Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 279/5952/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 279/5952/25 Головуючий у 1-й інстанції: Пацко О.О. Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М. 13 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про повернення виконавчого документа стягувачу, В С Т А Н О В И В : І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог. 1.1 Позивач звернувся до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання бездіяльності протиправною, в обґрунтування якого зазначає, що відповідач протиправно виніс постанову від 22.09.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. 2.1 Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.05.2015 по справі №279/12603/14-а «Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісячно за період з 21.05.2014 р. по 02.08.2014 р., із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 р.» з урахуванням проведених виплат». Рішення суду набрало законної сили 17.11.2015 р. 2.2 06.02.2020 виконавчий лист направлено до Відділу примусового виконання рішень. 2.3 Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.02.2025 по справі №279/12603/14-а 6-а/2792/25 «Змінено спосіб виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.05.2015р. по справі № 279/12603/14-а в частині "Зобов`язано Управлінні праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісячно за період з 21.05.2014р. по 02.08.2014р., із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014р.» з урахуванням проведених виплат» на "Стягнути з Управлінні праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирській області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 1173грн. 62коп.». 2.4 Після цієї Ухвали старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 22.09.2025 приймає Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. 2.5 Оскільки станом на сьогодні рішення не виконане, позивач вважає такі дії старшого державного виконавця та саму постанову вважає протиправними.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 3.1 Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 жовтня 2025 року, позов задоволено частково. 3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність постанови відповідача та скасував, зобов`язавши відповідача відновити виконавче провадження.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзивів. 4.1 Відповідач просить скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 4.2 Підставами для апеляційного оскарження рішення суду позивач вказує порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідно до ст. 4-1 Закону № 1404-VIII та Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів з бюджетних установ, яким є Управління праці та соціального захисту, виконуються не органами державної виконавчої служби в загальному порядку, а через Казначейство. Органи ДВС у таких випадках повертають виконавчий документ стягувачу з роз`ясненням про необхідність звернення до Казначейства. 4.3 Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу. ІІ.

Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків. 1.1 Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон України № 1404-VIII). 1.2 Предметом оскарження в цій справі є постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.09.2025 у виконавчому провадженні №75737812 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України № 1404-VIII. Згідно з вказаною нормою права виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. 1.3 При прийнятті оскаржуваної постанови державний виконавець врахував, що ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.02.2025р. по справі №279/12603/14-а 6-а/2792/25 «Змінено спосіб виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.05.2015р. по справі № 279/12603/14-а в частині "Зобов"язано Управлінні праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісячно за період з 21.05.2014р. по 02.08.2014р., із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014р.» з урахуванням проведених виплат» на "Стягнути з Управлінні праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирській області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 1173грн. 62коп.». При цьому відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону України № 1404-VIII та ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Отже, наявна встановлена Законом заборона щодо стягнення коштів державним виконавцем з державного органу, державного та місцевих бюджетів або державних установ. 1.4 Так, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. 1.5 Нормами статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. 1.6 Аналіз вищенаведених норм вказує, що списання коштів з рахунків державного органу здійснюється в разі виконання рішень суду про стягнення коштів та здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень. Державна виконавча служба не наділена повноваженнями на списання коштів з рахунків державного органу, більш того таке списання може бути здійснено лише в разі виконання судового рішення про стягнення коштів. 1.7 Таким чином, Закон України № 1404-VIII та Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає єдиний виключний порядок виконання рішення про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган та не наділяють державного виконавця повноваженнями щодо виконання таких рішень. 1.8 Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 1.9 Застосовуючи вказані положення Основного Закону України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.02.2020 у справі № 9901/513/19 виснувала, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально - дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом». 1.10 Тобто, державний виконавець зобов`язаний діяти виключно у тих межах, які окреслені законодавцем, та не має права відступати від правового регулювання, запровадженого законодавцем у певній сфері суспільних відносин, зокрема, виходити за межі наданих їй повноважень, або здійснювати їх реалізацію у спосіб, який законом не передбачений. 1.11 На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності прийняття старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постанови від 22.09.2025 про повернення позивачу виконавчого документу, як стягувачу, у виконавчому провадженні № 75737812 на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України № 1404-VIII. При цьому суд наголошує, що ухвала Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.02.2025 по справі №279/12603/14-а, якою задоволено заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення та змінено спосіб та порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з Управлінні праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирській області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 1173 грн. 62 коп., позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалась, тобто вказана ухвала наразі є чинною та підлягає виконанню. 1.12 Колегія суддів зазначає, що вимоги ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» стосуються саме особливостей виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, а не виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Тобто вимоги ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» щодо обов`язку виконавця передати оригінал виконавчого документа до відповідного тероргану системи Державної казначейської служби України, а не повертати оригінал виконавчого документа стягувачеві, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. 1.13 Отже, для виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.05.2015 по справі №279/12603/14-а про стягнення коштів з Управлінні праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирській області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 1173 грн. 62 коп., позивач у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», повинен звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів із заявою про його виконання, надавши документи, визначені Порядком № 845.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги 2.1 Доводи апеляційної скарги є слушними та підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи, що є підставою для скасування судового рішення. 2.2 Суд першої інстанції при вирішенні даного спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та в результаті порушення норм матеріального права, дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог. 2.3 Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) задовольнити повністю. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 жовтня 2025 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.