Постанова 4874 № 924/232/22 (924/1354/20)

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року Справа № 924/232/22 (924/1354/20) Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Поліщук П.Я. секретар судового засідання Дика А.І. за участю представників: представник третьої особи Рудика О.А. та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Ярош В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026, повний текст судового рішення складено 11.02.2026 у справі № 924/232/22 (924/1354/20) (суддя Заверуха С.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Проскурів" м. Хмельницький до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест" м. Хмельницький

2. ОСОБА_5 с. Райківці Хмельницького району Хмельницької області

3. ОСОБА_1 м. Хмельницький

4. ОСОБА_4 м. Хмельницький

5. ОСОБА_2 с. Стуфчинці Хмельницького району Хмельницької області

6. ОСОБА_3 м. Львів, смт. Брюховичі за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Приватного акціонерного товариства "Холод" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 : ОСОБА_10 , м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 : ОСОБА_11 , м. Київ про визнання недійсним договорів та витребування майна ВСТАНОВИВ: Судом апеляційної інстанції встановлено, що справа № 924/232/22 (924/1354/20) слухалась неодноразово. За наслідками нового розгляду справи рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 у позові відмовлено. Стягнуто з АТ "Проскурів" на користь ОСОБА_6 10089,6 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з АТ "Проскурів" на користь ОСОБА_2 3363,2 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з АТ "Проскурів" на користь ОСОБА_3 3363,2 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з АТ "Проскурів" на користь ОСОБА_4 3363,2 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2023 по справі № 924/232/22 (924/1354/20). Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням 03.03.26 через підсистему "Електронний Суд" від АТ "Проскурів" до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі апелянт просить прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі №924/232/22 (924/1354/20). Скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 року у справі №924/232/22 (924/1354/20) та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов. Витребувати у ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери" належним чином засвідчену копію довіреності, виданої ОСОБА_4 ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , на підставі якої ОСОБА_4 підписувались договори №БВ-210920-01 від 20.09.2021 між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 та договори №БВ-210920-02 від 20.09.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 ; - належним чином засвідчену копію договору доручення на продаж цінних паперів №БД-221020-04 від 20.10.2022, укладеного між ОСОБА_10 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Росан-Цінні Папери"; належним чином засвідчену копію договору доручення на продаж цінних паперів №БД221020-01 від 20.10.2022, укладеного між ОСОБА_11 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Росан Цінні Папери". У випадку, якщо при укладенні договору доручення на продаж цінних паперів №БД-221020-04 від 20.10.2022 та договору доручення на продаж цінних паперів №БД-221020-01 від 20.10.2022 в інтересах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 діяв представник за довіреністю, надати належним чином засвідчену копію такої довіреності. Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 924/232/22 (924/1354/20)/1075/26 витребувано у Господарського суду Хмельницької області матеріали справи. 09.03.26 від суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.26 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 у справі № 924/232/22 (924/1354/20) - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: - подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 15 134, 40 грн; - докази надсилання копії апеляційної скарги разом із доданими додатками іншим учасникам справи. 23.03.26 від Акціонерного товариства "Проскурів"надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали від 13.03.2026. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.26 у справі № 924/232/22 (924/1354/20). Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.05.26 об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1. 01.04.26 через підсистему "Електронний суд" від представника АТ "Проскурів" Керницької О.В до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.26 клопотання представника АТ "Проскурів" Керницької О.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів задоволено. 13.04.26 через підсистему "Електронний суд" від представника третьої особи ОСОБА_6 та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Яроша В.Ю. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, а також заява про проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів. Із підстав висвітлених у відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи та відповідачів ОСОБА_12 вважає, що відсутні підстави витребовувати докази, про які просить представник позивача, а також вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним і обґрунтованим. Із огляду на зазначене підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.26 клопотання представника третьої особи ОСОБА_6 та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Яроша В.Ю. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів задоволено. 11.05.26 через підсистему "Електронний суд" від представника АТ "Проскурів" Керницької О.В. надійшла заява-повідомлення про те, що адвокат більше не здійснює представництво інтересів АТ "Проскурів" у межах справи № 924/232/22 (924/1354/20). 12.05.26 від ліквідатора АТ "Проскурів" Гапніної Н.В. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 13.05.26 від нового представника АТ "Проскурів" Палінчака А.О. надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату та час у зв`язку зі вступом у справу нового представника апелянта та із метою ознайомлення з матеріалами справи. Також представник апелянта просить надати можливість брати участь у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів. 13.05.26 у судове засідання учасники справи не з`явилися. Про дату та час проведення судового засідання належним чином повідомлені. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.26 розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.06.26 об 14:30 год. Забезпечено представнику ОСОБА_6 та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Яроша В.Ю. та представнику АТ "Проскурів" - Палінчаку А.О. участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 924/232/22 (924/1354/20), яке відбудеться 23.06.2026 о 14:30 год. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Саврія В.А. на підставі службової записки головуючого судді Розізнаної І.В. від 22.06.26 за розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.06.26 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Поліщук П.Я.. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.26 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 у справі №924/232/22 (924/1354/20) колегією суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Поліщук П.Я.. 23.06.26 у судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів з`явились представники учасників справи адвокат Ярош В.Ю. та адвокат Палінчак А.О.. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та дату проведення судового засідання належним чином повідомлені. Представники учасників справи надали свої пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення, звернули увагу на докази, які містяться в матеріалах справи. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.26 відкладено ухвалення та проголошення скороченого судового рішення у справі №924/232/22 (924/1354/20) за апеляційною скаргою АТ "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 у справі № 924/232/22 (924/1354/20) на 30.06.26 об 14:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1. Забезпечено представнику ОСОБА_6 та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокату Ярошу В.Ю. та представнику АТ "Проскурів" - Палінчаку А.О. участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 924/232/22 (924/1354/20), яке відбудеться 30.06.2026 о 14:00 год. 30.06.26 у судове засідання з`явився представник третьої особи ОСОБА_6 та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат Ярош В.Ю.. 30.06.26 у судовому засідання проголошено скорочений текст постанови. Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Під час дослідження матеріалів справи колегією суддів апеляційної інстанції встановлено наступне. Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів", оформленим протоколом від 19.10.2012 №5, затверджено, зокрема статут Публічного акціонерного товариства "Проскурів" у новій редакції (далі - статут), затверджено повноваження ОСОБА_1 як голови наглядової ради ПАТ "Проскурів", затверджено повноваження ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 як членів наглядової ради ПАТ "Проскурів", затверджено повноваження ОСОБА_17 як генерального директора ПАТ "Проскурів", затверджено повноваження ОСОБА_18 та ОСОБА_19 як членів дирекції ПАТ "Проскурів", затверджено в тому числі Положення про дирекцію. Згідно з п. 1.1 статуту Публічне акціонерне товариство "Проскурів" створено відповідно до законодавства України шляхом перетворення відкритого акціонерного товариства "Проскурів" відповідно до вимог розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства". Управління товариством здійснюють: вищий орган товариства - загальні збори акціонерів, наглядова рада товариства, виконавчий орган товариства - дирекція товариства, ревізійна комісія (п. 8.1 статуту). Згідно з п. 8.2 статуту вищим органом товариства є загальні збори акціонерів товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (п. 8.5 статуту). До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема: внесення змін до статуту товариства (пп. 8.5.2), затвердження Положень про загальні збори, наглядову раду, дирекцію та ревізійну комісію товариства, а також внесення змін до них (пп. 8.5.9), затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства (п. 8.5.10), обрання генерального директора та членів дирекції товариства (пп. 8.5.16), обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради (пп. 8.5.17), прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради (пп. 8.5.18), прийняття рішення, за поданням наглядової ради товариства, щодо вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства (пп. 8.5.25), прийняття рішення, за поданням наглядової ради товариства, щодо вчинення інших правочинів на суму, що перевищує 25 відсотків вартості майна товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства (пп.8.5.26), прийняття рішення щодо вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства (пп.8.5.28), вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із Положенням про загальні збори товариства (пп. 8.5.30). За умовами п. 8.56 статуту наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та законодавством, контролює та регулює діяльність дирекції. Наглядова рада складається з п`яти осіб, які обираються загальними зборами товариства строком на п`ять років. Члени наглядової ради акціонерного товариства обираються з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність (п. 8.57 статуту). Згідно з п. 8.58 статуту строк повноважень наглядової ради починається з моменту її обрання й закінчується з моменту обрання (переобрання) нового складу наглядової ради. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його затвердження рішенням загальних зборів товариства (п. 8.59 статуту). До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених статутом товариства та чинним законодавством, а також повноваження передані їй для вирішення загальними зборами акціонерів товариства (п. 8.69 статуту). Пунктом 8.70 статуту передбачено, що до компетенції наглядової ради належить: затвердження положень, якими регулюються питання, пов`язані з діяльністю Товариства, зокрема, затвердження Положення про корпоративного секретаря товариства, Положення про генерального директора товариства, в т.ч. внесення змін та доповнень до них, крім положень, затвердження яких відповідно до законодавства та цього статуту здійснює вищий орган товариства (пп. 8.70.1); відкликання повноважень генерального директора і членів дирекції товариства (пп. 8.70.8); прийняття рішення про відсторонення генерального директора товариства від виконання його повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження генерального директора товариства (пп. 8.70.10); прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства (пп. 8.70.25). До виключної компетенції наглядової ради відноситься прийняття рішень, вказаних у пунктах 8.70.1-8.70.34, 8.70.36-8.70.37 (п. 8.71 статуту). Відповідно до п. 8.72 статуту питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених законодавством. Наглядова рада не має права втручатися в оперативну діяльність дирекції товариства (пп.8.83 статуту). Пункт 8.84 статуту передбачено, що організаційною формою роботи наглядової ради є чергові та позачергові засідання. Порядок скликання та проведення засідання наглядової ради визначається Положенням про наглядову раду. За умовами п. 8.99 статуту виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства є дирекція. Дирекція складається з трьох осіб і діє на колегіальних засадах. Дирекція акціонерного товариства підзвітна загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Дирекція діє від імені товариства у межах, встановлених статутом товариства і законом (п. 8.100 статуту). Згідно з п. 8.102 статуту генеральний директор та члени дирекції обираються загальними зборами товариства. Генеральний директор має право без довіреності діяти від імені товариства, відповідно до рішень колегіального виконавчого органу - дирекції, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства (п. 8.104 статуту). Відповідно до п. 8.107 статуту до компетенції дирекції товариства відноситься вирішення всіх питань діяльності товариства, визначених цим статутом, рішенням загальних зборів акціонерів товариства або делегованих іншими органами управління. Загальні збори акціонерів товариства, наглядова рада товариства може приймати рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції дирекції товариства (п. 8.108 статуту). Дирекція формується строком на п`ять років (п. 8.109 статуту). Згідно з п. 8.115 статуту дирекція товариства: здійснює виконання рішень загальних зборів акціонерів товариства та наглядової ради товариства (пп. 8.115.1); колегіально вирішує нижчезазначені питання щодо фінансово-господарської та виробничої діяльності товариства а межах, передбачених цим статутом (пп. 8.115.2); приймає рішення щодо вчинення правочинів з питання розпорядження (відчуження) та використання майна товариства в межах, визначених цим статутом (пп. 8.115.8); приймає рішення щодо вчинення правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, складає до 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства (пп. 8.115.9); приймає рішення щодо управління корпоративними правами товариства в господарських товариствах, створених за участю товариства (пп. 8.115.10). Рішення дирекції оформлюються у вигляді протоколу, який підписується головуючим (п.8.116 статуту). Відповідно до п. 8.118 статуту генеральний директор товариства організовує та керує роботою дирекції товариства, здійснює керівництво товариством і має такі права та повноваження: без доручення вчиняти дії від імені товариства, представляти інтереси товариства у всіх вітчизняних та іноземних підприємствах, в установах і організаціях (пп. 8.118.1); керувати поточними справами товариства і забезпечувати виконання рішень вищого органу товариства, наглядової ради та дирекції товариства (пп. 8.118.2); відповідно до рішень дирекції товариства здійснювати повноваження щодо управління корпоративними правами товариства в господарських товариствах, створених за участю товариства, та призначати уповноваженого представника (пп. 8.118.3); проводити переговори та вчиняти правочини (укладати договори, угоди та ін.) від імені товариства в межах, що визначені цим статутом (пп. 8.118.4); розпоряджатися коштами та майном товариства в межах, що визначені цим статутом (пп. 8.118.9). Пунктом 8.138 статуту визначено, що корпоративний секретар обирається наглядовою радою товариства за пропозицією голови наглядової ради. Згідно з п. 8.139 статуту основними завданнями корпоративного секретаря є: ведення справ органів управління товариства (пп. 8.139.1); забезпечення належного зв`язку з акціонерами та іншими заінтересованими особами (пп. 8.139.4). Також рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів", оформленим протоколом від 19.10.2012 №5, затверджено Положення про Дирекцію Публічного акціонерного товариства "Проскурів" (далі - положення). Пунктом 2.1 положення передбачено, що дирекція є виконавчим органом Публічного акціонерного товариства "Проскурів", яка здійснює управління його поточною діяльністю та організовує виконання рішень загальних зборів акціонерів та наглядової ради товариства. Дирекція діє від імені товариства у межах повноважень, передбачених чинним законодавством, статутом товариства та цим положенням, і є підзвітною загальним зборам і наглядовій раді (п. 2.2 положення). Згідно з п. 2.3 положення у своїй діяльності дирекція керується чинним законодавством України, статутом товариства, цим положенням, актами внутрішнього регулювання і рішеннями, прийнятими загальними зборами і наглядовою радою. Дирекція вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції інших органів управління та контролю товариства. Повноваження, що не є виключною компетенцією наглядової ради, можуть бути передані наглядовою радою до компетенції дирекції товариства (п. 2.4 положення). У межах своєї компетенції дирекція дії від імені товариства (п. 2.5 договору). Пунктом 3.2 положення визначено обов`язки членів дирекції, зокрема, виконувати рішення, прийняті загальними зборами та наглядовою радою. За умовами п. 3.5 положення генеральний директор несе персональну відповідальність перед загальними зборами та наглядовою радою за виконання їх рішень та результати поточної діяльності товариства. Відповідно до п. 4.1 положення дирекція товариства, зокрема: здійснює виконання рішень загальних зборів акціонерів товариства та наглядової ради товариства; приймає рішення щодо вчинення правочинів з питання розпорядження (відчуження) та використання майна товариства в межах, визначених цим статутом; приймає рішення щодо вчинення правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, складає до 10 відсотків вартості активів за даними останньої фінансової річної звітності товариства; приймає рішення щодо управління корпоративними правами товариства в господарських товариствах створених за участю товариства. Згідно з п. 4.4 положення генеральний директор має повноваження: без доручення вчиняти дії від імені товариства, представляти інтереси товариства у всіх вітчизняних та іноземних підприємствах, в установах і організаціях; керувати поточними справами товариства і забезпечувати виконання рішень вищого органу товариства, наглядової ради та дирекції товариства; відповідно до рішень дирекції товариства здійснювати повноваження щодо управління корпоративними правами товариства в господарських товариствах створених за участю товариства та призначати уповноваженого представника; проводити переговори та вчиняти правочини (укладати договори, угоди та ін..) від імені товариства в межах, що визначені цим статутом; розпоряджатися коштами та майном товариства, в межах, що визначені статутом. У випадку, коли дата закінчення повноважень генерального директора не співпадає з датою скликання загальних зборів, на яких обирається або переобирається генеральний директор, то у такому разі повноваження діючого генерального директора продовжуються до дати ухвалення загальними зборами рішення про обрання або переобрання генерального директора (п. 4.7 положення). Генеральний директор та члени дирекції обираються загальними зборами товариства строком на 5 років (п. 5.1 положення). Відповідно до п. 5.2 положення кількість членів дирекції разом з генеральним директором є 3 особи. Дирекція здійснює свої повноваження до призначення нового складу дирекції (п. 5.3 положення). За змістом п. 6.1 положення дирекція обирається загальними зборами товариства. Також у матеріалах справи наявна копія статуту ПАТ "Проскурів", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом №2 від 28.11.2019, пунктом 8.56 якого передбачено, що генеральний директор є одноосібним виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, та згідно з п. 8.65.1 вказаного статуту має право без довіреності представляти інтереси товариства у відносинах з усіма державними органами, юридичними і фізичними особами та вчиняти від його імені всі юридичні дії. Відповідно до відомостей з інтернет-порталу Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України smida.gov.ua щодо власників крупних пакетів акцій ПрАТ "Холод", станом на 4 квартал 2018 року ПАТ "Проскурів" було власником 269301 простих бездокументарних іменних акцій, що складає 69,6084% акцій ПрАТ "Холод". На засіданні наглядової ради ПАТ "Проскурів", оформленим протоколом № 3 від 14.03.2019, розглядалось питання порядку денного про прийняття рішення щодо продажу акцій ПАТ "Проскурів". В ході розгляду вказаного питання було заслухано голову наглядової ради ОСОБА_1 , який повідомив, що у зв`язку з виробничою необхідністю та вимогами Податкового кодексу України ПАТ "Проскурів" у своєму розпорядженні утримує 69,9% акцій ПрАТ "Холод". У зв`язку з тим, що ПАТ "Проскурів" та ПрАТ "Холод" перебувають на різних системах оподаткування (загальна спрощена), то ПАТ "Проскурів" у своєму розпорядженні може мати до 24,99% акцій ПрАТ "Холод". А тому є виробнича необхідність до закінчення податкового кварталу продати 44,61% акцій ПрАТ "Холод" фізичним особам та юридичним особам до 10% акцій. По даному питанню наглядова рада одноголосно вирішила в порядку передбаченому купівлі-продажу цінних паперів уповноважити тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ОСОБА_9 на вчинення правочину шляхом оформлення договору купівлі-продажу цінних паперів із наступними фізичними та юридичними особами: ТОВ "Сілістра" - 9,99% акцій; громадянин ОСОБА_1 - 7,28%; громадянин ОСОБА_9 - 9,99%; громадянин ОСОБА_6 - 9,00%; громадянин ОСОБА_8 - 8,35%. Продаж провести за ціною придбання - 0,25 грн за акцію. У подальшому між ПАТ "Проскурів" (комітент) в особі в.о. генерального директора ОСОБА_9 , який діє на підставі статуту та ТОВ "Центр-Інвест" (комісіонер) було укладено договір на комісійне обслуговування на ринку цінних паперів №БК-4871 від 22.03.2019 (далі - договір на комісійне обслуговування), за умовами п. 1.1 якого комісіонер зобов`язується за замовленням комітента за плату продати від свого імені та на користь комітента обумовлені комітентом пайові цінні папери (надалі - ЦП). Продаж ЦП здійснюється згідно замовлень комітента на здійснення операцій з ЦП, які оформлені згідно додатку №1 до цього договору та становлять невід`ємну частину цього договору (п. 1.2 договору на комісійне обслуговування). Згідно з п. 1.3 договору на комісійне обслуговування пайові цінні папери, що продаються комісіонером на виконання і у відповідності з умовами цього договору, є власністю комітента. За умовами п. 1.4 договору на комісійне обслуговування вид, емітент і кількість ЦП, а також їх ціна, визначаються у замовленнях комітента. Розділом 2 договору на комісійне обслуговування визначені права та обов`язки сторін. Так, комітент зобов`язаний провести оплату пакету цінних паперів безпосередньо з продавцем, з яким комісіонер уклав договір купівлі-продажу (п. 2.2.3); у разі повного виконання комісіонером своїх зобов`язань за цим договором, комітент зобов`язаний прийняти від комісіонера все належно виконане за цим договором (п.2.2.5); самостійно здійснити перереєстрацію прав власності на придбані комісіонером цінні папери згідно замовлень (п. 2.2.6). Відповідно до п. 6.1 договору на комісійне обслуговування він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе згідно з договором зобов`язань. Виконання цього договору продавцем підтверджується випискою з рахунку покупця у цінних паперах про зарахування ЦП, а виконання цього договору покупцем - випискою з поточного рахунку продавця про зарахування загальної суми договору. Згідно з п. 8.1 договору на комісійне обслуговування він вступає в силу з моменту його укладення і діє до його виконання. Договір на комісійне обслуговування підписаний представниками сторін, зокрема від комітента - Літвіном О.Ю., та скріплений відтисками їх печаток. Додатком № 1 до договору на комісійне обслуговування оформлено замовлення №1 від 22.03.2019, яким визначено вид замовлення: продаж цінних паперів, емітента: ПрАТ "Холод", вид, тип та форма існування ЦП: прості іменні акції, номінальну вартість та ціну за один ЦП: 0,25 грн, кількість акцій: 172968 гривень. На підставі договору комісії на купівлю/продаж цінних паперів №БК-4871 від 22.03.2019 ТОВ "Фондова компанія "Центр-інвест" (продавець), замовником якого виступає ПАТ "Проскурів" (комітент) уклало, зокрема договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25.03.2019 із ОСОБА_5 (далі - договір №1) та договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4873/4871 від 25.03.2019 із Рудиком І.Л. (далі - договір №2). Згідно з п. 1.1 вищевказаних договорів купівлі-продажу продавець зобов`язується на користь комітента передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити пакет цінних паперів (ЦП) на умовах, передбачених цим договором. У п. 1.2 договору №1 сторони узгодили відомості про ЦП, що є предметом цього договору, зокрема, назву емітента ЦП: ПрАТ "Холод", вид та категорію ЦП: проста іменна акція ПрАТ "Холод", форму випуску та існування ЦП: бездокументарна, номінальну вартість одного ЦП: 0,25 грн, загальну номінальну вартість пакету ЦП: 9662,25 грн, кількість ЦП: 38649 штук. Загальна сума (вартість) договору складає 9662,25 грн (п. 1.3 договору №1). Пунктом 1.2 договору №2 передбачені відомості про ЦП, що є предметом цього договору, зокрема, назву емітента ЦП: ПрАТ "Холод", вид та категорію ЦП: проста іменна акція ПрАТ "Холод", форму випуску та існування ЦП: бездокументарна, номінальну вартість одного ЦП: 0,25 грн, загальну номінальну вартість пакету ЦП: 7041,25 грн, кількість ЦП: 28165 штук. Загальна сума (вартість) договору складає 7041,25 грн (п. 1.3 договору №2). Відповідно до п. 2.1 договорів купівлі-продажу цінних паперів продавець зобов`язується передати ЦП покупцю протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору шляхом надання депозитарній установі відповідного розпорядження на списання ЦП з його рахунку у ЦП. Покупець зобов`язаний сплатити комітенту продавця грошову суму, яка наведена в п. 1.3 цього договору в термін 12 місяців після передачі цінних паперів. Всі розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України - гривні. Розрахунок здійснюється в готівковій/безготівковій формі (п.п. 2.2, 2.3 договорів №1-3). Право власності на пакет ЦП переходить до покупця з моменту зарахування пакету ЦП на його рахунок у цінних паперах, реквізити якого зазначено в пп. 2.4.1 п. 2.4 цього договору (п. 2.4 договорів). Згідно з п.п. 2.6, 2.7 договорів підтвердженням права власності комітента на пакет ЦП є виписка з рахунку у цінних паперах, надана депозитарною установою. Зобов`язання продавця щодо передачі комітенту пакету ЦП згідно з п. 2.1 цього договору вважаються виконаними з моменту перерахування пакету ЦП з рахунку у цінних паперах продавця та рахунок у цінних паперах комітента. Пунктом 4.1 договорів передбачено, що продавець зобов`язаний, зокрема підписати акт прийому-передачі цінних паперів, прийняти здійснену покупцем оплату загальної суми договору, яка вказана у п. 1.3 цього договору, та підписати акт прийому-передачі цінних паперів. Обов`язок покупця щодо підписання акта прийому-передачі цінних паперів передбачено пп. 4.3.2 договору. Відповідно до п. 8.1 договорів він вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе обов`язків. Після виконання своїх обов`язків по цьому договору сторони підписують акт виконаних зобов`язань. Відповідно до розпоряджень ПАТ "Проскурів" проведено списання цінних паперів на виконання вищевказаних договорів, а саме: розпорядження від 29.03.2019 №25434 оформлено на виконання облікової операції за договором від 25.03.2019 №БВ-4872/4871, розпорядження від 29.03.2019 №25428 - на виконання облікової операції за договором від 25.03.2019 №БВ-4873/4871. Вказані розпорядження містять відмітку про їх виконання 29.03.2019 та підписані від ПАТ "Проскурів" т.в.о. генерального директора ОСОБА_9 .. Сторонами договору №1 підписано акт прийому-передачі цінних паперів та виконання зобов`язань від 19.04.2019, згідно з яким на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25.03.2019 комітент передав, а покупець прийняв прості іменні акції ПрАТ "Холод" в кількості 38649 шт. на суму 9662,25 грн. Відповідно до акту прийому-передачі цінних паперів та виконання зобов`язань від 19.04.2019, підписаного сторонами договору №2, на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4873/4871 від 25.03.2019 комітент передав, а покупець прийняв прості іменні акції ПрАТ "Холод" в кількості 28165 шт. на суму 7041,25 гривень. У актах зазначено, що сторони повністю виконали свої зобов`язання по договору і не мають претензій одна до одної. Матеріали справи містять також договори купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4875/4871 від 25.03.2019, покупцем за яким є ОСОБА_9 , №БВ-4876/4871 від 25.03.2019, покупцем за яким є ОСОБА_8 , та №БВ-4874/4871 від 25.03.2019, покупцем за яким є ОСОБА_6 , а також складені до цих договорів акти прийому-передачі цінних паперів та виконання зобов`язань від 19.04.2019. Відповідно до відомостей з інтернет-порталу Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України smida.gov.ua щодо власників крупних пакетів акцій ПрАТ "Холод", станом на 1 квартал 2019 року ПАТ "Проскурів" мало у власності 96333 простих бездокументарних іменних акцій, що складає 24,9% акцій ПрАТ "Холод". Іншими власниками крупних пакетів акцій ПрАТ "Холод" були: ОСОБА_1 38523 шт. (9,9574%), ОСОБА_6 34819 шт. (8,9999%), ОСОБА_5 38649 шт. (9,9899%), ОСОБА_8 33686 шт. (8,7071 %), ОСОБА_9 38649 шт. (9,9899%). Такі ж відомості щодо власників, які володіють 5 та більше % акцій ПрАТ "Холод", відображені на сайті smida.gov.ua станом на 3 квартал 2020 року. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі №924/884/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020, було задоволено позов ОСОБА_17 , за участю третьої особи ., яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 , до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про визнання дійсним рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", оформленого протоколом від 03.12.2018, за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_20 до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про визнання дійсним рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", оформленого протоколом від 03.12.2018, до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про визнання недійсними рішень наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 03.12.2018 та від 11.07.2019. Визнано недійсним рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", оформлене протоколом позачергового засідання наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 03.12.2018, визнано недійсним рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", оформлене протоколом позачергового засідання наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 11.07.2019. У позові третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_20 , які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про визнання дійсним рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", оформленого протоколом від 03.12.2018, відмовлено. Судами встановлено, зокрема, що протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів" №5 від 19.10.2012 обрано голову наглядової ради та членів ради у складі: ОСОБА_1 - голова наглядової ради, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 . Проколом позачергового засідання наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 03.12.2018 тимчасово, на період проведення аудиторської перевірки, відсторонено генерального директора ПАТ "Проскурів" від виконання своїх обов`язків та на даний період призначено тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора ПАТ "Проскурів" ОСОБА_9 .. Протоколом позачергового засіданні наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 11.07.2019 відсторонено ОСОБА_9 від тимчасового виконання обов`язків генерального директора ПАТ "Проскурів" та призначено тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора ПАТ "Проскурів" ОСОБА_7 . Місцевий та апеляційний господарські суди виснували про припинення станом на день прийняття спірного рішення наглядової ради товариства - 03.12.2018 року, повноважень членів наглядової ради, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних або позачергових загальних зборів товариства. У зв`язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" повноваження наглядової ради припинились, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних або позачергових загальних зборів товариства, питання про відсторонення позивача від виконання повноважень генерального директора товариства могло бути вирішено лише після обрання загальними зборами нового складу наглядової ради, або шляхом переобрання генерального директора товариства, що відповідно до п. п. 8.5.16 п. 8.5 Статуту товариства також відноситься до виключної компетенції загальних зборів. Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що рішення наглядової ради від 11.07.2019, яким відсторонено ОСОБА_9 від тимчасового виконання обов`язків генерального директора ПАТ "Проскурів" та призначення тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора ПАТ "Проскурів" ОСОБА_7 , аналогічно, як і рішення від 03.12.2018 прийнято неправомочним складом наглядової ради ПАТ "Проскурів". Із огляду на усі вищевикладені обставини та вважаючи, що договори, на підставі яких відбулось відчуження акцій ПрАТ "Холод" були укладені з порушенням чинного законодавства України, ПАТ "Проскурів" звернулось до суду із даним позовом. Рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1354/20 від 13.05.2021, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, відмовлено у позові ПАТ "Проскурів" до ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест", ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визнання недійсними договору №БК-4871 на комісійне обслуговування на ринку цінних паперів від 22 березня 2019 року, договорів купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25 березня 2019 року, №БВ-4873/4871 від 25 березня 2019 року та №БВ-4874/4871 від 25 березня 2019 року, застосування наслідків недійсності до договорів купівлі-продажу цінних паперів. Постановою Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №924/1354/20 скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 у справі № 924/1354/20 та справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області. У подальшому, на підставі ухвали місцевого господарського суду від 05.09.2022 було роз`єднано позовні вимоги у справі № 924/232/22 (924/1354/20), виділивши у самостійне провадження позовні вимоги ПАТ "Проскурів" до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4873/4871 від 25.03.2019, застосування наслідків недійсності з наступним присвоєнням єдиного унікального номера в межах справи №924/232/22 про банкрутство ПАТ "Проскурів". Згідно з ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2023 суд роз`єднав позовні вимоги ПАТ "Проскурів" до ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест", ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 про визнання недійсними договору на комісійне обслуговування на ринку цінних паперів №БК-4871 від 22.03.2019, договорів купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25.03.2019; №БВ-4873/4871 від 25.03.2019, витребування у ОСОБА_11 простих іменних акцій ПрАТ "Холод" у кількості 38649 штук, витребування у ОСОБА_10 простих іменних акцій ПрАТ "Холод" у кількості 28165 штук та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6 до ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест" про визнання недійсним договору на комісійне обслуговування на ринку цінних паперів №БК-4871 від 22.03.2019 у справі №924/232/22(924/1354/20) в межах справи №924/232/22 про банкрутство ПАТ "Проскурів", виділивши позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 у самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера. Відповідно до ухвали суду від 27.06.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_7 .. Ухвалою місцевого господарського суду від 26.07.2023 замінено відповідача 4 у справі №924/232/22(№924/1354/20) ОСОБА_11 , належними відповідачами ОСОБА_7 , виключивши його зі складу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, та ОСОБА_4 .. Замінено відповідача 5 у справі №924/232/22(№924/1354/20) ОСОБА_10 належними відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Прийнято заяву представника позивача (вх.№05-08/762/23 від 05.07.2023) про зміну предмета позову. На підставі ухвали місцевого господарського суду від 21.08.2023 було роз`єднано у справі №924/232/22 (924/1354/20) позовні вимоги ПАТ "Проскурів" до ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест", ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договору на комісійне обслуговування на ринку цінних паперів №БК-4871 від 22.03.2019, договорів купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25.03.2019, №БВ-4873/4871 від 25.03.2019; витребування у ОСОБА_4 простих іменних акцій ПрАТ "Холод" у кількості 19325 штук; витребування у ОСОБА_2 простих іменних акцій ПрАТ "Холод" у кількості 14082 штук; витребування у ОСОБА_3 простих іменних акцій ПрАТ "Холод" у кількості 14 083штук. Виділено у самостійне провадження, з наступним присвоєнням єдиного унікального номера в межах справи №924/232/22 про банкрутство ПАТ "Проскурів" позовні вимоги ПАТ "Проскурів" до ОСОБА_7 про витребування простих іменних акцій ПрАТ "Холод" у кількості 19324 штук. Згідно з ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.01.2025 суд залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та встановив їм строк для подання пояснень. Відповідно до ухвали від 22.01.2025 суд першої інстанції, зокрема залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ПАТ "Холод", а також встановив їм строк для подання пояснень. Крім того, в судовому засіданні 22.01.2025 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 09:10 год. 06.02.2025 року. Також як убачається з матеріалів справи за договором купівлі-продажу фінансових інструментів (цінних паперів) № БВ-210920-02 від 20.09.2021, ОСОБА_1 , представлений інвестиційною фірмою - торговцем цінних паперів - ТОВ "Підприємство "Росан - Цінні папери", зобов`язався передати у власність ОСОБА_10 , а останній - прийняти та оплатити іменні прості акції ПрАТ "Холод" в кількості 38523 шт., загальною вартістю 9630,75 грн. Відповідно до договору купівлі-продажу фінансових інструментів (цінних паперів) № БВ-210920-01 від 20.09.2021, ОСОБА_5 , представлена інвестиційною фірмою - торговцем цінних паперів - ТОВ "Підприємство "Росан - Цінні папери", зобов`язалася передати у власність ОСОБА_11 , а останній - прийняти та оплатити іменні прості акції ПрАТ "Холод" в кількості 38649 шт., загальною вартістю 9662,25 грн. У подальшому на підставі договорів купівлі-продажу фінансових інструментів (цінних паперів) № БВ-221020-06 від 20.10.2022 та № БВ-221020-05 від 20.10.2022, ОСОБА_10 , за участю інвестиційної фірми - торговця цінними паперами - ТОВ "Підприємство "Росан - Цінні папери", реалізував ОСОБА_3 прості акції ПрАТ "Холод" в кількості 19262 шт., загальною вартістю 4815,50 грн. та ОСОБА_2 прості акції ПрАТ "Холод" в кількості 19261 шт., загальною вартістю 4815,25 грн. Відповідно до договорів купівлі-продажу фінансових інструментів (цінних паперів) № БВ-221020-03 від 20.10.2022 та № БВ-221020-02 від 20.10.2022, ОСОБА_11 за участю інвестиційної фірми - торговця цінними паперами - ТОВ "Підприємство "Росан - Цінні папери", реалізував ОСОБА_4 прості акції ПрАТ "Холод" в кількості 19325 шт., загальною вартістю 4831,25 грн. та ОСОБА_7 прості акції ПрАТ "Холод" в кількості 19324 шт., загальною вартістю 4831,00 грн. Згідно з листом ТОВ "Підприємство "Росан - Цінні папери" № 30 від 13.07.2023, виписками про стан рахунку в цінних паперах станом на 13.07.2023, на рахунку, що належить ОСОБА_3 , обліковуються цінні папери ПрАТ "Холод" в кількості 19262 шт.; на рахунку, що належить ОСОБА_2 , обліковуються цінні папери ПрАТ "Холод" в кількості 19261 шт.; на рахунку, що належить ОСОБА_4 , обліковуються цінні папери ПрАТ "Холод" в кількості 19325 шт.; на рахунку, що належить ОСОБА_7 , обліковуються цінні папери ПрАТ "Холод" в кількості 19324 шт. Інформація про відчуження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 належних їм акцій ПрАТ "Холод" відображена також в інформаційних довідках Національного депозитарію України № 15 та №16 від 15.02.2023, реєстрі власників іменних цінних паперів станом на 21.10.2022, витязі з реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "Холод" станом на 03.07.2023, листах ПрАТ "Холод" № 11 від 23.02.2023 та № 07/23 від 21.07.2023, а також на інтернет-порталі Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України smida.gov.ua в розділі "Відомості про зміну акціонерів, яким належать голосуючі акції, розмір пакета яких стає більшим, меншим або рівним пороговому значенню пакета акцій". Обґрунтовуючи недобросовісність відповідачів під час придбання акцій ПрАТ "Холод" позивач долучив протокол № 2 засідання наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 10.10.2018, відповідно до якого ОСОБА_5 обрано корпоративним секретарем ПАТ "Проскурів" безстроково, наказ ПАТ "Проскурів" № 3-к від 07.02.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_5 на посаду корпоративного секретаря ПАТ "Проскурів" з 08.02.2019. У свою чергу, відповідач 3 на підтвердження схвалення ПАТ "Проскурів" оспорюваних правочинів долучив до матеріалів справи: - копію повідомлення ПАТ "Проскурів" про скликання позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Холод" на 24 лютого 2020 року. При цьому у повідомленні зазначено, що ПАТ "Проскурів" скликає збори як акціонер, якому належить 96333 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Холод", що становить 24,899 відсотків від загальної кількості акцій товариства. До проекту порядку денного включені питання щодо припинення повноважень наглядової ради, ревізійної комісії та обрання нових органів управління товариством; - протокол позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Холод" від 24.02.2020, з якого вбачається, що у позачергових загальних зборах брав участь представник ПАТ "Проскурів". Відповідно до переліку акціонерів, які мають право брати участь у загальних зборах ПрАТ "Холод", станом на 18.02.2020 до переліку акціонерів були включені в тому числі: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ПАТ "Проскурів" (96333 шт. акцій, що становить 24,899968%) Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на підтвердження проведеної оплати за договорами купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25.03.2019; №БВ-4873/4871 від 25.03.2019 долучили до матеріалів справи квитанції до прибуткових касових ордерів (щодо оплати ОСОБА_5 - № 259 від 09.04.2019 на суму 4900,00 грн, № 263 від 10.07.2019 на суму 4762,25 грн, щодо оплати ОСОБА_1 - № 260 від 18.04.2019 на суму 5500,00 грн, № 264 від 24.07.2019 на суму 1541,25 грн), лист колишнього касира ПАТ "Проскурів" ОСОБА_22 від 29.04.2021, в якому остання підтвердила прийняття в касу від ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 готівкових коштів за придбання цінних паперів, що оформлено прибутковими касовими ордерами і проведено у касовій книзі. Позивач на спростування доводів щодо оплати вищевказаними особами вартості цінних паперів долучив довідку ПАТ "Проскурів" від 22.03.2021 про те, що станом на 22.03.2021 оплата згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871, №БВ-4873/4871, №БВ-4874/4871 від 25.03.2019, покупцями за якими є ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , на рахунок ПАТ "Проскурів" не надходила; лист ТОВ "ФК "Центр-Інвест" № 210325/2 від 25.03.2021, в якому зазначено, що прийняття оплати на рахунок комісіонера, яким виступало ТОВ "ФК "Центр-Інвест", договорами від 25.03.2019 №БВ-4872/4871, №БВ-4873/4871, №БВ-4874/4871 (п. 2.2) не передбачалось, ніяких в якості оплати вартості договорів на рахунки ТОВ "ФК "Центр-Інвест" не надходило, готівку в якості оплати цінних паперів чи послуг товариство не приймало повідомлення генерального директора ПАТ "Проскурів" про вчинення кримінального правопорушення від 11.09.2019; лист Південно-західного відділення поліції Хмельницького ВП ГУ НП в Хмельницькій області № 363/121/120 від 15.01.2021, в якому повідомлено про захоплення силовим шляхом касового апарату та печатки ПАТ "Проскурів" разом із будівлею колишнього офісу ПАТ "Проскурів"; виписки з електронного кабінету платника податків із даних РРО за 09.04.2019, 18.04.2019, 10.07.2019, 24.07.2019; скріншоти з електронного кабінету платників податків із даних РРО. Матеріали справи містять також лист ТОВ "ФК "Центр-Інвест" № 200518/1 від 18.05.2020, в якому повідомлено, що при укладенні комісійного договору ПАТ "Проскурів" було надано завірену ОСОБА_9 копію протоколу №3 наглядової ради від 14.03.2019; фінансовий звіт ПАТ "Проскурів" (баланс на 31.12.2018, звіт про фінансові результати за 2018 рік), відповідно до якого вартість активів ПАТ "Проскурів" на кінець звітного періоду складала 26945,60 тис. грн; гарантійний лист, підписаний генеральним директором ОСОБА_17 , адресований голові наглядової ради ПАТ "Проскурів", відомості із сайту "Опендатабот", відповідно до яких ОСОБА_23 є директором ПрАТ "Реєстр-Центр" та ТОВ "ФК Центр-Інвест". Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.02.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю. Місцевий господарський суд зазначив, що поведінка позивача, який після відчуження спірних акцій вчинив дії щодо скликання позачергових загальних зборів ПрАТ "Холод", брав участь у їх проведенні шляхом голосування, тим самим підтвердив, що позивач погодився із проведеним відчуженням. Тому подальше звернення такої особи до суду із позовом про визнання недійсним договорів та витребування акцій є недобросовісним та таким, шо суперечать його попередній поведінці. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.25 рішення суду першої інстанції від 17.02.25 було скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено повністю. Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши доводи сторін та наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про недобросовісність дій наглядової ради ПАТ "Проскурів" та т.в.о. генерального директора ОСОБА_9 під час укладення оспорюваних договорів, оскільки останні діяли з перевищенням своїх повноважень; договір комісії на купівлю/продаж цінних паперів № БК-4871 від 22.03.2019 та договори купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25.03.2019, від №БВ-4873/4871 від 25.03.2019 слід визнати недійсними, що не було зроблено судом першої інстанції та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прості іменні акції ПрАТ "Холод". Постановою Верховного Суду від 29.10.2025 рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.02.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі № 924/232/22 (924/1354/20) скасовано. Справу № 924/232/22 (924/1354/20) направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області. Верховний Суд у постанові зазначив наступне: "49. Аналіз змісту постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі № 924/232/22 (924/1354/20) свідчить про те, що суд апеляційної інстанції дослідив зібрані докази у справі і на виконання вказівок постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №924/1354/20 від 31.05.2022 встановив обставини того, що ТОВ «Фондова компанія «Центр - Інвест» є депозитарною установою, у якої наявна ліцензія НКЦПФР серії АЕ № 263483 на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - депозитарної діяльності депозитарної установи, видана 01.10.2013., а також те, що ПАТ «Проскурів» не вчинялося жодних дій, що могли свідчити про подальше схвалення оспорюваних правочинів, а уповноваженими органами товариства не приймалося жодних рішень щодо такого схвалення. При цьому, у матеріалах справи відсутні, а відповідачами не надано будь-яких доказів, які могли би свідчити про подальше схвалення оспорюваних правочинів щодо купівлі-продажу акцій.

50. Разом з тим, суди попередніх інстанцій вказавши про те, що укладення спірних договорів купівлі-продажу, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 має ознаки недобросовісної поведінки, а тому в силу вимог ст. ст. 330, 388 ЦК України останні не можуть вважатися добросовісними набувачами, не встановили того, чи є добросовісними або не добросовісними набувачами особи у яких безпосередньо випробовуються прості іменні акції ПрАТ «Холод» ( ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ).

51. Варто зазначити, що позовні вимоги було змінено вже під час нового розгляду справи, а тому суди попередніх інстанцій окрім вказівок у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №924/1354/20 від 31.05.2022 мали ще звернути увагу на те, чи є добросовісними або недобросовісними набувачами...

55. Без встановлення обставин того, чи є добросовісними або недобросовісними набувачами особи, від яких позивач (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просить витребувати майно є передчасним висновок суду апеляційної інстанції про те, що слід витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прості іменні акції ПрАТ «Холод»". 15.12.25 через підсистему "Електронний суд" від АТ "Проскурів" до Господарського суду Хмельницької області надійшло клопотання про витребування доказів. 15.12.25 через підсистему "Електронний суд" від АТ "Проскурів" до Господарського суду Хмельницької області надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи доказів (списки депутатів Лісовогринівецької сільської ради; том 12, а.с. 42-95). 24.12.25 через підсистему "Електронний суд" від АТ "Проскурів" до Господарського суду Хмельницької області надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи доказів (скріншоти з Вікіпедії; том 12, а.с. 112-122). 09.01.26 через підсистему "Електронний суд" від АТ "Проскурів" до Господарського суду Хмельницької області надійшли письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.10.2025 (том 12, а.с. 141-145). 12.01.26 через підсистему "Електронний суд" від АТ "Проскурів" до Господарського суду Хмельницької області надійшло клопотання про витребування доказів (том 12, а.с. 158-160). 26.01.26 через через підсистему "Електронний суд" від представника третьої особи ОСОБА_6 та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Яроша В.Ю. до місцевого господарського суду надійшли письмові пояснення (том 13, а.с. 9-13). Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 27.01.26 у задоволенні клопотань позивача від 15.12.2025 та від 12.01.2026 про витребування доказів відмовлено. У задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_6 та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 26.01.2026р. щодо продовження (поновлення) строку на подання доказів відмовлено. Залучено до участі у справі ОСОБА_10 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .. Залучено до участі у справі ОСОБА_11 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 . Третім особам надано строк до 08 лютого 2026 року для подання пояснень, у яких викласти свої аргументи і міркування з нормативно-правовим обґрунтуванням щодо поданого позову. Закрито підготовче провадження у справі № 924/232/22 (924/1354/20). Призначено справу № 924/232/22 (924/1354/20) до судового розгляду по суті на 15:00 год. 10 лютого 2026 року. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 у позові відмовлено. Стягнуто з АТ "Проскурів" на користь ОСОБА_6 10089,6 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з АТ "Проскурів" на користь ОСОБА_2 3363,2 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з АТ "Проскурів" на користь ОСОБА_3 3363,2 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з АТ "Проскурів" на користь ОСОБА_4 3363,2 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2023 по справі №924/232/22 (924/1354/20). Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з того, що вимоги про визнання недійсними договору на комісійне обслуговування та договорів купівлі-продажу акцій заявлені з використанням неналежного способу захисту, оскільки належним та ефективним способом захисту у спірних правовідносинах є витребування спірних акцій від їхніх кінцевих набувачів. Водночас, дослідивши заявлені віндикаційні вимоги, суд встановив, що позивач не довів недобросовісності останніх набувачів акцій, а наведені ним обставини щодо пов`язаності учасників правочинів та одночасності укладення договорів самі по собі не свідчать про їх недобросовісність. Суд також врахував відсутність доказів подальшого схвалення спірних правочинів ПАТ "Проскурів", однак зазначив, що ця обставина не є достатньою для витребування майна у добросовісних набувачів. З урахуванням правових висновків Верховного Суду та практики ЄСПЛ суд перевірив дотримання критеріїв законності і пропорційності втручання у право власності відповідачів та дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 388 ЦК України підстав для витребування спірних акцій. Відтак суд констатував відсутність підстав для задоволення як вимог про визнання правочинів недійсними, так і вимог про витребування майна, у зв`язку з чим у позові відмовив повністю. Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з`ясуванням фактичних обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. На думку скаржника, суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог про витребування спірних акцій, не врахувавши, що первісне та подальші їх відчуження здійснювалися під час тривалого судового спору щодо права власності на ці акції, а тому набувачі не могли вважатися добросовісними. Апелянт наголошує, що первісні набувачі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 придбали акції після відкриття апеляційного провадження у попередній справі та у день подання заяви про забезпечення позову, внаслідок чого подальше виконання ухвали про арешт акцій стало неможливим. Також скаржник стверджує, що набувачі, проявивши розумну обачність, могли та повинні були дізнатися про існування судового спору, оскільки відповідна інформація містилася в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному вебсайті судової влади, а окремі набувачі діяли через представника, який був безпосередньо пов`язаний із продавцями акцій, що, на думку апелянта, свідчить про їх недобросовісність. Крім того, апелянт звертає увагу на пов`язаність окремих продавців і покупців між собою, родинні зв`язки та одночасність укладення договорів купівлі-продажу, що, на його переконання, підтверджує штучний характер багаторазового відчуження акцій з метою унеможливлення їх витребування законним власником. Скаржник також вказує, що кінцеві набувачі не можуть вважатися добросовісними, оскільки акції були придбані після виникнення спору та за наявності обставин, які свідчили про спірність права на них, а суд першої інстанції належним чином не оцінив наведені докази та неправильно застосував положення цивільного законодавства щодо витребування майна від добросовісного набувача. Окремо апелянт зазначає про необхідність витребування додаткових доказів, зокрема документів щодо виконання договорів купівлі-продажу цінних паперів та довіреностей представників, які укладали відповідні правочини, вважаючи, що ці докази мають істотне значення для правильного вирішення спору. У прохальній частині апеляційної скарги АТ "Проскурів" просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження, скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 у справі №924/232/22 (924/1354/20), ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, витребувати зазначені у скарзі додаткові докази щодо укладення та виконання договорів купівлі-продажу акцій, а також здійснити розподіл судових витрат. Представник третьої особи та відповідачів у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зокрема, представник наголошує, що позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки визнання недійсним договору на комісійне обслуговування №БК-4871 від 22.03.2019 не відновлює прав позивача на майно та не є елементом ланцюга договорів переходу прав на спірні акції. Крім того, на переконання представника третьої особи та відповідачів ОСОБА_12 , ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест" не знало і не могло знати про відсутність у керівника ПАТ "Проскурів" необхідного обсягу повноважень під час укладення згаданого договору. Стосовно кінцевих набувачів спірних акцій: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відзиві наголошується про добросовісність зазначених набувачів акцій, оскільки обов`язок доведення протилежного покладено на позивача, який не надав належних доказів їхньої обізнаності щодо можливої незаконності відчуження. Також акцентується увага на тому, що кінцеві покупці мали підстави сподіватися на законність набуття акцій, враховуючи, що продавців представляла професійна інвестиційна фірма, що діє на ринках капіталу. Додатково представник вказує на законність ухвали місцевого господарського суду від 27.01.2026 про відмову позивачу у витребуванні доказів, мотивуючи це тим, що позивач не конкретизував обставини для доведення яких витребовувалися докази та пропустив встановлені процесуальні строки, чим порушив би принципи диспозитивності та змагальності у разі задоволення такого клопотання. Із огляду на зазначене представник третьої особи та відповідачів ОСОБА_12 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишити рішення суду в силі, відмовити у витребуванні доказів та зазначає про витрати на правничу допомогу в розмірі 51 000 грн. Щодо клопотання АТ "Проскурів" про витребування у ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери" доказів, суд апеляційної інстанції зазначає про наступне. Як убачається з матеріалів справи 12.01.26 через підсистему "Електронний суд" від АТ "Проскурів" до Господарського суду Хмельницької області надійшло клопотання про витребування доказів (том 12, а.с. 158-160). У даному клопотанні представник позивача Керницька О.В. просила місцевий господарський суд витребувати у ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери": - належним чином засвідчену копію довіреності, виданої ОСОБА_4 Бортником В.Ф. та ОСОБА_10 , на підставі якої ОСОБА_4 підписувались договори №БВ-210920-01 від 20.09.2021 між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , та договори №БВ-210920-02 від 20.09.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 ; - належним чином засвідчену копію договору доручення на продаж цінних паперів №БД-221020-04 від 20.10.2022, укладеного між ОСОБА_10 , та ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні Папери"; - належним чином засвідчену копію договору доручення на продаж цінних паперів № БД-221020-01 від 20.10.2022, укладеного між ОСОБА_11 , та ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні Папери"; - належним чином засвідчену копію договору доручення на продаж цінних паперів №БД-221020-01 від 20.10.2022, укладеного між ОСОБА_11 та ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні Папери"; - у випадку, якщо при укладенні договору доручення на продаж цінних паперів №БД-221020-04 від 20.10.2022 та договору доручення на продаж цінних паперів №БД-221020-01 від 20.10.2022 в інтересах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 діяв представник за довіреністю, надати належним чином засвідчену копію такої довіреності. Згідно ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Місцевий господарський суд в ухвалі від 27.01.26 звернув увагу на те, що представник позивача належним чином не конкретизував обставини, з`ясування яких має значення для справи та які зможуть підтвердити докази, що просить витребувати представник позивача, та аргументи, які докази можуть спростувати. Також місцевим господарським судом було враховано приписи ст. 14 ГПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією місцевого господарського суду та доводами представника третьої особи ОСОБА_6 та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Яроша В.Ю., що задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів (вх. 05-06/87/26 вд 12.01.26) порушило б принцип диспозитивності, який передбачений ст. 14 ГПК України. Представник позивача не був позбавлений права подати клопотання про витребування вказаних доказів ще з моменту подання позовної заяви, а наявність ухваленої постанови Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 924/232/22 (924/1354/20) не може вважатися об`єктивною причиною не реалізації позивачем своїх процесуальних прав. Ураховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що місцевий господарський суд, згідно ухвали від 27.01.26, правомірно відмовив представнику позивача у задоволенні клопотання про витребування доказів. Сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (заява №3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Таким чином правові підстави для витребування доказів, які також зазначені в апеляційній скарзі представником АТ "Проскурів", у суду апеляційної інстанції відсутні, адже позивач не був позбавлений реалізувати свої процесуальні права в суді першої інстанції разом із поданням першої заяви по суті. Витребування доказів на стадії апеляційного перегляду судового рішення порушить принцип диспозитивності, який передбачений ст. 14 ГПК України. Об`єктивних причин неможливості подання клопотання про витребування зазначених доказів під час подання позовної заяви апелянтом не наведено. Із огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції відмовляє представнику АТ "Проскурів" у задоволенні клопотання про витребування доказів, які зазначені останнім в прохальній частині апеляційної скарги. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього ЦК України. Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частин першої - шостої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ч. 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно із ч. 2 ст. ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Щодо незгоди АТ "Проскурів" із оскаржуваним судовим рішенням в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними правочинів, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. За приписами ст.ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1ст.92 ЦК України). Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що з огляду на норми ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами. Частиною 3 ст. 92 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Із змісту договору на комісійне обслуговування на ринку цінних паперів №БК-4871 від 22.03.2019 вбачається, що від імені ПАТ "Проскурів" дану угоду підписав в.о. генерального директора Літвін О.Ю., який діяв на підставі статуту. Саме на підставі вказаної угоди в подальшому були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25.03.2019 та №БВ-4873/4871 від 25.03.2019. Статтею 97 ЦК України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до п. 8.1 статуту в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів ПАТ "Проскурів" від 19.10.2012 №5 (далі - статут), яка була чинною на момент укладення оспорюваних правочинів, управління ПАТ "Проскурів" здійснюють: вищий орган товариства - загальні збори акціонерів, наглядова рада товариства, виконавчий орган товариства - дирекція товариства, ревізійна комісія. Згідно з ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VI, який був чинним на момент укладення оспорюваних правочинів (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор). За умовами п. 8.99 статуту ПАТ "Проскурів" виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства є дирекція. Дирекція складається з трьох осіб і діє на колегіальних засадах. Дирекція діє від імені товариства у межах, встановлених статутом товариства і законом (п. 8.100 статуту). Генеральний директор має право без довіреності діяти від імені товариства, відповідно до рішень колегіального виконавчого органу - дирекції, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства (п. 8.104 статуту). Згідно з п. 8.115 статуту дирекція товариства: приймає рішення щодо вчинення правочинів з питання розпорядження (відчуження) та використання майна товариства в межах, визначених цим статутом (підп.8.115.8); приймає рішення щодо вчинення правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, складає до 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства (підп. 8.115.9). Відповідно до наявного в матеріалах справи фінансового звіту ПАТ "Проскурів" (баланс на 31.12.2018, звіт про фінансові результати за 2018 рік), вартість активів ПАТ "Проскурів" на кінець 2018 року становила 26945600,00 грн. Згідно з договорами купівлі-продажу цінних паперів від 25.03.2019 фізичним особам відчужено акції ПрАТ "Холод", належні ПАТ "Проскурів" на суму 9662,25 грн (договір №4872/4871, укладений з ОСОБА_5 ), на суму 7041,25 грн (договір №4873/4871, укладений з ОСОБА_1 ). Таким чином, вартість акцій, що є предметом зазначених правочинів, не перевищує 10 відсотків вартості активів позивача за даними річної звітності станом на кінець 2018 року. У підп. 8.70.25 статуту ПАТ "Проскурів" передбачено, що до компетенції наглядової ради належить: прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу. За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 52 вищевказаного Закону до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема: прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 цього Закону, та про надання згоди на вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтею 71 цього Закону. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень (ч. 2 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства", п. 8.100 статуту) Відповідно до п. 8.118 статуту генеральний директор товариства зобов`язаний забезпечувати виконання рішень вищого органу товариства, наглядової ради та дирекції товариства (пп. 8.118.2). За приписами ч. 3 ст. 33, ч. 3 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства" повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства. Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом. Однак вищевказаним законом не передбачена заборона на прийняття наглядовою радою чи загальними зборами акціонерного товариства рішень щодо питань, віднесених до компетенції виконавчого органу. Таким чином, зважаючи на вищевикладені положення закону та статуту, наглядова рада ПАТ "Проскурів" також мала повноваження приймати рішення про укладення правочинів щодо відчуження спірних акцій ПрАТ "Холод". Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові у справі № 924/1354/20 від 31.05.2022. Слід зазначити, що на позачерговому засіданні наглядової ради ПАТ "Проскурів", яке оформлено протоколом від 03.12.2018, було прийнято рішення про тимчасове, на період проведення аудиторської перевірки, відсторонення генерального директора ПАТ "Проскурів" від виконання своїх обов`язків та на даний період призначено тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора ПАТ "Проскурів" ОСОБА_9 .. Також наглядовою радою ПАТ "Проскурів" було прийнято рішення, оформлене протоколом № 3 від 14.03.2019, відповідно до якого уповноважено тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ОСОБА_9 на вчинення правочину шляхом оформлення договору купівлі-продажу цінних паперів із наступними фізичними та юридичними особами: ТОВ "Сілістра" - 9,99% акцій; громадянин ОСОБА_1 - 7,28%; громадянин ОСОБА_9 - 9,99%; громадянин ОСОБА_6 - 9,00%; громадянин ОСОБА_8 - 8,35%. Визначено продаж провести за ціною придбання 0,25 грн за акцію. Як зазначалося вище, у позовній заяві позивач звертає увагу на прийнятті вищевказаних рішень наглядовою радою ПАТ "Проскурів" з перевищенням своїх повноважень, а також на відсутності у тимчасово виконуючого обов`язків генерального директора ПАТ "Проскурів" ОСОБА_9 повноважень укладати будь-які правочини від імені товариства. Так, частиною 1 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", нова редакція якої набула чинності з 1 травня 2016 року і діяла по 6 лютого 2018 року, було встановлено, що: члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк до наступних річних зборів; якщо річні збори публічного акціонерного товариства не були проведені у строк, встановлений ст. 32 цього Закону, або не було прийнято рішення, передбачені пунктами 17 та 18 частини другої статті 33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних зборів товариства. Частиною 1 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції з 7 лютого 2018 року було встановлено, що члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено інший строк повноважень наглядової ради, але такий строк не може перевищувати три роки. Якщо у встановлений цим законом строк загальними зборами не прийняті рішення, передбачені пунктами 17 та 18 частини другої статті 33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів. Частина 2 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" зобов`язує акціонерне товариство щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. За нормами п.п. 17 та 18 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить: обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради; прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим Законом. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів", оформленим протоколом від 19.10.2012 №5, було затверджено повноваження ОСОБА_1 як голови наглядової ради ПАТ "Проскурів" та повноваження ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 як членів наглядової ради ПАТ "Проскурів". Згідно з п. 8.57 статуту наглядова рада обирається загальними зборами товариства строком на п`ять років. Діючи в правовому полі норми ч. 1 ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції з 1 травня 2016 року по 6 лютого 2018 року), які є імперативними, новий склад наглядової ради ПАТ "Проскурів" мав би бути обраний не пізніше 30.04.2016 року, а якщо діяти в площині пункту 8.57 статуту, термін обрання наглядової ради - п`ять років (з 19 жовтня 2012 року), то новий склад наглядової ради, мав би бути обраний не пізніше 30 квітня 2018 року. Однак в період 2016 - 2018 років загальні збори акціонерів ПАТ "Проскурів" не проводились та відповідно рішення, передбачені п.п. 17 та 18 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства", не приймались. Таким чином, повноваження членів наглядової ради ПАТ "Проскурів", крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних або позачергових загальних зборів товариства, припинились. Зважаючи на викладені обставини, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі №924/884/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020, було визнано недійсним рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", оформлене протоколом позачергового засідання наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 03.12.2018, про призначення тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора ПАТ "Проскурів" Літвіна Олега Юрійовича. Ураховуючи вищенаведене, рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", оформлене протоколом № 3 від 14.03.2019, яким уповноважено тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ОСОБА_9 на вчинення правочину шляхом оформлення договору купівлі-продажу цінних паперів ПрАТ "Холод", було прийнято неправомочним складом наглядової ради ПАТ "Проскурів". За таких обставин, суд апеляційної інстанції виснує, що оспорювані договори були укладені неуповноваженою особою (т.в.о. ОСОБА_9 ) та за відсутності прийнятого у встановленому законом порядку рішення дирекції чи будь-якого іншого уповноваженого органу. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не надано. Указане свідчить про недобросовісність дій наглядової ради ПАТ "Проскурів" та т.в.о генерального директора ОСОБА_9 під час укладення оспорюваних договорів, оскільки останні діяли з перевищенням своїх повноважень. Так, Верховний Суд, направляючи справу №924/1354/20 на новий розгляд до суду першої інстанції вказав, що суди не перевірили доводи позивача, що третя особа - ТОВ "Фондова компанія "Центр - Інвест", як спеціалізована юридична особа, що діє на ринку цінних паперів, та треті особи - покупці, що є акціонерами та членами наглядової ради Товариства, за всіма обставинами, проявивши розумну обачність та добросовісність, не могли не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи у в.о. генерального директора та відсутність таких повноважень у наглядової ради через сплив строків. Отже на виконання вказівок Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Фондова компанія "Центр - Інвест" є депозитарною установою, у якої наявна ліцензія НКЦПФР серії АЕ № 263483 на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - депозитарної діяльності депозитарної установи, видана 01.10.2013. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ "Про депозитарну систему України" депозитарною установою є юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи. Депозитарна діяльність депозитарної установи є виключним видом діяльності, крім її поєднання з іншими видами діяльності у випадку, передбаченому статтею 3 цього Закону. Депозитарна установа на підставі договору про надання реєстру власників іменних цінних паперів має право надавати послуги емітенту цінних паперів відповідно до цього Закону та Закону України "Про акціонерні товариства". Депозитарна установа у випадках, передбачених законом, має право надавати емітенту та особам, які відповідно до законодавства мають право на скликання загальних зборів, послуги з проведення загальних зборів (чергових або позачергових) акціонерів, здійснювати для емітента, депонента та номінального утримувача підготовку та надання таким особам довідково-аналітичних матеріалів, що характеризують ринок цінних паперів, консультування з питань обліку та/або обігу цінних паперів, а також послуги щодо управління рахунком емітента або депозитарію-кореспондента в Центральному депозитарії або у Національному банку України чи інші послуги, не заборонені законодавством, щодо цінних паперів, випущених емітентом. Депозитарна установа має право надавати депоненту додаткові послуги, зокрема з реалізації прав за цінними паперами. Ураховуючи вищевикладене, ТОВ "Фондова компанія "Центр - Інвест" є спеціалізованою юридичною особою, що діє на ринку цінних паперів, у зв`язку із чим останній відомо норми ЗУ "Про акціонерні товариства", а також принципи діяльності акціонерних товариств, які діють на підставі відповідних статутів. Окрім цього, у договорі на комісійне обслуговування на ринку цінних паперів №БК-4871 від 22.03.2019 зазначено, що при укладені договору ОСОБА_9 діяв на підставі статуту ПАТ "Проскурів". У постанові від 07.12.2022 у справі № 904/6735/20 (624/215/21) Верховний Суд зазначив: "Отже, виходячи з аналізу наведених норм, вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину. Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Таким чином, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Верховний Суд відзначає, що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента". Отже, відповідач ТОВ "Фондова компанія "Центр - Інвест" як сторона договору на комісійне обслуговування була обізнана з положеннями статуту ПАТ "Проскурів", враховуючи той факт, що вказане товариство є спеціалізованою установою на ринку цінних паперів. Крім того, як убачається з матеріалів справи ТОВ "Фондова компанія "Центр - Інвест" самостійно стверджувала, що при укладенні оспорюваного договору №БК-4871 на комісійне обслуговування на ринку цінних паперів від 22.03.2019, ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест" було надано належним чином засвідчену копію статуту ПАТ "Проскурів" від 19.10.2012, протоколу №5 загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів" від 19.10.2019, копію протоколу №3 Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Проскурів" від 14.03.2019, протокол позачергового засідання Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Проскурів" від 03.12.2018. Тобто, ТОВ "Фондова компанія "Центр - Інвест" було надано всі документи, на підставі яких остання могла б дійти до висновку як про відсутність повноважень Наглядової ради, так і про відсутність повноважень т.в.о. генерального директора ОСОБА_9 на укладення оспорюваних правочинів. Разом з тим, відповідно до протоколу №5 загальних заборів акціонерів ПАТ "Проскурів"від 19.10.2012 (яким було затверджено склад Наглядової ради ПАТ "Проскурів" та обрану голову наглядової ради), реєстрацію акціонерів проводило ПрАТ "Реєстр-Центр", директором якого був ОСОБА_23 . При цьому, директором ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест" також є ОСОБА_23 . Вказане, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про обізнаність директора ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест" з строком повноважень наглядової ради. Отже, колегія суддів вважає, що всі вищевикладені обставини в сукупності дають підстави вважати, що ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест" було достеменно відомо про відсутність повноважень у т.в.о. генерального директора ОСОБА_9 на укладення спірного договору на комісійне обслуговування. Таким чином, оскільки договір комісії на купівлю/продаж цінних паперів №БК-4871 від 22.03.2019 укладений та підписаний з боку комітента особою, що не мала на це повноважень, вказане є підставою для визнання договору недійсним згідно норм ст.ст. 203, 215 ЦК України. У зв`язку із встановленими вище обставинами, а саме що договір комісії на купівлю/продаж цінних паперів №БК-4871 від 22.03.2019 укладений та підписаний з боку комітента особою, що не мала на це повноважень (вчинений за відсутності погодження або без попереднього затвердження дирекцією), відповідно є недійсними, на підставі якого були укладені, зокрема, договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25.03.2019 з ОСОБА_5 та договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4873/4871 від 25.03.2019 з ОСОБА_1 .. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Судом встановлено, що 25.03.2019 року продавцем (ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест"), діючого на підставі недійсного договору комісії на купівлю/продаж цінних паперів №БК-4871 від 22.03.2019 було укладено: - договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 з ОСОБА_5 (Кількість цінних паперів, шт. - 38649); - договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4873/4871 з ОСОБА_1 (Кількість цінних паперів, шт. - 28165); - договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4874/4871 з ОСОБА_6 (Кількість цінних паперів, шт. - 34819); - договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4875/4871 з ОСОБА_9 (Кількість цінних паперів, шт. - 38649); - договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4876/4871 з ОСОБА_8 (Кількість цінних паперів, шт. -32686). Спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14- 67цс20)). Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зауважує, що позовна вимога про визнання недійсним договору на комісійне обслуговування на ринку цінних паперів №БК-4871 від 22.03.2019, як правочину, на підставі якого було укладено подальші правочини щодо відчуження спірних акцій та вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25.03.2019 та №БВ-4873/4871 від 25.03.2019 є ефективною у спорі про витребування акцій ПрАТ "Холод" у поєднанні із вимогою про витребування акцій у кінцевих набувачів. За таких обставин позовні вимоги про визнання недійсними зазначених правочинів є обґрунтованими та у поєднанні з вимогою про витребування акцій у кінцевих набувачів становлять ефективний спосіб захисту порушених прав. Такий юридичний підхід, на переконання суду апеляційної інстанції, забезпечує реальне відновлення становища позивача, яке існувало до порушення його прав, та остаточно вичерпує правовий спір без необхідності повторного звернення до суду. Щодо добросовісності набувачів акцій, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Як убачається із матеріалів справи, відповідно до відомостей з інтернет-порталу Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України smida.gov.ua щодо власників крупних пакетів акцій ПрАТ "Холод", станом на 4 квартал 2018 року ПАТ "Проскурів" було власником 269301 простих іменних акцій, що складало 69,6084% акцій ПрАТ "Холод". 22.03.2019 між ПАТ "Проскурів" (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр-Інвест" (комісіонер) було укладено договір на комісійне обслуговування на ринку цінних паперів №БК-4871, за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого комісіонер зобов`язувався за замовленням комітента за плату продати від свого імені та на користь комітента обумовлені комітентом пайові цінні папери згідно замовлень комітента на здійснення операцій з ЦП, які оформлені згідно додатку №1 до цього договору, а саме: прості іменні акції ПрАТ "Холод" в кількості 172968 шт. ТОВ "Фондова компанія "Центр-інвест" (продавець), замовником якого виступало Публічне акціонерне товариство "Проскурів" (комітент) уклало, зокрема договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25.03.2019 із ОСОБА_5 , предметом якого були прості іменні акції ПрАТ "Холод" в кількості 38649 штук, та договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4873/4871 від 25.03.2019 із ОСОБА_1 , предметом якого були прості іменні акції ПрАТ "Холод" в кількості 28165 шт. У подальшому на підставі договору купівлі-продажу фінансових інструментів (цінних паперів) № БВ-210920-02 від 20.09.2021, іменні прості акції ПрАТ "Холод" в кількості 38523 шт., в тому числі і спірні, які належали ОСОБА_1 відчужені ОСОБА_10 , який, в свою чергу, реалізував їх ОСОБА_3 в кількості 19262 шт. відповідно до договору купівлі-продажу фінансових інструментів (цінних паперів) № БВ-221020-06 від 20.10.2022 та ОСОБА_2 в кількості 19261 шт. відповідно до договору купівлі-продажу фінансових інструментів (цінних паперів) №БВ-221020-05 від 20.10.2022. У свою чергу, ОСОБА_5 згідно з договором купівлі-продажу фінансових інструментів (цінних паперів) № БВ-210920-01 від 20.09.2021 передала у власність ОСОБА_11 іменні прості акції ПрАТ "Холод" в кількості 38649 шт., який на підставі договорів купівлі-продажу фінансових інструментів (цінних паперів) № БВ-221020-03 від 20.10.2022 та № БВ-221020-02 від 20.10.2022, реалізував ОСОБА_4 прості акції ПрАТ "Холод" в кількості 19325 шт. та ОСОБА_7 прості акції ПрАТ "Холод" в кількості 19324 шт. Таким чином, відповідачі у справі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є останніми набувачами акцій ПрАТ "Холод", які є предметом спору у даній справі, а спірні цінні папери обліковуються на їх рахунках, відкритих в депозитарній установі, що підтверджується листом ТОВ "Підприємство "Росан - Цінні папери" № 30 від 13.07.2023, виписками про стан рахунку в цінних паперах станом на 13.07.2023, витягом з реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "Холод" станом на 03.07.2023, листами ПрАТ "Холод" № 11 від 23.02.2023 та № 07/23 від 21.07.2023. Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Згідно із ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Умовами для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна обставин того 1) чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, та який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким; 2) чи перебуває спірне майно у володінні іншої особи (відповідача) та чи підтверджене таке володіння фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку; 3) чи знаходиться спірне майно у чужому володінні незаконно; 4)чи є об`єкт віндикаційного позову індивідуально-визначеним майном, що існує в натурі станом на час звернення з позовом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2024 у справі №922/3838/21. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що Верховний Суд у своїй постанові 31.05.2022 у справі №924/1354/20 у п. 47 вказав наступне: "47. Окрім того, суди, зазначаючи про недоведеність недобросовісності поведінки третіх осіб, не надали оцінку як обставинам, що третіми особами у спірних правовідносинах (покупцями) були акціонери та члени Наглядової ради Товариства, так і їх обставинам щодо обізнаності про наявність обмеження (відсутності) повноважень щодо представництва Товариства у спірних правовідносинах." Так, на виконання вказівок Верховного Суду, колегія суддів зауважує, що рішенням загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Проскурів", оформленим протоколом від 19.10.2012 №5, затверджено, зокрема повноваження ОСОБА_1 як голови наглядової ради ПАТ "Проскурів". Рішення наглядової ради від 14.03.2019 щодо продажу 44,61% акцій ПрАТ "Холод" фізичним та юридичним особам, яке оформлене протоколом №3, було прийнято в присутності ОСОБА_1 .. Також ОСОБА_1 був акціонером ПАТ "Проскурів", тому йому було відомо про факт непроведення у 2016-2018 роках загальних зборів акціонерів. З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 як голова наглядової ради та акціонер ПАТ "Проскурів" повинен був знати про те, що повноваження членів наглядової ради, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних або позачергових загальних зборів товариства, станом на 03.12.2018 та на 14.03.2019 були припинені в силу ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", а відповідні рішення наглядової ради прийнятті з перевищенням повноважень. Також судова колегія зазначає, що відповідно до рішення наглядової ради, оформленим протоколом № 2 засідання наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 10.10.2018, наказу №3-к від 07.02.2019 про прийняття на роботу, ОСОБА_5 на час укладення оспорюваних правочинів була корпоративним секретарем ПАТ "Проскурів". Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративний секретар є особою, яка відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та/або інвесторами. Пунктом 8.138 статуту визначено, що корпоративний секретар обирається наглядовою радою товариства за пропозицією голови наглядової ради. Згідно з п. 8.139 статуту основними завданнями корпоративного секретаря є: ведення справ органів управління товариства (пп. 8.139.1); забезпечення належного зв`язку з акціонерами та іншими заінтересованими особами (пп. 8.139.4). Із огляду на компетенцію корпоративного секретаря, останній у своїй діяльності керується в тому числі статутом ПАТ "Проскурів", що свідчить про обізнаність ОСОБА_5 із положеннями статуту щодо компетенції дирекції та наглядової ради. Як вбачається із змісту протоколу № 3 від 14.03.2019, наглядовою радою не вирішувалось питання про уповноваження тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ПАТ "Проскурів" на вчинення правочину купівлі-продажу цінних паперів із ОСОБА_5 . Доказів прийняття будь-якого рішення щодо вчинення такого правочину загальними зборами чи дирекцією товариства матеріали справи не містять. За таких обставин ОСОБА_5 , проявивши розумну обачність та добросовісність, не могла не знати, що договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25.03.2019 укладається із нею за відсутності рішення дирекції чи іншого органу. А тому суд апеляційної інстанції вбачає в діях третіх осіб щодо укладення спірних договорів купівлі-продажу, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ознаки недобросовісної поведінки, а тому в силу вимог ст. ст. 330, 388 ЦК України останні не можуть вважатися добросовісними набувачами. Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину. Згідно усталених правових висновків Верховного Суду про застосування норм статті 241 ЦК України наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (аналогічні висновки про застосування норм статті 241 ЦК України викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у наведених скаржником постановах від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 02.04.2019 у справі № 904/2178/18, від 02.04.2019 у справі № 908/6214/14, від 12.06.2019 у справі № 922/2178/18, від 19.06.2019 у справі № 904/9795/16, від 01.10.2019 у справі № 910/8287/18, від 04.03.2021 у справі №905/1132/20, від 13.05.2021 у справі № 903/277/20). При оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення (постанови Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 905/1132/20, від 20.03.2018 у справі № 910/8794/16). Так, на переконання колегії суддів, ПАТ "Проскурів" не вчинялося жодних дій, що могли б свідчити про подальше схвалення оспорюваних правочинів, а уповноваженими органами товариства не приймалося жодних рішень щодо такого схвалення. При цьому, у матеріалах справи відсутні, а відповідачами не надано будь-яких доказів, які могли би свідчити про подальше схвалення оспорюваних правочинів щодо купівлі-продажу акцій. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №924/1354/20. Так, Верховний Суд у п.51-52, 54-55 постанови від 31.05.2022 вказав наступне: "Висновки судів щодо схвалення правочинів відповідно до статті 241 ЦК України також передчасними, оскільки відповідно частини першої цієї статті правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Суди, визнавши такими діями - участь позивача в загальних зборах ПрАТ «Холод» та ініціювання їх скликання, як акціонер, що володіє 24,899 відсотків від загальної кількості акцій, не перевірили порядок реєстрації для участі у загальних зборах, не з`ясували, чи залежать такі дії від волевиявлення акціонера і відповідно, чи має він право самостійно визначати інший відсоток належних йому кількості акцій, беручи до уваги те, що згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про депозитарну систему України» набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. За практикою Верховного Суду не можна вважати правочин схваленим особою, від імені якої його укладено, якщо дії, що свідчать про прийняття його до виконання, вчинено особою, яка і підписала спірну угоду за відсутності належних повноважень. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 910/28080/14 та Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/20790/17. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували відповідний висновок та не надали оцінки тим обставинам, що відповідні розпорядження на виконання облікової операції та акти прийому-передачі цінних паперів на виконання зобов`язань підписано саме тими особами, які підписували оспорювані договори і їх повноваження оспорюється позивачем." Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 ЗУ "Про акціонерні товариства" (в редакції станом на дату проведення загальних зборів) кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства" позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою, зокрема, на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства. Тобто, право акціонера на скликання загальних зборів акціонерного товариства є правом на участь в управлінні акціонерним товариством. Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЗУ "Про акціонерні товариства" реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, яка призначається наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про депозитарну систему України" внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника (крім встановлених Комісією випадків стосовно цінних паперів, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача) здійснюється виключно депозитарними установами (у визначених законодавством випадках - Національним банком України або депозитаріями-кореспондентами), в установленому Комісією порядку на підставі, зокрема, інформації, що подається Центральним депозитарієм, у разі вчинення правочину щодо цінних паперів на організованих ринках капіталу щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Центральний депозитарій. Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ "Про депозитарну систему України" складення реєстру власників цінних паперів здійснює Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України. Згідно з ч. 5 ст. 22 ЗУ "Про депозитарну систему України" реєстр власників цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, або іншої особи, яка має право на отримання реєстру власників цінних паперів, а також в інших установлених Комісією випадках. Для проведення загальних зборів акціонерного товариства реєстр власників цінних паперів, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому Комісією. Відповідно до ч. 9 ст. 22 ЗУ "Про депозитарну систему України" центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України складає реєстр власників цінних паперів на підставі інформації депозитарних установ, Національного банку України та депозитаріїв- кореспондентів, яка формується ними відповідно до записів на рахунках у цінних паперах їх депонентів (клієнтів), а також інформації про власників цінних паперів, що є клієнтами (клієнтами клієнтів) номінальних утримувачів, станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією, та записів на рахунках у цінних паперах емітента, осіб, які провадять клірингову діяльність, станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією. При цьому, відповідно до пункту 8.20 статуту реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь в загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, яка призначається Наглядовою радою, а в разі скликання позачергових Загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених законом - акціонерами, які цього вимагають. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про депозитарну систему України" набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією. На виконання договорів № БВ-4872/4871 та БВ-4873/4871 від 25.03.2019 було видано розпорядження ПАТ "Проскурів" на списання цінних паперів від 29.03.2019 №254334, №25428. Відповідно до вказаних розпоряджень, з депозитарного рахунку ПАТ "Проскурів" було переведено на депозитарний рахунок ОСОБА_5 та ОСОБА_1 прості іменні акції ПрАТ "Холод" та зареєстровано дані дії в депозитарній установі. На момент скликання позачергових загальних зборів ПрАТ "Холод" у власності ПАТ "Проскурів" було лише 24,899% акцій ПрАТ "Холод". Вказана кількість акцій ПрАТ "Холод", в силу п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства", дозволяла акціонеру ПАТ "Проскурів" скликати позачергові загальні збори ПрАТ "Холод". Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із доводами скаржника, що ПАТ "Проскурів" не міг самостійно визначити інший відсоток належних йому по кількості акцій, ніж та кількість, яка зафіксована на депозитарному рахунку в депозитарній установі. При цьому ПАТ "Проскурів" як акціонер ПрАТ "Холод" прийняв рішення про скликання позачергових загальних зборів ПрАТ "Холод" з метою обрання органів управління товариства, зокрема, членів Наглядової ради, Ревізійної комісії а також директора Товариства. Враховуючи вищевикладене, ПАТ "Проскурів" як акціонер ПрАТ "Холод" реалізувало своє корпоративне право на управління ПрАТ "Холод", зокрема на обрання членів органів управління товариства, що на переконання суду апеляційної інстанції не може вважатися подальшим схваленням правочинів щодо відчуження спірних акцій, враховуючи той факт, що ПАТ "Проскурів" було позбавлене можливості визначати інший відсоток належних йому акцій. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про подальше схвалення позивачем оспорюваних правочинів. Щодо вказівок Верховного Суду, які висвітлені у постанові від 29.10.2025 у справі № 924/232/22 (924/1354/20), колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Так, у постанові Верховного Суду від 29.10.25 було зазначено про те, що місцевим та апеляційним господарськими судами не досліджено зібраних у матеріалах справи доказів, які б свідчили про добросовісність/недобросовісність осіб (щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), від яких позивач (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просить витребувати майно. Таким чином суд касаційної інстанції акцентував увагу на неправильному застосуванні судами першої та апеляційної інстанцій положень ст. 330, 380 ЦК України. Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Згідно із ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Умовами для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна обставин того 1) чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, та який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким; 2) чи перебуває спірне майно у володінні іншої особи (відповідача) та чи підтверджене таке володіння фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку; 3) чи знаходиться спірне майно у чужому володінні незаконно; 4) чи є об`єкт віндикаційного позову індивідуально-визначеним майном, що існує в натурі станом на час звернення з позовом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2024 у справі №922/3838/21. Вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема, про наявність або відсутність підстав для застосування статті 388 ЦК України, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінки на добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (див., зокрема, постанови від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 38-39, 57), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1-46.2), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (див., зокрема, постанови від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 61), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 211), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 55), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.66)). Під час вирішення даного спору, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на правові висновки, які висвітлені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 910/5808/20. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність набувача майна має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього. Водночас у судовій практиці наявні випадки, коли втручання держави у право власності відповідача є пропорційним незалежно від наявності у нього статусу добросовісного чи недобросовісного набувача спірного нерухомого майна (див. постанову Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 924/1351/20 (924/914/20)). Тобто наявність у відповідача статусу добросовісного набувача спірного майна, з огляду на зміст статті 388 ЦК України, не є безумовною підставою для відмови у задоволені позовних вимог у випадках, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Також у процедурах банкрутства оплата за придбане майно (особливо в контексті встановлення судом вчинення в подальшому не одного, а двох і більше правочинів з продажу спірного майна) сама по собі не може бути самостійним критерієм для визначення добросовісності чи недобросовісності набуття права власності на спірне майно (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №29/5005/6325/2011 (904/8849/21)). Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц). Водночас наявність оплати з боку добросовісного набувача за спірне майно, з огляду на зміст статті 388 ЦК України, не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна від добросовісного набувача. Крім того, таким критерієм також не може бути набуття майна на публічних торгах або аукціоні. Єдиним винятком є продаж такого майна в порядку виконання судового рішення, а також продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна, що прямо визначено частиною другою статті 388 ЦК України. Однак добросовісність чи недобросовісність в кожному такому випадку слід оцінювати окремо (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18). Одним з критеріїв для відмови суду у втручанні у мирне володіння добросовісним набувачем спірним майном є темпоральний критерій, за яким особа, яка добросовісно набула право власності на майно та володіла цим майном тривалий час, не може бути позбавлена права власності на таке майно (див. наприклад постанови Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 5011-15/2551-2012). Положеннями ЦК України прямо не передбачено строки, в межах яких володіння майном добросовісним набувачем призводить до набуття права власності, однак, з огляду на відсутність прямо встановленого строку в положеннях ЦК України та наявність позовної давності, визначеної статтею 257 ЦК України, таке володіння не може становити менше 3 років. Також критерієм для відмови суду у втручання мирним володінням майном (для відмови суду у задоволенні позову про витребування майна у добросовісного набувача) є суб`єктивний (враховується поведінка позивача щодо вчинених дій з метою повернення спірного майна). Подібний критерій наявний у висновках Європейського суду з прав людини, який зазначає, що втручання у мирне володіння майном потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки відповідача, але і самого скаржника (див. постанови Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 5013/458/11, від 13.07.2021 у справі № 1/157-09-5588 (916/2070/20), а також постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (п. 46)). Колегія суддів звертає увагу, що під час провадження у справі про банкрутство потрібно чітко встановити, в яких випадках втручання у мирне володіння майном є пропорційним, оскільки і боржник-власник і кінцевий добросовісний набувач наділені захистом їх права на мирне володіння спірним майном, передбаченим положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому, розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи, мотивувати висновки про наявність підстав для втручання у володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з гарантій мирного володіння майном, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Застосування приватно-правових конструкцій з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову по своїй суті є недобросовісним та свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту. До обставин, які можуть свідчити про те, що учасники створюють видимість добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову, відноситься, зокрема: момент вчинення правочину чи інших дій; суб`єкти, які вчиняють або з якими вчиняються правочини; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родичі, квазіродичі, пов`язана чи афілійована юридична особа, пов`язані чи афілійовані групи юридичних осіб) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.11.2022 року в справі № 522/14900/19 (провадження № 61-10361св22). У пунктах 86-90 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 18.09.2025 у справі № 922/82/20 зазначено таке: "86. Добросовісність та недобросовісність характеризують насамперед ступінь обізнаності набувача про правомірність набуття майна в особи, яка немає права на його відчуження. Водночас такі категорії, як "добросовісність", яка належить до фундаментальних засад цивільного права (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), а також недобросовісність не можуть тлумачитися або застосовуватися формально, ґрунтуватися на припущеннях.

87. Добросовісність набувача презюмується, тобто набувач буде вважатися добросовісним доки не буде доведено протилежне. Добросовісність дій набувача визначається судом у кожному конкретному випадку.

88. Судова палата зазначає, що поширеним є підхід, відповідно до якого добросовісним набувачем є особа, яка в момент набуття майна не знала і не могла знати, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Натомість недобросовісний набувач на момент відчуження спірного майна достеменно знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження немає права.

89. Основними критеріями, які визначають добросовісність/недобросовісність набувача майна є такі категорії, як "знав/не знав", "міг знати/не міг знати".

90. За загальним правилом, під поняттям "знав" необхідно розуміти не лише безпосередню обізнаність особи в тому, що вона набуває майно в суб`єкта, який не наділений правом на його відчуження, а й водночас усвідомлення факту порушення своїми діями прав іншої особи. Що ж до поняття "міг знати", то воно характеризує недобросовісність того володільця (набувача), який хоч і не був безпосередньо інформований про відсутність у відчужувача права на відчуження майна, але, проявивши принаймні розумну обачність, міг знати про це". У пунктах 48, 49 постанови від 06.09.2023 у справі № 910/21329/17 Верховний Суд звернув увагу, що добросовісність набувача передбачає не лише звіряння відомостей про права на нерухоме майно з інформацією, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також розумну обачність набувача. Така розумна обачність включає перевірку, виявлення та докладання інших зусиль для визначення наявності прав інших осіб стосовно нерухомого майна. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на важливості встановлення розумної обачності як критерію добросовісного набувача, зокрема, у постановах від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19, пункт 116), 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 4-473 цс 18, пункт 125.4), від 30.01.2019 у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 108), від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункт 90), від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18), від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц (провадження № 14-76цс18). Тому набувач нерухомого майна може вважатися добросовісним лише тоді, коли він не просто покладався на відомості з Державних реєстрів, а робив це добросовісно. Якщо перевірка нерухомого майна дає підстави для сумнівів щодо наявності прав інших осіб на нерухоме майно, у тому числі незареєстрованих, то набувач такого майна має вчинити дії, спрямовані на усунення таких сумнівів, або відмовитися від набуття нерухомого майна; в іншому разі набувач не буде вважатися добросовісним. Екстраполюючи правові висновки Верховного Суду на правовідносини, які виникли у даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує наступне:

1. Штучне створення видимості добросовісності (темпоральний критерій). Усі оспорювані договори купівлі-продажу спірних акцій кінцевими набувачами були укладені в один день - 20.10.2022. Це відбулося одразу після того як 14.10.2022 суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову. Подібна синхронність дій та послідовне дроблення пакетів акцій, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про використання приватноправових конструкцій виключно для умисного унеможливлення віндикації та приховування майна, що є зловживанням правами. Водночас, незрозуміло яким чином лише ці особи дізналися про продаж акцій.

2. Взаємопов`язаність та родинні зв`язки суб`єктів. Набувачі не є сторонніми, незалежними учасниками ринку, що повністю спростовує презумпцію їхньої добросовісності: - ОСОБА_4 є сином ОСОБА_1 (спорідненість не заперечують представники сторін у даній справі) та акціонером ПАТ "Проскурів". Крім того, він виступав представником попередніх продавців ( ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ) під час попередніх етапів перепродажу акцій (див. договір № БВ-210920-02 купівлі продажу фінансових інструментів (цінних паперів) від 20.09.2021 та договір № БВ-210920-01 купівлі-продажу фінансових інструментів (цінних паперів) від 20.09.2021; том 5, а.с. 129-131) . - ОСОБА_2 є безпосереднім колегою внука ОСОБА_1 - ОСОБА_6 (підтверджується листом № 1406/05.01-36 від 01.09.2022 від Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 23.08.2022 (том 5, а.с. 117-122). Обидва є депутатами однієї сільської ради від однієї політичної партії Хмельницька обласна організація Політичної партії "За Майбутнє", що підтверджується листами Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області з додатками ( ОСОБА_2 спеціаліст землевпорядник 1 категорії відділу архітектури та землеустрою (том 12, а.с. 82), ОСОБА_6 - заступник сільського голови з юридичних та економічних питань; том 12, а.с. 83).

3. Недотримання стандарту "розумної обачності". Відповідно до правової позиції Верховного Суду, добросовісний набувач повинен проявляти розумну обачність перед придбанням активу. На момент укладення договорів (20.10.2022) в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на порталі "Судова влада України" містилася вичерпна публічна інформація про тривалий судовий спір щодо цих акцій у справі №924/1354/20. Проявивши мінімальну обачність, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали можливість і повинні були дізнатися, що купують майно емітента, яке за його твердженням вибуло з його власності поза його волею.

4. Відсутність економічного мотиву та реальності правочинів. Жоден із кінцевих набувачів не надав суду зрозумілого, логічного економічного обґрунтування купівлі та дроблення цих пакетів акцій. Крім того, відповідачами не надано жодних доказів оплати за придбані фінансові інструменти. Сама по собі наявність навіть відплатного договору не є безумовною підставою для визнання особи добросовісною, а повна відсутність доказів розрахунку, на переконання суду апеляційної інстанції, додатково підтверджує фіктивний характер створення статусу "добросовісного володільця". Сукупність наведених обставин (родинні й службові зв`язки, укладення угод в один день після ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, ігнорування публічних даних про судовий процес та відсутність доказів оплати) свідчать про те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 достеменно знали (або щонайменше могли знати, проявивши належну обачність) про незаконність відчуження майна. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Статтею 277 ГПК України унормовано, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Підсумовуючи викладене та комплексно оцінюючи обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що місцевий господарський суд неправильно встановив обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи необхідність задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення про повне задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходить із наступного: 1) місцевий суд не надав належної правової оцінки первинному дефекту волевиявлення позивача. Договір на комісійне обслуговування №БК-4871 від 22.03.2019 був укладений від імені ПАТ "Проскурів" неповноважною особою (т.в.о. генерального директора ОСОБА_9 ), призначеною неправомочним складом наглядової ради, строк повноважень якого сплив. Оскільки цей базовий оспорюваний договір є недійсним відповідно до ст. 203, 215 ЦК України і не створює правових наслідків, уся подальша ланцюгова схема правочинів із відчуження та дроблення акцій ПрАТ "Холод" (зокрема договори №БВ-4872/4871 та №БВ-4873/4871) також є незаконною, а майно вибуло з володіння законного власника поза його справжньою волею; 2) судом першої інстанції було неправильно застосовано положення статей 330, 388 ЦК України щодо інституту добросовісного набуття. Місцевий суд помилково виснував про добросовісність кінцевих покупців - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Екстраполюючи висновки Верховного Суду на ці правовідносини, апеляційний суд констатує, що кінцеві набувачі не є добросовісними, оскільки вони достеменно знали або, проявивши мінімальну розумну обачність, зобов`язані були знати про незаконність вибуття акцій із володіння позивача. Про умисний та штучний характер створення видимості "добросовісного володіння" свідчить сукупність дій, які були висвітлені у мотивувальній частині даної постанови. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про неможливість доведення недобросовісності покупців є хибним та таким, що суперечить сталим позиціям Великої Палати Верховного Суду. Оскільки правопорядок не може захищати штучно створену видимість добросовісності, яка використовується на шкоду інтересам законного власника, позовні вимоги про визнання правочинів недійсними у поєднанні з витребуванням акцій у кінцевих недобросовісних набувачів є обґрунтованими, пропорційними та становлять єдиний ефективний спосіб захисту порушених прав. Із огляду на вищезазначене, апеляційна скарга ПАТ "Проскурів" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Хмельницької області - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про повне задоволення позову, що забезпечить реальне відновлення становища позивача. Щодо скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує наступне. Ухвалою місцевого господарського суду від 28.07.2023 у даній справі заяву представника ПАТ "Проскурів" від 27.07.2023 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на акції ПрАТ "Холод" задоволено. Накладено арешт на акції ПрАТ "Холод" (код ЄДРПОУ 01553830) належні: - ОСОБА_7 , у кількості 19324 штук простих іменних акцій ПрАТ "Холод" (код ISIN НОМЕР_1 ), що обліковуються у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери" на рахунку в цінних паперах ОСОБА_7 № НОМЕР_2 ; - ОСОБА_4 , у кількості 19325 штук простих іменних акцій ПрАТ "Холод" (код ISIN НОМЕР_1 ), що обліковуються у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери" на рахунку в цінних паперах ОСОБА_4 № НОМЕР_3 ; - ОСОБА_2 , у кількості 14082 штук простих іменних акцій ПрАТ "Холод" (код ISIN НОМЕР_1 ), що обліковуються у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери" на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 № НОМЕР_4 ; - ОСОБА_3 , у кількості 14083 штук простих іменних акцій ПрАТ "Холод" (код ISIN НОМЕР_1 ), що обліковуються у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери" на рахунку в цінних паперах ОСОБА_3 № НОМЕР_5 . Заборонено ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 або будь-яким уповноваженим особам відчужувати прості іменні акції Приватного акціонерного товариства "Холод" (код ЄДРПОУ 01553830, код ISIN UA4000098537) у кількості 19324 штук, 19325 штук, 14082 штук та 14083 штук відповідно. Заборонено депозитарній установі Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Росан-Цінні папери" та будь-яким іншим депозитарним установам списувати їх з рахунків у цінних паперах ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Судом апеляційної інстанції враховується, що в матеріалах справи наявне клопотання ПАТ "Проскурів" про скасування заходів забезпечення позову, накладених згідно ухвали Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2023 по справі № 924/232/22 (924/1354/20) в частині (том 10, а.с. 79). Позивач мотивував дане клопотання тим, що у разі задоволення його позовних вимог виконання рішення буде неможливим у зв`язку з тим, що діятимуть заходи забезпечення позову, накладені згідно ухвали Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2023 по справі № 924/232/22 (924/1354/20). Ураховуючи приписи ч. 7 ст. 145 ГПК України та наявного вмотивованого клопотання позивача про скасування заходів забезпечення позову у разі задоволення позовних вимог у даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції виснує про наявність правових підстав для його задоволення. Щодо розподілу судових витрат. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне провести розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з неодноразовим розглядом справи в судах першої, апеляційної, касаційної інстанціях. Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 у справі № 924/232/22 (924/1354/20) задоволити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 у справі №924/232/22(924/1354/20) скасувати. Ухвалити нове судове рішення яким: "1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним договір № БК-4871 на комісійне обслуговування на ринку цінних паперів від 22.03.2019, укладений між Публічним акціонерним товариством "Проскурів", в особі в.о. генерального директора Літвіна Олега Юрійовича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест" в особі директора ОСОБА_24 .

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4872/4871 від 25.03.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест", діючого на підставі договору комісії на купівлю/продаж цінних паперів №БК4871 від 22.03.2019, замовником якого виступає Публічне акціонерне товариство "Проскурів" та ОСОБА_5 .

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-4873/4871 від 25.03.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест", діючого на підставі договору комісії на купівлю/продаж цінних паперів №БК4871 від 22.03.2019, замовником якого виступає Публічне акціонерне товариство "Проскурів" та ОСОБА_1 .

5. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 прості іменні акції ПрАТ "Холод" у кількості 19 325 штук, які обліковуються на рахунку № НОМЕР_6 у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери", шляхом списання переказу з рахунку № НОМЕР_3 у цінних паперах ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_7 ), відкритого у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери" (вул. Манастирського, 2 а, м. Львів, Україна, 79066, код ЄДРПОУ 22335534) та зарахування цінних паперів у кількості 19 325 штук у бездокументарній формі існування (код за ЄДРПОУ емітента ПрАТ "Холод" 01553830, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000098537, номінальна вартість одного цінного папера 0,25) на рахунок у цінних паперах у депозитарній установі ТОВ "Фондова компанія "ЦЕНТР-ІНВЕСТ" (вул. Володимирська, 109, м. Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21653380) на ім`я Публічне акціонерне товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29008, код ЄДРПОУ 30593842).

6. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 прості іменні акції ПрАТ "Холод" у кількості 14 082 штук, які обліковуються на рахунку № НОМЕР_4 у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери", шляхом списання переказу з рахунку № НОМЕР_8 у цінних паперах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_9 ), відкритого у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери" (вул. Манастирського, 2 а, м. Львів, Україна, 79066, код ЄДРПОУ 22335534) та зарахування цінних паперів у кількості 14 082 штук у бездокументарній формі існування (код за ЄДРПОУ емітента ПрАТ "Холод" 01553830, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000098537, номінальна вартість одного цінного папера 0,25) на рахунок у цінних паперах у депозитарній установі ТОВ "Фондова компанія "ЦЕНТР-ІНВЕСТ" (вул. Володимирська, 109, м. Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21653380) на ім`я Публічне акціонерне товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29008, код ЄДРПОУ 30593842).

7. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 прості іменні акції ПрАТ "Холод" у кількості 14 083 штук, які обліковуються на рахунку № НОМЕР_5 у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери", шляхом списання переказу з рахунку № НОМЕР_5 у цінних паперах ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП НОМЕР_10 ), відкритого у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери" (вул. Манастирського, 2 а, м. Львів, Україна, 79066, код ЄДРПОУ 22335534) та зарахування цінних паперів у кількості 14 083 штук у бездокументарній формі існування (код за ЄДРПОУ емітента ПрАТ "Холод" 01553830, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000098537, номінальна вартість одного цінного папера 0,25) на рахунок у цінних паперах у депозитарній установі ТОВ "Фондова компанія "ЦЕНТР-ІНВЕСТ" (вул. Володимирська, 109, м. Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21653380) на ім`я Публічне акціонерне товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29008, код ЄДРПОУ 30593842).

8. Провести розподіл судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях: 8.1 Стягнути з Товариства з обмеженою "Фондова компанія "ЦЕНТР-ІНВЕСТ" (вул. Володимирська, 109, м. Хмельницький, 29013, ЄДРПОУ 21653380) на користь Акціонерного товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29021, ЄДРПОУ 30593842) судовий збір в розмірі 29 007, 60 грн. 8.2 Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 ) на користь Акціонерного товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29021, ЄДРПОУ 30593842) судовий збір в розмірі 16 710, 90 грн. 8.3 Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_12 ) на користь Акціонерного товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29021, РНОКПП 1815102935) судовий збір в розмірі 16 710, 90 грн. 8.4 Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29021, ЄДРПОУ 30593842) судовий збір в розмірі 5044, 80 грн. 8.5 Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь Акціонерного товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29021, ЄДРПОУ 30593842) судовий збір в розмірі 7 467, 20 грн. 8.6 Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь Акціонерного товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29021, ЄДРПОУ 30593842) судовий збір в розмірі 5044, 80 грн.

3. Господарському суду Хмельницької області видати судові накази на виконання даної постанови.

4. Скасувати заходи забезпечення позову, накладені згідно ухвали Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2023 по справі № 924/232/22 (924/1354/20) в частині накладення арешту на акції ПрАТ "Холод" (код ЄДРПОУ 01553830) належні: ОСОБА_4 , у кількості 19325 штук простих іменних акцій ПрАТ "Холод" (код ISIN НОМЕР_1 ), що обліковуються у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери " на рахунку в цінних паперах ОСОБА_25 № НОМЕР_3 ; ОСОБА_2 , у кількості 14082 штук простих іменних акцій ПрАТ "Холод" (код ISIN НОМЕР_1 ), що обліковуються у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери " на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 № НОМЕР_4 ; ОСОБА_3 , у кількості 14083 штук простих іменних акцій ПрАТ "Холод" (код ISIN НОМЕР_1 ), що обліковуються у депозитарній установі ТОВ "Підприємство "Росан-Цінні папери" на рахунку в цінних паперах ОСОБА_26 № НОМЕР_5 . Заборони депозитарній установі Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Росан-Цінні папери" та будь-яким іншим депозитарним установам списувати їх з рахунків у цінних паперах ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.

6. Справу № 924/232/22 (924/1354/20) повернути до Господарського суду Хмельницької області. Повний текст постанови складений "14" липня 2026 р. Головуючий суддя Розізнана І.В. Суддя Поліщук П.Я. Суддя Павлюк І.Ю.