Постанова Київський апеляційний суд № 756/19068/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 липня 2026 рокум. Київ Унікальний номер справи № 756/19068/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10726/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Шевчук А.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в : У листопаді 2025 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Щербань В.С. звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1400-4292 від 26.05.2024 року у розмірі 95 236,98 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.(а.с. 1-8). На обґрунтування позову зазначала, що 26.05.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1400-4292. Зазначений кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С9007 для підписання кредитного договору № 1400-4292 від 26.05.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Вказувала, що відповідно до умов вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 грн., строк кредитування 300 днів, комісія за видачу кредиту - 15 % від суми кредиту, базовий період - 14 днів, знижена % ставка 1,20 % в день, стандартна % ставка 1,50 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1400-4292 від 26.05.2024 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором. Чим відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано. Проте, в подальшому, відповідач порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Відтак, станом на 13.10.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 106 556,98 грн., з яких: 20 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 84 960 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 1 596,98 грн. - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме частково списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 11 320 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 95 236,98 грн. (а.с. 1-8). Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1400-4292 від 26 травня 2024 року у розмірі 20 000, 00 грн та судовий збір у розмірі 508, 71 грн. У задоволенні решти вимог - відмовлено (а.с. 70-73). Не погодившись з рішенням районного суду, 17 квітня 2026 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Лазарєва М.С. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача (а.с. 74-81). На обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» оскаржуване рішення є таким що прийнято з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального права. У кредитному договорі №1400-4292 від 26.05.2024 р. сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів та строку кредитування і ОСОБА_1 погодився з такими умовами, шляхом електронного підпису договору одноразовим ідентифікатором С9007. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» доповнено статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування», а саме частинами 4, 5 та 6 якими введено денну процентну ставку. Звертала увагу, що вищезазначений Закон України набрав чинності 24.12.2023 р. Денна процентна ставка - це розрахунковий показник, що обчислюється відповідно до законодавчо визначеної формули, а саме ч. 4 ст. 8 ЗУ "Про споживче кредитування", яка дозволяє оцінити загальні витрати споживача за кредитом у прив`язці до строку його дії: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)Д Х 100%, деДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту;t - строк кредитування у днях. Отже, поняття "денна процентна ставка" та "процентна ставка, встановлена договором, яка нараховується на залишок неповерненої суми кредиту", мають різну правову природу та зміст, і не повинні ототожнюватися. Відповідно до ч. 3 статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» денна процентна ставка є репрезентативним показником для обрахунку витрат споживача і базується на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки належним чином на умовах та у строки, визначені в Договорі, процентна ставка, яка встановлена договором та нараховується на залишок не поверненої суми це ж конкретна умова договору, яка регулює порядок фактичного нарахування процентів на суму кредиту за кожен день користування кредитними коштами Таким чином, денна процентна ставка є розрахунковим показником, який враховує сукупність витрат споживача за весь строк користування кредитом, і не є окремим нарахуванням, яке здійснюється щоденно. За договорами про споживчий кредит, денна процентна ставка повинна розраховується саме на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених на дату укладання такого договору. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» розділу 4 Прикінцевих та перехідних положень, частини 17 «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулюванняринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Виходячи з цієї норми законодавчо встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:протягом перших 120 днів - 2,5% (з 24.12.2023 по 22.04.2024 р. включно), протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 по 20.08.2024 р. включно), тобто лише з 21.08.2024 р. максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» не може перевищувати 1%. Так, відповідно до п.4.12. Кредитного договору №1400-4292 денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 1,388 процентів. Пунктом 4.15. Договору розраховано денну відсоткову ставку у відповідності до вищезазначеної формули, яка передбачена ЗУ «Про споживче кредитування», а саме: Денна процентна ставка 1,388 процентів = (ЗВСК: 83 280.88 грн./ЗРК:20000.00 грн.)/300 днів х 100% Отже, денна процентна ставка передбачена пунктами 4.12. та 4.15 Договору, відповідає вимогам чинного законодавства та не перевищує встановлених законодавчих обмежень на момент укладення договору. При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносились зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчими кредитом та загального розміру кредиту). Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що Позивачем дотримано всіх вимог чинного законодавства та не допущено порушень до Відповідача, а саме денна процентна ставка не перевищувала встановленого законодавством обмежень на момент укладення договору. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо нікчемності умов договору, починаючи з 24 грудня 2023 року, оскільки позивачем, у порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», було нараховано проценти за користування кредитом у розмірі, що перевищує встановлене законом обмеження. Позивач не нараховував Відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф, неустойку або інших платежів за неналежне виконання умов Кредитного договору, а нарахування комісії за видачу кредиту відбувалось одноразово, та не застосовувалась як санкція до Відповідача за невиконання зобов`язань. Позивач законно нарахував проценти за користування кредитом (згідно п. 4.6. та 10.2. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.9. кредитного договору (а.с. 74-81). Відзив на апеляційну скаргу не надходив. При цьому, судом апеляційної інстанції було забезпечено право відповідача ОСОБА_1 подати відзив (заперечення) проти апеляційної скарги та (або) докази на спростування заявлених позовних вимог, направивши відповідні поштові повідомлення 12 травня 2026 року, 11 червня 2026 року і 02 липня 2026 року, проте вони повернулися без вручення із відповідними відмітками працівника пошти (а.с. 106-114). У справі GORYACHYY v. Ukraine (№ 43925/18 рішення в цій справі ухвалене Комітетом 24 лютого 2022 року, оприлюднене 15 вересня 2022 року та є остаточним), ЄСПЛ зауважив, що згідно з національним законодавством апеляційний суд мав обов`язок повідомити заявника про майбутню апеляцію та запропонувати йому викласти свої доводи. На відміну від багатьох інших справ, розглянутих ЄСПЛ, де у відповідних матеріалах не було доказів того, що належна кореспонденція була надіслана заявникам (див., наприклад, «Стрижак проти України», №72269/01, § 39, 8 листопада 2005 року; Hudakova and Others v. Slovakia, №23083/05, §§ 30-32, 27 квітня 2010 року; і Лазаренко та інші, згадане вище, §§ 36 і 43), у цій справі докази, надані сторонами, показали, що 4 квітня 2016 року апеляційний суд справді надіслав заявнику рекомендованим листом повідомлення про апеляційну скаргу відповідача. Отже, виявляється, що національний суд належним чином дотримався вимоги, встановленої національним процесуальним законодавством. ЄСПЛ також зазначив, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи (див., наприклад, згадане вище рішення у справі Лазаренко та інші, § 37, і, у контексті статті 8 Конвенції, Foley v. the United Kingdom (dec.), №39197/98, вересня 2001 року). Інакше кажучи, органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви заявника про те, що його права за пунктом 1 статті 6 Конвенції були порушені (див. Yeremeyev v. Ukraine, (dec.) [Committee], №64766/12, §§ 31 і 32, 26 березня року, та Sydorenko v. Ukraine (dec.) [Committee], №73193/12, § 32, 18 лютого 2021 року). За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне. З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 26.05.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1400-4292 у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) АС9007 (а.с. 12-21). За пунктом 2.1., 2.2. договору кредитодавець відкрив невідновлювану кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Згідно з пунктом 2.3. договору, для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту протягом перших 140 днів з дати отримання кредиту (більш детально див. п. 5.6 договору) ануїтентними платежами згідно зазначеного розрахунку. Відповідно до пункту 3.1. договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». За пунктом 3.2. договору, для укладання цього договору, у порядку встановленому Правилами, Позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua/ усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, Позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення даного договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних. Згідно з пунктом 3.3. договору при поданні інформації відповідно до п. 3.2. Договору Позичальником вперше, відбувається реєстрація Позичальника на веб-сайті Кредитодавця та формується Позичальнику його особистий розділ на веб-сайті Кредитодавця (Особистий Кабінет). Доступ до Особистого Кабінету здійснюється Позичальником після авторизації шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в sms-повідомленні або надається шляхом дзвінку на номер телефону, який вказаний Позичальником відповідно до п. 3.2. на веб-сайті Кредитодавця, і який має юридичне значення ідентифікації Позичальника в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 3.8. договору, у разі погодження із запропонованими Кредитодавцем умовами Договору, Позичальник надає Кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції Кредитодавця (акцепт) шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в sms-повідомленні або надається шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий Позичальником, що вважається підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Накладення Позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатору здійснюється шляхом введення отриманого одноразового паролю у відповідне поле форми на веб-сайті Кредитодавця. Відповідно до пункту 3.9. договору безпосередньо після отримання акцепту від Позичальника, що є укладенням Договору відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», Кредитодавець накладає на Договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфіковану електронну печатку Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Безпосередньо після цього Кредитодавець направляє Позичальнику підтвердження вчинення (укладення) Договору у формі електронного документа та примірник Договору з додатками до нього у вигляді електронного документа, що містить кваліфіковану електронну печатку Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані електронні документи направляються в Особистий кабінет Позичальника та на електронну адресу Позичальника, вказану ним у порядку, встановленому п. 3.2. Договору. За пунктом 3.10. договору, укладаючи Договір, Кредитодавець та Позичальник визнають усі документи (в тому числі Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил. У пункті 3.11. договору сторони узгодили, що Кредитодавець надсилає (повторно надсилає) Позичальнику підписаний Договір у Особистий Кабінет Позичальника та на його електронну адресу gagiyan@i.ua. У відповідності до пункту 4.1. договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту: 20 000 грн. Дата надання/видачі Кредиту: 26.05.2024 року. За пунктом 4.3. договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Зниженою процентною ставкою. Надані клієнту в межах програм лояльності Знижена ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за Зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2 цього договору. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачу кредиту, якщо п. 4.7 цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). За пунктом 4.4. договору базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору. Пунктом 4.5. договору передбачено, що сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) Позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені графіком платежів дати, які є останніми днями відповідних базових періодів. Отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в якості сплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту за загальним правилом в останній день кожного базового періоду згідно графіку платежів. У випадку сплати позичальником прострочених процентів за користування кредитом та простроченої комісії за видачу кредиту отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок кредитодавця. Позичальник підписанням цього договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процента ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою) (п. 4.6. договору). Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0 %, вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою) (п. 4.7. договору). Строк кредитування, тобто строк на який налається кредит позичальнику - 300 днів календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту - 21.03.2025 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування (п. 4.9. договору). Згідно з пунктом 9.2. цим Позичальник підтверджує, що: - Інформація (дані, документи, відомості) Особистого кабінету є його контактними даними, які були зазначені ним під час укладення Договору та які дають можливість Позичальнику отримувати інформацію та повідомлення від Кредитодавця, копіювати, завантажувати таку інформацію та/або документи на свій персональний комп`ютер або інший пристрій, створювати копії документів (в т.ч. паперові). - обирає наступні засоби зв`язку: телефонний (інформування за номерами телефонів будь-якими каналами зв`язку в тому числі сучасні сервіси передачі даних (Viber, WhatsApp, Telegram, тощо); електронний (з використанням адреси електронної пошти та/або Особистого кабінету), поштовий (за місцем проживання/перебування/реєстрації), усі зазначені засоби зв`язку є рівноцінними та не визначаються Позичальником як пріоритетні, Кредитодавець, із обраних Позичальником засобів зв`язку, самостійно визначає засіб(и) зв`язку для взаємодії/інформування Позичальника, використовуючи як один із них так і всі разом (телефонний та електронний). При цьому Кредитодавець дотримується обмежень щодо взаємодії із Позичальниками, які визначені ст.25 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому, Кредитодавець має право використовувати й інші засоби зв`язку із Позичальником у разі якщо: 1) взаємодія не відбулася протягом двох робочих днів із дня першої спроби зв`язатися із Позичальником через такий засіб зв`язку; або 2) номер телефону та інші дані, надані Позичальником і які використовуються для взаємодії за допомогою такого засобу зв`язку, не є дійсними; або 3) немає підтвердження відправлення текстових, голосових та інших повідомлень через обрані Позичальником засоби зв`язку або їх отримання Позичальником. При цьому, у разі якщо Кредитодавець не може здійснити взаємодію із представником Позичальника на вищезазначених підставах, Кредитодавець має право відновити взаємодію за контактними даними Позичальника. - надав згоду Кредитодавцю здійснювати доставку Позичальнику у письмовій формі розрахунку заборгованості за Кредитом та пам`ятки про можливі способи погашення заборгованості за допомогою кур`єра або представника Кредитодавця за місцем реєстрації/проживання/тимчасового перебування Позичальника та погоджується, що доставка зазначеним способом Позичальнику у письмовій формі розрахунку заборгованості за Кредитом та пам`ятки про можливі способи погашення заборгованості не є взаємодією в розумінні статті 25 Закону України «Про споживче кредитування». - субота не є його вихідним днем. У випадку зміни цієї обставини позичальник зобов`язується негайно повідомити про це кредитодавця шляхом надання відповідних підтверджуючих документів (довідку з місця роботи позичальника та документ, що підтверджує факт працевлаштування позичальника, посвідчений повноважною особою роботодавця). Договір про відкриття кредитної лінії № 1400-4292 від 26.05.2024 року підписано відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «С9007» відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.20). До договору про відкриття кредитної лінії № 1400-4292 від 26.05.2024 року позивачем долучено Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с. 22-34). Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1400-4292 від 26.05.2024 року, з якої вбачається, що відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 20000 грн (а.с. 36) та квитанцією LIQPAY (а.с. 35). Відтак, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредит у розмірі 20 000 грн, відповідно до умов кредитного договору. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1400-4292 від 26.05.2024 року заборгованість відповідача становить суму у розмірі 105 556,98 грн., яка складається з 20 000 грн простроченої заборгованості за кредитом, 84 960 грн. простроченої заборгованість за нарахованими процентами, 1596,98 грн. - простроченої заборгованості за комісією (а.с. 37-43). Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме частково списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 11 320 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 95 236,98 грн. Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За приписами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до пункту 1 частини другої ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четвертої статті 11 Закону). Згідно із частиною шостою статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Так, з матеріалів справи вбачається, що 26.05.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1400-4292 (а.с. 12-21) у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором, згідно з Законом України «Про електронну комерцію». Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника ОСОБА_1 відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) С9007 (а.с. 20). Враховуючи викладене, відповідач уклав із ТОВ «Укр Кредит Фінанс» електронний договір та підписав його у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором С9007), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1400-4292 від 26.05.2024 року, з якої вбачається, що відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 20000 грн (а.с. 36) та квитанцією LIQPAY (а.с. 35). Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою у повному розмірі не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За пунктом 4.3. договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Зниженою процентною ставкою. Надані клієнту в межах програм лояльності Знижена ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за Зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2 цього договору. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачу кредиту, якщо п. 4.7 цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). За пунктом 4.4. договору базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору. Пунктом 4.5. договору передбачено, що сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) Позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені графіком платежів дати, які є останніми днями відповідних базових періодів. Отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в якості сплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту за загальним правилом в останній день кожного базового періоду згідно графіку платежів. У випадку сплати позичальником прострочених процентів за користування кредитом та простроченої комісії за видачу кредиту отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок кредитодавця. Позичальник підписанням цього договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процента ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою) (п. 4.6. договору). Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0 %, вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою) (п. 4.7. договору). Строк кредитування, тобто строк на який налається кредит позичальнику - 300 днів календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту - 21.03.2025 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування (п. 4.9. договору). Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, відповідач не скористався своїм правом як споживача на відмову від надання йому кредиту без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення. Велика Палата Верховного Суду зазначила у своїй постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, що відповідно до частини першої ст. 1048 та частини першої ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Аналізуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1400-4292 від 26.05.2024 року, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем з 26.05.2024 по 22.06.2024 включно нараховувались відсотки за зниженою процентною ставкою у розмірі 1,20 %, з 23.06.2024 по 21.03.2025 року відсотки нараховувались за стандартною процентною ставкою 1,50 % та розмір заборгованості становив 20000 грн. - тіло кредиту, 84960 грн - прострочені відсотки. Разом з тим, після закінчення строку дії договору - 21.03.2025 року, відсотки позивачем не нараховувались (а.с. 37-43). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у кредитних договорах, укладених після 24 грудня 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, у разі перевищення, пункт договору про нарахування таких відсотків є нікчемним. Відносно кредитного договору від 26.05.2024 року №1400-4292, укладеного між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 , суд стягнув з відповідача суму заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 20 000,00 грн., та відмовив у стягненні відсотків, які розраховані за ставкою більшою ніж 1 % в день, оскільки суд вважав пункт договору про нарахування таких відсотків нікчемним, при цьому позивачем не надано розрахунку заборгованості з врахуванням максимального розміру денної процентної ставки 1 %. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Даним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування». Зокрема, ст.8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Пунктом 17 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1%, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті. Оскільки договір № 1400-4292 був укладений 26.05.2024 року, тобто після набрання чинності Законом від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1%. При цьому, положення ч. 5 ст. 8 Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування», внесені згідно із Законом України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, не вказують на недійсність або нікчемність умов договору про надання споживчого кредиту, яким передбачаються умови про нарахування кредитором процентів за користування кредитом в розмірі, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки (1%). Вказаною нормою установлено обмеження щодо розміру процентів за користування кредитом, який може нараховуватися кредитором за договором про споживчий кредит, з метою захисту прав споживача від надмірного фінансового навантаження. Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка (далі - ДПС) розраховується у процентах за формулою, що наведена у частині четвертій статті 8 Закону, а саме: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t *100%, де: ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Отже, для цілей обчислення ДПС, як і для цілей обчислення реальної річної процентної ставки, визначаються загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини першої статті 1 Закону). Таким чином законодавець прямо вказує на необхідність розрахунку ДПС саме в залежності від розміру наданого тіла кредиту, при чому включає в це процентне значення не тільки відсотки за користування кредитними коштами, але й комісії та інші платежі. У той час «процентна ставка у день», яку кредитодавці часто зазначають у своїх договорах означає який відсоток від конкретно несплаченого тіла кредиту має нараховуватись відповідачу у якості відсотків за користування кредитними коштами у певний день/період. Фактично законодавець зазначає, що денна процентна ставка це всі загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, які виражаються у відсотках від наданого тіла кредиту, і вводить законодавчі обмеження на розмір цього проценту, тобто вводить обмеження на суму яку позичальник має сплачувати щодня за користування кредитними коштами, у прямій залежності від тіла наданого йому кредиту. Беручи до уваги формулу розрахунку денної процентної ставки (ДПС) наведену у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», колегія суддів приходить до висновку, що застосований позивачем розмір стандартної та зниженої процентної ставки для розрахунку процентів по кредиту не перевищує максимальний розмір (1%) денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Разом з тим, колегія суддів враховує, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами та комісією. Відтак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також враховуючи, що нараховані суми заборгованості позивачем здійснено відповідно до умов договору, що знайшло своє підтвердження у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками у повному обсязі. Отже, судове рішення районного суду з підстав, передбачених ст. 376 ЦПК України, необхідно скасувати із ухваленням нового судового рішення по суті заявлених позовних вимог про задоволення позову в повному обсязі. Щодо судових витрат. Згідно з частиною тринадцятою ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За змістом частини першої ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи оскаржуване рішення дійшов висновку про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають перерозподілу. На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід стягнути 2 422, 40 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3 633, 60 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року - скасувати та ухвалити нове. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ - 38548598) заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1400-4292 був укладений 26.05.2024 року у загальному розмірі 95 236,98 грн., з яких: 20 000 грн. - заборгованість за кредитом, 75236,98 грн. - заборгованість за нарахованими процентами. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ - 38548598) 2 422, 40 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3 633, 60 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець Є.П. Євграфова В.В. Саліхов