LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/4024/22

від 13.07.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 по справі № 520/4024/22 - залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2026 р. Справа № 520/4024/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.05.26 по справі № 520/4024/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача із заявою про зміну способу або порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 року по справі №520/4024/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 49739,48 грн. В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 року по справі № 520/19955/21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі нової довідки від 09.09.2021 року № 496 про розмір грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії в розмірі 148 927.55 грн та внесено до Реєстру судових рішень. Отже, вказана сума позивачу не виплачена. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 заяву про зміну способу або порядку виконання рішення залишено без задоволення. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року по справі № 520/4024/22 та прийняти нову постанову, якою змінити спосіб і порядок виконання рішення, із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 листопада 2021 року № ФХ 127006 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 49739,48 грн. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання до суду заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в розмірі 798,72 грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 2662,40 грн., всього 3461,12 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на висновки Верховного Суду у постанові від 25.02.2026 по справі №240/7108/21, де суд зазначив, що пдання особою, на користь якої ухвалено судове рішення, заяви в порядку статті 378 КАС України про встановлення чи зміну способу виконання судового рішення спрямоване на забезпечення належного виконання судового рішення, а оскарження ухвали суду за наслідками розгляду такої заяви - на запобігання негативним наслідкам судової помилки, якщо така мала або могла мати місце під час розгляду зазначеної заяви. Виконання судового рішення є умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист. Визначена статтею 378 КАС України процедура зміни способу і порядку виконання рішення суду спрямована на забезпечення обов`язкового виконання судового рішення, ухваленого на користь особи, задля реального захисту та поновлення її прав, свобод, інтересів, що зазнали порушення, без гарантування яких неможливо забезпечити право кожного на судовий захист. Відповідно, можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатом розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення, без будь-яких несправедливих обмежень та надмірних перешкод є запорукою реального та своєчасного виконання судового рішення та сприяє підвищенню довіри до судової влади. Посилався на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі №620/303/23, від 16.06.2025 по справі №580/10777/23, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі №380/1492/23, П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі №420/16279/23. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.11.2021 року № ФХ127006 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 листопада 2021 року № ФХ 127006 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 по справі № 520/4024/22 залишено без змін. Зазначене рішення суду набрало законної сили 11.05.2023 року. На виконання вищезазначеного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 листопада 2021 року № ФХ 127006 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника. За результатом перерахунку на момент виконання рішення суду загальна сума доплати за період з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку склала 50301,53 грн. У жовтні - грудні 2025 року позивачу перераховано по 187,35 грн в рахунок погашення нарахованої доплати по справі №520/4024/22. Таким чином, невиплаченою залишається нарахована відкладена заборгованість у розмірі 49739,48 грн. Вважаючи, що наявні правові підстави для зміни способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 по справі № 520/4024/22, позивач подав до суду відповідну заяву. Залишаючи без задоволення заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 02.02.2023 по справі № 520/4024/22, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ в Харківській області на виконання рішення суду від 02.02.2023 року по даній справі здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 листопада 2021 року № ФХ 127006 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника. Зобов`язань, щодо виплати різниці в пенсії за період з 01.04.2019 по день проведення перерахунку рішення суду від 02.02.2023 року не містить, вказане питання не було предметом судового розгляду. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 29-1 Конституції України, а також ст.ст. 14 та 370 КАС України. Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення. Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21. Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №

845. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI, що діє з 19.12.2024). Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника". Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Судовим розглядом встановлено, що рішенням рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснити перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.11.2021 року № ФХ127006 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 листопада 2021 року № ФХ 127006 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 по справі № 520/4024/22 залишено без змін. Зазначене рішення суду набрало законної сили 11.05.2023 року. Тобто, резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 по справі № 520/4024/22 має зобов`язальний характер лише щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 . В свою чергу, судом при ухваленні рішення суду від 02.02.2023 по справі № 520/4024/22 не було зобов`язано відповідача вчинити дії щодо виплати перерахованої пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки від 29 листопада 2021 року № ФХ 127006 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 . Як вбачається з мотивувальної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 по справі № 520/4024/22, відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції визнав їх передчасними, спрямованими на майбутнє, отже такими, що задоволенню не підлягають, оскільки обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, наразі спір з приводу вказаних обставин відсутній. Колегія суддів зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 по справі № 520/4024/22 набрало законної сили: 11.05.2023. Позивачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 по справі № 520/4024/22 в частині відмови в задоволенні позову, не оскаржувалось. На виконання вищезазначеного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії за період жовтень 2021 року - серпень 2023 року та нарахована сума на доплату за попередній період у розмірі 50301,53 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №2001030905. Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 по справі № 520/4024/22 виконано відповідачем у повному обсязі. Колегія суддів зазначає, що в розумінні положень частини 3 статті 378 КАС України самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є саме невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили. Проте, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 по справі № 520/4024/22 виконане, що підтверджується вищезазначеним розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №2001030905. Проведений пенсійним органом перерахунок пенсії в частині його розміру, позивач не оспорює. У своїй заяві позивач просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду у справі № 520/4024/22 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 листопада 2021 року № ФХ 127006 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 49739,48 грн. Разом з тим, рішенням суду не покладено на Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області обов`язку щодо виплати заборгованості з пенсії, а тому і відсутні підстави для зміни способу і порядку виконання наведеного рішення. В свою чергу, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити заборгованість з недоплаченої пенсії є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються ним при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку заявник просить змінити не спосіб і порядок виконання рішення суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити позовну вимогу про виплату перерахованої пенсії, в задоволенні якої судом було відмовлено. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення таких аргументів. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу у справі слід залишити без змін. Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 по справі № 520/4024/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»