Постанова КГС ВС № 910/10991/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/10991/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В. за участю секретаря судового засідання Кравчук О. І., та представників: позивача - Яковченка Р. Г., відповідача - Прокопіва Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі № 910/10991/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про стягнення грошових коштів, В С Т А Н О В И В:

1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго"; позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (наразі - Акціонерне товариство "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець"; відповідач) 41 797 699,24 грн основної заборгованості, 242 321,72 грн інфляційних втрат, 209 693,66 грн 3% річних, 255 127,29 грн пені, а всього 42 504 841,91 грн.

2. Позов мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором від 25.06.2019 № 0414-01051 про врегулювання небалансів електричної енергії та, що у нього утворилася заборгованість у сумі 41 797 699,24 грн, яка підлягає стягненню разом з інфляційними втратами, 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також пенею згідно з п. 4.2 цього договору.

3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.01.2024 (суддя - О. В. Марченко) позов задоволено. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" 41 797 699, 24 грн основної заборгованості, 242 321, 72 грн інфляційних втрат, 209 693,66 грн 3% річних, 255 127, 29 грн пені, 637 572, 63 грн судового збору.

4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.05.2025 (головуючий суддя - І. М. Скрипка, судді - С. А. Гончаров, О. О. Хрипун) частково скасував рішення Господарського суду м. Києва від 29.01.2024, виклавши його резолютивну частину в іншій редакції: "1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 41 797 699, 24 грн основної заборгованості, 242 321,72 грн інфляційних втрат, 209 693, 66 грн 3% річних, 574 197, 91 грн судового збору за подання позовної заяви.

3. В решті позову відмовити". Апеляційний господарський суд вирішив стягнути з позивача на користь відповідача 95 062,08 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами було укладено договір, за умовами якого: - договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (п. 1.1 договору); - на підставі договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (п. 1.2 договору); - за договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (п. 1.3 договору); - ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (п. 1.4 договору); - врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п. 1.5 договору); - вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби згідно з Правилами ринку; оплата платежів відповідно до договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених чинних законодавством; за підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії (п. 2.1 договору); - порядок розрахунків обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначаються Правилами ринку (п. 2.2 договору); - ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді (пп. 2 п. 3.2 договору); - СВБ зобов`язана здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ згідно з Правилами ринку (пп. 5 п. 3.5 договору); - у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 4.2 договору); - договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заявки-приєднання до договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заявка-приєднання; після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (п. 9.1 договору).

6. Суди встановили, що впродовж липня - серпня 2022 року, березня - квітня 2023 року позивачем були виставлені відповідачу рахунки за небаланси електричної енергії на загальну суму 41 797 699,24 грн та що відповідач зобов`язаний був сплатити за електричну енергію протягом чотирьох і п`яти днів з моменту отримання цих рахунків, чого не зробив.

7. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснив продаж електричної енергії відповідачу, що підтверджується наявними у справі документами. Натомість відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо оплати, внаслідок чого у нього існує заборгованість у сумі 41 797 699,24 грн, яка підлягає стягненню разом з 3 % річних, інфляційними втратами, пенею. Суд першої інстанції також дійшов висновку про безпідставність застосування до цих правовідносин пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 та відсутності підстав для зменшення неустойки, 3% річних і інфляційних втрат.

8. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості. При цьому апеляційний господарський суд не встановив підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі через відсутність предмета спору, зазначивши, що на момент прийняття рішення суду першої інстанції предмет спору існував, а заборгованість в сумі 41 797 699,24 грн доведена та була сплачена відповідачем вже після прийняття рішення. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, інфляційних втрат та що відсутні підстави для їх зменшення. Разом з тим суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про незастосування пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП № 332 до цих правовідносин та відмовив у стягненні з відповідача пені, скасувавши рішення суду першої інстанції у цій частині вирішення спору. Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції розподілив судовий збір.

9. Не погоджуючись із ухваленою у справі постановою апеляційного господарського суду в частині розподілу судового збору, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить цю постанову апеляційного господарського суду змінити, а саме: в абз. 3 п. 2 резолютивної частини постанови цифри "574 197,91 грн" замінити цифрами "633 745,72 грн", а у п. 3 резолютивної частини постанови цифри "95 062,08 грн" замінити цифрами "5 740,36 грн".

10. Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 129, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України у правовідносинах щодо розподілу судового збору у разі часткового скасування апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції та здійснення нового розподілу судових витрат.

11. Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд неправильно застосував правило пропорційного розподілу судового збору, чим порушив вказані вище норми процесуального права. Зазначає, що відповідно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача мало б бути стягнуто 633 745,72 грн судового збору за подання позовної заяви, а з позивача на користь відповідача - 5 740,36 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.05.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.06.2026.

13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить закрити касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою позивача на підставі п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України або ж відмовити у її задоволенні з огляду на підстави, наведені у відзиві.

14. Заслухавши доповідь головуючого судді, представників сторін, переглянувши в касаційному порядку оскаржуване судове рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

15. Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду переглядається в частині розподілу судових витрат - судового збору з огляду на приписи ст. 300 ГПК України.

16. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 49 постанови від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

17. Норми, які регулюють інститут судових витрат, закріплені у гл. 8 розд. I ГПК України.

18. Так, ст. 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.

19. Судовий збір - це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України "Про судовий збір").

20. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати (ч. 3 ст. 123 ГПК України): 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

21. З аналізу вказаних вище норм права вбачається, що законодавець розрізняє 2 види судових витрат: 1) судовий збір, порядок розподілу якого визначається ГПК України, Законом України "Про судовий збір" і 2) витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати, визначені в ч. 3 ст. 123 ГПК України і які розподіляються в порядку, встановленому ГПК України.

22. Розміри ставок судового збору визначає ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Так, за ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

23. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: - за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону); - за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону); - за подання апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону).

24. Розподіл судових витрат регулює ст. 129 ГПК України. Так, за п. 2 ч. 1 цієї статті ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

25. Законодавець у п. 14 ст. 129 ГПК України зазначив, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

26. Отже, у випадках, встановлених п. 14 ст. 129 ГПК України, апеляційний господарський суд здійснює розподіл судових витрат у справі, зокрема, судового збору і такий розподіл має бути арифметично правильним, здійсненим відповідно до вимог законодавства.

27. Як уже зазначалося, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача 42 504 841,91 грн, з яких 41 797 699,24 грн - основна заборгованість, 242 321,72 грн - інфляційні втрати, 209 693,66 грн - 3% річних, 255 127,29 грн - пеня.

28. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 41 797 699, 24 грн основної заборгованості, 242 321,72 грн інфляційних втрат, 209 693, 66 грн 3% річних; в решті позовних вимог відмовив, скасувавши частково рішення суду першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції здійснив розподіл судового збору, стягнувши з відповідача на користь позивача 574 197, 91 грн судового збору за подання позовної заяви та з позивача на користь відповідача 95 062,08 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

29. Перевіривши здійснений судом апеляційної інстанції розподіл судового збору, колегія суддів зазначає, що суд підставно зазначив, що судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з урахуванням результату розгляду справи у апеляційному господарському суді), а судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідача частково покладаються на позивача відповідно до вимог ст. 129 ГПК України. Водночас колегія суддів зазначає, що здійснений апеляційним господарським судом розподіл судового збору не узгоджується із вимогами ст. 129 ГПК України, оскільки є арифметично неправильним, що недопустимо.

30. Так, колегія суддів враховує, що цей спір виник щодо належного/неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а тому у цьому випадку підлягає застосуванню п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України; ціна позову становить 42 504 841,91 грн (тобто є майновою вимогою на яку поширюється правило пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"); суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в частині стягнення 255 127,29 грн пені, задовольнивши позовні вимоги на суму 42 249 714,62 грн, що становить 99,4 % від заявленої ціни позову (42 249 714,62 грн - задоволені позовні вимоги майнового характеру х 100/ 42 504 841,91 грн - ціна позову). За таких обставин, колегія суддів зазначає, що судовий збір за подання позовної заяви підлягав стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 633 747,19 грн (637 572,63 грн (42 504 841,91 грн х 1,5 /100 - розрахунок судового збору за подання позовної заяви) х 99,4/100). Отже, колегія суддів встановила, що при здійсненні розподілу судового збору за подання позовної заяви апеляційний господарський суд фактично не врахував такий критерій як "пропорційність розміру задоволених позовних вимог", який закріплений у п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та помилково стягнув з відповідача на користь позивача 574 197, 91 грн замість 633 747,19 грн.

31. Колегія суддів також зазначає, що судовий збір за подання апеляційної скарги, сплачений відповідачем у сумі 956 358,94 грн (637 572,63 грн х 150 /100 - розрахунок судового збору за подання апеляційної скарги), підлягав компенсації за рахунок позивача лише пропорційно тій частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, а саме у сумі 5 738,15 грн (956 358,94 грн х 0,6 (відмова у задоволенні позовних вимог становить 0,6%)/100). Водночас суд апеляційної інстанції стягнув з позивача на користь відповідача 95 062, 08 грн судового збору за подання апеляційної скарги замість 5 738,15 грн, що також не відповідає вимогам законодавства.

32. Отже, визначений судом апеляційної інстанції розподіл судових витрат (у частині стягнення з відповідача на користь позивача 574 197,91 грн судового збору за подання позовної заяви та у частині стягнення з позивача на користь відповідача 95 062,08 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги) не відповідає вимогам ст. 129 ГПК України.

33. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про зміну постанови апеляційного господарського суду в частині розподілу судового збору та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 633 747,19 грн судового збору за подання позовної заяви та - з позивача на користь відповідача 5 738,15 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги, здійснивши їх перерахунок.

34. Оскільки постанова апеляційного господарського суду оскаржується в частині розподілу судового збору, то відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги не розподіляється. Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково. Змінити постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі № 910/10991/23 в частині розподілу судового збору за подання позовної заяви та розгляд апеляційної скарги. Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (код ЄДРПОУ 43068454) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227) 633 747,19 грн судового збору за подання позовної заяви. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227) на користь Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (код ЄДРПОУ 43068454) 5 738,15 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідні накази. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Могил С. К. Судді: Волковицька Н. О. Случ О. В.