Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/14737/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/14737/24 пров. № А/857/21531/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Носа С.П. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року (суддя Шепелюк В.Л., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено), в адміністративній справі №140/14737/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, встановив: У грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати: 1) податкові повідомлення-рішення: від 21 квітня 2023 року: №0068744-2403-0316, №0068745-2403-0316, №0068746-2403-0316, №0068747-2403-0316, №0068748-2403-0316, №0068749-2403-0316, №0068750-2403-0316, №0068751-2403-0316, №0068752-2403-0316, №0068753-2403-0316, №0068754-2403-0316, №0068755-2403-0316; від 29 квітня 2024 року: №0547869-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547870-2403-0316-UA-07060450000051170,№0547871-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547872-2403-0316-UA-07060450000051170,№0547873-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547874-2403-0316-UA-07060450000051170,№0547875-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547876-2403-0316-UA-07060450000051170,№0547877-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547878-2403-0316-UA-07060450000051170,№0547879-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547880-2403-0316-UA-07060450000051170; 2) податкову вимогу від 14 грудня 2023 року №0004632-1303-0320. Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх безпідставними, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21 квітня 2023 року: №0068744-2403-0316, №0068745-2403-0316, №0068746-2403-0316, №0068747-2403-0316, №0068748-2403-0316, №0068749-2403-0316, №0068750-2403-0316, №0068751-2403-0316, №0068752-2403-0316, №0068753-2403-0316, №0068754-2403-0316, №0068755-2403-0316; від 29 квітня 2024 року: №0547869-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547870-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547871-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547872-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547873-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547875-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547876-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547877-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547878-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547879-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547880-2403-0316-UA-07060450000051170. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 14 грудня 2023 року №0004632-1303-0320. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1504,66 (одна тисяча п`ятсот чотири) гривні 66 копійок. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а обставини справи досліджені судом неповно, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що згідно з даними інформаційних систем позивач не є зареєстрованою фізичною особою-підприємцем, а отже не є сільськогосподарським товаровиробником. Право власності на об`єкти нерухомого майна зареєстровано за позивачем, як фізичною особою 03.08.2020 та 04.08.2020, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Таким чином дані будівлі/споруди не належали сільськогосподарському товаровиробнику (ФГ «Пульмо») на період нарахування податку (2022, 2023 роки), а знаходилось у приватній власності ОСОБА_1 . Доводи позивача, що він є головою фермерського господарства та є одним із членів у даному сільськогосподарському товаристві не звільняє його від грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно. Таким чином, позивач не може претендувати на отримання податкової пільги відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Вважає, що Головне управління ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні. За результатами апеляційного розгляду просить апелянт скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та відмовити в задоволенні позову повністю. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. Судом встановлено такі фактичні обставини справи. Позивач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме: - АДРЕСА_1 майстерня - загальною площею 817,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1253180607257, дата державної реєстрації 03.08.2020 року, форма власності приватна, розмір частки 1. - АДРЕСА_1 нежитлове приміщення (свинарник) - загальною площею 539,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2629051007020, дата державної реєстрації 03.08.2020 року, форма власності приватна, розмір частки 1. - АДРЕСА_2 приміщення (корівника) - загальною площею 1695,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1092036507257, дата державної реєстрації 03.08.2020 року, форма власності приватна, розмір частки 1. - АДРЕСА_3 приміщення (вагової) - загальною площею 8,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1092034707257, дата державної реєстрації 03.08.2020 року, форма власності приватна, розмір частки 1. - АДРЕСА_1 приміщення (АЗС) - загальною площею 8,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1092029907257, дата державної реєстрації 03.08.2020 року, форма власності приватна, розмір частки 1. - АДРЕСА_1 приміщення (КЗС) - загальною площею 162,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1092027707257, дата державної реєстрації 03.08.2020 року, форма власності приватна, розмір частки 1. - АДРЕСА_1 Д1 приміщення (вагової) - загальною площею 5,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1092025007257, дата державної реєстрації 03.08.2020 року, форма власності приватна, розмір частки 1. - АДРЕСА_2 приміщення (водонапірна башня) - загальною площею 6,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1092020807257, дата державної реєстрації 03.08.2020 року, форма власності приватна, розмір частки 1. - АДРЕСА_1 приміщення (свинарник) - загальною площею 695,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1054666707257, дата державної реєстрації 03.08.2020 року, форма власності приватна, розмір частки 1. - АДРЕСА_1 приміщення (водонасосної) - загальною площею 22,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1054642907257, дата державної реєстрації 04.08.2020 року, форма власності приватна, розмір частки 1. - АДРЕСА_1 приміщення (корівник) - загальною площею 734,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1054104707257, дата державної реєстрації 04.08.2020 року, форма власності приватна, розмір частки 1. - АДРЕСА_1 приміщення (січкарня) - загальною площею 139,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1054014707257, дата державної реєстрації 04.08.2020 року, форма власності приватна, розмір частки

1. Судом також встановлено, що ОСОБА_1 з 01.11.2016 є керівником та кінцевим бенефіціарним власником Фермерського господарства Пульмо, яке зареєстроване як юридична особа 25.04.2016, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 16). Основними видами діяльності Фермерського господарства Пульмо (за кодами КВЕД) є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур 1 насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.46 Розведення свиней; 01.50 Змішане сільське господарство; 03.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими поварами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. ГУ ДПС у Волинській області на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України прийняло оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими ОСОБА_1 визначено суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: від 21 квітня 2023 року №0068744-2403-0316, №0068745-2403-0316, №0068746-2403-0316, №0068747-2403-0316, №0068748-2403-0316, №0068749-2403-0316, №0068750-2403-0316, №0068751-2403-0316, №0068752-2403-0316, №0068753-2403-0316, №0068754-2403-0316, №0068755-2403-0316; від 29 квітня 2024 року №0547869-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547870-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547871-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547872-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547873-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547875-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547876-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547877-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547878-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547879-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547880-2403-0316-UA-07060450000051170. Позивач, вважаючи протиправними вище вказані податкові повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як передбачено підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості. До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі. Згідно з пунктом 6.3 статті 6 ПК України, сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України. Відповідно до пункту 7.3 статті 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Статтею 265 ПК України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю. Як передбачено підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Відповідно до підпунктів 266.3.1-266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт. Відтак правильним є висновок суду першої інстанції, що за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Разом з тим, відповідно до абзацу «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Нежитлові сільськогосподарські будівлі (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Як визначено підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Згідно визначення у статті 1 Закону України від 18 січня 2001 року №2238-111 «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією. Крім цього, до виробників сільськогосподарської продукції відносять сільськогосподарських товаровиробників, фізичних осіб (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю (стаття 1 Закону України від 23 вересня 2008 року №575-VI «Про сільськогосподарський перепис»). Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з 01.11.2016 ОСОБА_1 є керівником та кінцевим бенефіціарним власником Фермерського господарства «Пульмо» (далі ФГ «Пульмо»), яке зареєстроване як юридична особа 25.04.2016. Основними видами діяльності ФГ «Пульмо» (за кодами КВЕД) є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур 1 насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.46 Розведення свиней; 01.50 Змішане сільське господарство; 03.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими поварами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. На підтвердження сільськогосподарської діяльності ФГ «Пульмо», позивач надав наступні документи: заяву від 03.08.2020, рішення власника ФГ «Пульмо» від 03.08.2020, акт приймання-передачі №1 майнового права до складеного капіталу ФГ «Пульмо», довідку №1/20, податкові декларації за 2022, 2023 рік, ліцензію на право зберігання пального. Відповідно до зазначених документів, об`єкти нерухомості: майстерня, корівник, водонапірна башня, водонасосна, АЗС, свинарник, вагова, КЗС, січкарня, які належать позивачу на праві власності і щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про донарахування податкових зобов`язань, є будівлями, що використовуються у сільськогосподарській діяльності. Разом з тим, відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Суд правильно звернув увагу, що до 01 січня 2019 року абзац ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України вказував, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Поряд із цим на користь висновку, що нормою абзацу ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачена податкова пільга, в тому числі і для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII, абзац ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. В подальшому, Законом України від 23 лютого 2024 року №3603-ІХ, абзац ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив з 01 січня 2019 року, що сільськогосподарським товаровиробником є юридичні і фізичні особи. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд НК 018:2023, затвердженого і введеного в дію Наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року №3573, клас «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (1271) включає: будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо. Цей клас не включає: споруди зоологічних та ботанічних садів. Відтак, перелік будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, визначений наведеною нормою, не є вичерпним та містить лише одне виключення. Як правильно зазначив суд першої інстанції, встановлена абзацом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження. Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що спірні об`єкти нерухомого майна, а саме: майстерня, корівник, водонапірна башня, водонасосна, АЗС, свинарник, вагова, КЗС, січкарня з огляду на їх використання у сільськогосподарській діяльності ФГ «Пульмо», відносяться до будівель сільськогосподарського призначення та фактично є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника. Доказів використання зазначеного нерухомого майна не за цільовим призначенням відповідачем суду не надано. Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, вказана нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень абзацу ж підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 04 грудня 2018 року у справі № 649/593/16-а, від 24 квітня 2020 року у справі № 540/2206/19, у яких судами застосовано абзац ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України у подібних правовідносинах. Судом також правильно зазначено, що позивач є єдиним керівником ФГ «Пульмо», яке є сільськогосподарським виробником, видами економічної діяльності якого є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур 1 насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.46 Розведення свиней; 01.50 Змішане сільське господарство; 03.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими поварами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, що підтверджується довідкою з ЄДР. Фермерське господарство, в розумінні частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV, є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Зазначене спростовує позицію контролюючого органу про не підтвердження факту безпосереднього використання ним вищезазначених об`єктів нерухомості у сільськогосподарській діяльності. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі №400/2283/20. Враховуючи викладене, вірними є висновки суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21 квітня 2023 року №0068744-2403-0316, №0068745-2403-0316, №0068746-2403-0316, №0068747-2403-0316, №0068748-2403-0316, №0068749-2403-0316, №0068750-2403-0316, №0068751-2403-0316, №0068752-2403-0316, №0068753-2403-0316, №0068754-2403-0316, №0068755-2403-0316; від 29 квітня 2024 року №0547869-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547870-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547871-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547872-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547873-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547875-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547876-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547877-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547878-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547879-2403-0316-UA-07060450000051170, №0547880-2403-0316-UA-07060450000051170 є протиправними та підлягають скасуванню, як наслідок податкова вимога від 14 грудня 2023 року №0004632-1303-0320 також підлягає скасуванню. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року в адміністративній справі №140/14737/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин С. П. Нос