Постанова 4852 № 280/195/26

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/195/26 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року (суддя Богатинський Б.В.) про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 05.04.2022 по 19.05.2023 включно, грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 05.04.2022 по 19.05.2023 включно, грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення, компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки, одноразову грошову допомогу при звільненні, премію, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. 17 березня 2026 року від представника позивача адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича, надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій позивач просить суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Позивачем подана апеляційна скарга, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, направити справу для продовження розгляду та винесення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в мотивувальній частині рішення судом зроблено висновок, що позивачем не надано до матеріалів даної судової справи документальне підтвердження судових витрат, а саме: детальний опис робіт (наданих послуг). Це твердження суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки детальний опис наданих адвокатом послуг зазначено в акті приймання-передачі виконаних робіт. Твердження ж суду в рішенні, що в підтвердження наданих адвокатом послуг обов`язково необхідно надавати опис наданих послуг з вказанням кількості витраченого часу та необхідно надавати розрахункові документи, рахунки та т.ін. є помилковим. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що питання про судові витрати судом вирішене у рішенні від 13 березня 2026 року у справі №280/195/26. Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Як свідчать матеріали справи, у рішенні від 13.03.2026 суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу. Судом першої інстанції, враховуючи вимоги статті 246 КАС України було в резолютивні частині рішення зазначено, що розподіл судових витрат не здійснюється. Таким чином, суд апеляційної інстанції не мав підстав ухвалювати додаткове рішення щодо питання про розподіл судових витрат. Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 08 липня 2026 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш