LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС461/2481/25

від 07.07.2026 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 серпня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до де…

УХВАЛА 07 липня 2026 року м. Київ справа № 461/2481/25 провадження № 61-7730ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської обласної прокуратури на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 серпня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу, що здійснює досудове розслідування та прокуратури, ВСТАНОВИВ: 01 липня 2026 року Львівська обласна прокуратура, в інтересах якої діє представник - Мельничук ю. І., через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 серпня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у зазначеній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав. Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. На підтвердження своїх повноважень діяти від імені та в інтересах Львівської обласної прокуратури, представник Мельничук Ю. І. до касаційної скарги додав довіреність, якою керівник Львівської обласної прокуратури М. Мерет уповноважив його представляти інтереси Львівської обласної прокуратури в судах, довіреність у порядку передоручення від 19 травня 2022 року, якою ОСОБА_2 уповноважив Мельничука Ю. І. в порядку передоручення представляти інтереси Львівської обласної прокуратури в судах України, а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого керівником Львівської обласної прокуратури є Войтенко А. Б. Інших документів не надав. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України). Відповідно до частини четвертої статті 58 ЦПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника. У частині першій статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Таким чином, повноваження посадових осіб діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцією. Копій зазначених документів на підтвердження повноважень Мельничука Ю. І. діяти від імені Львівської обласної прокуратури до касаційної скарги не додано. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 58 ЦПК, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні. Визначених відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК документів, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені Львівської обласної прокуратури, Мельничук Ю. І. до суду касаційної інстанції не надав, а із наданого витягу з ЄДР не встановлено повноважень Мельничука Ю. І. діяти в інтересах Львівської обласної прокуратури в порядку самопредставництва. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки у порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписана особою, повноваження якої не підтверджені. Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 серпня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу, що здійснює досудове розслідування та прокуратури, повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»