Постанова 4873 № 910/841/26

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" липня 2026 р. Справа№ 910/841/26 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коробенка Г.П. суддів: Кравчука Г.А. Скрипки І.М. за участю секретаря судового засідання Огірко А.О. за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 09.07.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі №910/841/26 (суддя Ягічева Н.І.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 718 981,44 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач) борг у сумі 718 981,44 грн, з яких: 3 % річних - 246 849,48 грн, інфляційні втрати - 472 131,96 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань згідно умов укладеного між сторонами договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0099-09021 від 01.07.2019. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 3 % річних - 246 849 грн 48 коп., інфляційні втрати - 472 131 грн 96 коп. та 8 627 грн 78 коп. судового збору. Приймаючи оскаржуване рішення суд дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування за визначений позивачем період 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 02.04.2026 у справі №910/841/26 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник посилається на те, що він добросовісно виконав свої зобов`язання, оскільки основна сума боргу за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0099-09021 від 01 липня 2019 року сплачена в повному обсязі. Врахувавши наведене та економічну ситуацію в країні, специфіку покладених завдань на скаржника, обставини виконання скаржником зобов`язань за договором з незначним простроченням оплати за електричну енергію, а також те, що стягнення максимально можливих розмірів 3% річних та інфляційних втрат підірве фінансовий стан скаржника та зумовить збитковість його діяльності, останній стверджує про наявність виняткових обставин, з якими законодавство пов`язує можливість зменшення розміру неустойки. Апелянт наголошує, що наразі існують виключні обставини, які дозволяють зменшити розмір 3% річних до 1% для відповідача, а саме: діяльність НЕК "Укренерго" в забезпеченні стабільної роботи об`єднаної енергетичної системи при постійних масованих обстрілах енергетичних об`єктів. Узагальнені доводи та заперечення позивача 13.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Позивач наголошує на тому, що доводи апелянта про наявність «виняткових обставин» є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, або для зменшення розміру заявлених до стягнення сум. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв і клопотань сторін Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 апеляційну скаргу у справі №910/841/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Спаських Н.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2026 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи. 30.04.2026 матеріали справи №910/841/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі №910/841/26. Сужове засідання призначено на 04.06.2026. 12.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке суд задовольнив ухвалою від 19.05.2026. Розгляд справи відкладено на 16.06.2026. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026, у зв`язку перебуванням судді Спаських Н.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/841/26. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.06.2026, справу №910/841/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Скрипка І.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі №910/841/26, колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Кравчук Г.А., Скрипка І.М., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.07.2026. У судовому засіданні 09.07.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Явка представників сторін У судове засідання 09.07.2026 з`явились представники сторін, які надали свої пояснення. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції 01 липня 2019 року між ПрАТ "Харківенергозбут" (далі постачальник) та НЕК "Укренерго" (далі замовник) був укладений Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0099-09021 (далі по тексту - Договір). 31 липня 2024 між НЕК "Укренерго" та ПрАТ "Харківенергозбут" була укладена Додаткова угода № 10 до Договору від 01.07.2019 № 0099-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі - Додаткова угода № 10). Відповідно до п. 1.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 10 "Для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат Постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, надає Замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - Послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим Договором". Згідно з п. 2.1 Договору "Вартість та порядок оплати Послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом Постачальником послуг, визначеними згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) та Порядком продажу та обліку електричної енергії, вироблених активними споживачами, та розрахунків для неї, затвердженим постановою НКРЕКП від 29 грудня 2023 року № 2651". Пунктами 15-2, 15-3, 15-4, 15-5 Порядку передбачений такий порядок оплати за Договором. З 31.07.2024 року (у редакції, що діяла): " 15.2. Протягом перших 12 днів календарного місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва Як передбачено п. 1.2. договору, замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору. електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП протягом п`яти календарних днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони, або надає до нього обґрунтовані зауваження, що містять вичерпні пояснення та документальне підтвердження причин непогодження розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. Після усунення наданих ОСП обґрунтованих зауважень, ПУП повторно направляє до ОСП підписані зі своєї сторони акти приймання-передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та відповідні розрахунки вартості послуги. 15.3. Протягом двох робочих днів після отримання від ОСП підписаного акта приймання-передачі ПУП надає Регулятору розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копію акта приймання-передачі для затвердження. 15.4. ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці. 15.5. У разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони коригують акти приймання передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. ПУП надає ОСП акти коригування вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел разом з оновленими розрахунками. У разі відсутності зауважень до оновленого розрахунку вартості послуги ОСП протягом п`яти робочих днів з дня отримання повертає акт коригування до акта приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони, або надає до нього обґрунтовані зауваження, що містять вичерпні пояснення та документальне підтвердження причин непогодження розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. Після підписання ОСП акта коригування ПУП надає Регулятору коригований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта коригування для затвердження". Так, Постановою від 01.10.2024 № 1702 НКРЕКП "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у серпні 2024 року" затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у серпні 2024 року: ПрАТ "Харківенергозбут" - 13 615 614,30 грн. (без ПДВ). Позивач вказує, що у відповідача перед утворилася заборгованість у зв`язку з несвоєчасною оплатою послуг згідно договору у сумі 718 981 грн 44 коп., з яких: 3 % річних - 246 849 грн 48 коп., інфляційні втрати - 472 131 грн 96 коп., оскільки відповідач не оплатив в строки, передбачені договором послуги, отже не виконав належним чином свої зобов`язання за договором чим порушив законні майнові права та інтереси позивача. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що враховуючи особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії та вимоги частини четвертої статті 75 "Про ринок електричної енергії", Відповідач не може користуватися коштами на рахунку із спеціальним режимом використання, адже і джерела надходжень на вказаний рахунок, і напрямки сплати коштів з такого рахунку визначено Законом. З огляду на зазначене, а також враховуючи неможливість використання Відповідачем коштів, належних до сплати позивачу, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних є необґрунтованими, стаття 625 Цивільного кодексу не підлягала застосуванню. Також відповідач просить суд зменшити розмір 3% річних та інфляційних нарахувань. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Укладений сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України). Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії", крім обов`язків, визначених статтею 57 цього Закону, постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує величину, визначену для відповідних категорій генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до частини двадцять третьої статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості. Матеріалами справи підтверджується та встановлено судом, що свої зобов`язання, за договором позивач виконав належним чином, а саме: надав послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що підтверджується підписаними сторонами актами у відповідності до п. 15.2 Порядку, а саме: - Актом приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел постачальником універсальних послуг до Договору від 01.07.2019 № 0099-09021 (далі - Акт приймання - передачі) від 31.08.2024 № 08/24 за період надання послуги серпень 2024 на суму - 13 615 614,30 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 2 723 122,86 грн., всього разом з ПДВ - 16 338 737,16 грн. - Актом приймання-передачі від 30.09.2024 № 09/24 за період надання послуги вересень 2024 на суму - 10 936 848,01 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 2 187 369,60 грн., всього разом з ПДВ - 13 124 217,61 грн. - Актом приймання-передачі від 31.10.2024 № 10/24 за період надання послуги жовтень 2024 на суму - 5 838 159,24 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 167 631,85 грн., всього разом з ПДВ - 7 005 791,09 грн. - Актом приймання-передачі від 30.11.2024 № 11/24 за період надання послуги листопад 2024 на суму - 868 689,96 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 173 737,99 грн., всього разом з ПДВ - 1 042 427,95 грн. - Актом приймання-передачі від 31.07.2025 № 07/25 за період надання послуги липень 2025 на суму 18 280 236,69 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 3 656 047,34 грн., всього разом з ПДВ - 21 936 284,03 грн. - Актом приймання-передачі від 31.08.2025 № 08/25 за період надання послуги серпень 2025 на суму 20 015 070,39 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 4 003 014,08 грн., всього разом з ПДВ - 24 018 084,47 грн. Відповідно до п. 15.4. Порядку "ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до Акту приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці". Згідно з п. 8.8 Регламенту Регулятора, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133 "Інші рішення НКРЕКП набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності". За період серпня 2025 розмір вартості послуги 20 015 070,39 грн. без ПДВ, всього разом з ПДВ 20 % - 24 018 084,47 грн., затверджений постановою НКРЕКП від 23.09.2025 № 1526, яку оприлюднено 23.09.2025 та яка набрала чинності 24.09.2025, граничний термін оплати 29.09.2025, Відповідачем здійснено оплату не в повному обсязі згідно:- платіжна інструкція № ПУП012142 від 26.09.2025 на суму 1 585 193,58 грн.- платіжна інструкція № ПУП012143 від 26.09.2025 на суму 1 525 436,58 грн.- платіжна інструкція № ПУП012199 від 01.10.2025 на суму 4 181 490,86 грн. Отже, відповідачем не в повному обсязі було сплачено за надані послуги згідно умов договору. За період серпня 2024 розмір вартості послуги 13 615 614,30 грн. без ПДВ, всього разом з ПДВ 20 % - 16 338 737,16 грн., затверджений постановою НКРЕКП від 01.10.2024 № 1702, яку оприлюднено 03.10.2024 та яка набрала чинності 03.10.2024, граничний термін оплати 08.10.2024, Відповідачем здійснено оплату не в повному обсязі згідно:- платіжна інструкція № ПУП00030 від 07.10.2024 на суму 3 267 747,43 грн.- платіжна інструкція № ПУП009284 від 23.04.2025 на суму 345 211,63 грн.- платіжна інструкція № ПУП009928 від 19.05.2025 на суму 1 587 804,21 грн.- платіжна інструкція № ПУП010484 від 06.06.2025 на суму 1 770 494,33 грн. За період вересня 2024 розмір вартості послуги 10 936 848,01 грн. без ПДВ, всього разом з ПДВ 20 % - 13 124 217,61 грн., затверджений постановою НКРЕКП від 29.10.2024 № 1855, яку оприлюднено 31.10.2024 та яка набрала чинності 31.10.2024, граничний термін оплати 05.11.2024, Відповідачем здійснено оплату не в повному обсязі згідно платіжних інструкції № ПУП006639 від 01.11.2024 на суму 2 624 843,52 грн., інших платежів за цей період до моменту подання Позивачем цієї позовної заяви, Відповідачем не здійснювалось. За період жовтня 2024 розмір вартості послуги 5 838 159,24 грн. без ПДВ, всього разом з ПДВ 20 % - 7 005 791,09 грн., затверджений постановою НКРЕКП від 26.11.2024 № 2017, яку оприлюднено 27.11.2024 та яка набрала чинності 27.11.2024, граничний термін оплати 02.12.2024, Відповідачем здійснено оплату не в повному обсязі згідно платіжної інструкції № ПУП007297 від 29.11.2024 на суму 1 401 158,22 грн., інших платежів за цей період до моменту подання Позивачем цієї позовної заяви, Відповідачем не здійснювалось. За період листопада 2024 розмір вартості послуги 868 689,96 грн. без ПДВ, всього разом з ПДВ 20 % - 1 042 427,95 грн., затверджений постановою НКРЕКП від 30.12.2024 № 2416, яку оприлюднено 31.12.2024 та яка набрала чинності 31.12.2024, граничний термін оплати 03.01.2025, Відповідачем здійснено оплату не в повному обсязі згідно:- платіжна інструкція № ПУП008002 від 02.01.2025 на суму 208 485,59 грн.- платіжна інструкція № ПУП000009103 від 28.03.2025 на суму 52 607,97 грн., інших платежів за цей період до моменту подання Позивачем цієї позовної заяви, Відповідачем не здійснювалось. За період липня 2025 розмір вартості послуги 18 280 236,69 грн. без ПДВ, всього разом з ПДВ 20 % - 21 936 284,03 грн., затверджений постановою НКРЕКП від 26.08.2025 № 1355, яку оприлюднено 26.08.2025 та яка набрала чинності 27.08.2025, граничний термін оплати 01.09.2025, Відповідачем здійснено оплату не в повному обсязі згідно:- платіжна інструкція № ПУП011331 від 29.08.2025 на суму 6 580 885,21 грн.- платіжна інструкція № ПУП011355 від 29.08.2025 на суму 6 602 821,49 грн.- платіжна інструкція № ПУП011384 від 02.09.2025 на суму 4 376 288,67 грн.- платіжна інструкція № ПУП011992 від 11.09.2025 на суму 2 188 144,33 грн.- платіжна інструкція № ПУП012052 від 19.09.2025 на суму 2 188 144,33 грн. За період серпня 2025 розмір вартості послуги 20 015 070,39 грн. без ПДВ, всього разом з ПДВ 20 % - 24 018 084,47 грн., затверджений постановою НКРЕКП від 23.09.2025 № 1526, яку оприлюднено 23.09.2025 та яка набрала чинності 24.09.2025, граничний термін оплати 29.09.2025, Відповідачем здійснено оплату не в повному обсязі згідно:- платіжна інструкція № ПУП012142 від 26.09.2025 на суму 1 585 193,58 грн.- платіжна інструкція № ПУП012143 від 26.09.2025 на суму 1 525 436,58 грн.- платіжна інструкція № ПУП012199 від 01.10.2025 на суму 4 181 490,86 грн. Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідачем не в повному обсязі та не своєчасно було сплачено за надані Послуги згідно умов Договору. У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов укладеного між сторонами договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0099-09021 від 01.07.2019, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 246 849,48 грн та інфляційні втрати в розмірі 472 131,96 грн. Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд першої інстанції встановивши, що відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за надані послуги, дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України. Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення 246 849,48 грн 3% річних та 472 131,96 грн інфляційних втрат, підлягає задоволенню в цій частині. Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає таке. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Суд звертає увагу відповідача на те, що законом не передбачено права суду на зменшення інфляційних втрат, у зв`язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі. Стосовно зменшення 3% річних суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 сформувала висновок про те, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом. Отже, у суду першої інстанції не було підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з чим, судом першої інстанції вмотивовано задоволено позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат у повному обсязі. Стосовно доцільності посилання скаржника на правову позицію викладену Верховним Судом в ухвалі від 05.06.2024 у справі №917/991/22, в якій судом було підтримано зменшення розміру 3% річних до 1% річних, колегія суддів зазначає, що такі висновки не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки зроблені за інших, ніж у цій справі, обставин та доказів. Так, у справі №917/991/22, суд врахував виключні обставини, пов`язані з участю відповідача у забезпеченні захисту державного суверенітету, територіальної цілісності та конституційного ладу України під час збройної агресії. У вказаній справі стороною правовідносин виступав суб`єкт, діяльність якого безпосередньо пов`язана із виконанням функцій у сфері забезпечення державної безпеки (СБУ). Натомість у даній справі відповідач не довів наявності аналогічних виключних обставин, які б об`єктивно унеможливлювали своєчасне виконання грошового зобов`язання або свідчили про очевидну неспівмірність заявлених позивачем сум. Колегія суддів вважає доцільними аргументи позивача стосовно того, що сам по собі факт здійснення господарської діяльності у сфері енергетики, а також загальні посилання на воєнний стан та складну економічну ситуацію в державі не можуть вважатися виключними обставинами, оскільки такі умови є однаковими для всіх суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території України. Посилання апелянта на введення воєнного стану, стратегічне значення діяльності НЕК "Укренерго", стратегічне значення для держави та суспільств, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання або для зменшення розміру відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України. Також судом апеляційної інстанції критично оцінюються посилання апелянта на те, що він «виконує функції державного оператора магістральних мереж, забезпечуючи баланс та стабільність Об`єднаної енергосистеми України», оскільки вказані обставини не змінюють його зобов`язань та не створюють привілеїв у договірних правовідносинах між ним та Товариством (ПрАТ "Харківенергозбут"), який також здійснює свою господарську діяльність в умовах воєнного стану. Таким чином, дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони грунтуються на власному тлумаченні скаржником норм чинного законодаства, зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго". Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 02.04.2026 відсутні. Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі №910/841/26 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго". Матеріали справи №910/841/26 повернути Господарському суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 10.07.2026 Головуючий суддя Г.П. Коробенко Судді Г.А. Кравчук І.М. Скрипка