Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/33718/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/33718/25 Провадження № 22-ц/820/1316/26 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Дубова М.В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/37472/25 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємся ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2026 року у складі судді Козак О.В. у цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в : У листопаді 2025 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 4 578,34 грн, яка складається з 3 638,86 грн за житлово-комунальні послуги, яка утворилася за період з січня 2019 року до грудня 2022 року, інфляційні витрати у розмірі 734,01 грн, 3% річних у розмірі 205,47 грн та судові витрати у розмірі 7 968,96 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року у справі № 924/869/22 Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. 21 листопада 2024 року відбувся електронний аукціон з продажу майна банкрута по лоту № 1, а саме право вимоги грошової заборгованості станом на 01 лютого 2024 року. Відповідно до протоколу електронного аукціону від 21 листопада 2024 року позивача визнано переможцем аукціону. 29 листопада 2024 року Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький та ФОП ОСОБА_1 уклали договір № 1 купівлі-продажу права вимоги. Згідно з пунктом 1.1 на умовах даного договору та на підставі протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20241111-01374 від 21.11.2024 року з продажу активів Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, Первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору, а новий кредитор набув наступні права вимоги: Портфель заборгованості, а саме права грошової вимоги до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1560757,91 грн. Таким чином, позивач є новим кредитором до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами згідно з списком власників та квартиронаймачів, зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 . За вказаною адресою наявна заборгованість по житлово-комунальних платежах в сумі 3 638,86 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач має право на стягнення з боржника інфляційних втрат у розмірі 734,01 грн та 3% річних у розмірі 205,47 грн, отже загальний розмір заборгованості складає 4 578,34 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, разом з понесеними судовими витратами, а саме 968,96 грн судового збору та 7 000 грн витрат на правничу допомогу. Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2026 року в позові відмовлено. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. ФОП ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права. Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України). Відповідно до ч. 4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України). Частина четверта статті 274 ЦПК України містить імперативну норму, яка визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження. Цей перелік ґрунтується на класифікації справ за матеріально-правовою ознакою, тобто за характером спірних матеріально-правових відносин. Так, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України). У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини (ч. 4 ст. 274 ЦПК України). Відповідно до Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на частку квартири АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 19.09.2025 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину серія та номер:2092, яке видано 19.09.2025 року приватним нотаріусом Папкою Т.В. Отже у справі яка переглядається, предметом спору є стягнення заборгованості за комунальні послуги з відповідача ОСОБА_2 як спадкоємця, який з вересня 2025 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину є власником частини квартири АДРЕСА_2 . Інших доказів щодо права власності ОСОБА_2 на іншу частину спірної квартири з інших підстав позивач суду не надав, відповідних клопотань про витребовуваня таких даних суду також не заявляв, в Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, за яким суд сам може перевірити таку інформацію, теж відсутні інші дані про право власності відповідача на іншу частин спірної квартири. Таким чином заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у спірній квартирі, яку просить стягнути позивач, за період з січня 2019 до січень 2022 року, відповідно до ст. 1218 ЦК увійшла до складу спадщини, таким чином між сторонами існує спір щодо спадкування і дана справа, хоч і є малозначною справою, однак відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України не може бути розглянута в порядку загального позовного провадження. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, що суперечить вимогам п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України. Отже, на підставі п. 7 частини третьої статті 376 ЦПК України, що передбачає обов`язкову підставу для скасування судового рішення суду першої інстанції, в разі порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Що стосується вирішення спору по суті, то колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року у справі № 924/869/22 Будинкоуправління № 2 КЕВ у м. Хмельницький було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. 21 листопада 2024 року відбувся електронний аукціон № BRD001-UA-20241111-01374 з продажу майна банкрута по лоту № 1, а саме право вимоги грошової заборгованості Будинкоуправління № 2 КЕВ м. Хмельницький станом на 01 лютого 2024 року. Відповідно до протоколу електронного аукціону № BRD001-UA-20241111-01374 від 21 листопада 2024 року переможцем аукціону визнано ФОП ОСОБА_3 . Згідно з повідомленням про повний розрахунок за майно, придбане на електронному аукціоні № BRD001-UA-20241111-01374 від 27 листопада 2024 року, ФОП ОСОБА_3 в повному обсязі сплатив ціну під час проведення аукціону з продажу майна банкрута Будинкоуправління № 2 КЕВ м. Хмельницький. 29 листопада 2024 року Будинкоуправління № 2 КЕВ АДРЕСА_3 і ФОП ОСОБА_3 уклали договір № 1 купівлі-продажу права вимоги. Згідно з пунктом 1.1. договору та на підставі протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20241111-01374 від 21 листопада 2024 року з продажу активів Будинкоуправління № 2 КЕВ м. Хмельницький первісний кредитор Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький передав (відступив) новому кредитору, а новий кредитор ФОП ОСОБА_3 набув права грошової вимоги до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1560757,91 грн. За адресою: кв АДРЕСА_2 , наявна заборгованість у сумі 3 638,86 грн по квартирній платі та за послуги з постачання холодної води. Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 подав до суду даний позов через свого представника фізичну особу ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності від 02 вересня 2025 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Румянцевою І.О. (зареєстровано в реєстрі за № 1384), і позов підписано саме даним представником. Відповідно до статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. В силу статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Враховуючи предмет позову, справа не підлягала розгляду судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки спір виник щодо спадкування, справа не є малозначною, а тому представництво сторони за правилами статті 131-2 Конституції України та статті 60 ЦПК України має здійснюватися адвокатом. Як вказано вище, позов в даній справі за обставин справи щодо стягнення боргу з відповідача в порядку спадкування подано представником позивача як фізичною особою на підставі довіреності. Позов та додані до нього до неї матеріали не містять будь-яких відомостей щодо наявності у ОСОБА_4 як представника ФОП Галкіна Г.О. статусу адвоката, також такі відомості відсутні у Єдиному реєстрів адвокатів України, а відтак в силу вищевикладених вимог Конституції України та норм ЦПК України ОСОБА_4 в даній справі не може бути належним представником позивача та не може відповідно від його імені подавати та підписувати до суду позовні заяви. Згідно з п 2 ч 1 ст 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовна заява від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Згідно ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у відповідності до п.7 ч 3 ст. 376 ЦПК України та ч. 1 ст. 377 ЦПК України, а позовну заяву слід залишити без розгляду згідно з п 2 ч 1 ст 257 ЦПК України, ч. 1 ст. 377 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 257, 374, 376, 377, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2026 року скасувати. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 10 липня 2026 року. Суддя А.М. Костенко Р.С. Гринчук О.І. Ярмолюк