Ухвала КАС ВС № 380/19650/25

УХВАЛА 13 липня 2026 року м. Київ справа №380/19650/25 адміністративне провадження № К/990/29059/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Білак М.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у справі №380/19650/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатура охорони та обслуговування про визнання протиправними дій, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до НОМЕР_1 комендатура охорони та обслуговування, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування, яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; - зобов`язати НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; - визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 січня 2021 року (включно) із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; - зобов`язати НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 січня 2021 року (включно) із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 28 січня 2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році; - зобов`язати НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період: - з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01січня 2020 року за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; - з 01 січня 2021 року по 28 січня 2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2021 року за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2026 року, позовні вимоги задоволено. 23 червня 2026 року до касаційного суду надійшла скарга 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у справі №380/19650/25. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини шостої статті 12 КАС України ця справа є справою незначної складності. Таким чином, ураховуючи предмет позову, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України, дана справа законом віднесена до справ незначної складності. Окрім того, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року вирішено здійснювати розгляд справи №380/19650/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Ураховуючи, що ця справа законом віднесена до справ незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж значного суспільного інтересу чи виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки. Скаржником не зазначено фактів наявності значного суспільного інтересу, а також виняткового значення й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у справі №380/19650/25.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. .................................. .................................. .................................. А.В. Жук М.В. Білак С.А. Уханенко Судді Верховного Суду