Постанова 4820 № 684/487/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Хмельницький Справа № 684/487/25 Провадження № 22-ц/820/1507/26 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Дубова М.В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 684/487/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» яка подана його представником Кривоносом Сергієм Павловичем на додаткове рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року у складі судді Волошина Р.Р. у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Агро - М.Т» про визнання укладеною додаткової угоди, визнання відсутнім права оренди, скасування запису державної реєстрації права оренди. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в : У вересні 2025 року ТзОВ «Поділля Агропродукт», звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ФГ «Агро - М.Т» про визнання укладеною додаткової угоди, визнання відсутнім права оренди, скасування запису державної реєстрації права оренди. Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено. 18.04.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Драчук С.Л., звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування понесених судових витрат у цивільній справі. При цьому, адвокат у заяві зазначає, що у цій справі він надавав правничу допомогу відповідачці на підставі договору від 14.10.2025 року, 16.04.2026 року укладено додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 14.10.2025 та складено акт про надання послуг за договором про надання правничої допомоги від 16.10.2025 року, згідно з яким загальна вартість наданої правничої допомоги становить 15000 гривень. Додатковим рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року вимоги представника відповідача задоволено частково, стягнуто з ТзОВ «Поділля Агропродукт» на користь ОСОБА_1 10000 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 684/487/25, у стягненні решти заяви відмовлено. ТзОВ «Поділля Агропродукт» подало апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3 000 грн. Представник апелянта посилається, що суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву представника відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу та зменшуючи їх розмір не надав належної оцінки складності справи, обсягу наданих правничих послуг та витраченого часу. Справа не є складною, не потребувала значних витрат чи підготовки, а тому зменшений розмір витрат не відповідає критерію розумної необхідності та співмірності. Наданий Акт приймання-передачі від 16.04.2026 року, в якому визначено, що розмір заявлених витрат становить 15 000 грн є необґрунтованим та неспівмірним із фактичним обсягом наданої допомоги. Зокрема, у графі «Вартість послуги» по кожному з пунктів зазначено «фіксовано» замість конкретних грошових сум. Така відсутність деталізації вартості кожної окремої дії позбавляє суд можливості перевірити складність цих робіт та витрачений на них час. Окрім того, пуктом 3 включено у вартість послуг транспортні витрати без надання будь-яких розрахунків чи первинних документів (чеків, квитків), що підтверджували б реальність цих видатків, компенсацією витрат, що є підставою для суттєвого зменшення загальної суми до розумних та доведених меж. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що у вересні 2025 року ТзОВ «Поділля Агропродукт», звернулося до суду з позовом у даній справі, та просило визнати укладеною додаткової угоди, визнати відсутнім права оренди у ФГ «Агро-М.Т.», скасувати запис державної реєстрації права оренди. Інтереси ОСОБА_1 в суді першої інстанції представляв адвокат Драчук С.Л. на підставі ордера про надання правничої допомоги. Представник відповідачки надав відзив на позов та приймав участь у двох судових засіданнях: 16 грудня 2025 року (тривалістю 5 хвилин ) та 09 квітня 2026 року (тривалістю 12 хвилин), крім того, в судових дебатах представником відповідачки зроблено заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2026 року в позові було відмовлено. 18 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Драчук С.Л. подав про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 15 000 грн. При цьому, додав наступні докази: Договір про надання правничої допомоги від 14.10.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Сергія Драчука», за яким адвокат надає відповідачці правничу допомогу в даній цивільній справі, додаткову угоду до Договору від 16 квітня 2026 року, відповідно якої клієнт має сплатити Адвокатському бюро винагороду у фіксованому розмірі 15 000 грн за весь обсяг послуг, а також Акт приймання-передачі послуг від 16 квітня 2026 року, згідно якого вартість виконаних робіт 15 000 грн. Додатковим рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року заяву задоволено частково, стягнуто з ТзОВ «Поділля Агропродукт» на користь ОСОБА_1 10000 грн. витрат на правничу допомогу. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України). Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу. До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту. Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18). Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Драчук С.Л. та ОСОБА_1 14 жовтня 2025 року уклали Договір про надання правничої допомоги за яким адвокат надає відповідачці правничу допомогу в даній цивільній справі. За умовами додаткової угоди до договору клієнт сплачує адвокату винагороду у фіксованому розмірі 15 000 грн. Винагорода, визначена в п. 1 цієї Додаткової угоди до Договору, сплачується Клієнтом у безготівковому порядку на банківські реквізити Адвокатського бюро, зазначені у цьому Договорі, протягом 90 днів з дати ухвалення судом першої інстанції рішення за наслідками розгляду справи.

2. Актом приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 16.04.2026 року за Договором про надання правничої допомоги від 14.10.2025 року згідно якого вбачається перелік отриманих юридичних послуг Клієнтом та вартість наданих послуг, яка є фіксованою. 16 квітня 2026 року адвокат Драчук С.Л. та ОСОБА_1 підписали Акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг за яким вартість виконаних робіт 15 000 грн. При цьому адвокатом надано наступні послуги: правовий аналіз матеріалів справи, вивчення судової практики в подібних категоріях справ, підготовка відзиву, заяв, клопотань процесуального характеру, представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції, транспортні витрати. ТзОВ «Поділля Агропродукт» подало клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи та обсягом наданих послуг. Суд першої інстанції врахував складність справи, обсяг виконаної адвокатом Драчуком С.Л. робіт та наданих послуг, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також врахувавши заперечення іншої сторони щодо обґрунтованості розміру зазначених витрат, дійшов висновку щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн, які стягнув з позивача на користь відповідачки. З таким висновком суду погоджується суд апеляційної інстанції. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21, виснувала про те, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. При цьому, фіксований розмір винагороди адвоката за надання правничої допомоги сам собою не є достатнім підтвердженням обсягу виконаних адвокатом у порядку представництва робіт, такі витрати мають доводитися детальним описом проведеної роботи. Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI). Формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Як було встановлено судом, за Договором про надання правничої допомоги та умовами додаткової угоди до договору визначено винагороду у фіксованому розмірі 15 000 грн, а не погодинну оплату, що відповідає положенням ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI. У підписаному, 16 квітня 2026 року Акті приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг, вказано конкретний перелік наданих адвокатом послуг та про їх фіксовану вартість. Відтак, доводи про відсутність деталізації вартості кожної окремої дії, що позбавляє суд можливості перевірити складність цих робіт та витрачений на них час адвокатом, слід відхилити Також суд не приймає до уваги посилання що, в пункті 3 Акту приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг включено у вартість послуг, транспортні витрати без надання будь-яких розрахунків чи первинних документів (чеків, квитків), що підтверджували б реальність цих видатків. компенсацією витрат, що є підставою для суттєвого зменшення загальної суми до розумних та доведених меж, оскільки дана обставина фактично була врахована судом при визначенні зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Судом першої інстанції зменшено розмір витрат на правничу допомогу з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат з 15 000 грн до 10 000 грн і колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування такого судового рішення. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт», яка подана його представником Кривоносом Сергієм Павловичем, залишити без задоволення. Додаткове рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Суддя А.М. Костенко Л.М. Грох Т.О. Янчук