Постанова КАС ВС № 554/13569/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Київ справа № 554/13569/24 адміністративне провадження № К/990/29724/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Білак М.В., суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року (головуючий суддя - П`янова Я.В., судді: Жигилій С.П., Присяжнюк О.В.) у справі № 554/13569/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. I. ПРОЦЕДУРА 1. 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить скасувати постанову № 018 від 25 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн за правопорушення передбачене частиною першою статті 165-2 Кодексом України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП).

2. Рішенням Октябрського районного суду міста Полтава від 12 березня 2025 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову № 018 від 25 листопада 2024 року винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області, якою визнано винним в.о. генерального директора ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 165-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.

3. Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Не погодившись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, водночас станом на момент закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами, на виконання вимог ухвали суду від 23 червня 2025 року, скаржником до суду апеляційної інстанції не подано. III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції частини першої статті 295 КАС України, що полягає в неправильному застосуванні строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а саме замість тридцяти днів суд застосував десять днів.

9. Скаржник наполягає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції він не пропустив, оскільки суд першої інстанції в своєму рішенні від 12 березня 2025 року зазначив, що строк на апеляційне оскарження 30 днів. Апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції 09 квітня 2025 року, тобто в межах 30-денного строку з моменту проголошення рішення суду першої інстанції.

10. Також скаржник звертає увагу на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжною інструкцією від 26 червня 2025 року № 231.

11. Таким чином скаржник вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений, тому суд апеляційної інстанції безпідставно застосував пункт 4 частини першої статті 299 КАС України та відмовив у відкритті провадження, у з зв`язку з неподанням заяви про поновлення строку.

12. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

14. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України (ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження), та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

15. Перевіривши доводи касаційної скарги та повноту дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

16. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

17. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

18. Право на апеляційне оскарження також визначено положеннями статті 293 КАС України, згідно частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

19. За загальним правилом строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

20. Відповідно до пункту 1 частини другої та частини третьої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

21. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

22. В той же час, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовані статтею 286 КАС України, відповідно до частини четвертої якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

23. Предметом оскарження у цій справі є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 165-2 КУпАП.

24. Рішення Октябрського районного суду міста Полтави прийнято в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи 12 березня 2025 року.

25. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

26. В резолютивній частині рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12 березня 2025 року у цій справі роз`яснено, що апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

27. Згідно з довідкою про доставку електронного листа текст копії рішення суду першої інстанції доставлено до Електронного кабінету відповідача 12 березня 2025 року о 22:35.

28. Апеляційну скаргу на це рішення відповідач подав до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» 09 квітня 2025 року.

29. Отже, відповідач подав апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду першої інстанції, тобто у строк, роз`яснений судом у цьому рішенні, не допустивши необ`єктивного зволікання з її поданням.

30. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 23 червня 2025 року залишив апеляційну скаргу без руху посилаючись на те, що відповідач подав її поза межами десятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною четвертою статті 286 КАС України та не подав клопотання про поновлення строку, а також не подав доказів про сплату судового збору в розмірі 726 грн 72 коп.

31. На виконання цієї ухвали відповідач 30 червня 2025 року подав через систему «Електронний суд» платіжну інструкцію від 26 червня 2025 року № 231.

32. Однак суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження вказавши, що відповідач пропустив строк на оскарження рішення суду першої інстанції та не подав на виконання вимог ухвали суду від 23 червня 2025 року заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами.

33. У касаційній скарзі скаржник наполягає, що не пропустив строк на апеляційне оскарження, оскільки суду першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

34. Верховний Суд у своїх постановах уже неодноразово наголошував на тому, що у справах тих категорій, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції вимог щодо змісту резолютивної частини рішення, а саме роз`яснення сторонам строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

35. Окрім того, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 09 червня 2022 у справі № 300/1617/20 (яка також відноситься до категорії термінових у розумінні КАС України) надавав правову оцінку питанню поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у випадку роз`яснення судом першої інстанції у категорії термінових адміністративних справ загальних строків на оскарження судового рішення, а не спеціальних. Суд зазначив, що у такому разі сторона мала легітимні очікування на можливість оскарження судового рішення саме в установлений судом строк - тридцять днів. Суд апеляційної інстанції повинен ураховувати зумовлені роз`ясненням суду першої інстанції легітимні очікування відповідача щодо права на звернення до суду з апеляційною скаргою в установлений судом тридцятиденний строк. Принцип рівності перед законом і судом знаходить конкретне втілення у формуванні правового статусу суб`єкта адміністративного процесу й полягає в тому, що кожний його учасник має права та обов`язки, що є адекватними його процесуальному становищу. Одна сторона не повинна бути у привілейованому чи дискримінаційному становищі щодо іншої сторони.

36. Вказані висновки неодноразово були підтримані Верховним Судом у постановах від 04 квітня 2024 року у справі № 332/3170/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 199/5123/23, від 21 грудня 2023 року у справі № 947/11097/23 та інших.

37. У розглядуваному випадку, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на роз`яснення судом першої інстанції загального строку на апеляційне оскарження судового рішення, яким відповідач скористався та подав апеляційну скаргу в межах строку, який зазначив суд першої інстанції у резолютивній частині свого рішення.

38. Слід зазначити, що учасник судового процесу має право покладатися на роз`яснення, які містяться у судовому рішенні, зокрема, що стосується строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки має легітимні очікування, що такі роз`яснення суду базуються на нормах права.

39. Таким чином, якщо суд першої інстанції вказав у рішенні загальний строк для оскарження, а відповідач подав скаргу в межах строку зазначеного судом, апеляційний суд зобов`язаний був врахувати під час вирішення питання щодо дотримання відповідачем процесуального строку, оскільки за таких обставин відповідач діяв правомірно, покладаючись на них.

40. Верховний Суд наголошує на пріоритеті принципу правомірних (легітимних) очікувань та права на доступ до правосуддя в подібних випадках.

41. Однак, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вирішуючи питання строку звернення відповідача з апеляційною скаргою до суду, формально підійшов до оцінки обставин в цій частині, не врахував роз`яснення суду першої інстанції щодо загального строку на апеляційне оскарження судового рішення, що призвело до порушення права на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (в аспекті доступу до суду).

42. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

43. За наведеного правового регулювання та обставин справи Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

44. Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

45. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

46. З огляду на приписи статті 353 КАС України касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

47. Ураховуючи результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат. Керуючись статтями 345, 353, 359 КАС України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області задовольнити. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 554/13569/24 скасувати. Справу № 554/13569/24 направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... М.В. Білак В.Е. Мацедонська Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду