Постанова 4856 № 560/8639/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/8639/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 09 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області і Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21.03.2025 № 222650009363, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу який надає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV періоди її трудової діяльності відповідно до записів у трудовій книжці від 06.08.1984 НОМЕР_1 , а саме: з 06.08.1988 по 01.08.1998; з 17.06. 1998 по 12.01.2000; з 21.03.2003 по 24.03.2003; з 25.03.2003 по 01.06.2003; з 07.11.2000 по 10.03.2001 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву від 14.03.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській від 21.03.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 16.09.1988 по 31.12.1998, з 01.02.1999 по 28.02.1999, з 01.05.1999 по 31.05.1999, з 01.08.1999 по 31.08.1999, з 01.01.2000 по 12.01.2000, з 07.11.2000 по 10.03.2001, з 21.03.2003 по 01.06.2003 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.08.1987 та повторно розглянути заяву від 14.03.2025 про призначення пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.08.1984 позивачка працювала: з 16.09.1988 по 01.08.1998 офіціанткою в кафе ст.Шепетівка, з 17.06.1998 по 12.01.2000 продавцем у приватного підприємця ОСОБА_2 , з 07.11.2000 по 10.03.2001 отримувала виплату по безробіттю. з 21.01.2003 по 24.03.2003 пекарем у приватного підприємця ОСОБА_3 , з 25.03.2003 по 01.06.2003 кондитером на підприємстві КП "Дорресторан". Рішенням від 21.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовило у призначенні пенсії за віком, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. Страховий стаж заявниці становить 11 років 11 місяців 09 днів. До страхового стажу не зараховані періоди роботи: з 16.09.1988 по 01.08.1998, оскільки не читається печатка якою засвідчено запис про звільнення (відповідно до даних ЄДРПОУ 15.05.2013 підприємство, яке видало довідку ВІД 10.02.2025 №1/1 припинило діяльність); з 17.06.1998 по 12.01.2000, оскільки відсутній номер та дата наказу про прийняття, номер та дата наказу про звільнення з роботи дописані; з 21.03.2003 по 24.03.2003 та з 25.03.2000 по 01.06.2003, оскільки відсутні дані про роботу у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; період виплати по безробіттю з 07.11.2000 по 10.03.2001, оскільки розбіжність між датою припинення на датою наказу на припинення виплати (13.04.2000). Вважаючи протиправним рішення відповідача-1 від 21.03.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком, позивачка звернулася до суду з цим позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх часткового задоволення. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі по тексту Закон №1058- ІV). За змістом частини першої статті 26 Закону № 1058-IV з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 31 року. Частиною 1 статті 24 Закону №1058- ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника з огляду на положення статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, є трудова книжка. Положеннями пункту 3 Порядку № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. З 20.06.1974 порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР № 162 (далі - Інструкція № 162). Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Відповідно до абзацу 3 пункту 2.3 Інструкції № 162 записи здійснюються пером або кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору. За приписами пункту 2.5 Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження, заохочення та інше, виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Посилання апелянта щодо нечіткого відтиску печатки, відсутності номеру та дати наказу про прийняття на роботу та дописаного номеру та дати звільнення з роботи, розбіжність між датою початку та датою наказу про припинення виплати колегія суддів вважає безпідставним, оскільки неналежне заповнення роботодавцем трудової книжки не може бути підставою для позбавлення позивача права зарахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених у цій трудовій книжці. Отже, трудовим законодавством України не передбачений обов`язок працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач-1 безпідставно не зарахував до страхового стажу позивачки період роботи з 16.09.1988 (а не з 06.08.1988 як просить позивачка) по 31.12.1998, з 01.02.1999 по 28.02.1999, з 01.05.1999 по 31.05.1999, з 01.08.1999 по 31.08.1999, з 01.01.2000 по 12.01.2000, з 07.11.2000 по 10.03.2001 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.08.1987. Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 21.03.2003 по 24.03.2003 та з 25.03.2003 по 01.06.2003 ,слід врахувати наступне. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058- ІV). Отже, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. З 01.01.2004 страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (згідно даних про сплату страхових внесків). До 01.01.2004 стаж для призначення пенсії визначався відповідно до статті 56 Закону № 1788-ХІІ, якою передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Враховуючи, що періоди роботи з 21.03.2003 по 01.06.2003 підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.08.1987, підстави для відмови у зарахуванні вказаних періодів до страхового стажу відсутні, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21.03.2025 підлягає скасуванню. З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 16.09.1988 по 31.12.1998, з 01.02.1999 по 28.02.1999, з 01.05.1999 по 31.05.1999, з 01.08.1999 по 31.08.1999, з 01.01.2000 по 12.01.2000, з 07.11.2000 по 10.03.2001, з 21.03.2003 по 01.06.2003 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.08.1987 та повторно розглянути заяву від 14.03.2025 про призначення пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.