Постанова КАС ВС № 120/2916/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Київ справа №120/2916/25 адміністративне провадження № К/990/9095/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів - Білак М.В., Жука А.В., розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026 (суддя-доповідач Ватаманюк Р.В., судді: Боровицький О.А., Курко О.П.), УСТАНОВИВ:

1. У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати грошового забезпечення та зобов`язання вчинити відповідні дії.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2025 адміністративний позов задоволено повністю. 2.1. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати грошового забезпечення. 2.2. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати нарахованих та виплачених сум.

3. Копію зазначеного рішення в електронному вигляді було надіслано військовій частині НОМЕР_1 в електронний кабінет та доставлено 08.10.2025 о 22:33.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник відповідача 19.01.2026 звернувся через підсистему «Електронний суд» з апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2025 залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору.

6. Представником відповідача 26.01.2026 подано заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яку ухвалою від 28.01.2026 Сьомий апеляційний адміністративний суд задовольнив та продовжив військовій частині НОМЕР_1 термін для усунення недоліків на п`ять днів.

7. На виконання вимог ухвали від 21.01.2026 представник військової частини НОМЕР_1 02.02.2026 подав до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків разом з платіжною інструкціє на підтвердження сплати судового збору.

8. Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2025 відмовлено, залишено без руху апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 та встановлено десятиденний строк для подання до суду заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску.

9. На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від 09.02.2026 представник військової частини НОМЕР_1 подав 13.02.2026 заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що апеляційна скарга була сформована та направлена через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» у межах процесуального строку, проте внаслідок технічного збою в підсистемі апеляційна скарга не відображалася в системі Електронного суду. Відсутність відображення апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції є наслідком технічного збою в роботі ЄСІТС, а не результатом недобросовісної поведінки чи зволікання з боку відповідача. 9.1. Крім того, представник відповідача зазначив, що військова частина здійснює діяльність в умовах воєнного стану, що об`єктивно ускладнює можливість постійного технічного контролю за функціонуванням електронних сервісів та оперативного реагування на перебої в роботі ЄСІТС.

10. Ухвалою від 23.02.2026 Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2025.

11. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, покликавшись на порушення норм процесуального права, військова частина НОМЕР_1 звернулася з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що обставини, які призвели до формального пропуску строку апеляційного оскарження, мають об`єктивний, непереборний характер, не залежать від волі апелянта та підтверджуються наявними матеріалами справи, а тому наявні підстави для визнання причин пропуску процесуального строку поважними. 12.1. Також представник відповідача зазначив, що при вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі №520/30207/23.

13. Ухвалою від 02.04.2026 Верховний Суд відкрив касаційне провадження з підстав правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

14. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

15. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

16. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

17. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

18. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

19. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

20. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

21. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

22. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції прийнято 08.10.2025, апеляційну скаргу відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" 19.01.2026 та зареєстровано 20.01.2026, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України понад два місяці. 22.1. Щодо тверджень відповідача про те, що внаслідок технічного збою в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" апеляційна скарга не відображалася в системі Електронного суду суд апеляційної інстанції зазначив, що такі доводи не підтвердженні жодними доказами. При цьому відповідач мав можливість подати апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку у разі виникнення технічних збоїв у роботі Електронного кабінету, проте не використав таку можливість. 22.2. Стосовно посилання відповідача на діяльність в умовах воєнного стану суд апеляційної інстанції виходив із усталеної практики Верховного Суду, відповідно до якої саме по собі запровадження воєнного стану не зупиняє перебігу процесуальних строків і не є безумовною підставою для їх поновлення. Для визнання причин пропуску строку поважними суб`єкт владних повноважень повинен навести конкретні обставини, які унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії, та підтвердити їх належними доказами. Водночас організаційні труднощі в діяльності такого суб`єкта не можуть покладатися в основу поновлення процесуального строку, оскільки є наслідком неналежної організації виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

23. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження з огляду на таке.

24. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

25. За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

26. Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

27. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень у кожній конкретній справі залежить від указаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.

28. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.

29. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд констатує, що наведені представником відповідача причини пропуску строку на апеляційне оскарження не свідчать про існування об`єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.

30. Так, доводи представника відповідача про те, що апеляційну скаргу було сформовано та подано в межах установленого процесуального строку, однак унаслідок технічного збою в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» вона не була надіслана до суду, не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

31. Відповідно до пунктів 5.1.20, 5.1.22 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, затвердженої наказом ДП «Інформаційні судові системи» від 29.12.2023 №230/ОД, користувач має можливість відстежувати рух поданого процесуального документа, зокрема, переглядати інформацію про його стан, дату відправки до суду та дату реєстрації судом.

32. Отже, особа, яка реалізує право на звернення до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», повинна вживати розумних заходів для контролю за належним завершенням процедури подання процесуального документа, у тому числі перевіряти відображення статусу його відправлення та реєстрації.

33. В апеляційній скарзі, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, представник відповідача посилався на обставини формування та внутрішньої реєстрації апеляційної скарги. Водночас жодних доказів того, що після виконання цих дій апеляційна скарга набула в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» статусу «Відправлено до суду» або що картка руху документа містила відомості про її відправлення чи реєстрацію судом, відповідач не надав.

34. За таких обставин тривале невиявлення факту ненадсилання апеляційної скарги до суду свідчить не про існування об`єктивних і непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду, а про неналежний контроль відповідача за належним завершенням процедури подання процесуального документа та реалізацією власних процесуальних прав.

35. Крім того, відповідач не був позбавлений можливості реалізувати право на апеляційне оскарження іншим передбаченим процесуальним законом способом, зокрема, шляхом подання апеляційної скарги засобами поштового зв`язку, однак такою можливістю не скористався.

37. Також Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на здійснення діяльності в умовах воєнного стану, адже за усталеною практикою Верховного Суду саме по собі запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, водночас представник відповідача не навів конкретних обставин та не надав належних доказів того, яким саме чином такі умови об`єктивно унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги в цій справі.

38. Зазначені представником відповідача обставини фактично стосуються особливостей організації діяльності військової частини та виконання її службових завдань, тобто є питаннями внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, та не звільняють відповідача від обов`язку сумлінно і своєчасно реалізовувати належні йому процесуальні права

39. Також Суд не бере до уваги покликання відповідача на постанову Верховного Суду від 04.09.2024 у справі №520/30207/23, оскільки зазначена постанова не містить висновків щодо застосування норм права, а зроблені в ній Верховним Судом висновки щодо наявності підстав для поновлення суб`єкту владних повноважень строку апеляційного оскарження ґрунтувалися на оцінці обставин у їх сукупності, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, в цій конкретній справі.

40. Отже, наведені в касаційній скарзі обставини не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

41. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та, як наслідок, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

42. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала суду апеляційної інстанцій є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд прийняв рішення у відповідності до норм процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

44. Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується. Суддя-доповідач С.А. Уханенко Судді: М.В. Білак А.В. Жук