Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/5552/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/5552/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 в адміністративній справі №340/5552/25 за позовом Фермерського Господарства «Гонтаренко Галини Борисівни» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,- ВСТАНОВИВ: До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського Господарства «Гонтаренко Галини Борисівни» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, в якій позивач просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.04.2025 №5396/6/11-28-04-04-04 про скасування реєстрації Фермерського Господарства «Гонтаренко Галини Борисівни» платником єдиного податку четвертої групи; - зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське Господарство «Гонтаренко Галини Борисівни», як платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік з дати виключення з реєстру та надати відповідну довідку. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 в адміністративній справі №340/5552/25 позов задоволено частково. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фермерське Господарство «Гонтаренко Галини Борисівни» зареєстроване як юридична особа 31.01.1996 (номер запису: 14271200000001360) з основним видом діяльності за КВЕД 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області та було платником єдиного податку четвертої групи (а.с. 15-20). Для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2025 році засобами електронного зв`язку було направлено до ГУ ДПС у Кіровоградській області податкову звітність, а саме: 18.02.2025 - звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік №9035770683; 19.02.2025 - загальну (звітну) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік № 9038170120; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік з додатками №9037903476; 20.02.2025 - звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік №9038843574; 25.02.2025 - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2024 рік №9044362942. Факт одержання вказаної податкової звітності відповідачем підтверджується квитанціями №2 від 18.02.2025 з реєстраційним номером 9035770683, від 19.02.2025 №9037903476, 9038170120, від 20.02.2025 №9038843574 та від 25.02.2025 №9044362942. 19.03.2025 Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки податкової звітності по єдиному податку четвертої групи від 19.03.2025 №3016/11-28-04-04-01/3/23228102 (далі Акт перевірки). Перевіркою, встановлено, що Фермерським Господарством «Гонтаренко Галини Борисівни» не своєчасно подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2024 рік, що подається до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік №9044362942 від 25.02.2025, чим порушено вимоги підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295, підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, що призвело до втрати статусу платника єдиного податку четвертої групи відповідно до норм підпункту 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України. Не погодившись з результатами перевірки, позивач подав до відповідача письмове заперечення на Акт перевірки. Листом 5328/6/11-28-04-04-04 від 10.04.2025 Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомило позивача, що за результатами розгляду заперечення позивача на Акт перевірки висновки акту визнані правомірними та залишені без змін. Враховуючи наведені у Акті перевірки висновки, контролюючим органом направлено позивачу лист №5396/6/11-28-04-04-04 від 14.04.2025 "Про скасування статусу платника єдиного податку четвертої групи", відповідно до якого «Господарські товариства «Гонтаренко Галини Борисівни» (код ЄДРПОУ 23228102) починаючи з 01.01.2025 не є платником єдиного податку четвертої групи. Не погодившись з рішенням про виключенням його з реєстру платників єдиного податку четвертої групи позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарги, ДПС України винесено рішення про результати розгляду скарги від 16.06.2025 №17379/6/99-00-06-03-03-06, яким рішення, викладене у листі Головного управління ДПС у Кіровоградській області 14.04.2025 №5396/6/11-28-04-04-04, про скасування статусу платника єдиного податку четвертої групи залишене без змін, а скаргу - без задоволення. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регламентована главою 2 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пунктів 299.1, 299.2 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку. Підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України встановлено, що до четвертої групи відносяться сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Пунктом 298.8 статті 298 ПК України передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.9 цієї статті. Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України. Так, відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: - загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); - звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; - відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Згідно із підпунктами 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Пунктом 299.10 статті 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу (абзац 5). Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що податкове законодавство чітко розмежовує поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. При цьому, ПК України встановлено підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, однак не містить норму, відповідно до якої платник, який несвоєчасно - до 20 лютого, подав таку звітність, не може бути або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15 та від 08.12.2021 у справі №580/2725/19. Наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені статтею 120 ПК України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах. Як встановлено судом першої інстанції, та не є спірним у справі, позивач до 01.01.2025 мав статус платника єдиного податку четвертої групи. При цьому, відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації відповідачем не приймалося, а тому 01.01.2025 позивач автоматично повинен був набути статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік. З метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позивачем скеровувалася до контролюючого органу відповідна податкова звітність, яка була отримана відповідачем. Натомість, підставою для виключення Фермерського Господарства «Гонтаренко Галини Борисівни» з реєстру платників єдиного податку для контролюючого органу стало саме несвоєчасне (25.02.2025) подання позивачем розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника №9044362942, що встановлено Актом камеральної перевірки. Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення. Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у підпункті 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи мають бути виконані всі вимоги, передбачені ПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16, від 08.05.2018 у справі №816/1088/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18. Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти. Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 зазначив, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України). Натомість, оскаржуване у цій справі рішення прийняте контролюючим органом за результатами проведення камеральної, а не документальної перевірки позивача. Також необхідно звернути увагу на наступну обставину. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що відповідач, покликаючись на вимоги підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України щодо недотримання позивачем строку подання розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника №9044362942, не підтверджує статус позивача як платника четвертої групи, фактично анулювавши такими діями такий статус позивача у 2025 році, що не узгоджується з вищезазначеними вимогами ПК України. При цьому, в такому випадку мова йде саме про рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників, а не про відмову у підтвердженні статусу такого платника шляхом направлення повідомлення. Судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.12.2019 по справі №806/499/16, відповідно до яких податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для не підтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників. Суд наголошує, що відсутність рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи вказує на недоведення податковим органом дотримання ним як суб`єктом владних повноважень способу реалізації владних управлінських функцій, а також свідчить про безпідставність та протиправність дій податкового органу щодо непідтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2025 році. Направлений на адресу позивача лист Головного управління ДПС у Кіровоградській області №5396/6/11-28-04-04-04 від 14.04.2025, не є рішеннями контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку в розумінні статті 299 ПК України, оскільки не містить висновку відповідача про таке анулювання. Поряд з цим, зміст листа свідчить про здійснення відповідачем дій, що потягли негативні для позивача наслідки - позбавлення статусу платника єдиного податку четвертої групи. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 в адміністративній справі №340/5552/25,- залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 в адміністративній справі №340/5552/25,- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак