Ухвала КЦС ВС № 727/5333/25

УХВАЛА 13 липня 2026 року м. Київ справа № 727/5333/25 провадження № 61-8550ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , яка діє також як законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про встановлення факту належності до сім`ї наймача та ведення спільного господарства, ВСТАНОВИВ: У травні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності до сім`ї наймача та ведення спільного господарства, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , яка діє також як законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 жовтня 2025 року скасовано. Провадження у справі № 727/5333/25 за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, закрито. 22 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку з касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року (повний текст складено 15 січня 2026 року), в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року в частині закриття провадження у справі, заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити повністю. Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постановиЧернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року складено 15 січня 2026 року, надання загального доступу забезпечено 19 січня 2026 року. ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року (повний текст складено 15 січня 2026 року) отримано членом сім`ї (дідусем заявниці) у поштовому відділенні 27 січня 2026 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що копія конверта рекомендованого листа № R067085633780 і роздруківка трекінгу відправлення офіційно передані 31 січня 2026 року ОСОБА_9 , яка діяла як законний представник в її інтересах. Однак докази на підтвердження зазначеної обставини заявниця не надає. У відповідності до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. 01 березня 2026 року ОСОБА_9 , яка діяла як законний представник в інтересах ОСОБА_1 , вперше звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року. Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення та містила клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у зв`язку з тим, що 27 січня 2026 року постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року отримано її батьком у поштовому відділенні, а 31 січня2026 року передано заявнику, саме цього дня вона ознайомилася із повним текстом оскаржуваної постанови. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2026 року наведені особою підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження визнано неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_9 , яка діє як законний представник в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: подання суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення та наданням відповідних доказів. Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_9 , яка діє як законний представник в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року повернуто заявнику, оскільки вимоги ухвали Верховного Суду від 20 березня 2026 року заявником не було виконано. Звертаючись 22 червня 2026 року повторно до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року, ОСОБА_1 зазначила ті самі підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, які ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2026 року було визнано неповажними. Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення. Посилання у касаційній скарзі на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано 27 січня 2026 року, не змінює строк касаційного оскарження, визначений частиною першою статті 390 ЦПК України, а може бути підставою для його поновлення у разі подання відповідного клопотання та надання відповідних доказів. Таким чином, заявниці необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року із зазначенням поважних причин для його поновлення та наданням відповідних доказів, у період з 15 січня 2026 року (дати складення повного тексту постанови Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року) до дати первісного звернення з касаційною скаргою на оскарження постанови апеляційного суду - 01 березня 2026 року. Також ОСОБА_1 слід зазначити причини зволікання при поданні повторної касаційної скарги на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року, у період з 20 березня 2026 року (дати ухвали Верховного Суду про повернення первісної касаційної скарги) до 22 червня 2026 року (дати повторного подання касаційної скарги на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року). Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнано неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4частини другої статті 394 цього Кодексу. Щодо сплати судового збору Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України до касаційної скарги заявницею не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. ОСОБА_1 додала до касаційної скарги клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивовано тим що, розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу заявниці за попередній календарний рік, а також тим, що вона хоча і є повнолітньою, але навчається на денній формі навчання у Вищому професійному художньому училища № 5 м. Чернівці (що підтверджує довідкою з навчального закладу), і не має самостійних доходів. Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі «Креуз проти Польщі» («Case of Kreuz v. Poland») вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 частини шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). Згідно із частиною п`ятою статті 136 ЦПК України особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання. Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи. Докази, надані ОСОБА_1 на підтвердження доводів її клопотання про звільнення від сплати судового збору не можна визнати такими, що належно характеризують саме загальний майновий стан заявниці і зумовлюють необхідність звільнення від сплати судового збору. Враховуючи зазначене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає. За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір. Зважаючи на те, що позов пред`явлено у 2025 році, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законодавством України станом на 01 січня 2025 року. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становив 3 028 грн. Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз`яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 0,2) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви). Розмір судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви у справах окремого провадження становить 1 211,20 грн (605,60 х 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Щодо надання доказів надсилання учасникам справи копій документів, поданих до суду в електронній формі Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Касаційна скарга ОСОБА_1 подана засобами поштового зв`язку, однак у порушення вимог статті 392 ЦПК України до неї не додано копії скарги відповідно до кількості учасників справи № 727/5333/25. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк