Постанова 4875 № 913/266/20(913/119/21)

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 року м. Харків Справа № 913/266/20(913/119/21) Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№1123Л/2) ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі №913/266/20(913/119/21) (повний текст ухвали складено та підписано 07.05.2026 суддею Масловським С.В. у приміщенні Господарського суду Луганської області) за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», м.Сєвєродонецьк, Луганська область, до

1. ОСОБА_2 , м.Київ,

2. ОСОБА_3 , м.Київ,

3. ОСОБА_4 , м.Вишневе, Київська область,

4. ОСОБА_1 , м.Погребище, Вінницька область,

5. ОСОБА_5 , с.Мархалівка, Київська область, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленерго», Київська область, Києво Святошинський район, с.Петропалівська Борщагівка, про звернення стягнення на предмет застави у межах справи №913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія»,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі №913/266/20(913/119/21) скаргу без номеру від 29.04.2026 ОСОБА_1 на рішення, незаконні дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської Алли Леонідівни під час виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2021 у справі №913/266/20(913/119/21) залишено без розгляду. Постановляючи оскаржувану ухвалу, господарський суд мотивував її тим, що у поданій до суду скарзі від 29.04.2026 заявником жодним чином не доведено поважності причин пропуску строку на оскарження дій приватного виконавця, а з доданих до скарги документів не убачається, що ОСОБА_1 не мав можливості оскаржити рішення приватного виконавця у передбачений Господарським процесуальним кодексом України строк, та такі обставини неможливості оскарження дій приватного виконавця пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від ОСОБА_1 , у діях якого не убачається належного процесуального інтересу, оскільки про наявність відповідних спірних постанов ОСОБА_1 , як ним самим зазначено, стало відомо ще 05.01.2026, у свою чергу, ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.01.2026 про повернення скарги від 07.01.2026 ОСОБА_1 отримано 03.02.2026, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, та лише 19.04.2026 ОСОБА_1 прийнято рішення про укладення договору про надання правничої допомоги з іншим адвокатом для здійснення заходів щодо з`ясування стану розгляду скарги від 07.01.2026. Оскільки зазначені відповідачем 4 у скарзі обставини пропуску строку не є поважними, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження дій приватного виконавця та залишення скарги ОСОБА_1 без номеру від 29.04.2026 на рішення, незаконні дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думаської Алли Леонідівни під час виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2021 у справ №913/266/20(913/119/21) без розгляду. ОСОБА_1 подав на зазначену ухвалу до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин судом, що мають значення для справи, просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі №913/266/20(913/119/21) скасувати; справу 913/266/20(913/119/21) передати до Господарського суду Луганської області для подальшого розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що господарський суд не перевірив та не вчинив дій щодо належного повідомлення скаржника як про розгляд справи загалом, так і про ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.01.2026 про повернення скарги від 07.01.2026. Дійсною адресою проживання скаржника є: АДРЕСА_1 , яку було зазначено у поданій скарзі від 29.04.2026, а також зазначалось скаржником при зверненні до Верховного Суду в процесуальних документах. Скаржник не має зареєстрованого електронного кабінету, за допомогою якого була б можливість у будь-який час перевірити інформацію про стан розгляду скарги та рух справи. Відтак, скаржник з об`єктивних, незалежних від його волі причин не зміг скористуватися своїми процесуальними правами своєчасно. Також, господарським судом не ураховано, що скаржник вжив необхідних заходів для захисту своїх прав та своєчасно подав скаргу на дії приватного виконавця 07.01.2026, тобто в межах процесуально визначених строків. Водночас, адвокат ОСОБА_6 не здійснив жодних належних процесуальних дій, крім подання самої скарги, що фактично позбавило скаржника можливості реалізувати своє право на ефективний судовий захист з причин, які не залежали від нього. Таким чином, неналежне та неефективне надання правової допомоги, а саме, бездіяльність адвоката, яка призвела до пропуску строків на оскарження, стало підставою для порушення права скаржника на справедливий розгляд справи. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2026 витребувано у Господарського суду Луганської області матеріали справи №913/266/20(913/119/21) та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №913/266/20(913/119/21). 08.06.2026 матеріали справи №913/266/20(913/119/21) надійшли до Східного апеляційного господарського суду. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі №913/266/20(913/119/21). Розгляд скарги призначено на 02.07.2026 о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Встановлено сторонам строк до 25.06.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання копії відзиву сторонам у справі. Встановлено сторонам строк до 25.06.2026 для подання заяв, клопотань тощо, з доказами їх надсилання іншим учасникам справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026, у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду справи сформовано такий склад суду: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В. 01.07.2026 від представника ОСОБА_1 , адвоката Костерець Є.В., через підсистему «Електронний суд» надійшла заява (вх.№7309) про розгляд апеляційної скарги у даній справі без участі скаржника ОСОБА_1 та його представника. У судове засідання 02.07.2026 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до пункту 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Ураховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого. Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , в якому просив: 1) поновити строк позовної давності для пред`явлення позову; 2)звернути стягнення на предмет застави за договором застави №1 від 13.03.2015, а саме: - автомобіль марки МАЗ, модель 544008, тип загальний вантажний сідловий тягач Е, 2008 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації 25.01.2012, дата реєстрації 14.11.2014, заставною вартістю 201469,17 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого органом Центр ДАІ 8008 14.11.2014 зареєстрований 17.09.2016, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить Мушко Анатолію Миколайовичу; - автомобіль марки МАЗ, модель 544008, тип загальний вантажний сідловий тягач Е, 2008 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації 26.01.2012, дата реєстрації 14.11.2014, заставною вартістю 199443,33 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого органом Центр ДАІ 8008 14.11.2014, зареєстрований 23.07.2016, реєстраційний номер НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_4 ; - автомобіль марки МАЗ, модель 544008, тип загальний вантажний сідловий тягач Е, 2008 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації 26.01.2012, дата реєстрації 14.11.2014, заставною вартістю 184158,33 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 , виданого органом Центр ДАІ 8008 14.11.2014, зареєстрований 06.10.2016, реєстраційний номер НОМЕР_12 , що належить ОСОБА_1 ; - напівпричіп марки ППЦ, модель 28, тип спеціальний напівпричіп, н\пр-цистерна-Е, 1993 року випуску, колір оранжевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації НОМЕР_15 , дата реєстрації 25.11.2014, заставною вартістю 191364,17 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 , виданого органом Центр ДАІ 8008 25.11.2014, зареєстрований 29.04.2016, реєстраційний номер НОМЕР_17 , що належить ОСОБА_5 ; - напівпричіп марки ППЦ, модель 24.099983, тип спеціальний напівпричіп, н\пцитсерна Е, 2002 року випуску, колір оранжевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_18 , реєстраційний номер НОМЕР_19 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації 14.02.2013, дата реєстрації 14.11.2014, заставною вартістю 126486,17 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 , виданого органом Центр ДАІ 8008- 14.11.2014, зареєстрований 13.11.2015, що належить ОСОБА_3 , шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для часткового задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго» за кредитним договором №4982 від 20.09.2013 у розмірі 1500000,00 грн. Рішенням Господарського суду Луганської області від 15.09.2021 позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет застави за договором застави №1 від 13.03.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №304, у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго» за кредитним договором №4982 від 20.09.2013 перед Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» в загальній сумі 1500000,00 грн, на наступне рухоме майно: 1. автомобіль марки МАЗ, модель 544008, тип загальний вантажний сідловий тягач Е, 2008 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації 25.01.2012, дата реєстрації 14.11.2014, заставною вартістю 201469,17 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого органом Центр ДАІ 8008 14.11.2014 зареєстрований 17.09.2016, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 ; 2. автомобіль марки МАЗ, модель 544008, тип загальний вантажний сідловий тягач Е, 2008 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації 26.01.2012, дата реєстрації 14.11.2014, заставною вартістю 199443,33 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого органом Центр ДАІ 8008 14.11.2014, зареєстрований 23.07.2016, реєстраційний номер НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_4 ; 3. автомобіль марки МАЗ, модель 544008, тип загальний вантажний сідловий тягач Е, 2008 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації 26.01.2012, дата реєстрації 14.11.2014, заставною вартістю 184158,33 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 , виданого органом Центр ДАІ 8008 14.11.2014, зареєстрований 06.10.2016, реєстраційний номер НОМЕР_12 , що належить ОСОБА_1 ; 4. напівпричіп марки ППЦ, модель 28, тип спеціальний напівпричіп, н\пр-цистерна-Е, 1993 року випуску, колір оранжевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації НОМЕР_15 , дата реєстрації 25.11.2014, заставною вартістю 191364,17 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 , виданого органом Центр ДАІ 8008 25.11.2014, зареєстрований 29.04.2016, реєстраційний номер НОМЕР_17 , що належить ОСОБА_5 ; 5.напівпричіп марки ППЦ, модель 24.099983, тип спеціальний напівпричіп, н\пцитсерна Е, 2002 року випуску, колір оранжевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_18 , реєстраційний номер НОМЕР_19 , зареєстрований Центр ДАІ 8008, дата першої реєстрації 14.02.2013, дата реєстрації 14.11.2014, заставною вартістю 126486,17 грн, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 , виданого органом Центр ДАІ 8008- 14.11.2014, зареєстрований 13.11.2015, що належить ОСОБА_3 . Встановлено спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах із визначеннями вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» витрати зі сплати судового збору в розмірі 4500,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» витрати зі сплати судового збору в розмірі 4500,00 грн. Стягнуто з Півчук Володимира Олександровича на користь Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» витрати зі сплати судового збору в розмірі 4500,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» витрати зі сплати судового збору в розмірі 4500,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» витрати зі сплати судового збору в розмірі 4500,00 грн. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2021 у справі №913/266/20(913/119/21) скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2025 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі №913/266/20 (913/119/21) скасовано. Справу №913/266/20 (913/119/21) передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2021 у справі №913/266/20(913/119/21) залишено без змін. На виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2021 видано відповідні накази №913/266/20(913/119/21) від 06.11.2025. 13.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Луганської області зі скаргою № б/н від 07.01.2026 на рішення, незаконні дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської Алли Леонідівни під час виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2021 у справі №913/266/20(913/119/21), в якій просив суд: - визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської Алли Леонідівни при відкритті виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, накладенні арешту на майно і кошти боржника ОСОБА_1 ; - зобов?язати приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанську Аллу Леонідівну скасувати: постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№79891838 від 29.12.2025; постанову про арешт коштів боржника ВП№79891838 від 29.12.2025; постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП№79891838 від 29.12.2025; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП№79891838 від 29.12.2025; постанову про арешт майна боржника ВП№79891838 від 29.12.2025; постанову про розшук майна боржника ВП№79891838 від 29.12.2025. Скарга обґрунтована тим, що, оскільки рішення суду ухвалено проти кількох відповідачів у рахунок часткового погашення загальної заборгованості у розмірі 1500000,00 грн, та кожен з відповідачів має у власності майно з чітко вираженою заставною вартістю, то дії приватного виконавця щодо стягнення з ОСОБА_1 повної суми заборгованості є порушенням ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.01.2026 скаргу №б/н від 07.01.2026 ОСОБА_1 на рішення, незаконні дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської Алли Леонідівни під час виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2021 у справі №913/266/20(913/119/21) та додані до неї документи повернуто без розгляду. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2026 зупинено касаційне провадження у справі №913/266/20(913/119/21) за касаційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/20182/23(911/1606/20) та офіційного оприлюднення повного тексту відповідного судового рішення. 29.04.2026 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшла скарга (№б/н від 29.04.2026) на рішення, незаконні дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської Алли Леонідівни під час виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2021 у справі №913/266/20(913/119/21), в якій заявник просив суд: - поновити строк на оскарження дій приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської Аліни Леонідівни при відкритті виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, накладенні арешту на майно і кошти боржника ОСОБА_1 та прийняти скаргу до розгляду; - визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської Алли Леонідівни при відкритті виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, накладенні арешту на майно і кошти боржника ОСОБА_1 ; - зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанську Аллу Леонідівну скасувати: постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№79891838 від 29.12.2025; постанову про арешт коштів боржника ВП№79891838 від 29.12.2025; постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП№79891838 від 29.12.2025; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП№79891838 від 29.12.2025; постанову про арешт майна боржника ВП№79891838 від 29.12.2025; постанову про розшук майна боржника ВП№79891838 від 29.12.2025. Скарга мотивована тим, що дії приватного виконавця щодо стягнення з ОСОБА_1 повної суми заборгованості є порушенням ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення суду ухвалено проти кількох відповідачів у рахунок часткового погашення загальної заборгованості в розмірі 1500000,00 грн, та кожен з відповідачів має у власності майно з чітко вираженою заставною вартістю. Щодо необхідності поновлення пропущеного строку на оскарження дій приватного виконавця, заявником зазначено, що 19.04.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Кострець Євгенієм Вікторовичем укладено договір про надання правничої допомоги №4-19/26 від 19.04.2026, та саме з цієї дати представнику Герасічкіна Валерія Олександровича стало відомо, що попередній представник відповідача адвокат Біжінар Руслан Вікторович мав оскаржити рішення та незаконні дії приватного виконавця, проте належним чином вказаного здійснено не було, попередню скаргу від 07.01.2026 повернуто заявнику без розгляду; повторно після усунення недоліків, що стали підставою для повернення скарги від 07.01.2026 адвокат Біжінар Р.В. до суду не звертався через проблеми зі здоров`ям. Також, представником ОСОБА_1 , адвокатом Кострець Є.В., зазначено, що ОСОБА_1 ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.01.2026 про повернення скарги від 07.01.2026 не отримав, оскільки при оформленні матеріалів скарги від 07.01.2026, адвокатом Біжінар Р.В. вказано адресу проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , проте дійсною адресою проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 . Приймаючи оскаржувану ухвалу від 07.05.2026 про залишення без розгляду скарги на рішення, незаконні дії приватного виконавця, господарський суд виходив з того, що заявником жодним чином не доведено поважності причин пропуску строку на оскарження дій приватного виконавця, а з доданих до скарги документів не убачається, що ОСОБА_1 не мав можливості оскаржити рішення приватного виконавця у передбачений Господарським процесуальним кодексом України строк, та такі обставини неможливості оскарження дій приватного виконавця пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від ОСОБА_1 , в діях якого не убачається належного процесуального інтересу, оскільки про наявність відповідних спірних постанов ОСОБА_1 , як ним самим зазначено, стало відомо ще 05.01.2026, у свою чергу, ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.01.2026 про повернення скарги від 07.01.2026 ОСОБА_1 отримано 03.02.2026, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, та лише 19.04.2026 ним прийнято рішення про укладення договору про надання правничої допомоги з іншим адвокатом для здійснення заходів щодо з`ясування стану розгляду скарги від 07.01.2026. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (частини 1, 2 ст.340 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до ст.341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду. Частиною 1 ст.342 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду. Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому, клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Суд може визнати поважними причинами пропуску процесуального строку лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Як зазначено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2024 у справі №911/1216/21, під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби належить дотримуватися відповідних положень ГПК України, які знаходяться у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» частини 1 статті 341 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №920/149/18 (провадження №12-297гс18), від 01.11.2023 у справі №904/3734/20, постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №909/524/19, від 19.03.2024 у справі №909/992/19). Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема, у постановах від 01.11.2023 у справі №904/3734/20, від 15.02.2024 у справі №909/524/19, від 19.03.2024 у справі №909/992/19), що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною 1 ст.341 Господарського процесуального кодексу України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин. З`ясування обставин дотримання заявником встановленого законом процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного чи приватного виконавця, наявність клопотання про поновлення такого строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання зазначеного строку, відсутності клопотання про його поновлення, а також поважності причин для такого поновлення, є залишення скарги без розгляду (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 909/615/15). Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 2, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України). Оцінюючи поважність причин пропуску вказаного строку, суд виходить з того, що відповідно до частини 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Ініціювавши питання про відкриття провадження у справі, заявник, насамперед, повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішеннях у справі «Осман проти Сполученого королівства» (Osman v. the United Kingdom від 28.10.1998, заява №23452/94) та у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland від 19.06.2001, заява №28249/95) вказав, що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v.Spain від 11.12.1987, заява №11681/85) ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Як свідчать матеріали справи, вперше ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Луганської області 13.01.2026 зі скаргою на рішення, незаконні дії приватного виконавця при виконанні судового рішення, яка повернута заявнику без розгляду судом ухвалою Господарського суду Луганської від 19.01.2026, копія якої направлена судом ОСОБА_1 за адресою, вказаною у скарзі: АДРЕСА_2 , та вручена особисто під підпис, що підтверджується поштовим повідомленням АТ «Укрпошта» (а.с.31). Така адреса ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 вказана самим заявником у скарзі на рішення, незаконні дії приватного виконавця при виконанні судового рішення (а.с.1), міститься у долучених до скарги копії паспорта серії НОМЕР_21 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.19) та інформації про виконавче провадження №79891838 щодо ОСОБА_1 (а.с.14-16). Заявник апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції не перевірив та не вчинив дій щодо належного повідомлення скаржника як про розгляд справи загалом, так і про ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.01.2026 про повернення скарги від 07.01.2026. Дійсною адресою проживання скаржника є: АДРЕСА_1 , яку зазначено у поданій скарзі від 29.04.2026. Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, виходячи з такого. Частиною 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває. Отже, ОСОБА_1 був зобов`язаний повідомити суд про зміну своєї адреси, однак заяви, поданої у порядку частини 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи не містять. Дійсно, про нову адресу заявника: АДРЕСА_1 , представник ОСОБА_1 , адвокат Кострець Євгеній Вікторович, зазначив лише у скарзі від 29.04.2026, що є підставою для урахування судом цієї інформації під час направлення процесуальних документів та повідомлень. Водночас, ОСОБА_1 до 29.04.2026 не повідомляв суд про зміну адреси місця його проживання (перебування, знаходження), що є його процесуальним обов`язком, відтак, суд першої інстанції до цієї заяви направляв поштову кореспонденцію Герасічкіну Валерію Олександровичу за належною адресою, яка зазначена самим заявником і наявна у матеріалах справи, та свідчить про презумцію належного повідомлення судом сторони у справі. Таким чином, ухвала Господарського суду Луганської області від 19.01.2026 про повернення скарги від 07.01.2026 вважається врученою 03.02.2026 за належною адресою, яка вказана самим заявником та підтверджена наявними в матеріалах справи документами. Господарським судом встановлено, і це не спростовано заявником апеляційної скарги, що в діях ОСОБА_1 не убачається належного процесуального інтересу, оскільки про наявність відповідних спірних постанов виконавчого провадження заявнику, як ним самим зазначено, стало відомо ще 05.01.2026, у свою чергу, ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.01.2026 про повернення скарги від 07.01.2026 отримано Герасічкіним 03.02.2026, та лише 19.04.2026 ОСОБА_1 прийнято рішення про укладення договору про надання правничої допомоги з іншим адвокатом для здійснення заходів щодо з`ясування стану розгляду скарги від 07.01.2026. Щодо твердження апелянта про те, що його адвокат ОСОБА_6 не здійснив жодних належних процесуальних дій, крім подання самої скарги, що фактично позбавило скаржника можливості реалізувати своє право на ефективний судовий захист з причин, які не залежали від нього, а неналежне та неефективне надання правової допомоги, а саме, бездіяльність адвоката, призвела до пропуску строків на оскарження, колегія суддів зазначає, що вказані заявником обставини щодо дії чи бездіяльність обраного ним адвоката (представника) не є поважною причиною для пропуску строків, а відповідна неефективність правової допомоги, як стверджує сам заявник, не може свідчити про порушення норм процесуального законодавства з боку суду. Відповідно до практики ЄСПЛ (справа «Ґюзлюдере проти Туреччини» або «Енгель проти України») особа несе наслідки дій або недоліків своїх представників. Суд чи колегія суддів не вправі перебирати на себе обов`язки сторони чи її адвоката і не може поновлювати строки лише через претензії апелянта до свого захисника. Колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду про те, що заявником у скарзі від 29.04.2026 на рішення, незаконні дії приватного виконавця під час виконання судового рішення, жодним чином не доведено поважності причин пропуску строку на оскарження дій приватного виконавця, а з доданих до скарги документів не убачається, що ОСОБА_1 не мав можливості оскаржити рішення приватного виконавця у передбачений Господарським процесуальним кодексом України строк, та такі обставини неможливості оскарження дій приватного виконавця пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від заявника. За наведених вище обставин та норм Господарського процесуального кодексу України убачається, що господарський суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження дій приватного виконавця та залишив без розгляду скаргу ОСОБА_1 №б/н від 29.04.2026 на рішення, незаконні дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської Алли Леонідівни під час виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2021 у справі №913/266/20(913/119/21), оскільки зазначені ОСОБА_1 у скарзі обставини пропуску строку обґрунтовано визнав неповажними. Відповідно до пункту 3 частини 2 ст.129 Конституції України та частини 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У відповідності до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі №913/266/20(913/119/21) - без змін. Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з вимогами ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.05.2026 у справі №913/266/20(913/119/21) залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 13.07.2026. Головуючий суддя І.В. Тарасова Суддя О.О. Крестьянінов Суддя В.В. Лакіза