Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/14988/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/14988/25 Провадження № 22-ц/820/609/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М. секретар судового засідання Заворотна А.В. за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 грудня 2025 року (суддя Козак О.В.). Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі, який згідно з судовим рішення розірвано. Від даного шлюбу мають спільного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2022 року у справі № 686/23115/22 стягнуто з нього на користь відповідачки щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) останнього, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01 листопада 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, що на даний час його матеріальний стан змінився, оскільки у нього ІНФОРМАЦІЯ_2 у шлюбі з ОСОБА_7 народився син - ОСОБА_8 . За період до та після народження сина - ОСОБА_8 рівень його доходів не змінився, а новонароджена дитина потребує витрат, в т.ч. і на штучне вигодовування, що, наразі, є дороговартісним. Оскільки, у позивача змінився сімейний стан, з`явилася ще одна дитина, яку він утримує, що впливає на його спроможність сплачувати аліменти на користь відповідачки у раніше визначеному розмірі, тому змушений звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, визначених рішенням суду. Враховуючи викладене вище, просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.11.2023 з 1/4 до 1/6 части всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття дитини. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. При цьому, посилається порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно, всупереч вимогам статті 192 СК України, не враховано, що через зміни у позивача сімейного та матеріального стану наявні підстави для зміни раніше визначеного розміру аліментів. Народження у позивача ще однієї дитини в іншому шлюбі, яку позивач утримує, вплинуло на його спроможність сплачувати аліменти на користь відповідачки у раніше визначеному розмірі. Зауважує, що судом не враховано повну відсутність у позивача будь-якого майна. Разом з тим, судом безпідставно вказано у рішенні обставини, які не мають відношення до даної справи, зокрема про наявність у відповідачки іншої дитини, дохід її чоловіка, тощо. Вказує, що судом не надано оцінку тому факту, що позивач неодноразово лікувався і надалі продовжує хворіти, що також впливає на зміну майнового стану позивача. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 через свого представника адвоката Хмелівську О.В. зазначає, що після розірвання шлюбу з позивачем спільний син ОСОБА_5 залишився проживати разом з матір`ю. Він навчається у 8 класі, додатково займається англійською мовою та фізикою, відвідує спортивні гуртки, на що відповідачка несе витрати. В свою чергу, позивач працює в Хмельницькому національному університеті, де отримує заробітну плату, тому дохід позивача з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 не зменшувався. При цьому, відповідачка з серпня 2024 року перебуває у відпустці по догляду за іншою дитиною до трьох років та щомісячно отримує допомогу у розмірі 860 грн та пенсію по інвалідності. Зазначає, що майновий стан позивача та його сім`ї значно покращився з 2022 року, в них на праві власності наявний автомобіль, земельна ділянка, садовий будинок, квартира, гараж. Зауважує, що доводи скаржника, що він неодноразово лікувався, що є підставою для зменшення розміру аліментів, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не визнаний інвалідом, непрацездатним, він активно працює. Доказів на підтвердження витрат на своє лікування ОСОБА_1 не надав, разом з тим, консультації лікарів є безкоштовними. Зазначає, що відповідачка є інвалідок 2 групи з дитинства, у 2023 році перенесла складну хірургічну процедуру, що потребувало значних коштів. Син ОСОБА_5 є підліткового віку, потребує значних матеріальних витрат на задоволення потреб, навчання, лікування. Вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами погіршення свого матеріального стану з часу призначення судом аліментів на утримання дитини, тому підстав для зменшення аліментів немає. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , та його представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу. Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про день, місце і час розгляду справи повідомлена належним чином. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2022 року у справі №686/23115/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі частки від заробітку (доходу) останнього, але не менше 50% прожиткових мінімумів для дитину відповідного віку, починаючи з 01.11.2022 і до досягнення дитиною повноліття. Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.08.2023 слідує, що 22 серпня 2023 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_7 народився син ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного хворого від 15.05.2025, дитина ОСОБА_8 з 1,5 місяців на штучному вигодовуванні. Вартість дитячого харчування - суміш ХІРР становить близько 900 грн за одну пачку, що підтверджується роздруківкою з особистого кабінету програми Tabletki.ua. ОСОБА_1 працює в Хмельницькому національному університеті, йому з січня по квітень 2025 року нараховано 107263,76 грн заробітної плати, з якої утримано 24670,68 грн податків та інших обов`язкових платежів, а також 20648,28 грн аліментів на користь ОСОБА_10 , що підтверджується звітом про здійсненні відрахування Хмельницького національного університету. ОСОБА_10 є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства. 02.12.2023 ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 , у зв`язку із чим змінила прізвище на " ОСОБА_12 ", і у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька - ОСОБА_13 . Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розмір аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення неповнолітнього та суперечитиме його інтересам. Також суд першої інстанції взяв до уваги той факт, що жодних доказів щодо суттєвого погіршення його матеріального стану позивачем суду не представлено, а посилання на те, що у позивача змінився сімейний стан, не свідчать про суттєве погіршення матеріального стану позивача та не звільняє позивача від обов`язку належним чином утримувати дітей, а також не може бути підставою для зменшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Відповідно до вимог статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду. У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на користь кого вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (статті 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», статті 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», статті 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). За змістом вказаних норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. Відповідно до статті182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Таким чином, при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Звертаючись з позовом до суду, позивач як ну підставу позовних вимог посилався на те, що після ухвалення рішення у нього змінився сімейний стан, він одружився та в нього народилась ще одна дитина син ОСОБА_15 . Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів про відсутність достатніх підстав для задоволення позову та зменшення розміру аліментів на утримання сина, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його майнового стану, який, будучи працездатною особою, має можливість сплачувати аліменти. Визначений судом розмір аліментів забезпечить право дитини на нормальний життєвий рівень, достатній для її фізичного, морального, культурного і соціального розвитку. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23, «зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів». Крім того, Верховний Суд наголошував на тому, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Доводи апеляційної скарги про те, що на даний час змінився сімейний та матеріальний стан позивача, який фактично створив нову сім`ю, на його утриманні дитина від теперішнього шлюбу, а тому наявні підстави для зменшення розміру аліментів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки створення нової сім`ї не може бути достатньою та безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дитини. Щодо посилань позивача на погіршення стану здоров`я позивача, суд зазначив, що надані позивачем медичні документи, зокрема: виписка з медичної картки стаціонарного хворого №ІХ-231028/22889, консультаційний висновок спеціаліста, виписка з медичного картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, направлення на консультації, дослідження свідчать про тимчасове порушення стану здоров`я, що потребувало лише короткострокового лікування, консультацій та досліджень. Надані позивачем медичні документи не підтверджують наявності у нього будь-якого серйозного, довготривалого погіршення стану здоров`я, яке б істотно обмежувало його працездатність або фінансові можливості. Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду першої інстанції, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи. З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Таким чином, судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 09 липня 2026 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: Р.С. Гринчук А.М. Костенко