Постанова 4856 № 560/20466/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/20466/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 09 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток з 2023 по 2025 роки. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 2023 по 2025. ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою, у якій він просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у цій справі та зобов`язати відповідача подати звіт. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Так, відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції, окрім іншого, мотивував своє рішення тим, що останне може бути виконане у встановленому законом порядку примусового виконання органом ДВС. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та підлягає виконанню на всій території України. За змістом частини першої статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382, 382-1, 382-2, 382-3 та 383 цього Кодексу. Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено декілька форм судового контролю за виконанням судового рішення, зокрема: надання правової оцінки рішенням, діям чи бездіяльності органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у порядку статті 287 КАС України; зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України; а також надання правової оцінки рішенням, діям чи бездіяльності, вчиненим суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у порядку статті 383 КАС України. При цьому встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, і застосовується за наявності належно обґрунтованих підстав, які свідчать про необхідність вжиття такого процесуального заходу. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 806/2594/16, відповідно до якої необхідність застосування судового контролю має бути належним чином обґрунтована стороною з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або зумовлена наявністю у суду обґрунтованих сумнівів щодо виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення. Колегія суддів враховує те, що у цій справі Хмельницьким окружним адміністративним судом виконавчі листи не видавались, тобто рішення суду може бути виконане у встановленому законом порядку примусового виконання органом ДВС. Із поданої заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається, що заявник звернувся до органів державної виконавчої служби із виконавчими листами для примусового виконання рішення суду в частині зобов`язального характеру. Не надано доказів відкриття виконавчого провадження чи доказів його закінчення без фактичного виконання судового рішення. Заявник не позбавлений права у разі невиконання судового рішення добровільно звернутись до суду із заявою про видачу виконавчого листа, та у подальшому - із виконавчим листом до органу примусового виконання рішень, а у разі порушення його прав під час такого виконання скористатись процесуальними механізмами захисту, передбаченими статтями 287, 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, враховуючи незначний термін виконання судового рішення з часу набрання ним законної сили та за відсутності доказів вжиття заявником усіх передбачених законом заходів, спрямованих на примусове виконання судового рішення, а також доказів того, що механізм виконавчого провадження виявився неефективним або не забезпечує реальне виконання рішення суду, підстав для встановлення визначеного заявником судового контролю, на цей час, суд не вбачає. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Зазначеним вимогам закону ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року відповідає. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.