Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8792/26

Справа № 991/8792/26 Провадження 1-кс/991/8808/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2026 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання від 06.07.2026 захисника ОСОБА_5 про надання дозволу на виїзд за кордон підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026, В С Т А Н О В И В: 06.07.2026 на розгляд слідчого судді надійшло клопотання від 06.07.2026 захисника ОСОБА_5 (далі - заявник) про надання дозволу на виїзд за кордон підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026. У клопотанні заявник просив Надати підозрюваному ОСОБА_4 дозвіл на виїзд за кордон на термін 14 днів для побачення із його дітьми. Клопотання подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду ( далі - ВАКС) згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді ВАКС. У судовому засіданні заявник подане клопотання підтримав з посиланням на викладені у ньому мотиви, просив задовольнити його в повному обсязі. Підозрюваний в судовому засіданні підтримв позицію свого захисника, зазначив, що вважає підозру необґрунтованою, відповідний ризик не існуючим, повідомив що має намір у повному обсязі реалізувати своє право на захист, у тому числі бути особисто присутнім під час досудового слідства та суду. Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи його безпідставним зазначив, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду не змінився та не зменшився. Статтею 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є запобіжні заходи. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжним заходом є, зокрема застава. Частиною 1 ст. 201 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Таким чином, вирішуючи клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в цьому випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя встановив: Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 255 КК України та ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.28 ч. 5 ст. 191 КК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2026 року у справі № 991/6809/26 було продовжено ОСОБА_4 строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Одними із вказаних обов`язків є обов`язок не відлучатись за межі України, без дозволу суду та здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Клопотання обгрунтовано тим, що діти підозрюваного перебувають за межами України, а неможливість виїзду до них упродовж тривалого часу істотно обмежує право підозрюваного на сімейне життя, спричиняє йому моральні страждання; та негативно впливає на емоційний стан та інтереси дітей, які потребують батьківської участі та підтримки. З огляду на це, у своєму клопотанні заявник просив надати підозрюваному дозвіл на виїзд за межі України (для чого також необхідно повернути йому паспорт для виїзду за кордон) та зазначив, що підозрюваний з моменту застосування до нього запобіжного заходу демонструє бездоганну процесуальну поведінку, не допустив жодного порушення покладених на нього процесуальних обов`язків. Також підозрюваний не визнає себе винним, уважає підозру необгрунтованою, а ризик переховування є не доведеним. Слідчий суддя звертає увагу, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2026 року у справі № 991/6809/26 на цей час є чинною. Отже, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підозри та доведеність існування раніше встановлених ризиків, оскільки це виходить за межі судового розгляду. Сумлінне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків не може розглядатися в якості окремої достатньої підстави для зміни запобіжного заходу, оскільки саме забезпечення належної процесуальної поведінки є метою застосування відповідних запобіжних заходів. Наведена обставина може бути врахована тільки у сукупності з іншими обставинами. Водночас, за оцінкою слідчого судді, заявником не наведено обставин та не надано жодних доказів, якими обумовлювалася би невідкладність та нагальність потреби виїзду підозрюваного за кордон саме в цей час. Загальне твердження про те, що неможливість виїзду за кордон упродовж тривалого часу істотно обмежує право підозрюваного на сімейне життя, спричиняє йому моральні страждання; та негативно впливає на емоційний стан та інтереси його дітей, саме по собі не є достатнім для обгрунтування надання відповідного дозволу. Таким чином, слідчий суддя, враховуючи наявність пред`явленої ОСОБА_4 підозри у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026 у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів, продовження існування встановлених у цьому провадженні ризиків, недоведеності заявником існування нагальної потреби для виїзду підозрюваного за кордон, та висловленні прокурором заперечення, приходить до висновку що в задоволенні клопотання слід відмовити. Керуючись статтями 179, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання від 06.07.2026 захисника ОСОБА_5 про надання дозволу на виїзд за кордон підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026 - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Слідчий суддя ОСОБА_1