.2025, однак оплату не зробив. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 06.11.2025 АТ «Укртрансгаз» надіслав ТОВ «Укрмет-Інвест» вимогу, яку останній отримав 17.11.2025(а.с.13-14), в якій вимагав сплатити суму попередньої оплати згідно рахунку-фактури №3 від 22.10.2025 в сумі 3 821 504,59 грн та попереджував, що у випадку несплати Позивач буде змушений застосувати до Відповідача штрафні санкції передбачені умовами Договору. (а.с. 12). У відповідь, ТОВ «Укрмет-Інвест» надіслало АТ «Укртрансгаз» лист №617 від 11.12.2025, в якому підтверджував наявну заборгованість з посиланням тимчасові фінансові труднощі. Також зазначив, що експорт такої сировини як металобрухт з центральної України до Європи, враховуючи ціни ЄС є нерентабельним та повідомляв, що через вимушене скорочення виробництва, спричинене дефіцитом електроенергії, український промисловий гігант «Інтерпайп» виготовляє продукцію виключно під конкретні замовлення, не формуючи складських запасів. В результаті зазначених обставин, Відповідач, покликаючись на критичну ситуацію зі збутом металобрухту, різке зниження попиту та відсутність належного каналу збуту, просило поставитися з розумінням, надати час для врегулювання фінансових зобов`язань та не застосовувати до підприємства штрафні санкції. (а.с. 15). Матеріалами справи підтверджується, що 18.12.2025 позивач направив відповідачу вимогу про сплату пені, річних та інфляційних за порушення умов договору та про сплату попередньої оплати, яку відповідач отримав 19.12.2025 та залишив її без відповіді та задоволення. (а.с. 16-19).

7. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договором, згідно ст.626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Колегією суддів встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі-продажу брухту чорних металів №2509000044 від 16.08.2025. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.(ст.655 ЦК України). Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України). Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як зазначено у статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки за Товари проводяться на умовах попередньої оплати, яка здійснюється Покупцем у розмірі 100% від ціни Договору, зазначеної в п.3.1., протягом 5 робочих днів з дати укладення Договору та отримання оригіналу рахунку-фактури від Продавця, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця, зазначений у розділі 14 цього Договору. З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що після підписання позивачем та відповідачем 16.09.2025 Договору, АТ «Укртрансгаз», на виконання п.4.1. та керуючись п.13.8. Договору, направило ТОВ «Укрмет-Інвест» поштовим відправленням (з описом вкладення) №3600000521408 від 23.10.2025, в тому числі оригінал рахунку-фактури №3 від 22.10.2025 на загальну суму 3 821 504,59 грн, що відповідає 100% ціни Договору, який було отримано ТОВ «Укрмет-Інвест» - 28.10.2025. Однак, оскільки станом на дату звернення до господарського суду з позовом, сума попередньої оплати, яка відповідає 100% ціни Договору, сплачена не була, тому Позивач вважає, що правомірно заявив до відповідачу вимогу про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення умов договору. Натомість Відповідач вважає, що невчинення покупцем передоплати надає продавцю право-вий інструмент захисту не передавати товар або розірвати договір та вимагати відшкодування збитків, а не стягувати суму попередньої оплати або нараховувати фінансові санкції на неї. Оскільки, на думку Скаржника, обов`язок здійснення попередньої оплати не є грошовим зобов`язанням. Колегія суддів приймає до уваги, що предметом спору в даній справі є правомірність стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на суму попередньої оплати. Частинами 1, 2 ст.692 ЦК встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3 ст.692 ЦК). Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4 ст. 692 ЦК). Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі. Відповідно до ст 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3 ст.538 ЦК). Відповідно до висновків Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 18.08.2023 у справі № 927/211/22, норма ст.538 ЦК України, спрямована на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право (а не зобов`язана) зупинити виконання свого обов`язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов`язання з боку іншої сторони. Вказівка "має право" означає, що сторона може скористатися таким додатковим захистом, але ця норма не може тлумачитися як така, що звільняє іншу сторону від виконання зобов`язання. Верховний Суд вважає, що таке тлумачення приписів ст.538 ЦК по суті прирівнює невнесення передоплати до розірвання договору покупцем в односторонньому порядку (відмови від договору), що є неприпустимим, адже договір є дійсним. І право на його розірвання внаслідок неотримання попередньої оплати виникає саме у продавця, а не покупця. Стосовно доводів Скаржника, що обов`язок здійснення попередньої оплати не є грошовим зобов`язанням Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами Скаржника, що обов`язок здійснення попередньої оплати не є грошовим зобов`язанням, оскільки у разі погодження сторонами умови про попередню оплату саме договір визначає момент виникнення у покупця обов`язку сплатити відповідну грошову суму. Предметом такого обов`язку є сплата коштів, а тому він за своєю правовою природою є грошовим зобов`язанням. Прострочення виконання такого обов`язку є простроченням грошового зобов`язання у розумінні частини другої статті 625 ЦК України, яка покладає на боржника обов`язок сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних, якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом. Такий висновок відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.08.2023 у справі № 927/211/22, у якій зазначено, що системне тлумачення статті 538, частини другої статті 625, частини першої статті 655, статті 692 та частини першої статті 697 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат навіть тоді, коли товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При цьому Верховний Суд звернув увагу, що покупець може заперечувати проти таких вимог лише з підстав невиконання продавцем зустрічних обов`язків передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, передбаченої договором, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо) або неможливості виконання договору, а не з мотивів відсутності грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, в силу приписів ст.625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до наведеної норми, за період з 05.11.2025 по 13.03.2026 Позивачем нараховано до стягнення з Відповідача 40 518,42 грн - 3% річних. Колегією суддів перевірено здійснені Позивачем та місцевим судом нарахування суми заборгованості за спірний період та встановлено, що обґрунтованими є вимоги про стягнення з ТОВ «Укрмет-Інвест» 40 518,42 грн 3% річних за період з 05.11.2025 по 13.03.2026. Перевіряючи правомірність нарахування Позивачем 49 870,85 грн інфляційних втрат за період з листопада 2025 по січень 2026, колегія суддів звертає увагу на наступне. Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних передбачено ст.625 ЦК України і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи підстави стягнення з Відповідача інфляційних втрат, які нараховані на суму основної заборгованості за Договором купівлі-продажу, Позивач посилається на ч.2 ст.625 ЦК України. Перевіривши здійснені Позивачем та судом першої інстанції розрахунки суми інфляційних втрат, апеляційний суд вважає арифметично вірним розрахунок місцевого господарського суду із визначенням правильних періодів для нарахування інфляційних втрат в сумі 49 870,85 грн. Перевіряючи правомірність вимоги АТ «Укртрансгаз» про стягнення 414 188,28 грн пені, апеляційний суд бере до уваги ст. 525 ЦК України, якою встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до статей 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Колегія суддів зауважує, що підставами для нарахування пені є, по-перше, прострочення у виконанні грошового зобов`язання, яке допустив боржник, по-друге встановлення конкретного розміру відповідної санкції договором або чинним законодавством. Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Матеріалами справи встановлено, що сторони п.7.3. Договору погодили, у разі неоплати або несвоєчасної оплати Товарів у строки, зазначені в пункті 4.1. цього Договору, Покупець сплачує на користь Продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 414 188,28 грн пені за період з 05.11.2025 по 13.03.2026 на підставі п.7.3. Договору. Перевіривши розрахунок пені у правовому порталі України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" суд прийшов до висновку про його правильність, відтак правомірною є вимога про стягнення з ТОВ «Укрмет-Інвест» 414 188,28 грн пені за період з 05.11.2025 по 13.03.2026. Водночас колегія суддів зауважує, що Скаржником не надано до суду першої чи апеляційної інстанції контррозрахунку, а також в тексті апеляційної скарги не заперечується розмір нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат, а лише відхилено саме нарахування через безпідставність.

8. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Керуючись ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Дослідивши у межах доводів та вимог апеляційних скарг законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2026 у справі №906/341/26 постановлене при повному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні. Доводи Скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Досліджені колегією суддів доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, додержання норм матеріального та процесуального права господарським судом першої інстанції. Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Укрмет-Інвест» на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2026 у справі №906/341/26 належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Розподіл судових витрат. У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмет-Інвест» на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2026 у справі №906/341/26- залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту складання повного тексту постанови.

3. Справу №906/341/26 повернути до Господарського суду Житомирської області. Повний текст постанови складений "14" липня 2026 р. Головуючий суддя Поліщук П.Я. Суддя Юрчук М.І. Суддя Розізнана І.В.