Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/2420/26

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2026 рокуСправа № 260/2420/26 пров. № А/857/31729/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р. М., суддів Димарчук Т. М.,Сала П. І., розглянув в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року (головуючий суддя Гаврилко С.Є., м. Ужгород) у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог До Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач) з такими вимогами: - визнати протиправною дію Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії по втраті годувальника Позивачки ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року; - зобов`язати Адміністрацію ДПСУ підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення на посаді, прирівняній до посади померлого чоловіка Позивачки ОСОБА_2 станом на 18 червня 2025 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії по втраті годувальника Позивачки ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Суд першої інстанції постановив рішення, яким задоволено повністю адміністративний позов, а саме суд: - визнав протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в оформленні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, з включенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 березня 2026 року; - зобов`язав Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року, відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, із зазначенням нового розміру посадового окладу і окладу за військове звання, розрахованих відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, з включенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 березня 2026 року. Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції керувався частиною третьою статті 43, статтею 51, 63 Закону № 2262, статтею 9 Закону №2011, пунктом 4 Постанови КМУ №704 в первинній редакції без урахування змін, внесених Постановами №103, №481, що були скасовані у судовому порядку та дійшов висновку, що після набрання 18.06.2025 законної сили рішенням у справі №320/29450/24 відновлено застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. З огляду на це суд дійшов висновку, що у позивачки виникли підстави для отримання довідки про розмір грошового забезпечення померлого годувальника станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку пенсії в разі втрати годувальника, а відмова відповідача у її підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України є протиправною. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Відповідач оскаржив рішення першої інстанції до Восьмого апеляційного адміністративного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову. На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликається на те, що відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України №2262-ХІІ, пункту 1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45, а також правових висновків Верховного Суду, право на перерахунок пенсії пов`язується із фактичним підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, яке, зокрема, може бути зумовлене збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. На думку апелянта, хоча постановою Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 сформовано правовий висновок щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, наведений висновок не свідчить про виникнення у позивача права на отримання довідки станом на 18.06.2025. Апелянт звертає увагу, що станом на 01.01.2025, а також на 18.06.2025, підвищення прожиткового мінімуму не відбулося, що, на думку апелянта, свідчить про відсутність підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців та, відповідно, правових підстав для оформлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Крім того, апелянт зазначає, що чинним законодавством не передбачено видачу довідок про розмір грошового забезпечення станом на іншу дату, ніж 1 січня відповідного календарного року, а також вказує на відсутність рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій і списків осіб, сформованих органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку №45, що, на його переконання, також виключає обов`язок відповідача щодо оформлення та направлення такої довідки. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи: Позивачка правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Обставини справи, які встановив суд першої інстанції та перевірив суд апеляційної інстанції: Позивачка з 01.03.2026 отримує пенсію в разі втрати годувальника на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 9 квітня 1992 року (далі Закон № 2262-ХІІ). Позивачка звернулася із заявою від 03.03.2026 до відповідача як уповноваженого Порядком №45 органу про видачу їй нової довідки про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_2 станом на 18.06.2025. Відповідач листом від 01.04.2026 надав відповідь, відповідно до якої відмовив у наданні такої довідки у зв`язку з відсутністю фактів підвищення посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовцям згідно із Постановою №704 станом на 01.01.2025 та прийнятих Урядових рішень щодо перерахунку пенсій. Норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини Правові та організаційні засади пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, визначено Законом № 2262. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», визначений «Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45). Згідно із пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. З наведеного випливає, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці. Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Станом на час прийняття Постанови № 704 пунктами 2 та 4 було визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. З 24.02.2018 набула чинності Постанова № 103, пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року». Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким вносились зміни до Постанов КМУ, що додаються, зокрема пункту 4 Постанови №

704. Усталений багаторічний підхід касаційного суду до правозастосування (починаючи з постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19; https://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90228179) полягає у тому, що у випадку визнання в судовому порядку протиправними та нечинними змін, внесених до нормативно-правового акту, з дня набрання законної сили рішенням суду відновлює дію редакція нормативно-правового акта, яка діяла до зазначених змін. Так, виходячи з численних постанов Верховного Суду, з 29.01.2020 (з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18) пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Поряд з цим, 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 481, яка набрала чинності 20.05.2023. Відповідно до пункту 1 Постанови № 481, Уряд України постановив скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Також Постановою № 481 змінено пункт 4 Постанови № 704, у зв`язку з чим з дати набрання чинності Постановою № 481 (20.05.2023) ця норма права має таку редакцію: «установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Надалі рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Позиція суду апеляційної інстанції Суд апеляційної інстанції, перевіряючи в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на такі мотиви: суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку, що після визнання протиправним та нечинним пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає щорічний перерахунок розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців та прирівняних до них осіб шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Як наслідок, відповідні уповноважені органи повинні щороку готувати довідки про розмір грошового забезпечення особи станом на 01 січня відповідного календарного року для перерахунку розміру її пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки рішення суду в справі №320/29450/24 набрало законної сили 18.06.2025, відтак, саме з цієї дати у позивачки виникли правові підстави на видачу довідки про розмір грошового забезпечення померлого годувальника для перерахунку пенсії. Аргументи апелянта зводяться до того, що сама по собі втрата чинності пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №481 не породжує у позивачки права на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки таке право виникає лише у разі фактичного підвищення грошового забезпечення, обумовленого збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Обставини справи встановлені судом першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів правильно, сторонами визнаються. Отже, для вирішення цього спору слід визначити, яка редакція пункту 4 Постанови №704 у її взаємозв`язку із статтями 43, 63 Закону №2262-XII та Порядком №45 підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а також чи виникли у відповідача правові підстави для оформлення довідки про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка позивачки ОСОБА_2 станом на 18.06.2025. Відповідно до частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування релевантних норм права до спірних правовідносин, викладені в постанові від 12.06.2026 у справі №420/34153/25 такого змісту: «Верховний Суд у постанові від 22.11.2024 у справі № 380/9113/23 дійшов висновку, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі оновленої довідки про розміри грошового забезпечення. Також Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 сформував наступні висновки: «…пункт 4 Постанови № 704 в редакції пункту 2 Постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови № 704 як такої.

60. Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 Постанови № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.

61. Приписи пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. …до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.» За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що внаслідок скасування в судовому порядку пункту 2 Постанови № 481 щодо внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 відбулось зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб та зростання, у зв`язку з цим, розмірів грошового забезпечення, у зв`язку з чим у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2025 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ. Пункт 2 Постанови № 481 у частині зміни механізму розрахунку посадових окладів не підлягає застосуванню судом як норма, що суперечить актам вищої юридичної сили. Розрахунок посадового окладу та окладу за військовим званням має здійснюватися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2025, що забезпечує належне виконання приписів Закону № 2262-ХІІ. З цих мотивів безпідставними є покликання відповідача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії військовослужбовців, призначених відповідно до Закону №2260-ХІІ, а відтак і підстави для видачі довідки про розмір грошового забезпечення, не настали. Покликання відповідача на те, що чинне законодавство встановлює конкретну дату зміни розміру прожиткового мінімуму - 1 січня відповідного календарного року, що свідчить про відсутність правових підстав для видачі довідки станом на іншу дату також є безпідставним, оскільки у спірних правовідносинах зміна розміру прожиткового мінімуму відбулась внаслідок скасування в судовому порядку встановлених обмежень, а не внаслідок його законодавчого підвищення. Покликання відповідача на відсутність правових підстав для видачі довідки станом на 18.06.2025 не спростовує висновків судів. Вказана дата зумовлена виключно межами заявлених позовних вимог і не є самостійною матеріально-правовою підставою для перерахунку пенсії. Визначення такої дати не звільняє Пенсійний фонд України від обов`язку здійснити перерахунок пенсії з урахуванням усіх встановлених законом обмежень та наявних бюджетних асигнувань.» Враховуючи описані вище усталені висновки Верховного Суду щодо правозастосування, слід визнати, що з 18.06.2025 (з дня набрання законної сили рішенням суду в справі № 320/29450/24) відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Тому з 18.06.2025 грошове забезпечення військовослужбовців, зокрема для обчислення пенсії, повинно розраховуватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а саме станом на 01.01.2025 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» становить 3028 грн, який враховується для визначення посадових окладів є очевидно більшою розрахунковою величиною, ніж стала сума 1762 грн, яка була встановлена Постановою №

481. Оскільки різниця між прожитковим мінімуму станом на 2018 рік та 2025 рік впливає на визначення розміру посадового окладу, тому зі збільшенням грошового забезпечення (підвищення посадового окладу) у позивачки виникли підстави для перерахунку її пенсії в разі втрати годувальника відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII. Фактично аргументи апелянта за своїм змістом фактично зводяться до заперечення наведених вище висновків Верховного Суду, тому суд їх відхиляє. Водночас апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає усталеним висновкам Верховного Суду щодо застосування в аналогічних спорах статей 43, 63 Закону №2262-XII, Порядком №45 та пункту 4 Постанови №704. З огляду на це суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова відповідача підготувати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії позивачки, виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначені з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 є протиправною та призводить до порушення законних інтересів особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки апеляційний суд визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. З огляду на висновок по суті апеляційної скарги суд покладає понесені апелянтом судові витрати на нього. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі № 260/2420/26 без змін. Понесені апелянтом судові витрати покласти на нього. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення постанови. Головуючий суддя Р. М. Москаль судді Т. М. Димарчук П. І. Сало Повне судове рішення складено 10.07.26