Постанова 4873 № 911/5186/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" липня 2026 р. Справа№ 911/5186/14 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Сотнікова С.В. Остапенка О.М. Секретар судового засідання: Басараба К.Ю. За участю представників учасників справи: від ТОВ «Колоритус» : Дорошенко О.М. - за ордером серії АН №1935405 від 13.03.26; від ОК «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» : Нємцова О.В. - за ордером серії АЕ №1449421 від 30.03.26. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 (суддя Янюк О.С., повний текст рішення складено та підписано - 24.12.2025) за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» 2) Приватного підприємства «Віратек» 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Білдінг Трейд» 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» про визнання недійсними правочинів та скасування рішення загальних зборів у межах справи № 911/5186/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У березні 2019 року до Господарського суду Київської області звернувся Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» із позовною заявою (з урахуванням ухвали суду від 29.05.2019 та ухвали суду від 28.11.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», Приватного підприємства «Віратек», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Білдінг Трейд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус», в якій просив суд: 1) визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», що був укладений 04.11.2011 між ПП «Віратек» та ТОВ Фірма «Консоль ЛТД», та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. з реєстрацією в нотаріальному реєстрі за № 1002 (далі - Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011); 2) скасувати рішення загальних зборів засновників № 1 від 21.01.2019 про створення ТОВ «Альфа Білдінг Трейд», яке ухвалене по другому питанню порядку денного та стосується утворення статутного фонду ТОВ «Альфа Білдінг Трейд» за рахунок наступного майна ПП «Віратек»: 99 % від загальної площі об`єкта незавершеного будівництва, будівлі комерційного призначення, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, 19; 3) визнати недійсним укладений між ТОВ «Альфа Білдінг Трейд» і ТОВ «Колоритус», та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., зареєстрований за № 283 договір купівлі-продажу від 13.03.2019, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис № 30677671 про право власності ТОВ «Колоритус» на 99/100 об`єкту незавершеного будівництва загальною площею 18891,4 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1766898812101). Позовні вимоги обґрунтовує, зокрема, ст. 331 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про кооперацію», ст. 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та зазначає, що має законні права на оформлення у свою власність незавершеної або завершеної будівництвом адміністративної будівлі комерційного призначення (БЦ «Цивілізація»), розташованої у м. Дніпро, вул. Мечникова, буд.

19. Реалізацію цих прав перешкоджають оспорювані договори. Справа розглядалася судами неодноразово Рішенням суду від 19.05.2021, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021, вищевказана позовна заява залишена без задоволення. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.06.2022 вищевказані судові рішення скасовані, а справу постановлено передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Короткий зміст останнього рішення місцевого господарського суду Рішенням Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 (суддя Янюк О.С., повний текст рішення складено та підписано - 24.12.2025) позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», Приватного підприємства «Віратек», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Білдінг Трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» про визнання недійсними правочинів та скасування рішення загальних зборів - залишено без задоволення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ «Колоритус» Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Колоритус» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить виключити з мотивувальної частини рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 висновки викладені у пункті « 5.1. Щодо визнання правочинів недійсними»; в іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 - залишити без змін. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема щодо обізнаності суду про місце перебування оригіналу Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» від 04 листопада 2011 року, а також з порушенням норм процесуального права - ст. ст. 74, 76-79, 237, 238 ГПК України. Так, скаржник вважає про те, що судом першої інстанції, з урахуванням мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення, що було прийнято рішення, яке має подвійне трактування, а саме: - судом відмовлено у задоволенні позову в цілому, через неналежний спосіб захисту; - рішенням фактично визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» Також не погоджуючись, із вищевказаним рішенням, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14: скасувати в частині, якою відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.03.2019, що був укладений між ТОВ «Альфа Білдінг Трейд» і ТОВ «Колоритус» та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. з реєстрацією в нотаріальному реєстрі за №283, та позовної вимоги про визнання протиправним й скасування рішення загальних зборів засновників №1 від 21.01.2019 про створення ТОВ «Альфа Білдінг Трейд», яке було ухвалене по другому питанню порядку денного та стосується утворення статутного фонду ТОВ «Альфа Білдінг Трейд» за рахунок майна ПП «Віратек», а також ухвалити в цій частині нове рішення, яким дані позовні вимоги задовольнити; змінити в частині, якою відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» від 04.11.2011 між ПП «Віратек» і ТОВ фірма «Консоль ЛТД» з посвідчувальним написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л. про реєстрацію в нотаріальному реєстрі за №1002, шляхом зміни в мотивувальній частині рішення підстав відмови у задоволенні даної позовної вимоги на обґрунтування, наведене судом першої інстанції в пункті 5.1 цього ж рішення. Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що на його думку суд першої інстанції дійшовши висновку про те, що саме витребування майна в порядку ст. ст. 387 і 388 ЦК України (віндикація) є ефективним передбаченим законом способом захисту прав позивача у справі, помилився і на думку апелянта цей висновок є помилковим та не узгоджується із матеріальним правом і фактичними обставинами, підтвердженими наявними у справі доказами. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права - ст. ст. 76-79, 86, 236, 238 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст. ст. 215, 387, 388 ЦК України. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи 17.03.2026 через підсистему Електронний суд до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Колоритус» надійшов відзив, в якому просить на апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» залишити без задоволення. 26.03.2026 через підсистему Електронний суд до Північного апеляційного господарського суду від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» надійшов відзив, в якому просило відмовити у задоволені апеляційної скарги ТОВ «Колоритус». Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 14.01.2026 апеляційну скаргу у справі № 911/5186/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Тищенко О.В. Слід зазначити, що суддя Остапенко О.М. перебував на лікарняному з 15.01.2026 по 19.01.2026 (включно). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі № 911/5186/14 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/5186/14 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», 2) Приватного підприємства «Віратек», 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Білдінг Трейд», 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» про визнання недійсними правочинів та скасування рішення загальних зборів у межах справи № 911/5186/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД»; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі № 911/5186/14 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. 18.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/5186/14. Разом з тим, слід зауважити, що головуючий суддя Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 23.02.2026 по 27.02.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 у справі №911/5186/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 залишено без руху. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 у справі № 911/5186/14 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14; розгляд апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 призначено на 01.04.2026. 16.03.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 у справі № 911/5186/14 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/5186/14; об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 здійснити разом з апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 та призначено на 01.04.2026. 20.03.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус», Дорошенко Олени Миколаївни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі № 911/5186/14 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус», Дорошенко Олени Миколаївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 26.03.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація», Десятерник Олени Шафхатівни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі № 911/5186/14, серед іншого, задоволено заяву представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація», Десятерник Олени Шафхатівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1062/26 від 30.03.2026 у зв`язку із перебуванням судді судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/5186/14. Згідно з витягом до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026 апеляційні скарги у справі № 911/5186/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 у справі № 911/5186/14 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 прийняти до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М. 01.04.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» надійшла заяви Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» про відвід судді Сотнікова С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі № 911/5186/14 заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» про відвід судді визнано необґрунтованою; відмовлено у задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» про відвід судді. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі № 911/5186/14 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 відкладено на 15.04.2026. 08.04.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус», Дорошенко Олени Миколаївни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у справі № 911/5186/14 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус», Дорошенко Олени Миколаївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 08.04.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація», Нємцової Ольги Вячеславівни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у справі № 911/5186/14 задоволено заяву представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація», Нємцової Ольги Вячеславівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У судове засідання 15.04.2026 з`явилися представники ТОВ «Колоритус» та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація». Інші представники учасників даної справи 15.04.2026 у судове засідання не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили. 15.04.2026 представником ТОВ «Колоритус» під час проведення судового було повідомлено суд, що оголошено повітряну тривогу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі № 911/5186/14 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 відкладено на 27.05.2026. 27.05.2026 у судове засідання з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація». Із матеріалів справи вбачається, що 26.03.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» надійшло клопотання про долучення доказів. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 911/5186/14 оголошено перерву у справі № 911/5186/14 до 17.06.2026. В провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М. знаходиться справа № 911/5186/14 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025, розгляд яких було перенесено на 17.06.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у справі № 911/5186/14 у зв`язку з відпусткою судді Сотнікова С.В. з 16.06.2026 по 29.06.2026 (включно), відповідно до ч. 13 ст. 32 ГПК України з метою незмінності складу суду, розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 призначено на 08.07.2026. Щодо заяв/клопотань 26.03.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» надійшло клопотання про долучення доказів. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В силу ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За змістом п.п. 2, 4 ч. 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Положеннями ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Водночас, згідно з ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Колегія суддів зазначає, що документи, які Компанія «Зафорпо Венчез Лімітед» (Zaforpo Ventures Limited) просить долучити до матеріалів справи датовані після прийняття судом оскаржуваного в даній справі рішення, відтак, відсутність доказу як такого на момент розгляду справи судом першої інстанції виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання заявником таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм господарського процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі №5011-15/10488-2012. Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип «рівної зброї» («equality of arms») згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента. Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996). З огляду на наведене та враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав докази неможливості подання до суду першої інстанції доказів долучених до клопотання про долучення доказів до матеріалів справи № 911/5186/14 від 26.03.2026, і зворотного ним не доведено належним чином. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» про долучення доказів до матеріалів справи № 911/5186/141 від 26.03.2026. Явка представників учасників справи та позиції учасників справи 08.07.2026 у судове засідання з`явився представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація», які підтримали подані ними апеляційні скарги та просили їх задовольнити. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/5186/14 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (далі - ТОВ фірма «Консоль ЛТД») на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду від 04.08.2016. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.09.2018 та статуту ОК «ЖБК «Цивілізація» (у редакції від 2016 року): державна реєстрації юридичної особи ОК «ЖБК «Цивілізація» проведена 14.08.2012; місцезнаходження - м. Дніпро, вул. Мечникова, 19; кооператив створений шляхом об`єднання засновників фізичних і юридичних осіб на основі членства для ведення спільної некомерційної господарської діяльності з метою сприяння у добудові, введені до експлуатації, отриманні у власність і використанні спільного нерухомого майна членів кооперативу, утримання та обслуговування загального спільного неподільного нерухомого й рухомого майна членів кооперативу, надання житлово-комунальних послуг, послуг з утримання прибудинкової території та інших послуг переважно члена кооперативу, а також іншим зацікавленим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Із змісту Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 01.03.2019 та 17.06.2025 убачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 12101100000:02:414:0097 (площа 0,2141га; адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мечникова, земельна ділянка 19), на підставі договору оренди від 28.12.2017 (з урахуванням договору щодо внесення змін до договору, серія та номер 40, виданий 11.05.2023) передана Дніпровською міською радою в оренду ОК «ЖБК «Цивілізація» на 10 років (до 29.12.2027), з правом пролонгації, та для завершення будівництва адміністративної будівлі комерційного призначення (багатофункціональний офісний центр з торговельно-виставковими приміщеннями), у подальшому - фактичному розміщенню будівлі комерційного призначення за адресою м. Дніпро, вул. Мечникова,

19. Із змісту відомостей, розміщених на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва вбачається, що об`єкт (код будівлі 1220.9. Будівлі для конторських та адміністративних цілей інші; клас наслідків СС3) за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мечникова, в районі будинку 17 та який розмішений на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:414:0097, побудований 31.08.2018 (строк введення об`єкта в експлуатацію - IV квартал 2019, початок будівництва 37.07.2006). У розділі «Підрядник» зазначене ТОВ «Компанія «Транс Холдинг», у розділі «Замовник» - ОК «ЖБК «Цивілізація», якому 09.12.2019 Державною архітектурно-будівельної інспекцією виданий відповідний сертифікат. При цьому, у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 у справі № 904/2622/19, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2021, зазначено, що під час розгляду позову ТОВ «Колоритус» до ОК «ЖБК «Цивілізація», Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (у задоволені позову судом відмовлено), встановлено, зокрема: 1) ПП «Плутон» та ОК «ЖБК «Цивілізація» 11.08.2014 укладений договір про передачу (уступку) прав замовника - забудовника; повноважними представниками ПП «Плутон», ОК «ЖБК «Цивілізація» та ТОВ фірми «Консоль» складено та підписано акт приймання-передачі від 27.01.2016 результатів будівництва адміністративної будівлі комерційного призначення (незавершеного будівництвом об`єкту); до акта приймання-передачі додано опис стану незавершеної будівництвом адміністративної будівлі, перелік переданих документів з будівництва, перелік переданих ключів від приміщень; 2) із відомостей інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 162041501 від 03.04.2019 позивачем (ТОВ «Колоритус») з`ясовано те, що незавершене будівництво за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд.19 площею 19238,9 кв.м у частці 1/1 належить на праві приватної власності ОК «ЖБК «Цивілізація». Рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) прийняте 22.03.2019 за № 46102002 державним реєстратором Кам`янської міської ради, Дніпропетровської області Астафьєвою Яною Вікторівною на підставі: дозволу на виконання будівельних робіт від 03.07.2008 за № 216/01-08, в якому зазначено, що останній виданий ПП «Плутон»; скріншоту відомостей зроблений з сайту ДАБІ, де зазначено, що ОК «ЖБК «Цивілізація» є замовником будівництва (при цьому на офіційному сайті ДАБІ при формуванні запиту щодо повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи, серія та номер: IV 123182190121, виданий 08.08.2018, інформація відсутня); розпорядження «Про присвоєння адреси будівлі комерційного призначення по вул. Мечникова (Бабушкінський район), серія та номер 1092-р, виданий 16.07.2008 ПП «Плутон»; договору оренди землі, за реєстр. №1943, посвідчений 28.12.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Літаш Іриною Петрівною. За результатами розгляду скарги ТОВ «Колоритус» Міністерство юстиції України 26.04.2019 прийнятий наказ № 1345/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 22.03.2019 № 46102002, прийняте державним реєстратором Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Астафьєвою Я.В. 3) інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна підтверджено, що власниками окремих приміщень в об`єкті нерухомого майна у м. Дніпро, вул. Мечникова, 19, є низка фізичних та юридичних осіб. Тобто, окрім ОК «ЖБК «Цивілізація», за яким була зареєстрована частка 1/1 приватної власності в означеному об`єкті незавершеного будівництва, та окрім ТОВ «Колоритус», за яким зареєстровано 99/100 часток в спільній частковій приватній власності цього ж об`єкту, існує зареєстроване право власності на окремі приміщення певних фізичних та юридичних осіб, серед яких є члени ОК «ЖБК «Цивілізація». Із змісту фотокопії Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011 убачається, що останній містить підписи від імені директора ПП «Віратек» Сміяна Ігоря Степановича (іпотекодержатель, сторона-1) та голови правління ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» Ясінського Володимира Борисовича (іпотекодавець, сторона-2) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. (запис в реєстрів за № 1002). Відповідно до умов зазначеного Договору, зокрема, іпотекодержатель (на підставі договору уступки права вимоги від 24.03.2011 за іпотечним договором від 01.09.2004) задовольняє забезпечену іпотекою вимогу по договору позики шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. У свою чергу, як зазначено у Договорі про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011: Іпотечний договір - договір іпотеки укладений 01.09.2004 між Компанією АПЛЕНД ВЕНЧЕРЗ «UplandVenturesLimited» (реєстраційний номер 04110161) та ТОВ Фірма «Консоль ЛТД», посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ярмак Л.К., зареєстрований за реєстровим номером 155 з метою забезпечення зобов`язання за договором позики № Н-118 від 01.09.2004; Договір позики - договір позики № Н-118 від 01.09.2004, укладений між Компанією АПЛЕНД ВЕНЧЕРЗ «UplandVenturesLimited» (реєстраційний номер 04110161) та Компанією БАНКО ВЕНЧЕРЗ «BANQUO VENTURES LIMITED» (реєстраційний номер 03317954), предметом якого є отримання юридичною особою Компанією БАНКО ВЕНЧЕРЗ «BanquoVentureLimited» від Компанією АПЛЕНД ВЕНЧЕРЗ «UplandVenturesLimited» суми грошових коштів в розмірі 1 100 000,00грн; Договір уступки права вимоги за Договором позики - Договір відступлення прав за Договором позики укладений 24.03.2011 між юридичною особою АПЛЕНД ВЕНЧЕРЗ «UplandVenturesLimited» (реєстраційний номер 04110161) та ПП «Віратек», відповідно до якого ПП «Віратек» перейшло право вимоги за Договором позики; Договір уступки права вимоги за Договором іпотеки - Договір про відступлення права за Іпотечним договором від 01.09.2004, який посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ярмак Л.К. та зареєстровано в реєстрі за № 847, укладений 24.03.2011 між АПЛЕНД ВЕНЧЕРЗ «UplandVenturesLimited» (реєстраційний номер 04110161) та ПП «Віратек», відповідно до якого до ПП «Віратек» перейшло право вимоги за Договором іпотеки; Предмет іпотеки - 99 відсотків від загальної площі об`єкта незавершеного будівництва, будівлі комерційного призначення розташованого за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова на перетині вулиць Сєрова та Мечникова в місті Дніпропетровську, що належить ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» згідно з договором № 0742/239-70 про спільну діяльність у будівництві багатофункціонального офісного центру з торгівельно-виставочними площами «Цивілізація» на перетині вулиць Сєрова та Мечникова в місті Дніпропетровська, укладеного 01.03.2004 між ПП «Плутон» та ТОВ Фірма «Консоль ЛТД». У подальшому, рішенням загальних зборів засновників № 1 про створення ТОВ «Альфа Білдінг Трейд» від 21.01.2019 до статутного капіталу останнього передано спірне майно, яке належить ПП «Віратек». Крім того директором зазначеного товариства призначена Волкова Ю.В. , про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.01.2019 та відповіді № 17191 від 05.01.2023. Із змісту інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 01.03.2019 убачається, що підставою виникнення права власності на незавершене будівництво загальною площею 18891,4 кв.м. (розмір частки 99/100), яке розташоване за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 19 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:02:414:0097), у ТОВ «Альфа Білдінг Трейд» є, зокрема: Договір від 04.11.2011; рішення загальних зборів засновників (серія та номер 1, виданий 21.01.2019, видавник: ПП «Віратек»). Рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу) прийняте 15.02.2019 за №45557582 державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Ковальовим Сергієм Вадимовичем. Проте, наказом Міністерства юстиції України від 24.03.2020 № 1172/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» скасовано рішення від 15.02.2019 № 45557582, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Ковальовим Сергієм Вадимовичем. Із змісту інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 22.03.2019 убачається, що відповідне право власності 13.03.2019 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 283 (посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловською Г.О., далі - Договір купівлі-продажу від 13.03.2019) отримало ТОВ «Колоритус». Як зазначено у п. 1.2 Договору купівлі-продажу від 13.03.2019 нерухоме майно належить продавцю (ТОВ «Альфа Білдінг Трейд») на підставі: іпотечного договору, посвідченого 01.09.2004 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ярмак Л.К. за реєстровим №155; Договору про відступлення права за Договором позики № Н-118 від 01.09.2004, укладеного 24.03.2021 між Компанією АПЛЕНД ВЕНЧЕРЗ, ПП «Віратек», Договору про відступлення прав за Іпотечним договором від 01.09.2004, який посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ярмак Л.К. та зареєстровано в реєстрі за №155, посвідченого 24.03.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим №847; Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011; рішення загальних зборів засновників ПП «Віратек» №1 від 21.01.2019. В подальшому, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» звернулося до суду першої інстанції з даним позовом (з урахуванням ухвали суду від 29.05.2019 та ухвали суду від 28.11.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», Приватного підприємства «Віратек», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Білдінг Трейд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус», в якому просило: 1) визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», що був укладений 04.11.2011 між ПП «Віратек» та ТОВ Фірма «Консоль ЛТД», та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. з реєстрацією в нотаріальному реєстрі за № 1002 (далі - Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011); 2) скасувати рішення загальних зборів засновників № 1 від 21.01.2019 про створення ТОВ «Альфа Білдінг Трейд», яке ухвалене по другому питанню порядку денного та стосується утворення статутного фонду ТОВ «Альфа Білдінг Трейд» за рахунок наступного майна ПП «Віратек»: 99 % від загальної площі об`єкта незавершеного будівництва, будівлі комерційного призначення, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, 19; 3) визнати недійсним укладений між ТОВ «Альфа Білдінг Трейд» і ТОВ «Колоритус», та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., зареєстрований за № 283 договір купівлі-продажу від 13.03.2019, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис № 30677671 про право власності ТОВ «Колоритус» на 99/100 об`єкту незавершеного будівництва загальною площею 18891,4 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1766898812101). За наслідками розгляду цієї позовної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як зазначалось вище, позивач звернувся з даним позовом до відповідачів про визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», що був укладений 04.11.2011 між ПП «Віратек» та ТОВ Фірма «Консоль ЛТД», та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. з реєстрацією в нотаріальному реєстрі за № 1002 (далі - Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011); 2) скасувати рішення загальних зборів засновників № 1 від 21.01.2019 про створення ТОВ «Альфа Білдінг Трейд», яке ухвалене по другому питанню порядку денного та стосується утворення статутного фонду ТОВ «Альфа Білдінг Трейд» за рахунок наступного майна ПП «Віратек»: 99 % від загальної площі об`єкта незавершеного будівництва, будівлі комерційного призначення, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, 19; 3) визнати недійсним укладений між ТОВ «Альфа Білдінг Трейд» і ТОВ «Колоритус», та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., зареєстрований за № 283 договір купівлі-продажу від 13.03.2019, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис № 30677671 про право власності ТОВ «Колоритус» на 99/100 об`єкту незавершеного будівництва загальною площею 18891,4 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1766898812101). Позовні вимоги обґрунтовані з підстав викладених у даній позовній заяві. Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Статтями 15 і 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст.16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз.12 ч.2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові чи окремої позовної вимоги. Судом встановлено та як вбачається із матеріалів справи, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація», як позивач у даній справі, посилається на те, що має законні права на оформлення у свою власність незавершеної або завершеної будівництвом адміністративної будівлі комерційного призначення (БЦ «Цивілізація»), розташованої у м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 19, проте внаслідок наявності спірних правочинів позивач не може реалізувати ці права. Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. За положеннями ст. 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відповідно до ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Отже ЦК України одним зі способів захисту порушених прав передбачено віндикацію. Віндикація - це витребування своєї речі не володіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного безпосередньо із власником договору (аналогічні висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.07.2025 у справі № 910/16916/23). Велика Палата Верховного Суду у справі № 359/3373/16-ц у постанові від 23.11.2021 указувала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст. ст. 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Отже для застосування такого дійсно ефективного та правомірного способу захисту права власності, як віндикація, не вимагається дезавуювати (скасовувати, визнавати незаконними, недійсними тощо) усі проміжні рішення та правочини, на підставі яких чи у зв`язку з виконанням яких попередні набувачі спірного майна ставали їх зареєстрованими власниками. Метою позову про витребування майна (незалежно від того, на підставі приписів яких статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення власника - позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем права власності на відповідне майно. Враховуючи вище наведене, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, встановивши, що метою позивача у даній справі є повернення майна на його користь - ОК «ЖБК «Цивілізація», дійшов правильного висновку про те, що заявлені ним вимоги про визнання недійним правочинів та рішення загальних зборів засновників про створення ТОВ «Альфа Білдінг Трейд» є не ефективними, оскільки їх задоволення не призведе до відновлення права, яке позивач вважає порушеним, що є підставою для відмови в позові. Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 237 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Відтак, з огляду на те, що місцевим господарським судом встановлено, що звертаючись із відповідним позовом до суду позивачем обраний спосіб захисту, який не приведе до захисту його порушених прав, тому суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для застосування позовної давності, з таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції. За таких обставин, суд першої інстанції правомірно ухвалив рішення про відмову у задоволені даного позову, такі висновки суду першої інстанції вважає правильними і апеляційний господарський суд. При цьому, твердження апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14, а отже, у даному випадку скаржниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, і також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Щодо виключення з мотивувальної частини Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. За змістом положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Із матеріалів справи вбачається, що

мотивувальна частина оскаржуваного судового рішення містить «п. 5.1. Щодо визнання правочинів недійсними» в якому викладено наступне : «5.1. Щодо визнання правочинів недійсними Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України). Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно з абз. 1 ч.ч. 1-3 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 цього Кодексу. За положеннями ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України). Згідно з абз.1 ч.1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Згідно до абз. 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України визначає право заперечення однією зі сторін факту вчинення правочину та встановлює, що такий факт може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, окрім показань свідків. Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №204/8017/17 неукладеність договору у зв`язку з недотриманням установленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину волевиявлення на його укладення, про що може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису). Отже відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абз.1 ч. 1 ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Водночас правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (п. 7.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц). У свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). У свою чергу, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.6 ст.91 ГПК України). Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу цього письмового документа (висновок щодо інтерпретації ст. 91 ГПК України, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19). Суд зазначає, що у даному випадку ураховуючи зміст позовних вимог Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011 є одночасно і предметом спору і письмовим доказом. Так під час розгляду справи як відповідачами (ТОВ Фірма «Консоль ЛТД», ПП «Віратек»,ТОВ «Альфа Білдінг Трейд»), так і органами нотаріату, оригінал Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011 на вимогу суду на дослідження надано не було. Будь-яких клопотань/заяв щодо витребування відповідного оригіналу договору від інших фізичних чи юридичних осіб учасниками справи суду заявлено не було. У зв`язку із зазначеним та наявністю у позивача сумніву відповідності поданої фотокопії оригіналу, то суд згідно з ст. 91 ГПК України не може брати його до уваги. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Із матеріалів справи вбачається, що за клопотанням представника позивача, судом ухвалою суду від 06.04.2023 зобов`язано відповідачів надати суду докази на підтвердження реальності укладення Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011. Проте будь-яких доказів, які б підтверджували чи спростовували обставини, про які зазначає позивач у своєму позові та у відповідних клопотання (заявах), учасниками справи суду надано не було. Ураховуючи зазначене у своїй сукупності, зробити висновок, що спірний Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011 укладений у встановленому законом порядку у суду правових підстав немає, у зв`язку з чим заява ОК «ЖБК «Цивілізація» про не вчинення відповідачами певних дій та відсутність певних подій у відповідній частині підлягає задоволенню.». За змістом ст. 238 ГПК України визначено, що рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У вступній частині рішення зазначаються: 1) дата і місце його ухвалення; 2) найменування суду; 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 5) номер справи; 6) ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи; 7) вимоги позивача; 8) прізвища та ініціали представників учасників справи.

3. В описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

4. У мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі; 2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; 4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 5) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 6) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 7) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 8) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5. У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» про те, що фактично, наявність висновків викладених судом у мотивувальній частині рішення від 22.09.2025 у справі №911/5186/14 створює правові наслідки у вигляді вирішення позовних вимог в частині визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011, як не укладеного у встановленому законом порядку, який позивач має можливість використати при вирішенні інших судових спорах. Враховуючи наведене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд ухвалив рішення, яким встановив неналежно обраний спосіб захисту зі сторони позивача, та відмовив у задоволенні позовних вимог, проте в мотивувальній частині вирішив, поза встановленим неналежним способом захисту, що вже передбачає собою відмову у задоволенні позову, продовжити здійснювати аналіз та оцінку заявленим вимогам у вигляді визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011, це свідчить про взаємовиключення мотивувальної частини рішення з її резолютивною частиною рішення. Так наявність висновків у даній справі можуть бути використанні учасниками справи, зокрема і позивачем, як преюдиційний факт, в межах інших судових проваджень. Відтак, з огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, вважає вірними доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення суду у даній справі про відмову у задоволенні позову, як зазначеного в резолютивній частині цього рішення, фактично в мотивувальній частині спірного рішення суду містяться висновки, про розгляд та задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011. В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»). Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Трофимчук проти України» зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що з мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення необхідно виключити висновки викладені у пункті « 5.1. Щодо визнання правочинів недійсними», а в решті рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у даній справі підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Цивілізація» залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоритус» задовольнити та виключити з мотивувальної частини рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 висновки викладені у пункті « 5.1. Щодо визнання правочинів недійсними», а в решті рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 911/5186/14 - залишити без змін.

3. Справу № 911/5186/14 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст постанови складено та підписано 14.07.2026. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді С.В. Сотніков О.М. Остапенко