Постанова Одеський апеляційний суд № 498/826/25
від 25.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 22-ц/813/2279/26 Справа № 498/826/25 Головуючий у першій інстанції Чернецька Н. С. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: Сєвєрової Є.С. (суддя-доповідач), Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря Малюти Ю.С., учасники справи: позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на заочне рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 вересня 2025 року у складі судді Чернецької Н.С., встановив: 2.
Описова частина Короткий зміст позовних вимог В червні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачу було призначено субсидію у розмірі 1 343,08 з 01.10.2021. Згідно з довідкою відділу опрацювання документації №1 від 18.07.2024 №1099/04-16 встановлено, що надміру виплачена сума субсидії у розмірі 9 401,56 грн., утворилась за період з 01.10.2022 по 30.04.2024 у зв`язку зі здійсненням покупки нерухомого майна на суму, що перевищує 50 тис. грн. Таким чином, відповідачем неправомірно отримано житлову субсидію у розмірі 9 401,56 грн. Відповідачу було надіслано лист-повідомлення від 25.04.2025 № 1500-0403-8/82284 щодо добровільного повернення надміру отриманої суми житлової субсидії на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України. Станом на дату подання позовної заяви до суду, відповідачем у добровільному порядку не повернуто надміру отриману житлову субсидію у розмірі 9 401,56 грн. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 9 401,56 грн., та суму сплаченого судового збору. Позиція відповідача в суді першої інстанції ОСОБА_1 правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позовну заяву до суду першої інстанції не надходив. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотивування його висновків Заочним рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 вересня 2025 року в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що стягнення 9 401,56 грн. субсидії, яка була призначена та виплачена відповідачу, не підлягає поверненню з урахуванням ст. 1215 ЦК України. Суд першої інстанції зазначив, що позивачем у справі не представлено, а судом не встановлено жодних доказів в підтвердження обставин зловживання та недобросовісності з боку відповідача, а також наявності рахункової помилки у діях ГУПФУ в Одеській області, які спричинили надміру виплаченої субсидії в розмірі 9 401,56 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 вересня 2025 року, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апеляційна скарга здебільшого за своїм змістом аналогічна змісту позовної заяви. Апелянт також додатково зазначав, що судом першої інстанції не взято до уваги, що виникнення переплати житлової субсидії пов`язано з неповідомленням відповідачем про обставини, які впливають на отримання житлової субсидії, що призвело до переплати коштів в розмірі 9401 грн. 56 коп. Судом першої інстанції не було враховано, що предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення надміру виплачених сум житлової субсидії у сумі 9401 грн. 56 коп., які мали місце у зв`язку з безпідставною виплатою за відсутності відповідного права. Крім того, апелянт вказував, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження купівлі нерухомого майна на суму, що перевищує 50 тис. грн. відповідачем. Апелянт звертав увагу суду, що на підтвердження викладених у позові обставин до позовної заяви Головним управлінням було додано додаток
4. Аналітичні дані щодо обробки рекомендацій МФУ субсидії. Саме, витяг аналітичних даних щодо обробки рекомендацій Міністерства фінансів України у вигляді таблиці в форматі PDF, який підтверджує здійснення відповідачем операції: «Протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням ЖС, призначенням ЖС без звернення купівлі зем. ділянки, квартири (будинку), іншого нерух. майна на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. грн (за даними Мін`юсту)». Витяг з Державного реєстру речових прав у Головного управління відсутній, тому що його розпорядником є Відповідач і знаходиться безпосередньо у Відповідача. Кошти в розмірі 9401 грн. 56 коп. на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягають безумовному поверненню Відповідачем, як такі, що набуті без достатньої правової підстави. Позиція відповідача в апеляційному суді Апеляційним судом надсилалась на адресу ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття апеляційного провадження з копією апеляційної скарги, з пропозицією надати відзив на апеляційну скаргу. На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, однак відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає розгляду справи. Явка учасників справи в апеляційному суді Учасники справи в судове засіданні не з`явились. Про дату, час і місце розгляду сповіщені належним чином. 06.05.2026 від ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатню наявність у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників. 3.
Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», починаючи з 1 грудня 2022 року призначення житлових субсидій здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України продовжує утримання сум надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суми надмірно виплачених бюджетних коштів на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Пенсійний фонд України продовжує утримання сум надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Київ державних адміністрації (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій. 08 вересня 2023 року ОСОБА_1 було подано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії. 08 вересня 2023 року ОСОБА_1 було подано заяву про призначення та надання житлової субсидії. Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 08 серпня 2023 року, проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до службової записки від 11.07.2024 №25295/03-16 при відпрацюванні рекомендацій Міністерства фінансів України виявлена справа ОСОБА_1 з невідповідністю, протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення купівлі земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. грн. в результаті якої виникла переплата державних коштів. Згідно з протоколом розрахунку надміру виплаченої суми житлової субсидії встановлено, що надміру виплачена сума субсидії у розмірі 9 401,56 грн. утворилась за період з 01.10.2022 по 30.04.2024 у зв`язку з купівлею нерухомого майна на суму, що перевищує 50 тис. грн. Згідно рішення ГУПФУ України в Одеській області про утримання надміру виплачених сум житлової субсидії від 22 липня 2024 року № 423, вбачається, що у зв`язку із здійсненням купівлі нерухомого майна на суму, що перевищує 50 тис. грн., надміру виплачена сума житлової субсидії 9 401,56 грн. підлягає поверненню на рахунок Пенсійного фонду України. ОСОБА_2 надіслано лист - повідомлення від 25.04.2024 № 1500-0403-8/82284 та від 23.07.2024 № 1500-0404-8/113334 щодо добровільного повернення надміру отриманої суми субсидії на р/р ПФУ. Станом на дату подання даної позовної заяви до суду, відповідачем у добровільному порядку не повернуто надміру отриману житлову субсидію на суму 9 401,56 грн. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій, визначений положенням «Про порядок надання житлових субсидій», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21 жовтня 1995 року №848 (далі Положення). Житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається один раз на календарний рік за особистим зверненням громадян (пункт 72 Положення) Для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або тимчасовим посвідченням громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортним документом іноземця або документом, що посвідчує особу без громадянства, посвідкою на постійне/тимчасове проживання, посвідченням біженця або іншим документом, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), подає: заяву; декларацію; довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом уповноваженого органу у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; у випадках, визначених абзацом восьмим пункту 60 цього Положення, - чеки, квитанції, що підтверджують проведення особою платежів за житлово-комунальні послуги, або інші документи, в яких зазначено відомості, що підтверджують надання домогосподарству житлово-комунальних послуг; копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності); договір наймання (оренди) житла (у разі наявності) або договір позички (у разі наявності); рішення суду (в разі наявності); інші документи, які не передбачені цим пунктом, але відповідно до цього Положення необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби). Зазначені документи подаються структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, посадовим особам виконавчого органу, центру надання адміністративних послуг за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання), органу Пенсійного фонду України - незалежно від місця проживання (пункт 43 Положення). Повноважені органи мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням (пункт 56 Положення) У випадках, зазначених в абзацах четвертому - дев`ятому пункту 119 цього Положення, на вимогу уповноваженого органу, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином. У разі призначення житлової субсидії громадянину на наступний період уповноважений орган може утримувати суму надміру виплаченої житлової субсидії під час виплати щомісячних сум субсидій шляхом їх зменшення не більш як 20 відсотків (пункт 125 Положення). У разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується у судовому порядку (пункт 127 Положення). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 р. № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово- комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», починаючи з 1 грудня 2022 року призначення житлових субсидій здійснюється органами Пенсійного фонду України. Отже, перед прийняттям рішення про призначення житлових субсидій уповноважений орган, яким у даному випадку є Пенсійний фонд України, має право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням, як то передбачено пунктом 56 Положення. Таким чином, на особу (заявника) покладається лише обов`язок зібрання та подачі певного (визначеного) переліку документів, тоді як уповноважена особа має перевірити надану інформацію на предмет наявності правових підстав для виплати субсидії та у разі надання заявником недостовірної інформації, прийняти рішення про відмову у призначенні житлової субсидії, як то передбачено пунктом 60 Положення. Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Основними завданнями Пенсійного фонду України є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного страхування, а також ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннях районах, містах і районах у містах. Отже, Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах. Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Згідно ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі наявності недобросовісності з боку набувача виплати. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18). Відповідно до абз. 4,5 п. 119 «Положення про порядок призначення житлових субсидій» затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»(з внесеними змінами та доповненнями) (далі - Положення) надання раніше призначеної субсидії припиняється у разі, коли: - у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; - громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у п. 90 цього Положення. У відповідності до п. 90 Положення громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов`язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган (до 30 листопада 2022 р. включно - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, з 1 грудня 2022 р. - орган Пенсійного фонду України) про виникнення обставин, зокрема щодо: -зміни складу зареєстрованих/задекларованих у житловому приміщенні (будинку) -членів домогосподарств; -зміни соціального статусу членів домогосподарства; -зміни у складі сім`ї члена домогосподарства; -зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; -зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об`єднання; -настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення; -отримання ним або членом сім`ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання); -про перебування за кордоном особи із складу домогосподарства або члена сім`ї особи із складу домогосподарства сукупно більш як 60 днів; -настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла; -здійснення відповідно до договору, нормативно-правового або розпорядчого акта плати за житлово-комунальні послуги, витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги або витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива третьою особою за її рахунок або виконавчим органом за рахунок коштів місцевого бюджету. У відповідності до п. п. 4 п. 14 Положення, житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень (в редакції на дату призначення субсидії): купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному в пункті 10 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування). 16.09.2022 КМУ затверджено постанову №1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», якою зокрема постановлено Пенсійному фонду України: - забезпечити з 01.10.2022 виплату та з 01.12.2022 призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; - продовжити утримання сум надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах рад, згідно з актами приймання передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій; - надати до 01.12.2022 доступ Національній соціальній сервісній службі та її територіальним органам до інформації про призначення та виплату житлових субсидій і пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, які оброблюються в інформаційних системах, що адмініструються Пенсійним фондом України. Тобто, повноваження стосовно призначення житлових субсидій з 01.12.2022 передано органу Пенсійного фонду України. Згідно Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, затверджених Постановою №1041 призначення житлових субсидій здійснюється: до 30.11.2022 включно - структурними підрозділами з питань соціального захисту населення; починаючи з 01.12.2022 - органами Пенсійного фонду України. Таким чином повноваження стосовно призначення житлових субсидій з 01.12.2022 передано органу Пенсійного фонду України. Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснює Нацсоцслужба та її територіальні органи. Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян: структурними підрозділами з питань соціального захисту населення - до 30.11.2022 включно в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія); органами Пенсійного фонду України, починаючи з 01.12.2022, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія). Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.03.2019 у справі № 727/5743/15-ц дійшла висновку про те, що сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії є майном, збереженим без достатньої правової підстави. А тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України. Суди першої й апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про те, що надмірно перерахована (виплачена) субсидія є шкодою. Застосування до спірних правовідносин приписів ст. ст. 1166 і 1231 ЦК України є помилковим. Не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, пенсії, допомоги, інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України). Отже, не може бути повернута сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії зокрема тоді, якщо позивач не доведе, що виплату здійснив добровільно, але внаслідок рахункової помилки з його боку чи недобросовісності з боку набувача субсидії. Така недобросовісність може проявлятися у несумлінному ставленні до виконання власних обов`язків, зловживанні правом у власних інтересах або в інтересах третіх осіб тощо. Виходячи з аналізу вищевказаних норм закону, повернення житлової субсидії можливо у випадках, коли особа навмисно подала або не подала недостовірні відомості, тобто в діях зазначеної особи має бути наявний прямий умисел, а саме намір ввести в оману орган державної влади. Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів доходить висновку, що наведений процесуальний обов`язок ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області не виконаний, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, а ні із позовної заяви, а ні з наданих позивачем доказів не вбачається підтвердження факту порушення ОСОБА_1 відповідних норм утримання субсидії, що призвело до винесення рішення №423 від 22 липня 2024 року. У самому рішенні, як і у письмових претензіях, позовній заяві та апеляційній скарзі, ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області зазначено лише про теоретичне порушення 4 п. 14 «Положення про порядок призначення житлових субсидій» затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», згідно вимог якого, надання раніше призначеної субсидії припиняється у разі, коли будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив витрати на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50000 грн. Позовна заява та апеляційна скарга не містять жодних доказів, у яку дату, якою саме особою, яка має відношення до складу господарства або членів сім`ї особи зі складу господарства, було здійснено проведення фінансової операції (із зазначенням, якої саме операції) на суму, яка перевищує 50000 грн. (із зазначенням точної суми), на підставі чого колегія суддів доходить висновку, що, зважаючи на відсутність у справі доказів на підтвердження викладених у позові обставин, всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах, тобто на користь відповідача. Крім того, позивачем не надано доказів того, що при зверненні із заявою про призначення та надання житлової субсидії відповідачем були наданні недостовірні документи, які стали підставою для призначення виплати пільги, а також зловживання з боку відповідача, або його недобросовісності. Отже, позивачем не доведено факт зловживань з боку відповідача ОСОБА_1 його винуватості чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання пільги, оскільки правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Встановивши відсутність двох обов`язкових складових, за наявності яких відповідно до вимог статті 1215 ЦК України можливе повернення безпідставно виплаченої субсидії, а саме: рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності, зловживань з боку відповідача, місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не надав до суду будь-які докази наявності вини чи зловживань з боку відповідача при отримання пільги та до позовної заяви не надано належні та допустимі докази вчинення відповідачем неправомірних дій для отримання пільги. Отже, за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку відповідача, стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді пільги на оплату житлово-комунальних послуг не допускається. Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не наведено обов`язкових умов повернення надмірно нарахованих сум субсидії, як і порушення покладених на відповідача обов`язків, а також те, що така зміна вплинула на розрахунок субсидії та на визначення її розміру, а, отже, не доведено недобросовісність відповідача. Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у задоволенні позову слід відмовити за його недоведеністю. В пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2018 року у справі № 556/1231/17). За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відсутні. Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
4. Резолютивна частина Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Заочне рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 13.07.2026. Головуючий Є.С. Сєвєрова Судді: Л.М. Вадовська О.М. Таварткіладзе