Постанова Київський апеляційний суд № 760/33532/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 липня 2026 року м. Київ апеляційне провадження № 33/824/2999/2026 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П., при секретарі Мудрак Р. Р., за участю представника митниці - Герасименко Т. В., захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Корольової С. В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці на постанову Солом`янського районного суду міста Києва в складі судді Коробенка С. В. від 20 березня 2026 року у справі № 760/33532/25 Солом`янського районного суду міста Києва про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), адреса: АДРЕСА_1 , У С Т А Н О В И В : Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 березня 2026 року провадження у справі про притягнення громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі Київська митниця просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою визнати громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення, відповідно до санкції цієї статті, а саме штраф від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил. Апелянт вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог статей 486, 489 МК України не з`ясував повною мірою всіх обставин справи та безпідставно дійшов висновку про відсутність у діях громадянина-іноземця складу правопорушення. В обґрунтування вимог апелянт вказує, що 13.06.2025 через Волинську митницю у складі консолідованого вантажу за декларацією Т1 та CMR № 007525203CN було ввезено міжнародне експрес-відправлення № 10001227972. Митний орган наголошує, що згідно з супровідною накладною відправником МЕВ виступала компанія «RAINBOW OCEAN INTL LIMITED» в особі ОСОБА_1, а одержувачем - ОСОБА_3 із вмістом «захисні чохли» у кількості 65 штук. Апелянт зазначає, що під час митного огляду 17.07.2025 було виявлено невідповідність, оскільки фактично у посилці знаходилися чохли для мобільних телефонів з написом «REDMI» у кількості 140 штук. Скаржник акцентує увагу на тому, що за результатами перевірки Житомирською митницею (лист від 19.09.2025 № 7.19-4/20/7/7666) встановлено факт непроживання ОСОБА_4 за заявленою адресою, а фактична мешканка ОСОБА_5 заперечила здійснення будь-яких замовлень. Митниця вважає, що відправник ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів із завідомо неправдивими відомостями про отримувача. Апелянт стверджує про наявність у діях іноземця прямого умислу, який підтверджується систематичним надсиланням великої кількості аналогічних посилок на вигадані або неповні адреси з метою штучного подрібнення комерційних партій товарів та уникнення оподаткування. Скаржник зазначає, що за правовою позицією Верховного Суду подання недостовірних відомостей є самостійною формою приховування, а відправник несе повну відповідальність за точність даних у митних і транспортних документах. Також митний орган вказує на алогічну поведінку відправника та реальних отримувачів, які протягом тривалого часу не заявляли жодних претензій щодо затримки товару та не надали суду підтверджень існування реальних замовлень. На підставі викладеного апелянт просить скасувати постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 20.03.2026 та ухвалити нове рішення про визнання ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 483 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу та конфіскації товарів на суму 25 086,00 грн відповідно до висновку СЛЕД. У запереченнях на апеляційну скаргу захисник особи, яка притягується до відповідальності, адвокат Корольова С. В., просить залишити скаргу митниці без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що доводи митного органу є безпідставними, побудованими на припущеннях та не містять жодних належних доказів винуватості громадянина ОСОБА_1. Сторона захисту наголошує, що посилання апелянта на акти Всесвітнього поштового союзу та Закон України «Про поштовий зв`язок» є неправомірним, оскільки вони регулюють виключно поштові послуги, тоді як у цьому випадку переміщувався вантаж міжнародного експрес-перевізника (МЕВ). Вказує, що згідно з нормами Митного кодексу України обов`язок оформлення міжнародного транспортного документа та подання відомостей покладено на експрес-перевізника, а не на закордонного продавця. Зауважує, що під час перетину кордону на Волинській митниці подані документи (Т1, CMR) взагалі не містили даних про кінцевих отримувачів посилок, тому твердження про надання неправдивих відомостей на кордоні є безпідставним. Захисник зазначає, що інформація про отримувачів надається самими покупцями під час реєстрації особистих кабінетів на електронних торговельних платформах, а продавець не має юридичного обов`язку перевіряти їхні паспортні чи адресні дані. Іноземний громадянин ОСОБА_1, як стверджує захист, не є платником мита за цими відправленнями відповідно до статей 276, 293 МК України, а тому не мав жодного мотиву чи мети для викривлення інформації. Сторона захисту звертає увагу, що відсутність особи за адресою доставки не свідчить про завідому неправдивість даних та не є порушенням, оскільки правила перевізника дозволяють використання псевдонімів інтернет-користувачів. Адвокат підкреслює, що звинувачення митниці базуються на усних словах мешканки квартири, особа якої навіть не була встановлена, а митні органи не направляли жодних запитів до Польщі чи компанії-продавця для з`ясування обставин. Захисник акцентує, що правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України вимагає обов`язкової наявності прямого умислу, який у цій справі повністю відсутній та не доведений митним органом «поза розумним сумнівом». Посилаючись на норми Конституції України та прецедентну практику ЄСПЛ щодо презумпції невинуватості, представник стверджує, що оскаржувана постанова суду є законною, обґрунтованою та скасуванню не підлягає. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник митниці підтримав апеляційну скаргу із викладених у ній підстав та доводів. Захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності, проти задоволення скарги заперечив, з підстав викладених у запереченнях на скаргу. Дослідивши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги та заперечень, заслухавши представника митниці та захисника, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Згідно з частиною п`ятою статті 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулює Митний кодекс України (далі - МК України). Частиною першою статті 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке є протиправними, винними (умисними або з необережності) діями чи бездіяльністю, що посягають на встановлений Кодексом порядок переміщення товарів через митний кордон України. Диспозицією частини першої статті 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, відправника та/або одержувача. Зі змісту вказаної норми випливає, що об`єктивною стороною правопорушення є активна поведінка особи, спрямована на переміщення товарів з приховуванням від митного контролю, а суб`єктивна сторона обов`язково передбачає наявність прямого умислу. З протоколу про порушення митних правил № 0890/UA100000/2025 від 19.09.2025 вбачається, що 13.06.2025 в зоні діяльності Волинської митниці (пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин») через митний кордон України на підставі митної декларації типу Т1 А № 25UA205020001087U1, товаротранспортної накладної CMR № 007525203CN від 12.06.2025 та карго-маніфесту № 071-54193156 від 12.06.2025, автомобільним транспортним засобом за р.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 було переміщено міжнародні експрес-відправлення, загальною вагою 5 133,8 кг у кількості 43 вантажних місць. У складі зазначеного вантажу переміщувалось експрес-відправлення за номером накладної № 10001227972. Після перетину митного кордону України міжнародні експрес-відправлення, в тому числі за № 10001227972, доставлено в зону діяльності Київської митниці до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Спеціалізований» (за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Білогородка, вул. Компресорна, 3) та розміщено на склад тимчасового зберігання ТОВ «НП Глобал». Згідно з даними, що зазначені у накладній № 10001227972, відправником міжнародного експрес-відправлення (далі - МЕВ) є компанія «RAINBOW OCEAN INTL LIMITED» в особі ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3), одержувачем - ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), адреса: АДРЕСА_2 . Вміст МЕВ - «Protective cover for phone white (Захисний чохол для телефону білого кольору)» в кількості 65 шт, торговельна марка не зазначена, вартістю 58,50 дол. США, що згідно курсу НБУ на дату переміщення становить 2 447,37 грн. 15.07.2025 до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Спеціалізований» Київської митниці експрес-перевізником ТОВ «НП Глобал» для здійснення митного контролю та митного оформлення МЕВ № 10001227972 подано додатковий реєстр № 25UA100300R00N26M2. За результатами застосування системи управління ризиками відносно товарів, що переміщуються у МЕВ № 10001227972, обрано форму митного контролю 214-1 - «Проведення огляду товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях з їх розкриттям». 17.07.2025 було проведено митний огляд МЕВ № 10001227972, за результатами якого встановлено, що у МЕВ фактично знаходиться товар - чохли для мобільних телефонів з написом REDMI, у кількості 140 одиниць, про що складений акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 17.07.2025. З метою отримання пояснень від одержувача товару, у зв`язку з відсутністю у накладній та додатковому реєстрі номеру телефону або адреси електронної пошти одержувача МЕВ, Київською митницею направлено відповідний запит до Житомирської митниці. За результатами виїзду співробітників Житомирської митниці за адресою: АДРЕСА_2, встановлено, що ОСОБА_3 за цією адресою не проживає та не проживала. За цією адресою мешкає громадянка ОСОБА_5 , яка в усній формі повідомила, що ОСОБА_3 їй не знайома, та що будь-яких посилок вона не замовляла, про що Житомирською митницею повідомлено листом від 19 вересня 2025 року № 7.19-4/20/7/7666. Відповідно до висновку СЛЕД Держмитслужби від 25.11.2025 № 1420003301-0544 загальна вартість тимчасово вилучених товарів у справі про ПМП № 0890/UA100000/2025 станом на 13.06.2025 (дата переміщення товарів через митний кордон України) становить 25 086,00 грн. Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП та пункту 1 частини першої статті 487-1 МК України за відсутністю в діях особи складу правопорушення, виходив із недоведеності вини та відсутності об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, оскільки фактичне переміщення консолідованого вантажу через митний кордон відбулося 13 червня 2025 року через пункт пропуску «Ягодин» Волинської митниці на підставі транзитної декларації Т1, міжнародної автомобільної накладної CMR та вантажного карго-маніфесту, де єдиним одержувачем було заявлено ТОВ «НП Глобал». Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Матеріалами справи підтверджено, що документи, надані під час фактичного перетину кордону, не містили неправдивих відомостей, тоді як додатковий реєстр міжнародних експрес-відправлень, у якому містилися дані щодо громадянки ОСОБА_4 , був сформований та поданий до Київської митниці лише 15 липня 2025 року - через місяць після перебування товару на митній території України. Системний аналіз пунктів 5 та 49 частини першої статті 4 МК України свідчить, що «пропуск через митний кордон» та «випуск товарів» є самостійними і послідовними етапами митного контролю, тому документи, що подаються внутрішній митниці для зміни митного режиму, не можуть ретроспективно вважатися підставою для пропуску вантажу. Крім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 6, та статті 293 МК України, обов`язок щодо збору, систематизації відомостей та декларування реєстру покладено виключно на вітчизняного експрес-перевізника, а не на іноземного постачальника. За таких обставин у діях громадянина ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона правопорушення, оскільки він не здійснювала подання додаткового реєстру № 25UA100300R00N26M2, а також суб`єктивна сторона, оскільки матеріали провадження не містять доказів обізнаності іноземного громадянина щодо змісту документів, які складалися українським оператором. Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а оскільки митним органом не надано належних доказів поза розумним сумнівом, постанова суду першої інстанції про закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП є законною та обґрунтованою. Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 20 березня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Є. П. Євграфова