Постанова КАС ВС № 120/8489/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Київ справа №120/8489/25 адміністративне провадження № К/990/17685/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Уханенка С. А., суддів - Білак М.В., Жука А.В., розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито, за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року (суддя-доповідач - Боровицький О.А., судді: Ватаманюк Р.В., Курко О.П.), УСТАНОВИВ: І. Рух справи

1. У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, заявник), в якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати її грошового забезпечення за період з 13 грудня 2021 року по 19 травня 2025 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 - 2023 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за 40 календарних днів невикористаної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за 15 календарних днів невикористаної відпустки за 2023 рік, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року, згідно із Законами України «Про Державний бюджет на 2021 рік», «Про Державний бюджет на 2022 рік» та «Про Державний бюджет на 2023 рік» та зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити їй грошове забезпечення за указаний період, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року згідно із Законами України «Про Державний бюджет на 2021 рік», «Про Державний бюджет на 2022 рік» та «Про Державний бюджет на 2023 рік».

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення з 13 грудня 2021 року перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704). Зобов`язано відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 13 грудня 2021 року по 19 травня 2023 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 19 листопада 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» уперше подала апеляційну скаргу, в якій, зокрема, просила відстрочити сплату судового збору.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом надання оригіналу документу про оплату судового збору. 4.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 24 листопада 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 24 листопада 2025 року о 16:00. 5. 29 листопада 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала клопотання про продовження процесуального строку, обґрунтоване тим, що є державною організацією, яка фінансується з державного бюджету та проводить видатки у межах затвердженого кошторису на відповідний рік. Відповідач указав, що є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня і кошти на рахунок військової частини надходять від фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі поданих заявок. Військова частина НОМЕР_1 також повідомила, що інтенсивність обстрілів та першочергове фінансування оборонних дій на сході України ускладнило процедуру надходження коштів для оплати судового збору, а тому виконання ухвали потребує додаткового часу для отримання відповідного фінансування. 5.1. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №120/8489/25 на десять днів, з дня отримання ухвали. 5.2. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 02 грудня 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 02 грудня 2025 року о 15:00. 6. 08 грудня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» повторно надіслала клопотання про продовження процесуального строку, обґрунтовану такими ж підставами, що були указані у попередньому клопотанні від 29 листопада 2025 року, з посиланням на вжиття відповідних заходів для найшвидшої сплати судового збору. До цього клопотання військова частина НОМЕР_1 додала копії довідки про непроведення фінансування для оплати судового збору та рапорту про замовлення коштів на його оплату.

7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу повернуто військовій частині НОМЕР_1 з підстав неусунення нею недоліків скарги. 7.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 13 січня 2026 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 13 січня 2026 року о 19:34. 8. 20 березня 2026 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» повторно надіслала апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року, до якої додала платіжну інструкцію від 02 березня 2026 року № 232 про оплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.

9. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, а заявнику установлено строк для усунення указаних недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку, із зазначенням інших поважних причин для його поновлення та з наданням доказів, що підтверджують такі обставини.

10. Згідно з довідкою про доставку електронного листа вищевказана ухвала надіслана військовій частині НОМЕР_1 до її електронного кабінету 24 березня 2026 року о 12:14. 11. 31 березня 2026 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про поновлення пропущеного процесуального строку обґрунтовану тим, що з метою підготовки та подання апеляційної скарги, військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено всі належні та можливі заходи для отримання коштів на оплату судового збору, а саме: помічником командира був поданий рапорт на підставі якого фінансово-економічною службою було здійснено запити для отримання необхідних коштів шляхом подання додаткової заявки-розрахунку на листопад, грудень 2025 року, основні заявки на січень, лютий 2026 року, які були включені у відповідні розрахунки, однак відповідні бюджетні асигнування не надійшли. Первісну апеляційну скаргу було подано вчасно та у межах строків і військова частина НОМЕР_1 клопотала про продовження строків виконання вимог ухвали, так як у грудні 2025 року вже були погоджені заявки на фінансування і військова частина НОМЕР_1 очікувала перерахування коштів. Указані обставини, на думку відповідача, об`єктивно унеможливили виконання вимог ухвали суду про залишення скарги без руху, проте ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року первісну апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто. У березні 2026 року відповідачем вже було сплачено судовий збір, у зв`язку з чим усунуто обставини, що унеможливили сплату судового збору на дату подання апеляційної скарги. Указані обставини військова частина НОМЕР_1 вважала непереборними та об`єктивними причинами для поновлення пропущеного строку.

12. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року визнано неповажними, указані причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення ВІнницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року.

13. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження. ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції 14. 20 квітня 2026 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

15. Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судом не взято до уваги доводи відповідача про те, що вперше апеляційну скаргу було подано вчасно, проте ухвалою суду її залишено без руху через несплату судового збору. Заявник зауважує, що ним було вжито всіх можливих заходів з метою сплати судового збору. 15.1. У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 указує на те, що з метою підготовки та подання апеляційної скарги та виконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) військовою чистиною НОМЕР_1 здійснено всі належні та можливі заходи для отримання коштів щодо оплати судового збору, а саме: помічником командира з правової роботи подано рапорт від 30 жовтня 2025 року вх. № 6978 для оплати судового збору в розмірі 1453,44 грн; фінансово-економічною службою здійснено запити для отримання необхідних коштів від забезпечувального фінансового органу, а саме: основні заявки-розрахунки, у які включено додаток № 2 «Розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщення до інших військових частин) виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки»» за напрямом грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на листопад, грудень 2025 року та січень, лютий 2026 року де зазначено розмір потреб для виплати коштів для оплати судового збору та надані відповідачем документи (рапорти, заявки, факти сплати після надходження коштів). 15.2. Заявник наголошує, що питання вчасної оплати судового збору за подання відповідних позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг є систематичною проблемою у військовій частині НОМЕР_1 та інших військових частин Повітряних Сил Збройних Сил України. Водночас військова частина НОМЕР_1 є державною організацією, яка фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету та є розпорядником бюджетних коштів третього рівня, тому кошти на її рахунок надходять від фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі поданих заявок щодо необхідності у фінансуванні відповідних витрат. У свою чергу фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 фінансується Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України. Отже, у відповідача фактично немає можливості самостійно забезпечити своєчасну оплату судового збору за подання відповідних заяв та скарг, що фактично позбавляє військову частину НОМЕР_1 на апеляційний та касаційний розгляд рішень, прийнятих не на її користь. Лише 02 березня 2025 року військова частина НОМЕР_1 отримала можливість оплатити судовий збір у цій справі, з огляду із фінансуванням за КЕКВ 2800 (код видатків 010/31). 15.3. Заявник указує, що судом апеляційної інстанції не досліджено об`єктивність причин пропуску строку, що, на його думку, суперечить правовій позиції Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та не відповідає практиці Верховного Суду, так як суди мають обґрунтовувати підстави відмови у поновленні строку. 15.4. У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 указує, що процесуальний строк, на її думку, пропущено з поважних причин, оскільки в Україні триває воєнний стан, військова частина є розпорядником коштів нижчого рівня і з початку збройної агресії російської федерації проти України, питання навантаження на бюджет Міністерства оборони України на сьогоднішній день залишається актуальним. Тому фінансування розпорядником бюджетних коштів вищого рівня (Міністерством оборони України), військових частин за КЕКВ 2800 код видатків 010/31 об`єктивно є другорядним, ураховуючи потребу у забезпеченні усіх видатків на оборону, грошове, речове та продовольче забезпечення особового складу.

16. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 02 червня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі.

17. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України щодо обґрунтованості підстав, за яких відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

18. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 02 червня 2026 року направлено учасникам справи через підсистему «Електроний суд» та засобами поштового зв`язку, проте відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов. ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

19. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

20. Статтею 295 КАС України встановлено загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

21. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

22. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 22.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

23. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

24. Як убачається із матеріалів справи, 23 жовтня 2025 року Вінницьким окружним адміністративним судом розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження. Копію указаного судового рішення в електронному вигляді надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» та доставлено до її електронного кабінету 24 жовтня 2025 року о 20:37, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем. 24.1. Уперше до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 23 жовтня 2025 року заявник звернувся 19 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд». Проте ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року указану скаргу залишено без руху через несплату судового збору та надано строк для усунення указаного недоліку. 24.2. Надалі указаний процесуальний строк, установлений для усунення недоліків, продовжено судом ухвалою від 02 грудня 2025 року, згідно із клопотанням відповідача. На виконання цієї ухвали, військова частина НОМЕР_1 повторно надіслала заяву про продовження строку виконання ухвали суду від 26 вересня 2025 року, обґрунтовану відсутністю коштів, з посиланням на вжиття усіх можливих заходів щодо оплати судового збору, до якої було додано довідку про непроведення фінансування, підписану командиром військової частини НОМЕР_1 . Отже, станом на січень 2026 року недоліки скарги військовою частиною НОМЕР_1 так і не було усунуто, у зв`язку з чим 13 січня 2026 року скаргу було повернуто особі, яка її подала.

25. Документи, що об`єктивно свідчать про намір військової частини НОМЕР_1 невідкладно усунути недоліки первісної апеляційної скарги, шляхом сплати судового збору або вчинення відповідачем інших дій, спрямованих на виконання приписів ухвали від 26 вересня 2025 року, у матеріалах справи відсутні, а заяви про продовження процесуального строку та відстрочення сплати судового збору відповідач обґрунтовував виключно загальними доводами про відсутність коштів, з посиланням на проведення видатків у межах затвердженого кошторису на відповідний рік та залежність від рішень розпорядника бюджетних коштів вищого рівня - фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року про повернення первісної апеляційної скарги надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» в електронному вигляді та доставлено до її електронного кабінету 13 січня 2026 року 19:34, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.

27. Повторно апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 23 жовтня 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 подано 20 березня 2026 року, до якої вже додано платіжну інструкцію про сплату судового збору від 02 березня 2026 року № 232.

28. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Перевіряючи аргументи військової частини НОМЕР_1 щодо наявності перешкод у сплаті судового збору, як поважну причину для поновлення процесуального строку, суд апеляційної інстанції, з посиланням правову позицію Верховного Суду у справах № 200/16530/21, 560/2929/24 та №560/5534/24, слушно зауважив, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Тому невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

29. Відповідаючи на аргументи заявника касаційної скарги, Верховний Суд підкреслює, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання відповідачем своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

30. Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі № 640/3393/19, в якій Велика Палата, зокрема, указала, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

31. Верховний Суд ураховує, що наразі в Україні запроваджено воєнний стан, у зв`язку з чим кошти першочергово спрямовуються на забезпечення оборонних потреб, проте зауважує, що обов`язок сплати судового збору під час подання апеляційної скарги встановлений законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу, без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. Водночас, отримавши 13 січня 2026 року ухвалу про повернення первісної апеляційної скарги, військова частина НОМЕР_1 не надала жодного доказу, що свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на швидке та без зволікання усунення недоліків скарги в частині оплати судового збору до березня 2026 року. Навпаки, отримавши платіжну інструкцію від 02 березня 2023 року, відповідач подав скаргу лише 20 березня 2026 року, не указавши причин такого зволікання. Така бездіяльність військової частини НОМЕР_1 свідчить про пасивність відповідача і формальне використання права на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили.

32. Верховний Суд відхиляє аргументи військової частини НОМЕР_1 з посиланням на рішення ЄСПЛ, оскільки практика ЄСПЛ стосується осіб, яким держава зобов`язана забезпечити дотримання певних гарантій, а положення Конвенції спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави. Тому загальні посилання військової частини НОМЕР_1 на статтю 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з наведенням цитат із рішень ЄСПЛ, за відсутності належної аргументації, є формальними, з огляду на те, що заявник є державним органом влади, який у цих правовідносинах діє від імені держави і чий статус є превалюючим у будь-яких правовідносинах із іншими особами.

33. Суд також звертає увагу, що повернення попередньої апеляційної скарги не позбавляють учасника спору права повторного звернення до апеляційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

34. Виходячи з викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених військовою частиною НОМЕР_1 причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

35. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.

36. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

37. За таких обставин, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139,140 КАС України, судові витрати не розподіляються. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року залишити без змін.

4. Судові витрати не розподіляються.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: С.А. Уханенко Судді: М.В. Білак А.В. Жук