Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/6226/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №331/6226/25 Головуючий в 1 інст.Клименко Л.В. Провадження №33/807/745/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2026 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Олександівського районного суду м.Запоріжжя від 24 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 коп. Згідно з постановою суду, 16 жовтня 2025 року о 23-13 годині, водій ОСОБА_1 поблизу буд. 11 по вул. Залізничній в м. Запоріжжі, керував транспортним засобом ЗАЗ 1102, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, що підтверджується роздруківкою тесту № 3996 від 16.10.2025 року з показником 0,64 проміле алкоголю в крові, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом безпечного паркування без порушень ПДР України, про повторність попереджений. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відеозапис не містить його згоди з висновком результатів огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820». Дата калібрування приладу, за допомогою якого він проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння, 22 жовтня 2024 року. Дану інформацію було підтверджено і витребуваними документами, а саме відомостями про сервіс, градуювання та державну повірку. Його огляд на стан сп`яніння проведено з застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820» з простроченим строком технічного обслуговування (калібрування), що ставить під сумнів результати огляду. Посилання в цьому випадку суду першої інстанції на Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року, відповідно до якого міжповірочний інтервал для вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, складає 1 рік, є помилковим, оскільки Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, не є виробником «Drager Alcotest 6820», то апелянт вважає за доцільне орієнтуватись на Інструкцію експлуатації газоаналізатору «AlcotestDrager 6820», розміщеною на вказаному офіційному інтернет-сайті виробника визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог, що наведені у розділі 10 «Технічні дані». А розділом «Калібрування» передбачено інтервали технічного обслуговування приладу перевірки калібровки, яка має проводитися кожні шість місяців (аркуш 18 інструкції). Зазначення судом першої інстанції про те, що переривання в часі запису є незначним та не впливає на сприйняття цілісності фіксування правопорушення і дій поліцейських при складанні протоколу не узгоджується з правовими принципами чинного законодавства в цілому. Крім того, судом було проігноровано та не надано обґрунтування га правової оцінки тому факту, що Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, співробітник поліції складав у машині вже від`їхавши від місця зупинки транспортного засобу, що зафіксовано на нагрудній камері співробітника поліції (56 хвилина відеозапису), з якого вбачається, що Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складався саме відносно ОСОБА_1 . На думку апелянта, вищенаведене свідчить про те, що працівниками поліції було грубо порушено вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, а також Порядку № 1103, що свідчить про те, що такий огляд на стан сп`яніння, проведений працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, є недійсним. Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, при розгляді судом першої інстанції справи ОСОБА_1 участі не брав, копію оскаржуваної постанови отримав 02 березня 2026 року, вперше апеляційну скаргу на вищезазначену постанову суду першої інстанції було подано ОСОБА_1 09 березня 2026 року поза межами строку апеляційного оскарження. У зв`язку із цим, постановою Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2026 року, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Вже 17 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу вдруге, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. При цьому, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду. В судове засідання, призначене на 08 травня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомляв, клопотань про відкладення судового засідання від нього не надходило. Разом з тим, 08 травня 2026 року о 12-48 годині захисник-адвокат Гончаренко А.І. подав на адресу суду заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 08 травня 2026 року на 11-40 годину, на іншу дату. При цьому, доказів причин поважності причин неявки сторони захисту у судове засідання не надав, та, крім того, подав зазначену заяву після часу, на який було призначено судове засідання. Сам ОСОБА_1 викликався до суду шляхом направлення судової повістки за адресою, вказаною працівником поліції у протоколі, зі слів ОСОБА_1 та при поданні апеляційної скарги, а також за допомогою SMS повідомлення за номером телефону, вказаному в рапорті працівника поліції, згідно з відповідною довідкою у додатку «Viber» судова повістка є доставленою, також здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України. Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним. Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться. В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час. З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Гончаренка А.І., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції в цілому дотримався при розгляді справи. При апеляційному розгляді встановлено таке. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП (порушення вимог п.2.9а) ПДР України), засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №485480 від 16 жовтня 2025 року, згідно з яким, 16 жовтня 2025 року о 23-13 годині, в м. Запоріжжі по вул.Залізничній 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 1102, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820. Результат 0,64‰. Тест №3996. Водій з результатом згоден. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом безпечного паркування без порушень ПДР України, про повторність попереджений, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 27 травня 2023 року; - у роздруківці тесту газоаналізатору Alcotest6820, тест №3996, проведений 16 жовтня 2025 року о 23-24 годині, результат тесту 0,64‰; - у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, за допомогою AlcotestDrager6820, результат огляду на стан сп`яніння: позитивний 0,64‰, з результатом ОСОБА_1 згоден, що засвідчено його підписом; - відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах. Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними: - в рапорті інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Лисака О., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби з охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху 16 жовтня 2025 року о 23-13 годині за адресою: м.Запоріжжя, Олександрівський район, вул.Залізнична, буд.11, на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», було зупинено транспортний засіб ЗАЗ 1102, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі п.п.2.1, 2.4 ПДР України, водій пред`явив посвідчення водія НОМЕР_3 , на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 . В ході спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнин рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820, на що водій відповів згодою. Проба позитивна 0,64‰. Тест №3996. Водій з результатом згоден. Відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол ЕПР1 №485480 за ч.1 ст.130 КУпАП. Вилучено посвідчення водія НОМЕР_3 . Видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_4 . Від керування відсторонений шляхом безпечного паркування без порушень ПДР України. Про повторність попереджений. Відео з портативного відеореєстратора Motorola Solutions VB400 №470174, 474959 і автореєстратора xiaomi 70 maiю Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП (порушення вимог п.2.9 а ПДР України), при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними і допустимими. Згідно з оскаржуваною постановою, в судове засідання, ОСОБА_1 не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі. Разом з тим, від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування поданого клопотання останній посилається на те, що відповідно до технічних характеристик приладу Alcotest Drager 6820, його калібрування має здійснюватися кожні 6 місяців. Однак, згідно з матеріалами справи, технічний прилад, за допомогою якого він проходив огляд, востаннє калібрувався 22 жовтня 2024 року. Таким чином, оскільки з моменту останнього калібрування пройшло більше 6 місяців, то результати такого огляду не є належним доказом на підтвердження його вини. Крім того, наявним відеозаписом не зафіксовано, яким чином працівники поліції встановили наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння. Поряд з цим зазначив, що його поведінка була адекватною для подій що відбувалися, а тому зазначене свідчить про відсутність хоча б однієї з ознак алкогольного сп`яніння, передбачених Інструкцією №1452/735. Перед проходженням огляду на стан сп`яніння поліцейськими не було роз`яснено про порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не роз`яснено його прав та обов`язків, наслідків дій, а також його право на проходження зазначеного огляду в закладі охорони здоров`я. Як наслідок, про право на проходження огляду на стан сп`яніння працівники поліції озвучили вже після того, як повідомили про те, що відносно нього буде складатися протокол про адміністративне правопорушення. Зазначене, на переконання ОСОБА_1 , свідчить про формальний підхід поліцейських до проведення ними огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також зауважив, що згідно з відеозаписом, з результатом огляду на стан сп`яніння він так і не погодився. Крім того, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів співробітник поліції складав у момент, коли вже від`їхав від місця зупинки його транспортного засобу. Наявний відеозапис неодноразово переривається в декількох місцях, що є порушенням розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого Наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026. Доводи ОСОБА_1 про те, що відеозапис не містить його згоди з висновком результатів огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», є безпідставними та спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема відеозаписом. Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за його згодою за допомогою газоаналізатора. Результат огляду 0,64 ‰. Після чого, працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , чи згоден останній з результатом такого огляду, та відразу роз`яснив, що у випадку незгоди з результатом огляду, він має право пройти такий огляд в медичному закладі, на що ОСОБА_1 зазначив, що зараз він лінується, однак працівник поліції зажадав від нього конкретної відповіді: так чи ні, на що ОСОБА_1 відповів, що згоден (час на відеозаписі 23:29). Окрім того, у акті огляду у графі «з результатами згоден» ОСОБА_1 поставив свій підпис. Також, підпис останнього міститься і у роздруківці з технічного приладу. Отже, зазначення апелянтом про те, що відеозапис не містить його згоди з висновком результатів огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», є безпідставними. Доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі про те, що його огляд на стан сп`яніння проведено з застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820» з простроченим строком технічного обслуговування (калібрування), що ставить під сумнів результати огляду, не є слушними. З наявного в матеріалах справи відеозапису убачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу пройшов огляд за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6820. Як зазначено вище, відповідно до чеку про результат тестування на алкоголь, останнє калібрування було проведено 22 жовтня 2024 року. Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747, міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається", становить 1 рік, що підтверджує відповідність застосованого технічного приладу встановленим вимогам стандартизації, метрології та сертифікації, і відповідно можливість його використання для проведення огляду з метою виявлення перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Згідно з Державним реєстром затверджених типів засобів вимірювальної техніки, газоаналізатори виробництва Drager Safety AG&Co. KGaA Revalstraвe 1, 23560 Lubeck, Germany, мають сертифікат відповідності, строк дії якого встановлено до 05 жовтня 2027 року. Окрім того, згідно з Наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року №1529 "Про державну реєстрацію медичних виробів" (далі - Наказ), ОСОБА_2 відноситься до переліку зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до Державного реєстру медичної техніки та виробів технічного призначення. Вказаний газоаналізатор має свідоцтво про державну реєстрацію №14455/2014, у якого необмежений строк дії. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Вважати, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився за допомогою недозволеного до використання технічного приладу, жодних підстав немає. Крім того, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, Олександрівським районним судом м.Запоріжжя витребувано в УПП в Запорізькій області ДПП додаткові матеріали щодо газоаналізатора DragerAlcotest 6820. Згідно з листом Департаменту патрульної поліції УПП в Запорізькій області №35614/41/32-2025 від 22 грудня 2025 року, ДП «Київоблстандартметрологія» надано роз`яснення про відсутність потреби в продовженні дії сертифікатів або повторної оцінки відповідності на прилади, які вже перебувають в експлуатації. Операції з «Сервісного технічного обслуговування» та «Градуювання» приладу DragerAlcotest 6820 у період 2023-2025 років виконувались офіційним уповноваженим сервісним центром виробника Drager Safety AG &Co. KGaA (Німеччина) в Україні ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», код ЄДРПОУ 23733900, на підставі укладених із Департаментом патрульної поліції договорів. Крім того, у Реєстрі на офіційному сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, ведення якого здійснюється на підставі Законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про інформацію», міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alcotest», зокрема газоаналізаторами, Drager Alcotest 6820. Так, у вищезазначеному Реєстрі міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alcotest», зокрема газоаналізатор Drager Alcotest 6820, номер у каталозі: 8322660, сертифікат відповідності №UA.MD.548-23 від 05 липня 2023 року. Дійсний до 04 липня 2028 року. Виданий ТОВ "УКРМЕДСЕРТ". Отже, газоаналізатори Drager Alcotest 6820, які використовуються працівниками управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, внесені до Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики invitro в обіг, зі строком дії до 04 липня 2028 року. В матеріалах справи міститься Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки щодо технічного приладу, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 , яке чинне до 22 жовтня 2025 року. Відповідно, вказане Свідоцтво було чинне і на час проведення огляду ОСОБА_1 16 жовтня 2025 року. Відомості з Інструкції експлуатації газоаналізатору «Alcotest Drager 6820», на які посилається апелянт, не спростовують законності використання зазначеного приладу при огляді ОСОБА_1 . Відповідаючи на доводи апелянта щодо відсутності безперервного відеозапису події, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. З самих відеозаписів є очевидним, що ці записи здійснювались працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал. Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаними відеозаписами, мали місце, та відносяться саме до цієї справи. Більш того, вказані відеозаписи не є єдиними доказами у справі, ці записи узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові. Те, що самі відеозаписи події складаються з окремих файлів, само по собі не вказує на недопустимість вказаних відеозаписів як доказу. Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає. Зазначення апелянтом про те, що Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, співробітник поліції складав у машині вже від`їхавши від місця зупинки транспортного засобу, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема відеозаписом, з якого убачається, що працівниками поліції був наданий ОСОБА_1 зазначений Акт, в якому ОСОБА_1 поставив свій підпис. Також, з відеозапису убачається, що пізніше працівником поліції до акту внесені відомості лише про те велась безперервна відео фіксація на певні технічні прилади. На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння №1452/735 та після виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння, проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу. Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано. Вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Олександівського районного суду м.Запоріжжя від 24 лютого 2026 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Олександівського районного суду м.Запоріжжя від 24 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 331/6226/25