Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 334/3845/26

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 липня 2026 року м. Дніпросправа № 334/3845/26 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Грицуляк Тараса Петровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 05 травня 2026 року в адміністративній справі №334/3845/26 (головуючий суддя першої інстанції - Фетісов М.В.)за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- В С Т А Н О В И В: Позивач 23.04.2026 року звернулась до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №R208438 від 18.11.2025 року, якою визнано його винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 24 квітня 2026 року позов залишено без руху та надано позивачу строк десять днів для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. 04.05.2026 року представник позивача подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Заява обгрунтована тим, що оскаржувана постанова була винесена без його присутності, докази її вручення та/або направлення йому поштою відсутні, а єдиною датою, з якою пов`язується можливість дізнатись про зміст оскаржуваної постанови є дата 21.01.2026 року після того як отримав повідомлення в мобільному додатку «Дія» про початок виконавчого провадження №80014592, а тому 10 денний строк звернення до суду з позовом про оскарження такої постанови повинен обчислюватись саме з вказаної дати. Крім того зазначено, що 29.01.2026 року позивач подав позов до Запорізького районного суду, проте ухвалою суду від 19.02.2026 року у справі №317/604/26 позов повернуто, апеляційна скарга на вказану ухвалу також повернута ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 року. Про таке повернення апеляційної скарги позивач дізнався лише 23.04.2026 року. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 05 травня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі частин першої та другої статті 123 КАС України. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга фактично обґрунтована та містить доводи, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду. Скаржник вважає, що незважаючи на апеляційний перегляд справи №317/604/26, позивач міг звернутися до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя з аналогічним позовом, однак таке «паралельне» провадження не мало сенсу, оскільки якщо б апеляційний суд, розглядаючи скаргу на ухвалу від 19.02.2026 року, погодився з доводами скарги і цю ухвалу скасував, то у такому разі існувало б два провадження з тотожними позовами, що внесло б плутанину та ускладнення, також це потребувало подвійних судових витрат та зусиль. Відповідач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У період з 28.05.2026 року по 16.06.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи у поновленні строку звернення до суду та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що зазначенні представником позивача підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими засобами доказування. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. За правилами частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Положеннями статті 289 КУпАП встановлено, зокрема, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Відповідно до частини першої статті 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України. Згідно із положеннями частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку. Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом в порядку статті 286 КАС України починається з дня вручення позивачу оскаржуваного рішення (постанови). При цьому, КАС України регламентовано повноваження суду поновити особі строк звернення до суду з адміністративним позовом за наявності поважних причин його пропуску. Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального закону, колегія суддів зауважує, що законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері дотримання правил військового обліку встановлено десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення такої постанови. Таке законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду продиктоване специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Разом з тим, в силу частини першої статті 121 КАС України підстави пропуску строку можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлений у разі наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. З урахуванням наведеного, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин, незалежних від позивача, унеможливила чи ускладнила своєчасне звернення до суду з адміністративним позовом. Згідно тексту позову, заяви про поновлення строку звернення до суду та апеляційної скарги, позивач в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду посилається на те, що оскаржувана постанова була винесена відповідачем без його присутності, докази її вручення та/або направлення йому поштою відсутні, а єдиною датою, з якою пов`язується можливість дізнатись про зміст оскаржуваної постанови є дата 21.01.2026 року після того як отримав повідомлення в мобільному додатку «Дія» про початок виконавчого провадження №80014592, а тому 10 денний строк звернення до суду з позовом про оскарження такої постанови повинен обчислюватись саме з вказаної дати. Крім того зазначено, що 29.01.2026 року (тобто в межах 10 денного строку оскарження), позивач через свого представника адвоката Павлюка С.М. звернувся із позовом до Запорізького районного суду Запорізької області про скасування спірної постанови відповідача. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 19.02.2026 року у справі №317/604/26 позов адвоката Павлюка С.М. в інтересах ОСОБА_1 повернуто заявнику у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви у встановлений ухвалою суду від 13.02.2026 року строк. Вказана ухвала оскаржена представником позивача Павлюком С.М. в апеляційному порядку. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 року у справі №317/604/26 апеляційну скаргу Павлюка С.М. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області в справі №317/604/26 повернуто заявнику у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений ухвалою суду від 13.04.2026 року строк. В касаційному порядку вказана ухвала не оскаржена. З наведених вище ухвал Запорізького районного суду Запорізької області від 13.02.2026 року та 19.02.2026 року у справі №317/604/26, а також Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 року та 01.04.2026 року у справі №317/604/26 вбачається, що адміністративний позов та апеляційна скарга в інтересах ОСОБА_1 подавались адвокатом Павлюком С.М. через систему «Електронний суд». З системи «Електронний суд» вбачається, що вказані вище ухвали судів першої та апеляційної інстанцій у справі №317/604/26 доставлялись до електронного кабінету представника позивача - Павлюка С.М.. Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Відповідно до частини 7 статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 року у справі №317/604/26 про повернення апеляційної скарги надіслано одержувачу ОСОБА_3 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 06.04.26 13.00. Вказане спростовує посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що про повернення апеляційної скарги у справі №317/604/26 позивач дізнався лише 23.04.2026 року, а тому своєчасно, тобто 23.04.2026 року звернувся до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя. Доказів протилежного скаржником ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні. Таким чином зазначені представником позивача підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом першої інстанції вірно визнано неповажними, з чим погоджується колегія суддів. Згідно частин першої-другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для повернення адміністративного позову. Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Грицуляк Тараса Петровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 05 травня 2026 року в адміністративній справі №334/3845/26 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 05 травня 2026 року в адміністративній справі №334/3845/26 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко