LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/34156/25

від 16.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34156/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року (головуючий суддя Букіна Л.Є.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, просив: - визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 13.10.2025 року № 046350020902 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 13.10.2025 року № 046350020902; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 30.08.2001 року по 29.06.2004 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду. В обґрунтування позову посилався на протиправні дії відповідача та прийнятого рішення, яким позбавлено право на соціальний захист внаслідок не зарахування до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоду навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 30.08.2001 року по 29.06.2004 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 13.10.2025 року № 046350020902. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 30.08.2001 року по 29.06.2004 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що вік позивача на момент звернення - 41 рік; Страховий стаж позивача становить - 44 роки 09 місяців 02 дні; Пільговий стаж за Списком №1 (роботи підземні, професії за пост. 202(25) з урахуванням військової служби) - 21 рік 04 місяці 10 днів. Згідно наданих документі до страхового та пільгового стажу позивача зараховані всі періоди роботи. Відповідно до статті 38 до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. До пільгового стажу позивача не зараховано період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничого університету з 01.09.2001 по 31.12.2003, оскільки Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 року № 103/98-ВР технікуми не віднесено до закладів професійно-технічної освіти. Вказаний період навчання зараховано до загального страхового стажу. Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (01.01.2004), а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. З огляду на зазначене періоди навчання зараховуються до страхового стажу по 31.12.2003 включно на підставі законодавства, що діяло до 01.01.2004, а саме, на підставі пункту «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Періоди навчання після з 01.01.2004 можуть бути зараховані до страхового стажу за умови сплати внесків. Отже, періоди навчання позивача з 01.09.2001 по 31.12.2003 не зараховано до пільгового стажу, а період навчання з 01.01.2004 по 29.06.2004 не зараховано до пільгового та страхового стажу правомірно. Враховуючи наведене, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, Головне управління правомірно та на законних підставах винесло рішення від 13.10.2025 за №046350020902 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а відповідно позовні вимоги позивача - незаконні, безпідставні, а отже не підлягають задоволенню. Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року залишити без змін. Згідно статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Згідно ч.2 ст. 309 КАС України суд апеляційної інстанції ухвалою від 01.06.2026 продовжив строк розгляду даної справи на 15 днів. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 06.10.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснив відповідач та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії від 13.10.2025 року № 046350020902, з підстав того, що пільговий стаж особи за підземними професіями за пост. 202 (25) з урахуванням військової служби складає 21 рік 04 місяці 10 днів, при необхідних 25 років. Позивач зазначає, що відповідачем здійснено помилковий обрахунок спеціального стажу, оскільки до його складу не увійшов період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.09.2001 по 31.12.2003. Відповідач у листі від 10.11.2025 року № 35854-38873/В-03/8-2000/25, зазначив, що до пільгового стажу не зараховано період навчання з тих підстав, що Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» технікуми не віднесено до закладів професійно-технічної освіти. Вказаний період навчання зараховано до загального страхового стажу. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058, що викладена відповідачем в рішенні від 13.10.2025 року № 046350020902. Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набрав чинності 01 січня 2004 року. Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників регулюється статтею 114 Закону № 1058-IV. Зокрема, частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. Відтак, необхідною умовою призначення пільгової пенсії на підставі частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV є наявність відповідного стажу роботи, зокрема, на підземних роботах. Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Статтею 24 Закону № 1058-IV визначені періоди, з яких складається страховий стаж. Частиною першої статті 24 цього Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. За положеннями частини третьої цієї статті страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV). Відповідно до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, (далі постанова № 202) та частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного до для отримання пенсії незалежно від віку. Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637). Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Матеріалами справи підтверджується, що згідно диплому серії НОМЕР_1 та додатку до нього, позивач з 30.08.2001 року по 29.06.2004 року навчався в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного та автоматичних пристроїв» та здобув кваліфікацію «гірничий технік-електромеханік». Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.05.2003 року та пільгової довідки від 11.09.2025 року №824, видану ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Тернівське», під час навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії позивач працював та проходив практику на: Шахта «Самарська» ВАТ «Павлоградвугілля»: з 26.05.2003 року по 11.07.2003 року за посадою «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем у шахті на період виробничої практики, у період з 16.02.2004 року по 30.04.2004 року за посадою «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем у шахті на період виробничої практики. Вказані періоди роботи позивача за посадою «учень електрослюсаря підземного» зазначені в трудовій книжці. Згідно зі статтею 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках визначаються Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10.02.1998 року, відповідно до частини першої статті 38 якого час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Закон України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" №103/98-ВР від 10.02.1998 року втратив чинність 12.09.2025 на підставі Закону № 4574-IX від 21.08.2025 «Про професійну освіту». У розумінні частини першої статті 17 Закону №103/98-ВР від 10.02.1998 року заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. Статтею 18 Закону №103/98-ВР від 10.02.1998 року встановлено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання. Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що вказаний перелік не містить такий заклад освіти, як технікум. За положенням статті 3 Закону № 103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя. Відповідно до статті 5 Закону № 103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі. Матеріалами справи підтверджується, що позивач: з 30.08.2001 року по 29.06.2004 року навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України; з 26.05.2003 року по 11.07.2003 року працював за посадою «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем у шахті на період виробничої практики, у період з 16.02.2004 року по 30.04.2004 року за посадою «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем; з 22 липня 2004 року прийнятий на роботу електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею у ВАТ «Павлоградвугілля». Суд першої інстанції зазначив, що перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяців. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем отримана професійно-технічна освіта у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії за фахом гірничий технік-електромеханік; тип освітньої програми освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста, а за положеннями Закону № 103/98-ВР до закладів професійно-технічної освіти належать інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання, суд доходить о висновку, що період навчання позивача у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії має бути зарахований до спеціального та пільгового стажу позивача. Суд першої інстанції також зазначив, що аналогічного висновку дійшов Верховний Судом в постанові від 04.03.2020 року у справі №367/945/17, розглядаючи подібні правовідносини, зокрема, щодо зарахування до пільгового стажу особу періоду навчання у гірничому технікумі. Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що період навчання з 30.08.2001 року по 30.06.2004 року підтверджується дипломом НОМЕР_1 від 29.06.2024. Вказаним дипломом підтверджується, що ОСОБА_1 з 30.08.2001 року по 30.06.2004 року навчався в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету та здобув кваліфікацію гірничий технік-електромеханік. Згідно додатку до диплому молодшого спеціаліста Павлоградського технікуму Національного гірничого університету НР № 24096077 від 30.06.2004 року, позивач в 30.08.2001 року вступив та 30.06.2004 року закінчив Павлоградський технікум Національного гірничого університету за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв». Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.10.2025 року №046350020902 не зазначено, який саме період навчання/роботи не зараховано до пільгового та до страхового стажу позивача. Водночас, в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 13.10.2025 року № 046350020902 зазначено, що страховий стаж позивача становить 44 роки 09 місяців 02 дні, при цьому зазначено, що вік позивача становить 41 рік, що не відповідає обставинам справи. Як наслідок, наявні підстави для скасування вказаного рішення відповідача. Ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду. Виходячи з того, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини спростовують доводи, що викладені відповідачем. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»