Постанова 4806 № 308/4628/25

Справа № 308/4628/25 П О С Т А Н О В А Іменем України 10 липня 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого: судді Джуги С.Д., суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 січня 2026 року у складі судді Малюка В.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в : Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 8045837 (далі Договір). Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Кредитодавеця, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок «CreditPlus». Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок «CreditPlus», в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавецем правильності введення коду, направленого Кредитодавецем на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході (в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку «CreditPlus». На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір): 15000.00 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1.5 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 27.01.2025 укладено договір № 27.01/25-Ф відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8045837. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 8045837. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №8045837 від 01.07.2024 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 49 498,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 15 000, 00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 26 998, 00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами 7500, 00 грн.; заборгованість за комісіями 0,00 грн.; інфляційні збитки 0,00 грн.; нараховані 3% річних 0,00 грн. За вказаних обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором № 8045837 від 01.07.2024 у розмірі 49 498, 00 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422, 40 грн., а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000, 00 грн. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 січня 2026 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» відмовлено. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором. 27.01.2025 було укладено договір № 27.01/25-Ф відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8045837. Таким чином, Товариство з обмеженою «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 8045837. Вказує, що договір про надання споживчого кредиту № 8045837 підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором C1760; в договорі зазначені всі дані про особу ОСОБА_1 необхідні для її ідентифікації: реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, офіційно зареєстроване місце проживання. Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитодавця подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, після чого позикодавець надіслав за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону (міститься в договорі) одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідачка використала для підтвердження підписання кредитного договору. З урахуванням викладеного, можна зробити висновок про укладеність кредитного договору та ознайомлення відповідача з його умовами, оскільки без здійснення вказаних дій останньої кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону № 675-VIII вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Матеріали справи не містять та Відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного договору позики, отже висновок суду першої інстанції про те, що відповідачу не було відомо про існування договору укладеному між ним та ТОВ «Авентус Україна» є необґрунтованим. Відмовляючи у задоволенні позову, суд не надав оцінки наявним у справі доказам, як кожному окремо, так і в їх сукупності, наслідком чого стало ухвалення незаконного рішення. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відмовляючи в заявленому позові, суд першої інстанції виходив з його недоведеності. З такими висновками погоджується і апеляційний суд виходячи з наступного. Так, підставами позовних вимог позивача є неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору. Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8045837 від 01.07.2024. Згідно відповіді від 13.10.2025 року, АТ «ВСТ БАНК» підтвердило зарахування коштів 01.07.2024 року у розмірі 15 000 грн., за договором № 8045837, який був укладений між «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Також зазначено, що фінансовим номером телефону за НОМЕР_1 в період 01.07.2024 по 10.07.2024 р. є « НОМЕР_2 ». Однак, під час розгляду справи відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що даного номеру телефону не визнає та посилалась, що він їй не належить. Даний факт також підтверджується долученим до матеріалів справи рапортом оперуповноваженого СКП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Мешко В. від 12.01.2026 року. Згідно вказаного рапорту встановлено, що по матеріалам кримінального провадження № 12024078130000092 від 17.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 182 КК України, за фактом звернення ОСОБА_1 щодо вчинення шахрайських дій відносно неї, а саме: «просить прийняти міри до невідомих осіб, які 16.06.2024 року відкрили банківський рахунок у відділенні «А-Банку» без її згоди та оформили кредит на її ім`я з використанням номера мобільного телефону НОМЕР_2 », використовуючи можливості УОТЗ ГУНП в Закарпатській області, місцезнаходження вказаного мобільного телефону не вдалося встановити, оскільки такий був вимкнений. Також проведеними заходами було встановлено, що номер телефону « НОМЕР_2 » прикріплений до мобільного телефону марки «Apple Iphone 6S» з IMEI 35915607084981, який згідно порталу «dp.otz» належить громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . Досудове розслідування наразі триває. Частиною 1 ст.1068 ЦК України встановлено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно із ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу. Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Відповідно до ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Відповідно до частин сьомої-дев`ятої розділу VI Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 5 листопада 2014 року (далі - Положення), емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19 та від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22. У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 зроблено висновок, що: «встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Отже, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними». Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. В даному випадку відповідачу не було відомо про існування договору укладеному між ним та ТОВ «Авентус Україна». Позивачем не доведено того, що відповідач втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Позивач всупереч вимог ст.ст.12,81 ЦПК України не надав доказів, що відповідач розголосив інформацію про персональні дані третім особам. Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленою особою грошовими коштами із використанням карткового рахунку, відкритого на ім`я відповідача, не є підставою для задоволення позову. За відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Судом встановлений факт звернення відповідачки до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідачки була дійсно відсутня воля на вчинення такого договору. Встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачкою дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідачка, виявивши наявність договору, невідкладно повідомила про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. З врахуванням вищенаведених обставин суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно відмовив у задоволенні заявленого позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути взяті до уваги. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,- у х в а л и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» залишити без задоволення. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 січня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 10 липня 2026 року. Головуючий: Судді: