Постанова 4818 № 641/3400/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 641/3400/24 Головуючий суддя І інстанції Чайка І. В. Провадження № 22-ц/818/3608/26 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б. суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю., за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Дениса Вікторовича на рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 06 березня 2026 року, у цивільній справі № 641/3400/24, за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, в с т а н о в и в: 24 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначити його опікуном ОСОБА_2 . Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є його тещею і проживає з ним однією сім`єю. Крім того, ОСОБА_2 є особою, яка потребує постійного догляду з числа постійно лежачих, за станом здоров`я не може працювати, не може орієнтуватися в простих життєвих ситуаціях, та повною мірою не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відповідно до виписки з історії хвороби ОСОБА_2 та медичних висновків, ОСОБА_2 встановлено діагноз: деменція, атеросклеротичний кардіосклероз та ін., остання потребує постійної сторонньої допомоги та не здатна до самообслуговування. Крім цього, ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності безстроково. Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 просить визнати ОСОБА_2 недієздатною. Крім цього, заявник просить призначити його опікуном ОСОБА_2 , оскільки інших осіб, які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_2 , немає. Чоловік ОСОБА_2 ОСОБА_4 помер, дочка ОСОБА_3 перебуває закордоном. Отже, ОСОБА_1 є єдиною особою, яка може здійснювати догляд за ОСОБА_2 , у зв`язку з чим просить визнати його опікуном останньої. Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 06 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа проживає за адресою: АДРЕСА_2 , недієздатною. В решті заяви відмовлено. До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відшкодовано Харківській Філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" за рахунок держави витрати на проведення судово-психіатричної експертизи в сумі 16 151 (шістнадцять тисяч сто п`ятдесят одну) грн. 24 коп. (отримувач платежу: ДУ ІСП МОЗУ; код отримувача: 04803492; розрахунковий рахунок: UA158201720313251005201007077; банк отримувача: ДКС України, м. Київ; призначення платежу: "Харківська філія, за експертизу ОСОБА_2 ". Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначено два роки з наступного дня після дня набрання рішенням суду законної сили. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук Денис Вікторович подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 та ухвалити у цій частині нове рішення про призначення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 02.03.2026 у справі № 641/3400/24 залишити без змін. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на докази, які підтверджують, що заявник фактично проживає з недієздатним та опікується ним, що його кандидатура відповідає вимогам, які ставляться до особи опікуна недієздатної особи, що він сам виявив бажання бути опікуном, нести за нього відповідальність. Заявляє, що суд неправильно застосував норми матеріального права, оскільки у заявника немає обов`язку доводити неможливість інших членів сім`ї здійснювати опіку над недієздатним. Суд помилково вважав, що ОСОБА_1 внаслідок того, що він є особою призовного віку не може бути призначений опікуном, оскільки це може бути підставою для подальшого отримання відстрочки чи звільнення з військової служби. Судом першої інстанції не було враховано вік ОСОБА_1 , та що він не отримав жодної повістки про призов на день розгляду справи, та не є особою, яка перебуває у розшуку. Окрім цього, чинним законодавством не передбачено жодних обмежень щодо призначення опікуном особи мобілізаційного віку, зокрема особи, якій на дату винесення рішення судом першої інстанції майже 59 років. Покликається на правові висновки, які були висловлені ВС у постанові від 24 вересня 2025 року у справі № 127/10853/24 про те, що висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а чинним законодавством не передбачено жодних обмежень щодо призначення опікуном особи мобілізаційного віку. Звертає увагу, що ОСОБА_1 є єдиною особою, яка надала згоду на призначення його опікуном ОСОБА_2 та який здійснює за нею догляд починаючи з 2018 року, у суду першої інстанції були наявні всі підстави для призначення його опікуном. Однак, внаслідок неповного з`ясування всіх обставин, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, судом першої інстанції винесено незаконне та необґрунтоване рішення. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду лише в частині відмовлених вимог, тому судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в іншій частині не переглядається. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду в оскаржуваній частині скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про призначення заявника опікуном, виходячи з наступного. Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що конституційний обов`язок боронити незалежність та територіальну цілісність України має перевагу над бажанням заявника призовного віку бути опікуном недієздатної особи за обставин існування інших членів сім`ї, які можуть бути опікунами. Подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатної ОСОБА_2 не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо неможливості дочки ОСОБА_3 бути її опікуном. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка (частини перша статті 41 ЦК України). Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України). Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статті 60 ЦК України). Інститут опіки та піклування має комплексний характер, він створений для захисту особистих немайнових і майнових прав повнолітніх осіб, що за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки, а також для піклування про створення їм необхідних побутових умов, здійснення за ними догляду, забезпечення їх виховання, навчання та розвитку, а у необхідних випадках і лікування. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України). У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Згідно зі статтею 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування. Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі. У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24). Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23, провадження № 61-6358св24, де також вказав, що законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з довідками від 03.10.2022 № 6328-7501334901 та № 6328-5002195684 від 30.09.2022, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_2 . З копії виписки з історії хвороби № 95314, виданої ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Сітенка НАМН України» ОСОБА_2 поставлено діагноз: чрезвертальний перелом лівої стегенної кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, а також атеросклеротичний кардіосклероз, синильна деменція. Зі змісту висновків лікарсько консультативної комісії від 01.08.2022 № 72/1 та № 325 від 30.05.2023, зроблених фахівцями Вовчанської центральної районної лікарні та Міської поліклініки № 21 вбачається, що ОСОБА_2 страждає на дисциркулярну енцефалопатію 3 ступеня. Крім цього, внаслідок чрезвертального перелому стегенної кістки, відсутності акту ходіння, ОСОБА_2 є нетранспортабельною, потребує постійного догляду безстроково з числа постійно лежачих. Відповідно до акту огляду МСЕК від 21.09.2023, ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності з 21.09.2023 безстроково. Чоловік ОСОБА_2 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Вовчанського районного управління юстиції Харківської області. У ОСОБА_2 є донька ОСОБА_3 (до шлюбу ОСОБА_5 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є відповідно онукою ОСОБА_2 . Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого Вільчанською селищною радою Вовчанського району Харківської області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 ». ОСОБА_9 , яка є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та відповідно онукою ОСОБА_2 , разом з дітьми на теперішній час мешкає закордоном, що підтверджується копіями паспортів з відміткою про перетин кордону, копіями дозволів на проживання у Норвегії на ім`я ОСОБА_9 та її дітей, а також копією трудового договору ОСОБА_9 . Відповідно до листа Державної прикордонної служби України від 20.08.2024 та копії закордонного паспорта ОСОБА_3 , остання перетинала кордон, зокрема, у 2023 році 1 раз з 19.10.2023 по 25.10.2023 (7 днів), у 2024 році 2 рази з 13.05.2024 по 30.05.2024 (18 днів) та з 25.11.2024 по 10.12.2024 (11 днів), а також у 2025 році 1 раз з 27.09.2025 по 10.10.2025 (14 днів). Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 762 від 03.12.2025 року встановлено, що ОСОБА_2 на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі судинної деменції, відповідно до свого психічного стану, нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Матеріали справи також містять подання голови адміністрації опікунської ради Ільєнко В.М. від 28.01.2026 про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , згідно якого опікунська рада адміністрації Слобідського району Харківської міської ради вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над його тещею ОСОБА_2 . Всупереч вказаній нормі ст. 263 ЦПК України суд першої інстанції не з`ясував, що у справі відсутні обґрунтовані доказами відомості про те, що заявник відповідно до визначених у вказаній нормі ст. 64 ЦК України критеріїв невзмозі виконувати обов`язки опікуна, та що висновки органу опіки та піклування щодо можливості покладення обов`язків на заявника є необґрунтованими, або що у справі є докази про те, що заявник призваний на військову службу у зв`язку з мобілізацією, та що у зв`язку з цим виникло питання щодо виконання ним цього обов`язку. Суд також не звернув уваги, що статтею 64 ЦК України визначено вичерпний перелік випадків, коли фізична особа, не може бути опікуном або піклувальником. За змістом цієї статті, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1)яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування. Цей перелік обмежувальних обставин розширювальному тлумаченню не підлягає. Колегія суддів звертає увагу, що факт мобілізаційний вік особи сам по собі не є законодавчою перешкодою для призначення опікуном. Більш того, закон вже після призову на службу не вимагає попереднього звільнення з військової служби для призначення особи опікуном. Навпаки, саме призначення опікуном може бути передумовою для можливого звільнення з військової служби за сімейними обставинами. Водночас під час розгляду таких справ суди мають з`ясовувати: ?чи є інші особи, які можуть бути опікунами; ?чи здатні вони фактично виконувати функції опікуна, а не лише періодично відвідувати недієздатну особу; ?чи є дійсними наміри військовослужбовця забезпечувати особисті немайнові та майнові права підопічного; ?чи відповідає кандидат критеріям, визначеним Правилами опіки та піклування. Розглядаючи справу щодо призначення опікуном військовослужбовця ОП КЦС ВС у постанові від 22 червня 2026 року у справі № 305/1557/24 (провадження № 61-9539сво25) навела висновки про те, що інше тлумачення, за якого сама військова служба автоматично унеможливлювала б призначення опікуном, могло б призвести до дискримінації та порушення принципу рівності прав громадян. У згаданій справі суди встановили, що у хворого є інші близькі особи. Тому відмова у призначенні опікуном саме мобілізованого племінника була обґрунтованою. У даній справі, яка наразі переглядається судом апеляційної інстанції, на відміну від вищевказаної справи № 305/1557/24 заявник взагалі не є мобілізованою особою, та не проходить військову службу. Відомостей про те, що він отримав повістку, або ухиляється від мобілізації, матеріали справи також не містять. За таких обставин, за нерелевантністю обставинам цієї справи № 641/3400/24 колегія суддів не враховує вказані висновки ОП КЦС ВС у справі № 305/1557/24 про те, що наявність інших осіб, які теоретично можуть бути призначені опікуном, може бути законною підставою для відмови у призначенні опікуном. Більше того, законодавство передбачає механізм реалізації права на опіку при вирішенні питання про призначення опікуном мобілізованого військовослужбовця не шляхом обмеження чи заборони призначення такого військовослужбовця опікуном, а навпаки шляхом визначення такої підстави для звільнення із військової служби, у тому числі за мобілізацією. Відповідно, законодавство про військову службу, мобілізацію і мобілізаційну підготовку не тільки не забороняє призначати військовослужбовця опікуном, а встановлює наслідки такого призначення - звільнення особи з військової служби, у тому числі і за мобілізацією. Так, згідно з пунктом «г» частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять службу за мобілізацією, звільняються зі служби через такі сімейні обставини, як необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною. Відповідно до абз. 15 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами. Наведені положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» свідчать, що під час дії воєнного стану законодавець передбачив виключні та чітко визначені підстави звільнення військовослужбовців, призваних під час мобілізації, у тому числі за необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, крім випадків, коли за такою особою вже здійснюється піклування (опіка) іншими особами. Необхідність здійснення опіки над недієздатною особою визнається законодавством самостійною та поважною сімейною обставиною, яка об`єктивно унеможливлює подальше проходження військової служби. Зі змісту подання про доцільність призначення ОСОБА_10 опікуном над недієздатною тещею ОСОБА_2 , складеного опікунською радою адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, як органу опіки та піклування вбачається, що ОСОБА_10 доцільно призначити опікуном ОСОБА_2 , цей висновок обгрнутований та відповідає доданим до цього висновку матеріалам, які належним чином характеризують заявника та відповідають Правилам опіки та піклування. У справі відсутні відомості про те, що є іншій особи, які виявили бажання бути опікунами ОСОБА_2 , примус до виконання цих обов`язків діючим законодавством не передбачений. За таких обставин суд першої інстанції безпідставно та всупереч вказаним нормам матеріального права та висновків касаційного суду вважав, що можливість заявника бути мобілізованим для проходження військової служби є достатньою підставою для відмови у призначенні заявника опікуном над особою, визнаною судом недієздатною та якій не призначено іншого опікуна. Колегія суддів звертає увагу, що згідно наявних у справі доказам, які були досліджені судом, позивач відповідає вимогам, встановленим законодавством для призначення опікунів, має побутову та фізичну можливість виконувати обов`язки опікуна, підстав для висновку про недоцільність призначення його опікуном немає. Інші особи, які б виявили бажання бути опікуном, відсутні. Органом опіки та піклування було перевірено відповідність заявника вимогами чинного законодавства, не встановлено будь-яких обмежень щодо призначення заявника опікуном, за відсутності обставин спростування висновків доцільності призначення заявника опікуном, суд першої інстанції не врахував всіх рекомендацій спеціалізованого органу. Вимогами чинного законодавства жодним чином не встановлено обмежень щодо призначення опікунами осіб чоловічої статі призовного віку навіть у період дії воєнного стану. Наведені з цього приводу доводи скарги знайшли своє підтвердження у матеріалах справи та спростовують висновки суду першої інстанції. Крім того, колегія суддів зважає на те, що у органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, на яку суд поклав обов`язки зі здійснення опіки над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відсутні визначені законодавством можливості для виконання цих обов`язків, а тому таке рішення фактично залишає недієздатну особу без належного захисту прав та інтересів. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення заявника опікуном недієздатної особи. Відповідно до статті 376 ЦПК України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення у відповідній частині про призначення заявника ОСОБА_1 опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 . Керуючись ст.ст. 259, ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Дениса Вікторовича задовольнити. Рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 06 березня 2026 року в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення. Призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині рішення не оскаржувалось та не переглядалось. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складений 10 липня 2026 року. Головуючий В.Б.Яцина. Судді колегії Ю.М.Мальований. О.Ю.Тичкова.