Постанова КАС ВС № 160/29245/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2026 року м. Київ справа №160/29245/24 адміністративне провадження № К/990/42416/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК ГАММА» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 (судді: Добродняк І.Ю. (головуючий), Семененко Я.В., Суховаров А.В.) у справі №160/29245/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК ГАММА» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,, У С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК ГАММА» (далі - позивач, Товариство, ТОВ«ТПК ГАММА») звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці (далі - відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.10.2024: - № UA1100002024158 форми Р, яким позивачу збільшено суми грошового зобов`язання за платежем антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктом господарювання у розмірі 8 990 133,33 грн; - № UA1100002024159 форми Р, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання у загальному розмірі 1 798 026,67 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними, оскільки наявні у справі про порушення митних правил матеріали з огляду на принцип презумпції невинуватості, свідчать про те, посадові особи ТОВ «ТПК ГАММА» не вчиняли порушення, передбачені статтею 485 Митного кодексу України, вина вказаних осіб не доведена, а також не доведено факт заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей щодо країни походження товару. Позивач зазначає, що лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії, на який посилається митний орган, не є належним доказом недійсності (підробки) сертифікатів походження товару. Крім того, обставини, які зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях, вже розглядались судами та наявні рішення суду, які набрали законної сили, згідно яких провадження у справі про порушення митних правил відносно громадянки України як фізичної особи та одночасно керівника ТОВ «ТПК ГАММА» - Ганістрат Ольги Анатоліївни за статтею 485 Митного кодексу України закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Задовольняючи позовні вимоги Товариства суд дійшов висновку, що митним органом в належний спосіб не доведено факту недійсності сертифікатів походження товару. Докази, надані відповідачем, є сумнівними та не підтверджують підробки сертифікатів. Суд визнав, що лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії, на який посилається митний орган, не є належним доказом порушення ТОВ «ТПК ГАММА» митного та податкового законодавства України, оскільки не встановлено, ким або на підставі якого документу уповноважений орган Малайзії прийшов до висновку про недійсність поштової адреси, зазначеної у сертифікатах, та того, що менеджер «Nor Рaridah Hanum Mohd Nor» не працює в Малайській торгово-промисловій палаті Малайзії з 2013 року. Факт недійсності сертифікату про походження товару не підтверджується жодним належним доказом, відсутні рішення суду, що набрали законної сили, про встановлення факту недійсності сертифікату. Крім того, надані митним органом документи (Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 26.03.2024 №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024) складені іноземною мовою на підтвердження правомірності висновків акту перевірки щодо порушення позивачем норм законодавства не є допустимими, достовірними та належними, оскільки вони не перекладені українською мовою та не легалізовані в установлений законом спосіб, а відтак не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем митних правил.

4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав вважати лист від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 Малайської торгово-промислової палати Малайзії неналежним доказом, документом, що містить недостовірні або неправдиві відомості. Докази, що саме вказаний орган - Малайська торгово-промислова палата Малайзії не є компетентним органом в розумінні статті 41 Митного кодексу України, в матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази, які б спростовували інформацію в листі Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-202 як компетентного органу та підтверджували дійсність сертифікатів про походження товару, що подавались позивачем під час митних процедур. Не надано такі докази і на вимогу суду. Також суд вказав, що використання Дніпровською митницею інформації, що міститься у вказаному листі Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-202, для моніторингу оформлених позивачем інших декларацій, і проведення невиїзної документальної перевірки є цілком обґрунтованим і не виходить за межі повноважень митного органу при здійсненні перевірки достовірності задекларованої позивачем країни походження товару, тому суд апеляційної інстанції вважав помилковими, такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, доводи позивача, що вказаний вище лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії не є належним доказом недійсності решти, визначених в акті перевірки сертифікатів походження імпортованого позивачем товару. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК ГАММА» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Дніпровською митницею на підставі пункту 7 частини першої статті 336, пункту 2 частини третьої статті 345, пункту 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України та згідно наказу Дніпровської митниці від 27.08.2024 № 277 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ТПК ГАММА» вимог законодавства з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремими митними деклараціями, за результатами якої складений акт №0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024. Перевірка проведена, стосовно законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремими митними деклараціями, а саме: № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023, № UA209170/2023/57986 від 25.07.2023, № UA209170/2022/99836 від 17.12.2022, №UA209170/2022/94754 від 28.11.2022, №UA209170/2022/91993 від 18.11.2022, №UA110140/2022/006324 від 10.10.2022, №UA110140/2022/006595 від 19.10.2022. За висновком в акті перевірки № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024 митницею виявлено порушення ТОВ «ТПК ГАММА»: 1) пункту 2 частини третьої статті 75, частини дев`ятої статті 280, частини п`ятої статті 281 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митними деклараціями за переліком на загальну суму 8 172 848,49 грн.; 2) пункту 2 частини третьої статті 75 Митного кодексу України та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями за переліком на загальну суму 1 634 569,70 грн. Під час перевірки використовувались: лист Державної митної служби України від 26.03.2024 №15/15-03/07/1616, лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 №TAD/CQQ/CUSTQMUKRAINE/2-2024, електронні копії вказаних вище митних декларацій та копії транспортних і комерційних документів, що були подані до митного оформлення, з програмно-інформаційного комплексу АСМО «Інспектор». Перевіркою встановлено, що в зоні діяльності Дніпровської та Львівської митниць згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 04.05.2022 №1, укладеного між HALLMARK SYMPHONY SDN BHD (5-3A, LEVEL 5, DATARAN PELANGI UTAMA, PELANGI UTAMA, PJU 6A, JALAN MASJID.47400 PETALING JAYA, SELANGOR DARUL EHSAN, MALAYSIA) та ТОВ «ТПК ГАММА» (Україна) імпортовано товар «Болти (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою в асортименті» та «Гайки (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою в асортименті». Країна виробництва Малайзія. Торгова марка та виробник: HALLMARK SYMPHONY SDN BHD. При проведенні перевірки була перевірена митна декларація № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023 з товаросупровідними документами, наданими декларантом при митному оформленні товару болти (з чорних металів) з різьбою. Митне оформлення товару здійснювалося відповідно до Закону України від 19.10.2022 № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» із застосуванням ставки ввізного мита у розмірі 5%, з наданням Сертифікату про походження товару № A902406 від 30.06.2023. Листом Державної митної служби України від 26.03.2024 № 15/15-03/7/1616 (вх. № 30840/7.4-15 від 26.03.2024) повідомлено Львівську митницю про надходження від уповноваженого органу Малайзії результатів перевірки сертифіката про походження № A902406 від 03.07.2023. Згідно з листом Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 сертифікат про походження № A902406 від 03.07.2023 нею не видавався. Уповноважений орган Малайзії повідомив, що у вказаному сертифікаті зазначено недійсну з січня 2018 року поштову адресу Малайської торгово-промислової палати Малайзії «№33&35, Jalan Medan Setia1, Bukit Damansara, 50490, Kuala Lumpur, тел.03-2095 1792, Fax: 03-2094 0533» та засвідчено менеджером «Nor Рaridah Hanum Mohd Nor», який не працює в Малайській торгово - промисловій палати Малайзії з 2013 року. Сертифікат № A902406 від 30.06.2023 подано позивачем при митному оформленні товару «Болти (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою…» за кодом товару 7318158890 згідно з УКТЗЕД за митною декларацією № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023. За результатами проведеного моніторингу оформлених позивачем декларацій встановлено випадки подання сертифікатів походження з ідентичними ознаками підробки (недійсна адреса та засвідчені звільненим менеджером) від експортера HALLMARK SYMPHONY SDN BHD при здійсненні митного оформлення товарів за ЕМД: UA209170/2023/066126 від 22.08.2023, сертифікат №A902406 від 30.06.2023; UA209170/2023/057986 від 25.07.2023, сертифікат № MCCMвід 23.05.2023; UA209170/2022/099836 від 17.12.2023, сертифікат № А901776 від 04.11.2022; UA209170/2022/094754 від 28.11.2022, сертифікат № A901730 від 19.10.2022; UA209170/2022/091993 від 18.11.2022, сертифікат № A901673 від 30.09.2022; UA110140/2022/006324 від 10.10.2022, сертифікат № А901467 від 16.09.2022; UA110140/2022/006595 від 19.10.2022, сертифікат № А901597 від 06.09.2024. Також митницею встановлено, що товари, оформлені за вказаними сертифікатами, за кодом та описом підпадають під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 №АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» зі сплатою антидемпінгового мита за найвищою ставкою на рівні 67,4%. За вказаних обставин митий орган визнав неправомірним застосування ТОВ «ТПК ГАММА» звільнення від сплати антидемпінгового мита, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 9 807 418,19 грн. (в тому числі, ввізного мита на суму 8 172 848,49 грн, податку на додану вартість на суму 1 634 569,70 грн). 15.10.2024 за вих. №15-01 ТОВ «ТПК ГАММА» до Дніпровської митниці подано заперечення на акт від 09.10.2024 №0030/24/7.5-19/0039070617. Дніпровською митницею складено висновок про розгляд заперечень до акту документальної невиїзної перевірки від 09.10.2024 № 0030/24/7.5-19/0039070617, яким висновки, викладені в акті перевірки, визнані такими, що відповідають нормам чинного законодавства, та залишенні без змін. На підставі акту перевірки від 09.10.2024 № 0030/24/7.5-19/0039070617 Дніпровською митницею прийнято податкові оскаржувані повідомлення-рішення форми «Р» від 22.10.2024 №UA1100002024158 та № UA1100002024159. Не погодившись з правомірністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень позивач звернувся до суду з цим позовом. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій Товариство зазначило неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення не врахував відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 240/7093/19, від 11.04.2022 у справі № 260/2805/20, від 02.07.2019 у справі №821/2067/17, від 08.08.2019 у справі № 2а/0370/1152/12, від 04.10.2023 у справі № 380/2869/22, від 02.10.2018 у справі №804/2304/18, 03.07.2024 у справі №0840/3291/18, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема: - порушено норми статей 72,73 Кодексу адміністративного суду України та прийняв як належний доказ у даній адміністративній справі документ не перекладений на державну мову, а саме лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 №TAD/CQQ/CUSTQMUKRAINE/2-2024. Позивач вказує, що Дніпровська митниця не надала суду належного доказу фальсифікації Сертифікату про походження товару, а лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/CQQ/CUSTQMUKRAINE/2-2024 без відповідної легалізації у спосіб передбачений статею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» спосіб (консульська легалізація та проставляння апостилю) не може сприйматися як єдиний належний та допустимий доказ у фальсифікації сертифікату; - не було застосовано норми статті 41 Митного кодексу України. Відповідно до частини восьмої статті 41 Митного кодексу України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в документах, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Під час митного оформлення товарів за митними деклараціями подавались 2 документи, кожен з яких є автономним підтвердженням того, що товар виготовлений в Малайзії - сертифікат про походження та декларація про походження товару (інвойси), а також контракти з додатками, які не були враховані судом апеляційної інстанції; - при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД. Встановлено 3 умови, одночасна наявність яких необхідна для визначення відповідності імпортуємого товару об`єкту застосування антидемпінгових заходів: 1) походження товару з Китайської Народної Республіки; 2) відповідність опису; 3) відповідність коду згідно з УКТ ЗЕД. Встановлення цих умов входить до предмету доказування у цій справі, що судом встановлено не було. Таким чином, обов`язковою умовою для застосування антидемпінгового мита відповідно до вказаного відповідачем Рішення є підтверджене походження товару з КНР. Враховуючи, що антидемпінгові заходи, передбачені рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-465/2020/4411-03, застосовуються виключно до товарів походженням з КНР, а походження спірного товару було підтверджено як малайзійське шляхом надання сертифікатів та інвойсів, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування антидемпінгового мита до цього товару. Крім того, позивач посилається на те, що обставини, щодо податкових повідомленнях-рішень вже розглядались судами та наявні відповідні рішення суду, які набрали законної сили, а саме: постанова Галицького районного суду міста Львова від 03.09.2024 у справі № 461/6354/24, яка залишена без змін постанова Львівського апеляційного суду від 10.10.2024; постанова Галицького районного суду міста Львова від 03.09.2024 у справі № 461/6408/24, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 27.09.2024; постанова Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 09.10.2024 у справі № 203/4017/24; постанова Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 09.10.2024 у справі № 203/4013/24. Зазначені рішення, на переконання Товариства, є преюдиційними. Судами при розгляді вищевказаних справ було досліджені однакові документи та в результаті судами встановлено, що лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії (лист від 25.03.2024 №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024), на який посилається митний орган та який став підставою для перевірки, а також використовується Дніпровською митницею як беззаперечним доказом вчинення ТОВ «ТПК ГАММА» протиправних дій, які призвели до заниження податкового зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 9 807 418,19 грн не є належним доказом недійсності (підробки) сертифікатів походження товару № МССМА 902406 від 03.07.2023 р., № МССМА 902245 від 23.05.2023, № МССМА 901776 від 04.02.2022, № МССМА 901673 від 30.09.2022, № МССМА 901730 від 19.10.2022, № МССМА 901597 від 06.09.2022. Також недоведеність вини директора підприємства, про що зазначено у справах про порушення митних правил, автоматично вказує на відсутність вини юридичної особи. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що суд першої інстанції, на підставі досліджених ним належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів у їх взаємозв`язку та сукупності, дійшов правильних висновків, ухваливши законне та вмотивоване рішення з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.

9. Митним органом надано відзив на касаційну скаргу, де відповідач вказує, що саме судом апеляційної інстанції надано юридично правильну оцінку обставинам, відповідно до яких: Малайська торгово-промислова палата є компетентним органом з питань підтвердження країни походження товарів, доказів протилежного позивачем до суду, в тому числі на вимогу суду, надано не було; відсутність обов`язку легалізації документів, отриманих від уповноважених органів іноземних країн на запит митних органів, оскільки порядок направлення запитів до уповноважених органів, проведення перевірок документів та надання відповідей визначено саме положеннями міжнародного договору, якими не передбачено здійснення подальшої легалізації відповідей на території країн-учасниць та додаткового встановлення не чинності документів; рішення у справах про порушення митних правил не є преюдицією у даній справі, оскільки постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, при цьому правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. У зв`язку з наведеним відповідач просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення. ПОЗИЦІЯ СУДУ Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

10. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в судому рішенні норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

11. Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України(далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Згідно приписів частини першої та другої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом. Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Відповідно до частини першої статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1). В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір (частина друга статті 271 МК України). Відповідно до частини першої статті 275 МК України у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: 1) спеціальне мито; 2) антидемпінгове мито; 3) компенсаційне мито; 4) додатковий імпортний збір. Частиною четвертої статті 275 МК України визначено, що антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, на які Законом встановлено адвалорні ставки мита, є митна вартість товарів. Відповідно до частини першої статті 280 МК України в Україні застосовуються такі види ставок мита: 1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування; 2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу; 3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита. За правилами частини дев`ятої статті 280 МК України особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». У разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина п`ята статті 281 МК України). Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України від 22.12.1998 року №330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних). Зазначеним Законом регламентовано статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), за змістом частини п`ятої статті 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов`язковими для виконання. Частиною 1 статті 28 вказаного Закону встановлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. В спірному випадку відповідач виходив з встановлених під час перевірки обставин, що товари, оформлені за спірними сертифікатами, за кодом та описом підпадають під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки», а саме: болти (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою, що класифікуються за кодом 7318 15 88 90 згідно з УКТ ЗЕД; гайки (з чорних металів) з різьбою з внутрішнім діаметром не більш як 12 мм, що класифікуються за кодом 7318 16 92 90 згідно з УКТ ЗЕД. Відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 (набрало чинності з 29.09.2020) імпорт на митну територію України товару, що є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та у разі неможливості визначення його походження, здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою (в даному випадку 67,40 %). Як встановлено судами, митне оформлення ввезеного товару здійснювалося позивачем відповідно до Закону України від 19.10.2022 № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» із застосуванням ставки ввізного мита у розмірі 5%, з наданням відповідних Сертифікатів про походження товару. Судом апеляційної інстанції встановлено, та не заперечується Товариством, що товари, які ввезено на митну територію України позивачем, за кодом та описом підпадають під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки». Суд зазначає, що підтвердження країни походження товару шляхом надання Сертифікату є обов`язковою умовою для звільнення імпортера від сплати такого антидемпінгового мита. У разі відсутності (ненадання) такого та у разі неможливості визначення його походження здійснюється сплата остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою, тобто на рівні 67,40 %. За змістом частини третьої статті 41 МК України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. Частиною першою статті 42 МК України визначено, що у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: 1) на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»; 2) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України; 3) якщо для цілей визначення країни походження товару це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Статтею 43 МК України регламентований порядок перевірки документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, після завершення митного оформлення. Відповідно до наведеної норми у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається оригінал документа, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші документи та відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, якщо така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням. Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з наявних у справі доказів, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару разом з митними деклараціями подані сертифікати про походження товару, видані Малайською торгово-промисловою палатою Малайзії, а саме: за ЕМД UA209170/2023/066126 від 22.08.2023 надано сертифікат № A902406 від 30.06.2023, UA209170/2023/057986 від 25.07.2023 - сертифікат № A902245 від 23.05.2023, UA209170/2022/099836 від 17.12.2023 - сертифікат № A901776 від 04.11.2022, UA209170/2022/094754 від 28.11.2022 - сертифікат № А901730 від 19.10.2022, UA209170/2022/091993 від 18.11.2022 - сертифікат № A901673 від 30.09.2022, UA110140/2022/006324 від 10.10.2022 - сертифікат № А901467 від 16.08.2022, UA110140/2022/006595 від 19.10.2022 - сертифікат № А901597 від 06.09.2022. Львівською митницею, в межах законодавчо встановленої процедури, при здійсненні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування перевірена митна декларація № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023 та документи, надані декларантом (ТОВ «ГАММА») при митному оформленні товару «Болти (з чорних металів) з різьбою…» та прийнято рішення про направлення сертифікату № A902406 від 03.07.2023 на перевірку. Листом Державної митної служби України від 26.03.2024 № 15/15-03/7/1616 (вх. № 30840/7.4-15 від 26.03.2024) повідомлено Львівську митницю про надходження від уповноваженого органу Малайзії - Малайської торгово-промислової палати Малайзії, результатів перевірки сертифіката про походження № A902406 від 03.07.2023. Листом від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-202 Малайська торгово-промислова палата Малайзії повідомила, що сертифікат про походження № A902406 від 03.07.2023 нею не видавався; у вказаному сертифікаті зазначено недійсну з січня 2018 року поштову адресу Малайської торгово-промислової палати Малайзії «№ 33&35, Jalan Medan Setia 1, Bukit Damansara, 50490, Kuala Lumpur, тел.03-2095 1792, Fax: 03-2094 0533» та засвідчено менеджером ««Nor Рaridah Hanum Mohd Nor», який не працює в Малайській торгово - промисловій палати Малайзії з 2013 року. Враховуючи вищенаведені обставини та правове регулювання суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати лист від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 Малайської торгово-промислової палати Малайзії неналежним доказом, документом, що містить недостовірні або неправдиві відомості. Колегія суддів вважає такі висновки правильними, оскільки жодних доказів того, що вказаний орган - Малайська торгово-промислова палата Малайзії не є компетентним органом в розумінні статті 41 МК України, в матеріалах справи відсутні, позивачем таких надано не було. Не було надано, зокрема на вимогу суду апеляційної інстанції, і доказів які б спростовували інформацію, що міститься в листі Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-202, як компетентного органу, або підтверджували б дійсність сертифікатів про походження товару, що подавались позивачем разом з митними деклараціями UA209170/2023/66126 від 22.08.2023, № UA209170/2023/57986 від 25.07.2023, №UA209170/2022/99836 від 17.12.2022, № UA209170/2022/94754 від 28.11.2022, №UA209170/2022/91993 від 18.11.2022, № UA110140/2022/006324 від 10.10.2022, №UA110140/2022/006595 від 19.10.2022. Таким чином, Малайська торгово-промислова палата Малайзії є компетентним органом в розумінні статті 41 МК України, а достовірність інформації, що міститься в листі від 25.03.2024 №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-202 спростовано не було. Крім того, з огляду на приписи норм процесуального Закону колегія суддів зазначає, що у разі надання митним органом доказів, які, зокрема, свідчать, що документи, які були надані (використані) під час розмитнення товару, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Оскільки митним органом надано лист від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-202, який свідчить про недійсність сертифікату про походження № A902406 від 03.07.2023, то саме на позивача покладено обов`язок спростувати такі обставини. Колегія суддів також відхиляє і доводи позивача, що лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/CQQ/CUSTQMUKRAINE/2-2024 без відповідної легалізації у спосіб передбачений статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» спосіб (консульська легалізація та проставляння апостилю) не може сприйматися як належний та допустимий доказ у фальсифікації сертифікату. Порядок направлення запитів та підстави їх направлення визначено, окрім наведеної вище статі 43 МК України, в тому числі і Міжнародною угодою, а саме: розділом 3 «Перевірка документів, які засвідчують походження товарів» Спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), дата набрання чинності для України 15.09.2011. Згідно з рекомендованим правилом 3 вказаного Розділу митна служба Договірної сторони, яка зобов`язалася дотримуватися положень цього Розділу, може звернутися з запитом до компетентної державної організації Договірної сторони, яка зобов`язалася дотримуватися положень цього Розділу й на території якої був оформлений документ, що підтверджує походження товарів, на проведення перевірки цього документа в таких випадках: (а) якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності документа; (b) якщо наявні достатні підстави для того, щоб сумніватися у вірогідності даних, наведених у зазначеному документі; (с) для проведення вибіркової перевірки. Стосовно запитів щодо проведення перевірки цей же Розділ містить стандартне правило 6, за яким будь-яка компетентна державна організація, яка одержала запит щодо проведення перевірки від Договірної сторони, що зобов`язалася дотримуватися положень цього Розділу, повинна дати відповідь на цей запит після самостійного проведення необхідних перевірок або після проведення необхідних перевірок іншими державними адміністративними організаціями або органами, наділеними відповідними повноваженнями. Отже, митний орган обґрунтовано керувався тим, що порядок направлення запитів до уповноважених органів, проведення перевірок документів та надання відповідей визначено саме положеннями міжнародного договору, якими не передбачено здійснення подальшої легалізації відповідей на території країн-учасниць та додаткового встановлення чинності документів. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що на спірні відносини не розповсюджуються, зокрема, частина перша статті 495 МК України, оскільки така стосується доказів у справах про порушення митних правил, а також стаття 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» щодо легалізації у спосіб, встановлений законодавством України, документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі. Суд звертає увагу, що Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок. При цьому зазначений Закон жодним чином не визначає та не регулює повноважень митниці при здійсненні перевірки достовірності задекларованої під час переміщення товарів, країни походження таких товарів. Як вже було зазначено вище порядок направлення запитів та підстави їх направлення визначено МК України та, зокрема, Міжнародною угодою до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), і наведені документи не передбачають подальшої легалізації документів (відповідей) на території країн-учасниць та додаткового встановлення чинності документів. Отже, помилковими є доводи позивача, які були підтримані судом першої інстанції, що інформація, яка міститься в листі Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-202, повинна бути легалізована у спосіб передбачений чинним законодавством України (стаття 13 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Стосовно доводів позивача, що сертифікати про походження імпортованих товарів можуть бути сприйняті, як єдина та безумовна підстава для висновку про непідтвердження походження товару з заявленої країни, оскільки позивач під час митного оформлення товарів за митними деклараціями подавались документи, кожен з яких є автономним підтвердженням того, що товар виготовлений в Малайзії - сертифікат про походження та декларація про походження товару (інвойси), а також контракти з додатками, які, як стверджує позивач, не були враховані судом апеляційної інстанції, Суд зазначає наступне. Згідно висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 01.03.2021 у справі №240/7093/19, від 11.04.2022 у справі № 260/2805/20, на які позивач посилається і в касаційній скарзі, алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 43 МК України, колегія суддів дійшла висновку, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару. З рахування наведеного, колегія суддів не приймає до уваги наведені вище доводи позивача. Відносно доводів Товариства, що при визначенні чи є товар «демпінговим», необхідно встановити одночасну наявність трьох умов: 1) походження товару з Китайської Народної Республіки; 2) відповідність опису; 3) відповідність коду згідно з УКТ ЗЕД. При цьому обов`язковою умовою для застосування антидемпінгового мита відповідно до вказаного відповідачем Рішення є підтверджене походження товару з КНР. Враховуючи, що антидемпінгові заходи, передбачені рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-465/2020/4411-03, застосовуються виключно до товарів походженням з КНР, а походження спірного товару було підтверджено як малайзійське, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування антидемпінгового мита до цього товару. Колегія суддів зазначає, що згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 імпорт на митну територію України товару, що є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та у разі неможливості визначення його походження, здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою - 67,40 %. Тобто зазначеним рішенням передбачено, що імпорт товару, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, та у разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою. При цьому рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі не передбачає необхідності встановлення походження товару саме з Китайської Народної Республіки, тобто якщо відсутні докази походження товару з іншої, аніж Китайської Народної Республіки держави, вважається, що такий походить саме з Китайської Народної Республіки, та відповідно підпадає під рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 щодо застосування остаточних антидемпінгових заходів. Що стосується доводів касаційної скарги про незастосування судом апеляційної інстанції преюдиційності обставин, встановлених у справах про адміністративне правопорушення (№461/6354/24, № 461/6408/24, № 203/4017/24, № 203/4013/24) слід зазначити наступне. Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України). Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина сьома статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України). Тобто постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, а правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Отже суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, що спірним у цій справі є правомірність податкових повідомлень-рішень, тоді як позивач фактично посилається на висновки судів у справах про порушення митних правил, якими встановлена відсутність складу адміністративного правопорушення в діях посадової особи ТОВ «ТПК ГАММА». Суд зазначає, що правова оцінка (висновки) у наведених вище справах про порушення митних правил за приписами частини сьомої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є обов`язковими для суду при розгляді цієї справи. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

12. Наведене вище у сукупності дає підстави вважати, що судом апеляційної інстанції повно та всебічно встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів сторін. Доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

13. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК ГАММА» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 слід залишити без задоволення.

14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України). Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК ГАММА» залишити без задоволення. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №160/29245/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова